Справа№ 201/17461/2017

Провадження у справі 2/201/898/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Трещова В.В. при секретарі - Бережній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі управління-служби у справах дітей Соборної районної у м. Дніпрі ради в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Представник Органу опіки та піклування в особі управління-служби у справах дітей Соборної районної у м. Дніпрі ради звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що відповідачі, будучи батьками неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вихованням, фізичним, духовним та моральним розвитком дитини не займаються, у зв'язку з чим позивач просив позбавити відповідачів батьківських прав відносно дитини та стягнути з кожного з батьків аліменти на утримання дитини по 900 гривень щомісячно.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні позову наполягала з підстав у ньому викладених.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. В матеріалах справи наявні копії нотаріально посвідчених заяв відповідачів про те, що останнім відомо про звернення Органу опіки та піклування в особі управління-служби у справах дітей Соборної районної у м. Дніпрі ради до суду з позовними вимогами про позбавлення їх батьківських прав щодо сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, надали безумовну та безстрокову згоду на це (а.с. 13, 14).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

З 20 січня 2014 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні-службі у справах дітей як дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах.

З травня по жовтень 2017 року КЗО «Середня загальноосвітня школа № 107» Дніпровської міської ради тричі зверталась на адресу управління-служби у справах дітей Соборної районної у м. Дніпрі ради з клопотанням про притягнення батьків ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків; хлопчик не відвідує шкільних занять, батьки не знають, де він знаходиться та чим займається (а.с. 15-18).

За повідомленням КЗ «Дніпровський центр медико-санітарної допомоги № 4» відповідачі не приділяють уваги здоров'ю своїх трьох дітей, в тому числі ОСОБА_1, не відвідують лікарів, не роблять дітям необхідних щеплень, не відчиняють двері працівниками медичного закладу (а.с. 19).

Соборною районною у м. Дніпрі ради надано висновок № 181/05-38 від 23 листопада 2017 року щодо доцільності позбавлення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно їхнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6-8).

Згідно ст.ст. 141, 150, 152 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, виховувати її, піклуватися про її здоров'я, фізичний, моральний розвиток, здобуття дитиною повної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ст. 164 СК України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав зокрема у тому випадку, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно з п. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

У даній справі суд приходить до висновку про те, що існує реальна загроза життю та здоров'ю дитини внаслідок неналежного виконання відповідачами своїх батьківських обов'язків.

З фактичних обставин справи, встановлених у судовому засіданні, вбачається, що відповідачі без поважних причин ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання та утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку. Також, згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. З урахуванням викладеного, а також приймаючи до уваги позицію органу опіки та піклування та самих відповідачів, суд приходить до висновку про наявність передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України підстави для задоволення позову в частині позбавлення відповідачів батьківських прав.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум на дитину від 6 років з 1 грудня 2017 року складає 1860 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Вирішуючи позовні вимоги в частині визначення розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідачів на користь осіб, на чиєму утриманні буде знаходитись ОСОБА_1, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, встанволеного для дитини від 6 років, суд вважає за можливе стягнути щомісяця з ОСОБА_3, ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі по 900 гривень з кожного на користь особи, на чиєму утриманні буде знаходиться дитина, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті наведених вище норм цивільного законодавства, суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

Крім цього на підставі 141 ЦПК України стягненню з відповідачів на користь держави підлягає судовий збір у розмірі по 1600 гривень з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 141, 150, 152, 164, 180-184 СК України, ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, ст. ст. 13, 76-77, 81, 89, 141 280-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно їхнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь осіб, на утриманні яких буде перебувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на утримання останнього в розмірі по 900 гривень з кожного щомісячно до досягнення дитиною повноліття, допустивши негайне виконання рішення в межах місячного платежу.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави судовий збір по 1600 гривень з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня проголошення (складання повного тексту) рішення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Повний текст рішення складено 18 січня 2018 року.

Суддя В.В. Трещов