Постанова

Іменем України

16 січня 2018 року

м. Київ

справа № 316/2246/15-ц

провадження № 61-148 св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представники позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

відповідач - державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш»,

представник відповідача - ОСОБА_7,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - генеральний директор Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» ОСОБА_8,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 червня 2016 року у складі судді Вільямовської Н.О. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 20 жовтня 2016 року у складі суддів: Онищенка О. А., Бєлки В. Ю., Савченко О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш», третя особа - генеральний директор Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» ОСОБА_8, про визнання незаконним та часткове скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що з березня 2014 року ОСОБА_4 працює у Відокремленому підрозділі «Атоменергомаш» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ВП «АЕМ») на посаді заступника технічного директора - головного інженера з розвитку за безстроковим трудовим договором.

Наказом ВП «АЕМ» від 22 червня 2015 року № 301 «Про зміну оргструктури» із організаційної структури ВП «АЕМ» з 01 жовтня 2015 року було виключено посаду заступника технічного директора - головного інженера з розвитку, яку час видання наказу обіймав позивач. Наказом ВП «АЕМ» від 26 червня 2015 року № 319 «Про внесення змін до штатного розпису» вказана посада була виключена із штатного розпису ВП «АЕМ».

Наказом ВП «АЕМ» від 03 липня 2015 року № 329 «Про виконання вимог наказу «Про зміну оргструктури» від 22.06.2015 р. № 301» було створено комісію для визначення переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників ВП «АЕМ» у зв'язку зі змінами в організації праці та вирішення питань розстановки працівників відповідно до змін до штатного розпису, до складу якої було включено доньку позивача ОСОБА_9 як начальника відділу організації праці та заробітної плати ВП «АЕМ». Рішення про склад комісії приймав генеральний директор ВП «АЕМ» ОСОБА_8 Із вказаним наказом про створення згаданої комісії ОСОБА_9 була ознайомлена тільки 30 липня 2015 року.

30 липня 2015 року розглядалися пропозиції генерального директора ВП «АЕМ» щодо перенесення на 05 серпня 2015 року (дострокове) введення структури ВП «АЕМ», що свідчить про проведення виробничої наради з питань, що виникли внаслідок введення нової організаційної структури, а не визначення переважного права на залишення на роботі. Голосувань/рішень з питань стосовно переведення/скорочення ОСОБА_4 не відбувалось.

На 31 липня 2015 року було заплановано розгляд, крім іншого, питання про переведення ОСОБА_4 на посаду головного інженера заводу спеціальних конструкцій ВП «АЕМ» згідно з поданою ним заявою. У зв'язку з цим на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_9 30 липня 2015 року з метою врегулювання реального конфлікту інтересів було підготовлено та особисто надано генеральному директору ВП «АЕМ» службову записку № 03-25/174 про виключення чи відсторонення її від роботи Комісії та продубльовано через загальний відділ в межах строку, передбаченого статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції». Вирішення питань щодо переведення ОСОБА_4 на іншу посаду проходили за відсутності його доньки ОСОБА_9., отже, потенційний конфлікт інтересів у даному випадку було врегульовано відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» та Антикорупційної програми ДП «НАЕК «Енергоатом» ПМ-Д.0.34.621-15, затвердженої 28 травня 2015 року президентом ДП «НАЕК «Енергоатом», реального конфлікту інтересів не виникло. 26 серпня 2015 року ВП «АЕМ» було видано наказ № 227-вк «Про оголошення догани».

Пунктом 1 наказу ВП «АЕМ» від 26 серпня 2015 року № 227-вк «Про оголошення догани» позивачу було оголошено догану за невиконання вимог антикорупційного законодавства (статті 28, 61 Закону України «Про запобігання корупції», пункти 3.1.6, 3.4.1, 3.4.3 Антикорупційної програми ДП «НАЕК «Енергоатом»). Із наказу № 227-вк вбачається, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення за невиконання вимог антикорупційного законодавства слугувало те, що членом комісії, до повноважень якої віднесено прийняття рішень щодо переведення працівників відповідно до змін до штатного розпису, була в тому числі й донька позивача - ОСОБА_9, але від позивача ОСОБА_4 будь-якого повідомлення про виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів не надходило. Згідно з наказом № 227-вк невиконання позивачем вимог антикорупційного законодавства було вчинено під час засідань вказаної комісії, які відбулися 30 та 31 липня 2015 року.

З урахуванням збільшених позовних вимог, ОСОБА_4 просив визнати незаконним та скасувати пункт 1 наказу ВП «Атоменергомаш» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від 26 серпня 2015 року № 227-вк, стягнути з Державного підприємства «Національна атомна Енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» на його користь 5 тис. грн моральної шкоди, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 974 грн 40 коп., витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2 тис. грн та ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Атоменергомаш» здійснити нарахування і виплату премії ОСОБА_4 в розмірі 50 % від встановленого посадового окладу та тарифних ставок станом на 22 грудня 2015 року відповідно до наказу від 15 грудня 2015 року № 631 «Про виплату премії працівникам ВП АЕМ до професійного свята - Дня енергетики» та премії за результатами роботи за серпень 2015 року.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 червня 2016 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано пункт 1 наказу ВП «Атоменергомаш» від 26 серпня 2015 року № 227-вк «Про оголошення догани». У іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна Енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» на користь ОСОБА_4 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 974 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2 тис. грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у матеріалах справи відсутні достатні дані, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_4 конфлікту інтересів з ОСОБА_9, яка є його донькою, та порушень ОСОБА_4 інших обмежень, встановлених законодавством.

При застосуванні до ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді догани відповідачем був порушений порядок застосування дисциплінарних стягнень, передбачений статтею 149 КЗпП України, зокрема роботодавцем не були відібрані від ОСОБА_4 письмові пояснення щодо порушення трудової дисципліни, що підтверджується поясненнями представника відповідача. Крім того, відповідач не надав доказів того, що при накладенні стягнення була врахована ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок та попередню роботу працівника, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що наказ про застосування до ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у виді догани є не законними та підлягає скасуванню.

Відповідач, знаючи про родинні стосунки позивача та його доньки, про скорочення посади, яку обіймає ОСОБА_4, включив до складу комісії ОСОБА_9 без вказівки за виключенням питання, які стосуються ОСОБА_4

Про наявність негативних наслідків для підприємства не вказано ні у запереченнях відповідача на позовну заяву, не надано в процесі розгляду справи і відповідних доказів на підтвердження цих обставин.

Відмовляючи в позові про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, керуючись статтею 237-1 КЗпП України, статтею 60 ЦПК України, зазначав, що обставини, зазначені позивачем на підтвердження вимог щодо наявності моральної шкоди, мають бути підтверджені належними засобами доказування.

Оцінивши наявні в справі докази, суд дійшов висновку про відсутність факту

заподіяння позивачеві моральних страждань.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 20 жовтня 2016 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна Енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» відхилено, рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 червня 2016 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині рішення, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

У листопаді 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга Державного підприємства «Національна атомна Енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атоменергомаш», у якій останнє просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі Державне підприємство «Національна атомна Енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» посилається на таке те, що висновки судів не ґрунтуються на нормах чинного антикорупційного законодавства та не відповідають обставинам справи; Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року № 3206-VI, на який посилався суд, втратив чинність 26 квітня 2015 року; судом не досліджувалися особові справи позивача та його доньки; судом неправильно кваліфіковано ситуацію конфлікту інтересів між позивачем та його донькою; судом не взято до уваги правову позицію, викладену в ухвалі Верхового Суду України від 03 вересня 2008 року № 6-10333св08; суд дійшов неправильного висновку про порушення відповідачем положень частини 3 статті 149 КЗпП України під час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності; стягнення з відповідача на користь позивача 974 грн 40 коп. судового збору та 2 тис. грн витрат на правову допомогу не є доведеним та обґрунтованим.

У січні 2017 року ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_6, подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в яких просить ухвалені в справі судові рішення залишити без змін, посилаючись на те, що судами правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

18 грудня 2017 року справу Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судом установлено, що ОСОБА_4 працював на посаді заступника технічного директора - головного інженера з розвитку з 03 березня 2014 року до 25 листопада 2015 року у Відокремленому підрозділі «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом».

22 червня 2015 року генеральним директором ВП «Атоменергомаш» ДП НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_8 видано наказ про зміну оргструктури № 301, яким було передбачено, в тому числі, виключення з організаційної структури посади заступника технічного директора - головного інженера з розвитку, яку займав ОСОБА_4

26 червня 2015 року в. о. генерального директора ОСОБА_10 видано наказ № 319, яким на підставі наказу від 22 червня 2015 року № 301 внесено зміни до штатного розпису.

03 липня 2015 року генеральним директором ВП «Атоменергомаш» ДП НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_8 видано наказ № 329 «Про виконання вимог наказу «Про зміну оргструктури» від 22.06.2015 № 310», яким передбачено створення комісії для визначення переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників ВП «Атоменергомаш» у зв'язку зі змінами в організації праці. До членів комісії передбачено включення начальника відділу організації праці та заробітної плати, тобто доньку позивача в справі.

