Провадження № 2/463/781/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань: Коник О.Б.,

позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 3 710,43 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позов мотивує тим, що перебувала з відповідачем у шлюбі, який було розірвано, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 2 вересня 2015 року. Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач проживає окремо від позивача та дитини і перестав виконувати раніше досягнуті домовленості щодо утримання дитини. Вважає, що відповідач працює в Польщі, має достатній рівень доходів, який забезпечує можливість сплачувати аліменти в заявленому розмірі. В обґрунтування позовних вимог посилається на додані до позовної заяви письмові докази, які підтверджують право вимоги до відповідача. Як на підставу задоволення вимог вказує на положення ст.ст. 180, 182 СК України.

Представником позивача ОСОБА_3, яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 22 листопада 2017 року подано заперечення проти позову та доповнення до нього, відповідно до яких позов відповідач визнає частково та просить стягувати з нього аліменти в розмірі 1000-1100 гривень. Розмір аліментів, які просить стягувати позивач вважає завищеним і необґрунтованим. Вважає, що не ухилявся від утримання дитини, оскільки за домовленістю з позивачем сплачував аліменти, що підтверджується відповідними розписками, бере участь в інших витратах на дитину, зокрема дарує подарунки, купляє одяг. Зазначає, що має мінливий дохід, так як працює на тимчасових роботах, розмір якого становить 4000-4500 гривень в місяць. Посилання позивача на його працевлаштування вважає безпідставним, оскільки не представлено належних та допустимих доказів стороною позивача.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, пояснення надала аналогічні викладеним в ньому, додатково пояснила, що немає доказів працевлаштування позивача в Польщі, підтвердила обставину надання відповідачем матеріальної допомоги по утриманню дитини до червня 2017 року. Просила позов задовольнити в повному обсязі враховуючи стан здоров'я ОСОБА_5, який хворіє на бронхіальну астму.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечила частково, пояснення надала аналогічним викладеним в заперечені проти позову та доповненнях до нього, додатково вказала, що відповідач зараз офіційно ніде не працевлаштований та сплачував аліменти до червня 2017 року. Просила стягувати аліменти з відповідача в розмірі зазначеному в доповненнях до заперечення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно з ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181, ст. 184 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути визначені у твердій грошовій сумі.

У відповідності до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 2 вересня 2015 року вбачається, що шлюб між сторонами розірвано 16 лютого 2007 року (а.с. 5).

З свідоцтв про народження серії НОМЕР_5 від 20 березня 2002 року вбачається, що сторони є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

З представлених медичних документів вбачається, що ОСОБА_5 хворіє на бронхіальну астму, потребує оздоровлення під час літніх канікул та нагляду пульмонолога (а.с. 64-69).

В судовому засіданні встановлено, що дитина ОСОБА_5 проживає разом з позивачем за адресою АДРЕСА_1, що стверджується довідкою Львівського комунального підприємства «№ 507» від 18 жовтня 2017 року № 5002 та не заперечується стороною відповідача.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач надав матеріальну допомогу на утримання дитини до червня 2017 року, що підтверджено учасниками процесу, а тому відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України дана обставина не підлягає доказуванню.

З відповіді на запит суду Регіонального сервісного центру у Львівській області від 28 грудня 2017 року № 31/13-4700 вбачається, що за ОСОБА_2 транспортних засобів не зареєстровано, за ОСОБА_4 зареєстровано транспортний засіб ГАЗ 5312, д.н.з. НОМЕР_1.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18 січня 2018 року у ОСОБА_2 відсутні на праві власності об'єкти нерухомого майна, ОСОБА_4 належить на праві спільної сумісної власності квартира 41 площею 67,4 кв.м. в будинку АДРЕСА_2

З відповіді на запит суду Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вбачається, що відповідач протягом 2017 року дванадцять разів виїжджав за межі території України.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

Отже, оцінивши в сукупності представлені у справі докази, суд дійшов висновку що вимоги позивача є підставними частково, оскільки дитина проживає разом з позивачем, відповідач проживає окремо, перестав надавати матеріальну допомогу на утримання дитини в червні 2017 року, чим ухиляється від виконання обов'язку з утримання неповнолітньої дитини, враховуючи стан здоров'я дитини та її вік, наявність в відповідача на праві власності рухомого та нерухомого майна, факт неодноразового перетинання відповідачем державного кордону України, що може свідчити про наявність достатнього матеріального забезпечення останнього, беручи до уваги прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років у 2018 році та визнання відповідачем позову в частині готовності сплачувати аліменти в розмірі 1000-1100 гривень щомісячно, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, оскільки обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька та місце праці відповідача невідоме.

При цьому судом не беруться до уваги доводи позивача, що відповідач працевлаштований в Польщі, оскільки належних і допустимих доказів в підтвердження даних обставин позивачем не представлено та судом не здобуто, факт перетинання кордону відповідачем не може свідчити про працевлаштування позивача в Польщі. Також судом не беруться до уваги обставини перебування на утриманні в сторін у справі непрацездатних батьків при визначені розміру аліментів, оскільки такі наявні в обох сторін.

З відповідача в користь держави у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України слід стягнути судовий збір в розмірі 640 гривень, оскільки позов пред'явлено в 2017році.

Крім того, у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України слід попустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 141, 265, 273, 274, 430 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити часково.

Стягувати з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2, місце проживання АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3, місце проживання АДРЕСА_4) аліменти на утримання неповнолітньго сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 2 000 (двох тисяч) гривень щомісячно, починаючи з 14 листопада 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2, місце проживання АДРЕСА_3) в користь держави 640 (шістсот сорок) гривень судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя: Стрепко Н.Л.