ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 813/58/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Коморний О.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року

м . Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білої Л.М.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до головуючого судді Львівського апеляційного адміністративного суду Онишкевича Т.В про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльностю органу державної влади , -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до головуючого судді Львівського апеляційного адміністративного суду Онишкевича Т.В. про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок вчинених владних управлінських дій (бездіяльності) головуючого судді, як посадової особи органу державної влади, щодо виконання вимог пункту 2 статті 123 КАС України по забезпеченню додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками адміністративного процесу їхніх процесуальних прав, спрямування судового розгляду на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин у справі, на підставі визнання таких дій (бездіяльності) незаконними.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04 січня 2013 року відмовлено у відкритті провадження по справі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 січня 2013 року та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 січня 2013 року про відмову у відкритті провадження необхідно залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у відкритті провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач оскаржує процесуальні дії суду, які регламентовані нормами Закону, а тому такі дії, що оскаржуються позивачем не можуть вважатися діями суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права та знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв із таким предметом.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» судам роз'яснено, що у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Отже, зазначеними положеннями Конституції України визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватись у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування моральної шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.

У зв'язку із викладеним, розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій судді (суду), пов'язаних із розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання), нормами КАСУ України чи іншими законами України не передбачено.

Отже, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що у відкритті провадження по справі слід відмовити на підставі ст. 109 КАС України.

Таким чином, апеляційна інстанція дійшла висновку, що судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки остання не містить обґрунтувань, які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 січня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_1

Судді /підпис/ ОСОБА_3

/підпис/ ОСОБА_4

З оригіналом згідно:

секретар