РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року Справа № 924/630/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Судді доповідача (головуючого судді) Маціщук А.В.,

судді Петухов М.Г.,

судді Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Харитонюк О.В.

за участю прокурора Марщівської О.П.

за участю представників сторін:

відповідача Красилівської районної державної адміністрації - не з`явився

відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Гайдучина" - адв. Клюки В.Ф. (посв. № 240 від 19.10.2002 р. дов. № 1 від 15.01.2018 р.)

третьої особи пред-ка Андрійчук І.В. (дов. № 9-22-0.6-10491/2-17 від 14.12.2017 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайдучина"

на рішення Господарського суду Хмельницької області, (ухваленого 20.11.2017 р. головуючим суддею Танасюк О.Є., суддею Виноградова В.В., суддею Муха М.Є. о 14:50 год. в приміщенні Господарського суду Хмельницької області, повний текст рішення складено 20.11.2017 р.)

у справі № 924/630/17

за позовом заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави

до Красилівської районної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайдучина"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 03.07.2008 р. площею 35, 6007 га.

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.11.2017 р. у справі № 924/630/17 задоволено позов заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Красилівської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайдучина" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 03.07.2008 р. площею 35,6007 га.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Гайдучина" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.11.2017 р. у справі № 924/630/17 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що рішення господарського суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з підстав неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та нормам матеріального права. Судом не враховано, що прокурор є тримачем оригіналу договору оренди земельної ділянки та її додатків, оскільки засвідчив копії своїм підписом від 07.07.2017 р., при цьому прокурор не довів, з якого часу у нього перебував оригінал договору оренди з додатками, яким чином він отриманий та коли, що ставить під сумнів позовні вимоги.

Скаржник пояснює, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Гайдучина» проведено нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 35,6007 га відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» № 831 від 16.11.2016 р. та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 262 від 23.05.2017 р. «Про затвердження порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення». Однак депутати районної ради з незалежних від скаржника причин не проголосували за затвердження цієї оцінки, у зв`язку з чим ТОВ «Гайдучина» звернулось до Красилівського районного суду.

Посилаючись на п.1 ст. 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, норми цивільного та господарського законодавства України скаржник вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку щодо відсутності підстав для застосування строків позовної давності у даному спорі.

Разом з тим зазначає, що відповідно до наказів Генерального прокурора України від 19.09.2005 №3гн, від 18.10.2010 №3гн, від 12.04.2011 №3гн, від 07.11.2012 №3гн, прокуратура наділена прямими обов`язками перевіряти, зокрема, законність договорів оренди на момент укладення. При цьому прокуратурою не доведено існування обставин, які перешкоджали провести перевірку додержання законодавства у спірних правовідносинах. Вважає, що нездійснення своєчасного прокурорського нагляду за прийнятими місцевими державними адміністраціями рішення, що є обов`язком органів прокуратури відповідно до Закону України „Про прокуратуру, не може свідчити про необізнаність прокуратури щодо існування спірного договору та його умови до спливу строку позовної давності.

Скаржник просить врахувати наведені обставини і скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.11.2017 р. у справі № 924/630/17 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Прокурор подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що під час укладання 03.07.2008 р. договору оренди земельної ділянки площею 35,6007 га порушено норми чинного законодавства, оскільки нормативно-грошова оцінка конкретної земельної ділянки, на підставі якої визначається орендна плата. не виконувалась і Красилівською районною радою не затверджувалась.

Зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Гайдучина» не надано суду доказів про проведення нормативно грошової оцінки земельної ділянки на час укладання договору оренди 03.07.2008 р., тоді як не проведення та не затвердження у встановленому законом порядку нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на час укладання оспорюваного договору підтверджується листом Красилівської районної ради від 24.05.2017 р. № 213/01-16 та поясненнями Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Щодо строку позовної давності прокурор зазначає, що з умов договору не вбачається порушення сторонами вимог щодо проведення та затвердження документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, переданої в оренду, оскільки в умовах договору зазначено про нормативну грошову оцінку. Тому порушення законодавства, яке полягає у відсутності на момент укладення договору розробленої та затвердженої документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, можливо було встановити лише за умови проведення перевірки підстав та обставин укладення оспорюваного договору, що фактично було здійснено прокурором після відповідних звернень (зокрема, лист заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури від 23.05.2017 р. № 68-4332вих-17 до голови Красилівської районної ради, лист-відповідь Красилівської районної ради від 24.05.2017 р. №213/01-16).

Просить рішення Господарського суду Волинської області 11.05.2017 р. у справі № 903/1010/16 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач Красилівська районна державна адміністрація не забезпечив участь представника у судовому засіданні та не повідомив про причини неявки. Відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайдучина" в судовому засіданні пояснив, що нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення проведена станом на 01.07.1995 р. відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 23.03.1995 року № 213. Про дану грошову оцінку зазначено в умовах оспорюваного договору. У 2017 році Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайдучина" з власної ініціативи виготовлено технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 35,6007 га.

Прокурор в судовому засіданні, посилаючись на лист Красилівської районної ради від 24.05.2017 р. №213/01-16 та лист Відділу у Красилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30.05.2017 р. № 10-22-026-257/109-17 зазначає, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендує ТОВ «Гайдучина» на проводилась та не затверджувалась. Щодо строку позовної давності прокурор пояснила, що вважає причини пропуску строку позовної давності поважними, оскільки договір за своєю формою та змістом відповідає законодавству і не викликає сумнівів. Порушення законодавства, яке полягає у відсутності на момент укладення договору розробленої та затвердженої документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, прокурором встановлено лише при проведенні заходів з перевірки підстав та обставин укладення оспорюваного договору.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснила, що оспорюваний договір укладений за відсутності нормативно грошової оцінки ділянки, що призвело до недоотримання коштів в бюджет України. Зазначає, що технічна документація на момент укладання договору оренди земельної ділянки від 03.07.2008 р. відсутня та не затверджувалась радою. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с. 244 251 у т.1 а.с. 5 6 у т.2/, явка представників в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача Красилівської районної державної адміністрації за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача/скаржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайдучина" та представника третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено таке.

Відповідно до розпорядження Красилівської районної державної адміністрації від 17.12.2007 р. № 724/2007-р Товариству з обмеженою відповідальністю "Гайдучина" передано в оренду строком на 15 років земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 45,0332 га, які розташовані за межами населеного пункту с. Западинці Красилівського району та перебувають в державній власності /а.с.13 у т.1/. Розпорядженням Красилівської районної державної адміністрації від 22.04.2008 р. № 212/2008-р внесено зміни до розпорядження від 17.12.2007 р. № 724/2007-р в частині площі земельної ділянки - з 45,0332 га на 43,3596 га /а.с. 14 у т.1/.

03.07.2008 р. Красилівською районною державною адміністрацією /орендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гайдучина» /орендар укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження Красилівської районної державної адміністрації від 22.04.2008 р. № 212/2008-р передає, а орендар приймає у довгострокове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів Западинської сільської ради Красилівського району, Хмельницької області (п.1) /а.с. 15-17 у т.1/.

Відповідно до п.2 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 35,6007 га, у тому числі рілля 35,6007 га.

У п.5 договору зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 261438,51 грн. (п.5).

У відповідності до п. 8 договір укладено на строк 15 років з правом перегляду орендної плати і дійсний з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 9, 10 орендна плата за землю вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від грошової оцінки землі в сумі 7843,16 грн. в рік, і обчислюється з урахуванням індексу інфляції.

Згідно з п. 13 розмір орендної плати переглядаються щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.п. 15-16 договору земельна ділянка передається в оренду для виробництва сільськогосподарської продукції.

Згідно з п.п. 18, 20 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право в оренду земельної ділянки. Передача земельної ділянки здійснюється у триденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання передачі.

Договір підписаний представниками сторін, скріплений їх печатками, зареєстрований Красилівським районним відділом Хмельницької регіональної філії «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у Держреєстрі земель вчинено запис від 13.10.2008 р. за № 0470875660427.

Додатком до договору є розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, відповідно до якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 35,6007 га станом на 01.01.2008 р. становить 261438, 51 грн. /а.с. 18 у т.1/.

На виконання умов договору Красилівською районною державною адміністрацією/орендодавець передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Гайдучина»/орендар відповідно до плану (схеми) земельну ділянку (землі резервного фонду) площею 35,6007 га, яка знаходиться за межами населених пунктів Западинської сільської ради Красилівського району Хмельницької області та перебуває у державній власності, про що складений акт передачі прийому земельної ділянки, переданої у користування на умова оренди від 03.07.2008 р. /зворот а.с. 18 у т.1/.

Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 35,6007 га ТОВ «Гайдучина» підтверджується, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 35,6007 га, яка знаходиться за межами населених пунктів Западинської сільської ради Красилівського району Хмельницької області становить 261438,51 грн. /а.с. 73 у т.1/.

17.05.2017 р. Западинська сільська рада Красилівського району Хмельницької області на адресу Старокостянтинівсої місцевої прокуратури надіслала лист № 26 02/24, в якому повідомляється, що землю державної власності площею 43,36 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовує Товариство з обмеженою відповідальністю «Гайдучина» на підставі договору оренди, укладеного Красилівською РДА 03.07.2008 р. терміном на 15 років. У листі вказано, що середній розмір орендної плати за використання земельних ділянок в 2015р., 2016р., 2017р. становить 9196,25 грн. в рік (3% від нормативної грошової оцінки землі) і заборгованість по орендній платі відсутня /а.с. 31 у т.1/.

24.05.2017 р. Красилівська районна рада на адресу Старокостянтинівсої місцевої прокуратури надіслала лист № 213/01-16, в якому повідомила, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гайдучина» не зверталося до районної ради для затвердження на сесії технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно, на сесіях Красилівської районної ради зазначена технічна документація не затверджувалась /а.с. 19 у т.1/.

Відділ у Красилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у листі від 30.05.2017 р. № 10-22-026-257/109-17 повідомив прокуратурі, що за даними місцевого фонду документації із землеустрою технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендує ТОВ «Гайдучина», - відсутня. Також повідомлено, що вартість 1 га сільськогосподарських угідь (ріллі) на території Западинецької сільської ради (з урахуванням коефіцієнту індексації 3,2 1,249, 1,756 1,2) становить 24681,68 грн. /а.с. 32 у т.1/.

Відповідно до податкової декларації з плати за землю ТОВ «Гайдучина» за 2014 рік, загальна площа земельної ділянки становить 43,3596 га, нормативна грошова оцінка за одиницю площі складає 2930,60 грн., річна сума орендної плати - 19700,79 грн. ставка орендної плати в розмірі 0,15 % від нормативної грошової оцінки, /а.с. 27 28 у т.1/.

У відповідності до податкової декларації з плати за землю ТОВ «Гайдучина» за 2015 рік загальна річна сума орендної плати за вищезазначені земельні ділянки - 24606,29 грн. без зазначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та ставки орендної плати /а.с. 25 26 у т. 1/.

Як вбачається з податкової декларації з плати за землю ТОВ «Гайдучина» за 2016 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 29527,55 грн., ставка орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки та річна сума орендної плати за земельну ділянку складає 38409,08 грн. /а.с. 23 24 у т. 1/

Також з податкової декларації з плати за землю ТОВ «Гайдучина» за 2017 рік вбачається, що загальна площа земельної ділянки становить 43,3596 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 29527,55 грн., ставка орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки та річна сума орендної плати за земельну ділянку складає 38409,08 грн. /а.с. 21 22 у т.1/.

23.08.2017 р. товариством з обмеженою відповідальністю «Гайдучина» /замовник та Земельно Аграрним Центром «Карат» /виконавець укладено договір №23-08/17-6 /а.с. 76 у т.1/, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по проведенню технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок загальною площею 35,6007 га та 3,8673 га за адресою: Западинська сільська рада Красилівського району Хмельницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. /п.1.1./.

На виконання умов договору № 23-08/17-6 від 23.08.2017 р. Земельно Аграрним Центром «Карат» виготовлено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають в оренді для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Западинської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, та визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої на території Западинської сільської ради Красилівського району Хмельницької області площею 35,6007 га., що перебуває в оренді ТОВ «Гайдучина» станом на 2017 рік, - у розмірі 878575,91 грн. /а.с. 81 84 у т.1/.

08.09.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Гайдучина» звернулося до Красилівської районної ради з заявою про розгляд на сесії районної ради питання про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають в оренді для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Западинецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області. /а.с. 79 у т.1/.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайдучина» одержана Красилівської районної ради 08.09.2017 р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на заяві.

В матеріалах справи відсутнє рішення Красилівської районної ради щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 35,6007 га, і представники сторін в судовому засіданні пояснили, що рішення про затвердження технічної документації з невідомих причин не прийняте на сесіі ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання договору недійсним, прокурор доводить, що договір оренди землі всупереч нормам Закону України «Про оренду землі» та Закону України "Про оцінку земель" був укладений без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 35,6007 га.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що спірний договір не відповідає нормам ст.13 Закону України «Про оцінку земель» і ст.15 Закону України «Про оренду землі», оскільки укладений без нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що є обов`язковим для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що договір оренди суперечить чинному законодавству, враховуючи таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором про оренду землі.

У відповідності до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею ст.15 Закону України «Про оренду землі» визначені істотні умови договору оренди землі. Однією з істотних умов договору є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (в редакції і далі по тексту, чинній на момент укладення оспорюваного договору).

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст..15 Закону України «Про оренду землі», а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

У відповідності до ст.13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

У відповідності до Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є обов`язковим при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ст. 20 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про оренду землі" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, а технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Таким чином, земельним законодавством України передбачено обов`язковість проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності, яка є основою для визначення розміру орендної плати за них, укладення договору оренди землі без проведення нормативної грошової оцінки, свідчить про порушення законодавства у таких правовідносинах, що з огляду на норми ст.ст.203, 215 ЦК України є підставою для висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 08.04.2015 р. у справі №3-41гс15, від 20.05.2015 р. у справі №3-70гс15, від 01.07.2015 р. № 3-297гс15, від 01.07.2015 р. №3-298гс15.

Матеріалами справи підтверджено, що на час укладання оспорюваного договору у 2008 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передавалася в оренду, проведена не була була використана технічна документація з визначення нормативно-грошової оцінки земель району у 1995 році /а.с.73/, і дані такої технічної документації застосовані до земельної ділянки площею 35,6007 га та в умовах п.5, п.9 договору.

Наведена обставина підтверджена поясненнями представників сторін в судовому засіданні 16.01.2018 р.

Відділ у Красилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 30.05.2017 р. № 10-22-026-257/109-17 повідомив прокуратуру, що згідно з даними місцевому фонду документації із землеустрою технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендує ТОВ „Гайдучина відсутня. /а.с. 32 у т.1/. Скаржником не надано суду доказів затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідною районною радою відповідно до ст. 23 Закону України «Про оцінку земель».

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, на момент укладення договору оренди земельної ділянки від 03.07.2008 р. у ТОВ «Гайдучина» була відсутня нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 35,6007 га, і орендну плату встановлено без проведення нормативно-грошової оцінки. Отже, позовна вимога про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним у зв`язку із недодержанням сторонами в момент вчинення цього правочину встановленого законом порядку є підставною і підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідачем у даній справі до прийняття рішення судом першої інстанції заявлено про застосування позовної давності /а.с.159-165/.

Позовна давність відповідно до статті 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, перебіг якої відповідно до частини першої статті 261 ЦК України починається від дня, коли особа - держава в особі її органів - довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і суб`єктами, уповноваженими законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи носія порушеного права (інтересу).

При цьому відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки укладено 03.07.2008 р. З позовною заявою прокурор в інтересах держави звернувся до Господарського суду Хмельницької області лише 07.07.2017 р., що підтверджується штемпелем відділення Укрпошти на конверті /а.с. 33 у т.1/.

Прокурор у позовній заяві просить поновити строк позовної давності і зазначає, що позовна давність пропущена з поважних причин, оскільки про порушення вимог законодавства при наданні в оренду ТОВ «Гайдучина» земельної ділянки площею 35,6007 га стало відомо з листа Красилівської районної ради від 24.05.2017 р., листа відділу Держгеокадасту у Красилівському районі від 30.05.2017 р. та з листа Красилівської ОДПІ від 06.06.2017р. Таким чином прокурор вважає, що право на звернення з позовом до суду у прокурора виникло у травні 2017 р.

Дослідивши обставини даної справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 29 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 р.) прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов`язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Верховним судом України у постанові від 29.10.2014 у справі № 6-152цс14 наведено правовий висновок про те, що норма частини першої статті 261 Цивільного кодексу України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Розглядаючи заявлене відповідачем ТОВ «Гайдучина» клопотання про застосування строків позовної давності, апеляційним судом встановлено, що наказом від 19.09.2005 №3гн Генеральний прокурор України визначив основним завданням наглядової діяльності прокуратури захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, державних та публічних інтересів. Із цією метою наказав забезпечити нагляд за додержанням законів, передусім у діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, контролюючих та правоохоронних органів.

Аналогічні вимоги до підпорядкованих прокурорів містять також і накази Генерального прокурора, зокрема, від 18.10.2010 №3гн, від 12.04.2011 №3гн, від 07.11.2012 №3гн. Вказані накази, крім іншого, містять конкретні вказівки до прокурорів, а саме: періодично, але не рідше одного разу на місяць, перевіряти законність правових актів Кабінету Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Використовувати право участі у засіданнях цих органів.

Прокурор не довів той факт, що він об`єктивно не міг дізнатися про порушення права (права власності держави), як це передбачено статтею 33 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 р.) та ст. 74 ГПК України (в редакції з 15.12.2017 р.) про обов`язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 р. № 6-2469цс16.

Таким чином, нездійснення своєчасного прокурорського нагляду за прийнятими місцевими державними адміністраціями рішеннями, що є обов`язком органів прокуратури відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не може бути підставою для висновку про те, що прокурор об`єктивно не міг бути обізнаний з існуванням спірного договору до спливу строку позовної давності та підтверджувати доводи останнього про початок перебігу цього строку лише в 2017 році.

При вирішенні даного спору в частині застосування правил ЦК України про позовну давність, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати правову позицію Верховного суду України викладену в постанові від 01.07.2015 р. у справі №6-178цс15 про те, що оскільки положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів, тому про порушене право прокуратурі було відомо з часу державної реєстрації уповноваженим органом держави договору оренди земельної ділянки від 03.07.2008 р., тобто з часу реєстраціі Красилівським районним відділом Хмельницької регіональної філії «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України» 13.10.2008 р., про що у Держреєстрі земель вчинено запис від за № 0470875660427.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає поважних причин для відновлення строку позовної давності, оскільки прокурор об`єктивно мав можливість та повноваження для отримання повної та достовірної інформації протягом встановленого законом строку позовної давності, як про розпорядження Красилівської районної державної адміністрації від 17.12.2007 р. № 724/2007-р, розпорядження Красилівської районної державної адміністрації від 22.04.2008 р. № 212/2008-р, так і про договір оренди земельної ділянки від 03.07.2008 р. і його державну реєстрацію 13.10.2008 р.

Судом першої інстанції безпідставно не враховані наведені обставини, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, тому рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.11.2017 р. у даній справі підлягає скасуванню згідно з п.3 ч.1 ст.277 ГПК України з прийняттям нового рішення у справі.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996р. за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів застосовує позовну давність, що є підставою для відмови у позові.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на правову позицію Європейського суду з прав людини у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. При цьому, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" від 20.10.2011 (заява N 29979/04).

З позовної заяви вбачається, що прокурор, звертаючись з позовом до суду, мав на меті захист прав держави як землевласника щодо належного використання земельної ділянки та отримання орендної плати, визначеної у порядку, встановленому законом. Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Гайдучина» своєчасно та в повному обсязі сплачує визначену суму сплати по орендній платі, що підтверджується листом Красилівської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 1517/10/22-10-17-25 від 15.08.2017 р., листом Западинської сільської ради Красилівського району Хмельницької області № 36/02-24 від 07.09.2017 р. /а.с. 52, 72 у т.1/. Визнаючи оскаржуваний договір недійсним, прокурор фактично позбавляє державу доходу, який остання отримує від орендаря, що вчасно виконує свої зобов`язання за договором. При цьому прокурор не позбавлений можливості звернутися із відповідним позовом про внесення змін до цього договору в частині розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки землі, що захистить права держави у спосіб, який узгоджується із практикою Європейського суду із прав людини.

Судові витрати у справі покладаються на прокурора згідно з ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 277, 281-282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайдучина" задоволити. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.11.2017 р. у справі № 924/630/17 скасувати.

Прийняти нове рішення. Відмовити у задоволенні позову.

Стягнути з прокуратури Хмельницької області (м. Хмельницький, провул. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок 35218028002814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайдучина» 1760,00 грн. витрат на судовий збір за розгляд апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Хмельницької області видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Матеріали справи № 924/630/17 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений 22.01.2018 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.