На засіданні комісії, яке відбулося 30 липня 2015 року, ОСОБА_4 був присутній за запрошенням. Як член комісії на засіданні була присутня його донька ОСОБА_9 Повістка дня на засіданні комісії для визначення переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників ВП АЕМ в зв'язку із зміною в організації праці і вирішенню питань розстановки працівників відповідно до змін в штатному розписі була така: організація виконання наказу ВП АЕМ від 26 червня 2015 № 319 «Про внесення змін до штатного розпису». Жодних голосувань з питань, стосовно переведення/скорочення ОСОБА_4 не відбувалось. Розгляд питання стосовно можливості переведення ОСОБА_4 на посаду головного інженера ЗСК було вирішено провести на засіданні комісії 31 липня 2015 року. Більше цього дня комісія не засідала.

На засіданні комісії для визначення переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників ВП АЕМ у зв'язку із зміною в організації праці і вирішенню питань розстановки працівників відповідно до змін у штатному розписі, яке відбулося 31 липня 2015 року, ОСОБА_4 участі не приймав. На засіданні було вирішено відсторонити ОСОБА_9 від участі в засіданнях комісії, на яких розглядатимуться питання переводу ОСОБА_4, після чого ОСОБА_9 покинула зал засідань, про що додатково було відмічено в протоколі засіданні комісії № 2.

Про те, що членом комісії є також і донька позивача, ОСОБА_4 дізнався 30 липня 2015 року після того, як був запрошений на засідання комісії. Жодних питань, які б стосувалися його особисто на засіданні комісії цього дня не проводилося.

31 липня 2015 року доньку позивача було відсторонено від участі в голосуванні при вирішенні питань, що стосувалися ОСОБА_4

Згідно з пунктом 1 наказу від 26 серпня 2015 року № 227-вк «Про оголошення догани», за підписом в. о. генерального директора ВП «Атоменергомаш» ДП НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_11, за невиконання вимог антикорупційного законодавства (статей 28, 61 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 3.1.6, 3.4.1, 3.4.3 Антикорупційної програми ДП «НАЕК «Енергоатом») ОСОБА_4 оголошено догану.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Президентом ДП «НАЕК «Енергоатом» 28 травня 2015 року затверджено Антикорупційну програму ДП «НАЕК «Енергоатом» ПМ-Д.0.34.621-15.

26 серпня 2015 року ВП «АЕМ» було видано наказ № 227-вк «Про оголошення догани». Пунктом 1 наказу ВП «АЕМ» від 26 серпня 2015 року № 227-вк «Про оголошення догани» позивачу було оголошено догану за невиконання вимог антикорупційного законодавства (статті 28, 61 Закону України «Про запобігання корупції», пункти 3.1.6, 3.4.1, 3.4.3 Антикорупційної програми ДП «НАЕК «Енергоатом»). Підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення за невиконання вимог антикорупційного законодавства слугувало те, що членом комісії, до повноважень якої віднесено прийняття рішень щодо переведення працівників відповідно до змін до штатного розпису, була в тому числі й донька позивача ОСОБА_9, але від ОСОБА_4 будь-якого повідомлення про виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів не надходило. Згідно з наказом № 227-вк невиконання позивачем вимог антикорупційного законодавства було вчинено під час засідань комісії, які відбулися 30 та 31 липня 2015 року.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Під час засідання комісії ОСОБА_4 будь-яких службових або представницьких повноважень не виконував, перебував не суб'єктом, а об'єктом прийняття рішень комісії, тому потенційний або реальний конфлікт інтересів у розумінні частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» у його діях був відсутній.

Із урахуванням наведених положень Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_4 не є особою, яка має приватний інтерес у ситуації, що склалася, оскільки не міг вплинути на результати висновків комісії, а також не є особою, яка могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішення комісією.

Частиною 1 Закону України «Про запобігання корупції»передбачено, що корупційне правопорушення - це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Разом із тим ОСОБА_4 за своїм посадовим становищем не є особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону.

Крім того, у діях ОСОБА_4 відсутній склад (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона) корупційного діяння з огляду на те, що від нього не залежало вирішення питання визначення переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників ВП «АЕМ» у зв'язку зі змінами в організації праці та розстановки працівників відповідно до змін до штатного розпису.

Що стосується застосування судами норм Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» при тлумаченні поняття «конфлікт інтересів», суди не взяли до уваги те, що цей Закон втратив чинність 26 квітня 2016 року на підставі Закону України «Про запобігання корупції»; наказ, який оскаржує позивач, виданий 26 серпня 2015 року, тобто суд застосував Закон, який не підлягав застосуванню.

Положення Закону України «Про запобігання корупції», чинного на час виникнення спірних правовідносин, також містять поняття потенційного та реального конфлікту інтересів. Посилання суду на Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» не впливає на висновок суду про обґрунтованість заявленого позову і не може бути підставою для скасування ухваленого рішення.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» залишити без задоволення.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 20 жовтня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: С. Ю. Мартєв

В.В. Пророк

І.М. Фаловська

С. П. Штелик