Головуючий у 1 інстанції - Макуха A.A.

Доповідач - Мараєва Н.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі :

Головуючого - Мараєвої 11.Є.,

Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі - Пазюк Є.С.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві Цивільну справу за апеляційними скаргами

відповідачів ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 »янської районної у м.Києві державної адміністрації на рішення ОСОБА_2»янського районного суду м.Києва від 18.07.2011 р. в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 »янської районної у м.Києві державної адміністрації, ОСОБА_1,

З- особи : ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», ОСОБА_4, КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної в м.Києві ради, ОСОБА_5 про надання ордеру, визнання ордерів недійсними, скасування рішення і розпоряджень ОСОБА_2 »янської РДА та виселення

заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.С., пояснення осіб, які з’явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

Встановила:

ОСОБА _2 »янського районного суду м.Києва від 18.07.2011 р. задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2»янської районної у м.Києві державної адміністрації, ОСОБА_1, 3- особи : ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», ОСОБА_4, КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної в м.Києві ради, ОСОБА_5 про надання ордеру, визнання ордерів недійсними, скасування рішення і розпоряджень ОСОБА_2 »янської РДА та виселення.

В апеляційних скаргах на зазначене рішення ОСОБА_1 та представник відповідача просять це рішення скасувати і постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на його незаконність, зокрема, що суд неповно з »ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального і процесуального права.

Апеляційні скарги не підлягють задоволенню з таких підстав.

Постановлюючи рішення суд виходив з того, що відповідачка ОСОБА_1 в трудових відносинах із ПАТ «НВП «Більшовик» не перебувала, на квартобліку відповідно до вимог закону, також не перебувала до 2009 року, ордери на її ім»я на зайняття жилої площі були видані із порушенням вимог закону, а тому, вона із сім»єю без законних підстав проживала у жилому приміщенні, яке внаслідок порушення вимог закону щодо черговості не було надано позивачу, і тим самим, було порушено права позивача, а тому, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Такі висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи. Уточнивши свої позовні вимоги, позивач просив про визнання ордерів недйснимим, скасування рішення та розпорядженнь ОСОБА_2»янської райнної у м.Києві державної адміністрації, виселення відповідачки із сім»єю, зобов»язання відповідача видати йому ордер на кімн.6 в кв.№4 вбуд.№18/20 по вул.Виборзькій у м.Києві.

Як вбачається з матеріалів справи, і встановлено судом, відповідачка ОСОБА_1 з 8.10 2004 р. зареєстрована у кімн.12 АДРЕСА_1, а вже згодом 23.12.2004 р. їй було видано ордер, у якому було вказано, що, він видається бухгалтеру ЗАТ «Більшовик» ОСОБА_1 на підставі рішення адміністрації від 10.08.2003р., але згідно письмових

доказів судом встановлено, що такого рішення ВАТ «Більшовик» не приймав, в журналі видачі ордерів ОСОБА_1 не розписувалася про отримання ордеру, і відповідно він не був їй виданий офіційно. При цьому ніяких інших письмових доказів на заселення гуртожитку ОСОБА_1 не надала. Отже, факт законності вселення ОСОБА_1 до будинку №18/20 по вул. Виборзькій не підтверджений документально.

Крім того, судом, встановлено, що при видачі ордеру №182 від 23.12.2004 р. на ім’я ОСОБА_1 на кімнату №142 (стара нумерація) у будинку №18/20 по вулиці Виборзькій у місті Києві невірно було подано документи до підприємства про наявність трудових відносин і посаду відповідачки, а також, що посадові особи неправомірно, без рішення адміністрації видали цей ордер.

Тому, суд правильно вважав, що па підставі ст. 59 ЖК України такий ордер слід визнати недійсним.

В 2005 році будинок №18/20 по вулиці Виборзькій в місті Києві був переданий до територіальної громади Солом’янського району м. Києва. Згідно угоди від 24.02.2005р. при передачі даного будинку житлові кімнати в ньому мали бути передані в першу чергу працівникам ВАТ «НВП «Більшовик».

Проте, рішенням Солом’янської РДА №774 від 15.05.2006р. ОСОБА_1 була надана кімната №12 в кв.6 цього будинку, але у вказаній кімнаті вона не проживала, а самовільно зайняла кімнату №6 у кв.№4, яка мала бути надана позивачу.

Оскільки, доказів законних підстав вселення ОСОБА_1 до кімн.12. кв.6 цього будинку надано не було, то суд правильно дійшов висновку щодо скасування вказаного рішення в частині надання відповідачці кімн. №12 в кв.6 цього будинку.

У грудні 2006 року за рішенням профспілкового комітету підприємства було узгоджено списки для надання житла працівникам і вказано, що кімната №6.в квартирі АДРЕСА_2 має бути надана ОСОБА_4 Г.1. на сім’ю в складі двох осіб.

Відповідне звернення було зареєстроване в Солом'янській РДА 20.01.2007р. за листом ВАТ «Більшовик» від 20.01.2007 р. зі спільними списками згідно протоколів №21 від 05.12.06р. і №22 від 19.12.06р. Однак, у відповіді від 19.02.2007 року Відповідач 1 безпідставно відмовив у видачі ордеру позивачу через «відсутність спільного рішення», що не узгоджується з чинним законодавством і угодою про передачу будинку.

В 2007 році ОСОБА_1 почала проживати в кімнаті №6 кв. №4 в даному будинку, обмінявшись кімнатами з ОСОБА_5. котрій як поліпшення житлових умов було надано додаткову кімнату, і яка перебувала на кваріобліку з 12.09.1996 р.

При цьому не було надано ніяких письмових доказів про здійснення обміну житлових приміщень між ОСОБА_5 і ОСОБА_1, що суперечить вимогам ст. 79 ЖК України, і відділ обліку житлової площі Солом’янської РДА відомостей про обмін жилплощі між вказаними особами не має, що підтверджується листом від 14.06.2011 р.

Крім того, позивач ОСОБА_4 Г.1. перебуває на обліку, з 1981 року, що свідчить про порушення черговості при наданні житла, скільки, кімната була виділена не ОСОБА_3, а ОСОБА_5

Судом також встановлено, що із відповідачкою на фактично займану нею кімнату не укладалися договори оренди, проте, розпорядженням ОСОБА_2»янської районної у м.Києві державної адміністрації № 2142 від 17.12.2008 р. їй в числі інших осіб-орендарів було продовжено договір оренди кімнати №6 кв. №4 в даному будинку до 31.12.2009 р.

Суду не були надані ніякі документи на підтвердження факту надання в користування ОСОБА_1 разом із сім»єю житлової кімнати в даному будинку до продовження дії договору оренди житла, а тому, суд правильно вважав, що укладання договору найму з особою, котрій не була виділена дана кімната, не перебуваючій па квартобліку, не відповідає житловому законодавству.

Заперечуючи проти позову відповідачі також посилалися на Розпорядження Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації від 31.12.2009р., па підставі якого було видано „ ордер на ім’я ОСОБА_1 в складі двох осіб: її та доньки. Проте, ОСОБА_1 стала на квартирний облік лише в 2009 році і не була працівником підприємства, у відомстві котрого був даний гуртожиток.

Тому , суд обгрунтовано дійшов висновку, що наданя їй вказаної кімнати суперечить угоді від 24.02.2005р. і житловому законодавству щодо дотримання черговості в наданні житла, зокрема, ст.ст.9, 52, 55 ЖК України

Оскільки, ордери на зайняття житлової площі були видані із порушенням вимог чинного законодавства, то суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо визнання їх недійсними відповідно до ст.59 ЖК України.

Суд першої інстанції також обгрунтовано вважав, що відповідачка ОСОБА_1 завідомо знала про відсутність у неї правових підстав для вселення до спірного приміщення, без наявності трудових відносин з підприємством отримала па своє ім’я спочатку ордер в 2004 році від підприємства без прийняття рішення про виділення їй кімнати №142, а потім, не перебуваючи на квартирному обліку, уклала договір найму кім. №6 кв. №4 в даному будинку, що в свою чергу призвело до порушення прав позивача, котрий саме і мав отримати відповідно до списків підприємства дану жилу кімнату.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд обгрунтовано дійшов висновку щодо задоволення позову.

Судом повно з»ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.218. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2»янської районної у м.Києві державної адміністрації - відхилити, а рішення ОСОБА_2»янського районного суду м.Києва від 18.07.2011 р.- залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді: