open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Справа

№ 459/914/17

Провадження № 2-а/459/4/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2018 р. Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Кріля М.Д.

при секретарі Данилів О.І.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_3, Головного управління національної поліції у Львівській області про визнання дій протиправними, та скасування постанови серії БР №146668 у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач в квітні 2017 року звернулася в суд з позовом до відповідачів, у якому просить визнати протиправними дії поліцейського Сокальського відділу поліції Червоноградського ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_3, щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на місці зупинення транспортного засобу 28.03.2017 року на автодорозі Сокаль-Опільсько, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР №146668, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування свого позову покликається на те, що оскаржуваною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 грн.. Вважає таку протиправною та незаконною. Покликається на те, що інспектор поліції незаконно розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу, а не за місцем знаходження органу, який уповноважений розглядати такі справи, порушив вимоги ст.ст. 278-279 КУпАП, що позбавило його можливості скористатися у повному обсязі правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав, та суду пояснив, що поліцейський йому не роз’яснював права.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, та суду пояснив, що оспорювана постанова була винесена на місці події, хоча мала бути винесеною в приміщенні відділу поліції.

Відповідач поліцейський Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області сержант поліції ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, та суду пояснив, що права позивачу роз’яснював, протокол про адміністративне правопорушення не складався, була винесена постанова на місці події.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, який працює інспектором Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області, суду пояснив, що 28.03.2017 року він патрулював із інспектором Белеєм В.М. на службовому автомобілі на автодорозі Сокаль-Опільсько, де перед ними рухався автомобіль марки «Шкода» без ввімкненого ближнього світла фар поза межами населеного пункту. В подальшому ОСОБА_5 було винесено постанову, технічними засобами правопорушення не фіксувалося, протокол про адміністративне правопорушення не виносився. Ствердив що інспектор поліції ОСОБА_3 роз’яснював права позивачу.

Представник відповідача – Головного управління національної поліції у Львівській області – у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З'ясувавши обставини спору, оцінивши докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.213 КУпАП до органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення віднесені органи Національної поліції.

Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, що передбачені, з поміж іншого, ч. 2 ст. 122 цього Кодексу.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 4 статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Аналогічний порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення та винесення постанови по справі без складання протоколу передбачено і п. 4 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 року, відповідно до якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених частинами першою, другою, третьою і п’ятою статті 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно п.п. 3, 4, 9 розділу ІІІ, п. 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі: поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені у статті 222 КУпАП. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесення.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Вказаній нормі КУпАП надано офіційне тлумачення в рішенні від 26.05.2015р. № 5-рп/2015. Конституційний Суд України вирішив, що положення ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Також у наведеному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що приписами ст.ст.33, 245, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, Конституційний Суд України у зазначеній справі дійшов висновку, що всі інші види правопорушень, в тому числі і ті, за які відповідальність передбачена статтею 122 Кодексу, розгляду у скороченому провадженні не підлягають.

За приписами ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Крім цього, у відповідності до вимог ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, вчинене 28.03.2017 року о 16:35 год. на автодорозі Сокаль-Опільсько у зв’язку з керуванням транспортного засобу поза межами населеного пункту без ввімкненого ближнього світла фар, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Встановлено, що оскаржувана постанова винесена на місці зупинки транспортного засобу позивача.

З огляду на дані фактичні обставини та вище вказане тлумачення Конституційного Суду України слід зробити висновок, що винесення оскаржуваної постанови на місці зупинки автомобіля було протиправним, оскільки не відповідало встановленій процедурі розгляду таких справи, та у свою чергу потягло за собою обмеження позивача у реалізації прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

Поряд з цим, матеріали справи не містять жодного доказу вчинення позивачем цього адміністративного правопорушення.

Відповідач поліцейський Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області сержант поліції ОСОБА_3М всупереч приписам ст. 78 КАС України не виконав обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не подав будь-яких доказів щодо події, і складу інкримінованого позивачеві правопорушення.

З огляду на викладене, суд прийшов до переконання про те, що відсутні належні та допустимі докази того, що позивач 28.03.2017 року вчинив адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, з врахуванням того, що при винесені оскаржуваної постанови відповідач діяв на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, що передбачені діючим законодавством України.

Відтак позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення, але частково, так як позивачем крім іншого, ставиться вимога щодо закриття справи про адміністративне правопорушення, яка до задоволення не підлягає, оскільки згідно ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом, відповідно до норм якого адміністративні суди не наділені повноваженнями щодо закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Керуючись ст.ст. 8,9, 73, 74,77, 241-246 КАС КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Львівська обл., м. Червоноград, вул. Стуса, 28/2, ІПН-2945008997) до поліцейського Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (м. Сокаль, вул. Міцкевича, 9), Головного управління національної поліції у Львівській області (м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, про визнання дій протиправними, та скасування постанови серії БР №146668 у справі про адміністративне правопорушення– задоволити частково.

Визнати протиправними дії сержанта поліції Сокальського відділу поліції Червоноградського ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 щодо винесення постанови БР №146668 від 28 березня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.

Постанову сержанта поліції Сокальського відділу поліції Червоноградського ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 від 28.03.2017 року, серії БР №146668 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – скасувати.

В решті позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржене сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.

Рішення, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточним. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що рішення суду не набрало законної сили.

Повний текст судового рішення складено 19.01.2018 року.

Суддя: М. Д. Кріль

Джерело: ЄДРСР 71747766
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку