ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

^{_____________________________________________________________________________________________}

^{П О С Т А Н О В А}

^{ІМЕНЕМ УКРАЇНИ}

16 січня 2018 року

Справа № 916/3090/16

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя: В.В.Лашин

судді: Т.А. Величко

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: А.В. Безпалюку

За участю представників сторін:

Від ДП "Адміністрація морських портів України" - ОСОБА_2

Від ТОВ „ЯХТ-КЛУБ „ОДЕСА-2009” – не з’вився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЯХТ-КЛУБ „ОДЕСА-2009” та Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України”

на рішення господарського суду Одеської області від 15.11.2017р.

по справі № 916/3090/16

за позовом Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України”;

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю „ЯХТ-КЛУБ „ОДЕСА-2009”;

про стягнення 153311,78грн.

склад суду першої інстанції:

головуючий суддя: Л.В. Степанова, судді: Т.Г. Д’яченко, Р.В. Волков

час та місце прийняття судового рішення: 15.11.2017 р., м. Одеса, просп.. Шевченка 29, господарський суд Одеської області, зал судових засідань №2,

вступну та резолютивну частину рішення проголошено о 10:23

повний текст рішення складений 17.11.2017 р.

ВСТАНОВИЛА :

У листопаді 2016 року державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (у наступному за текстом – ДП “Адміністрація морських портів України”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Яхт-клуб «Одеса-2009» (далі – ТОВ «Яхт-клуб «Одеса-2009») про стягнення 148 398,36 грн. заборгованості по орендній платі за серпень і вересень 2016 року, 4462,12 грн. пені та 451,30 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15 листопада 2017 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Степанової Л.В., суддів - Д’яченко Т.Г. і ОСОБА_3В.) позовні вимоги задоволені частково. З ТОВ «Яхт-клуб «Одеса-2009» на користь позивача стягнуто 70 665 грн. основного боргу, 4228,37 грн. пені, 428,63 грн. - три відсотки річних, а також 1129 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, ТОВ «Яхт-клуб «Одеса-2009» в апеляційній скарзі просить його скасувати як необґрунтоване та безпідставне, посилаючись на неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також на порушення норм матеріального права, оскільки відсутні діючі договірні правовідносини між сторонами внаслідок їх припинення та не поновлення згідно із додатковою угодою від 29.09.2014 р.; наголошує на застосування судом норм матеріального права зобов’язального характеру при наявності саме позадоговірних відносин, пов'язаних із набуттям та збереженням відповідачем майна без достатньої правової підстави, які виникли на підставі акту прийому-передачі від 28.03.2016 р.; зазначає про невірний розрахунок заборгованості, зроблений позивачем, за непередбаченою договором формулою.

Крім цього, скаржник вказує на відсутність у позивача права на позов, враховуючи недоведення останнім належними доказами набуття майнових прав за договором від державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», з яким й було укладено договір оренди.

Також з апеляційною скаргою на згадане вище рішення суду звернулася й ДП Адміністрація морських портів України, яка в апеляційній скарзі просить його скасувати в частині незадоволених позовних вимог. Скаржник зазначає, що результат розгляду справи № 916/3628/16 не міг вплинути на правовідносини, що виникли між сторонами спору, зокрема, на розрахунок розміру заборгованості відповідача за договором оренди, а тому застосуванню підлягала саме орендна ставка, передбачена додатковою угодою від 01.07.2010 р., що була предметом спору у справі № 916/3628/16. До того ж, Адміністрація морських портів України вказує, що постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2017 р. рішення господарського суду Одеської області від 30.03.2017 р. у справі № 916/3628/16 залишено в силі та ним було відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Яхт-клуб «Одеса-2009» про визнання недійсною додаткової угоди від 01.07.2010 р.

У запереченнях на апеляційну скаргу Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” ТОВ „ЯХТ-КЛУБ „ОДЕСА-2009” не погоджуєтться з доводами апеляційної скарги позивача, вважаючи їх недоведеними.

Клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю „ЯХТ-КЛУБ „ОДЕСА-2009”, яке надійшло до суду по електронній пошті, про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю прибути в дане судове засідання колегією суддів відхилено, оскільки заявником жодним чином не підтверджено обставини викладені у клопотанні, та, крім того, останній не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого представника.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає апеляційні скарги не підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (в подальшому – ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Частиною першою статті 174 Господарського кодексу України (далі – ГК України) передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом (ч. 1, 6 ст. 283 ГК України).

На стадіях укладення, виконання, зміни, розірвання та припинення договору оренди у наймодавця та наймача виникають взаємні зобов’язання, зокрема: обов’язок наймодавця передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму, провадити капітальний ремонт речі, переданої у найм, якщо інше не встановлено договором або законом; обов’язок наймача користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору, а в разі припинення договору - найму негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (стаття 765, частина перша статті 773, частина друга статті 776, частина перша статті 785 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Частиною 8 статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» унормовано, що відносини оренди об’єктів портової інфраструктури, що перебувають у державній власності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про морські порти України».

Згідно із ч. 3 ст. 18 названого Закону орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором належним чином (ст. 525, 526, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 названого Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2005 року між державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Морський клуб ТЦФ» (Орендар) укладений договір оренди державного рухомого майна № КД-7786, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно, що знаходиться на балансі Орендодавця, а саме: заправну станцію (понтон 11), понтони №№ 2, 4, 6, 8, 10, апарель, з метою використання для потреб Орендаря.

Загальна вартість майна, визначена на підставі експертної оцінки, станом на 18.05.2005 р. становить 924 600 грн. (п. 1.1 договору).

Згідно із п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р. Орендна плата за базовий місяць оренди (травень 2005р.) визначена у відповідності до Методики, Звіту експертної оцінки і складає 4 581,66 грн. без врахування ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Актом прийому-передачі сторонами підтверджено передачу в оренду об'єктів за договором № КД-7786 від 01.09.2005 р.

Сторонами строк дії договору визначений до 31.12.2006 р. Водночас, пунктом 10.5 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Додатковою угодою № КД-7786/1 від 16 квітня 2007 р. сторони п. 3.1 договору виклали у новій редакції та встановили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 р. із змінами й доповненнями. Орендна плата за базовий місяць оренди (грудень 2006 р.) визначена у відповідності до Методики та складає 8974,96 грн. без врахування ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди - лютий 2007 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (грудень 2006 р.) на індекси інфляції січня та лютого 2007 р. включно. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Додатковою угодою № КД-7786/2 від 01.12.2008 р., у зв'язку із перереєстрацією та зміною назви Орендаря, сторони внесли зміни у преамбулу договору та визначили, що Орендарем є товариство з обмеженою відповідальністю «Яхт-клуб «ОСОБА_2». Інші умови залишилися без змін.

Додатковою угодою № КД-7786/3 від 01.09.2009 р. сторони виклали у новій редакції п. 3.1 Договору, а саме: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 р. із змінами та доповненнями, та становить за базовий місяць оренди (липень 2009р.) 20829,48 грн. без врахування ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди – вересень 2009 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (липень 2009 р.) на індекси інфляції серпня та вересня 2009 р. включно. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць». Додатком № 1 до додаткової угоди є розрахунок орендної плати.

Крім того, сторони, зокрема, домовилися продовжити строк дії договору до 31.12.2010 р., а також змінили п.10.5 договору, узгодивши, що договір може бути подовжений за взаємним письмовим погодженням сторін.

Додатковою угодою № КД-7786/4 від 01.01.2010 р. визначено, що Орендарем є ТОВ «Яхт-клуб «Одеса-2009». Інші умови Договору залишилися без змін та сторони підтвердили свої зобов'язання по них.

Додатковою угодою № КД-7786/5 від 01.07.2010 р. сторонами змінено пункт 3.1 договору, а саме: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 р. із змінами та доповненнями, та становить за базовий місяць оренди (травень 2010р.) 31307,69 грн. без врахування ПДВ, виходячи з орендної ставки 21 % (розрахунок орендної плати є додатком № 1 до цієї додаткової угоди). Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (травень 2010 р.) на індекси інфляції від базового до першого включно. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць».

Крім того, сторонами пролонговано строк дії договору до 31 грудня 2015 року. При цьому, сторони домовилися вважати таким, що втратив чинність розрахунок орендної плати до додаткової угоди № КД-7786/3 від 01.09.2009 р.

Додатковою угодою № КД-7786/6 від 13.06.2013 р., у зв'язку із реорганізацією державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», а також переходом прав та обов'язків за цим договором до правонаступника – ДП "Адміністрація морських портів України", сторони внесли зміни до преамбули Договору № КД-7786 та визначили, що сторонами за договором є ДП "Адміністрація морських портів України" (Орендодавець) та ТОВ «Яхт-клуб 2009» (Орендар). При цьому, договір скріплено печаткою саме ТОВ «Яхт-клуб Одеса-2009» й підписано саме відповідачем.

29 вересня 2014 року між Адміністрацією Одеського морського порту та ТОВ «Яхт-клуб «Одеса-2009» підписано угоду про розірвання договору № КД-7786 від 01.09.2005 р. У той же день сторонами був підписаний акт повернення орендованого рухомого майна.

Проте рішенням господарського суду Одеської області від 20.07.2015 р. у справі №916/1878/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 р., визнано недійсною угоду від 29.09.2014 р. про розірвання договору № КД-7786 від 01.09.2005 р.

Враховуючи наведене, 28 березня 2016 року Орендодавець та Орендар - ТОВ «Яхт-клуб «Одеса-2009» склали акт прийому-передачі рухомого майна до договору оренди № КД-7786 від 01.09.2005 р., згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв майно, предмет якого визначений згаданим договором оренди.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 р. у справі № 916/3628/16 визнано недійсними: додаткову угоду № КД-7786/3 від 01.09.2009 р. з додатком № 1; додаткову угоду № КД-7786/5 від 01.07.2010 р. з додатком № 1 з додатком № 1 «Розрахунок плати за оренду державного рухомого майна». З урахуванням цих обставин, господарським судом було здійснено новий розрахунок заборгованості по орендній платі за користування відповідачем орендованого майна у серпні та вересні 2016 року згідно до положень п. 3.1 договору № КД-7786 від 01.09.2005 р. в редакції додаткової угоди № КД-7786/1 від 16.04.2007 р.

Одночасно з цим, враховуючи зміну розміру основного боргу відповідача, господарським судом було здійснено перерахунок пені за несвоєчасне виконання зобов’язання, а також 3 % річних згідно до п. 3.4 договору оренди, ст. ст. 218, 229, 230 ГК України, ст. 549, 625 ЦК України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить висновку, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи та ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням до спірних правовідносин належних норм матеріального права.

Посилання ТОВ «Яхт-клуб «Одеса-2009» про наявність саме позадоговірних відносин, пов'язаних із набуттям та збереженням відповідачем майна без достатньої правової підстави, які виникли на підставі акту прийому-передачі від 28.03.2016 р., тоді як позивачем такі вимоги не заявлялися, колегія суддів вважає помилковими.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта тощо).

Об’єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої; 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у іншої особи; 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов’язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України (наприклад, постанови від 17 червня 2014 року у справі 3-30гс14, від 25 лютого 2015 року у справі № 910/1913/14, від 01 липня 2015 року у справі № 3-195гс15).

Угоду від 29.09.2014 р. про розірвання договору № КД-7786 від 01.09.2005 р. рішенням господарського суду Одеської області від 20.07.2015 р. у справі № 3916/1878/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 р., визнано недійсною.

Актом прийому-передачі від 28.03.2016 р., складеним саме у відповідності до умов договору оренди № КД-7786 від 01.09.2005 р., сторонами продовжені договірні правовідносини, орендоване раніше майно, яке було повернуте на підставі угоди від 29.09.2014 р., передано знову ТОВ «Яхт-клуб «Одеса-2009».

Слід зазначити, що об'єктом оренди за договором № КД-7786 від 01.09.2005 р. є державне майно, що знаходиться на балансі та у господарському віданні Адміністрації Одеського морського порту, яке є державним комерційним підприємством, зареєстрованим відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 74 ГК України майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання, а тому надходження до позивача орендної плати має наслідком, зокрема, поповнення надходжень до бюджету підприємства, яке є стратегічним, та діяльність якого спрямована на розвиток морської галузі господарювання України.

Таким чином, між сторонами у спірний період 2016 року існували договірні відносини, а тому до них не можуть бути застосовані приписи ст. 1212 ЦК України. У свою чергу, ТОВ «Яхт-клуб «Одеса-2009» зобов'язане було вносити орендну плату згідно до вимог ч. 1 ст. 762 ЦК України та ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в порядку, розмірі та строки, визначені умовами договору оренди № КД-7786 від 01.09.2005 р. зі змінами.

Не може погодитися судова колегія й з твердженням скаржника про невірність зробленого позивачем розрахунку орендної плати за непередбаченою договором формулою, оскільки судом першої інстанції оскаржуваним рішенням здійснено перерахунок заборгованості по орендній платі не на підставі розрахунку позивача, здійсненого з урахуванням положень додаткових угод від 01.09.2009 р. та від 01.07.2010 р., а саме на підставі пункту 3.1 договору оренди № КД-7786 від 01.09.2005 р. в редакції додаткової угоди від 16.04.2007 р.

Згаданою редакцією договору сторонами було узгоджено те, що орендна плата за базовий місяць оренди (грудень 2006 р.) визначена у відповідності до Методики та складає 8974,96 грн. без врахування ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди - лютий 2007 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (грудень 2006 р.) на індекси інфляції січня та лютого 2007 р. включно. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відтак, відповідач погодився зі зміненими умовами договору оренди, розміром орендної плати та не заперечував з цього приводу, а тому у відповідності до приписів ст. 204 ЦК України ця додаткова угода, яка безпосередньо встановлює порядок розрахунків, є чинною та обов’язковою для ТОВ «Яхт-клуб «Одеса-2009», доказів визнання якої недійсною скаржником не надано.

До того ж, судом першої інстанції були враховані положення п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», за якими дію норми статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в частині індексації орендної плати зупинено у 2016 році.

Ці обставини вказують на помилковість твердження відповідача щодо застосування п. 3.3 договору при визначенні розміру орендної плати.

Отже, розмір орендної плати вже визначений угодою сторін, суперечливостей з цього приводу не встановлено, а тому потреби в спеціальних знаннях щодо дослідження цього питання не має й, як наслідок, відсутня необхідність призначення судової економічної експертизи, заявленої ТОВ «Яхт-клуб «Одеса-2009» клопотанням від 15.01.2018 р.

Посилання ТОВ «Яхт-клуб «Одеса-2009» про відсутність у Адміністрації Одеського морського порту права на позов, враховуючи недоведення останнім належними доказами набуття майнових прав за договором від державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», з яким й було укладено договір оренди № КД-7786 від 01.09.2005 р., колегія суддів вважає неспроможними.

На підставі Закону України «Про морські порти України», розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 р. № 133-р та наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 р. № 163 здійснено реорганізацію державних підприємств морського транспорту шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов’язків стосовно них відповідно до розподільчих балансів та утворено внаслідок виділу державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

Пунктом 3.2 Статуту позивача визначено, що підприємство утворене шляхом виділу з реорганізованих державних підприємств, у тому числі державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов’язків стосовно них та є правонаступником реорганізованих державних підприємств у частині майна, прав та обов’язків відповідно до розподільчих балансів та актів приймання-передачі.

На виконання наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 р. № 163 було складено Розподільчий баланс ДП «Одеський морський торговельний порт» та Адміністрації Одеського морського порту станом на 13.06.2013 р.

Підтвердженням передачі майнових прав від ДП «Одеський морський торговельний порт» до Адміністрації Одеського морського порту за розподільчим балансом виступають акти приймання-передачі від 13.06.2013 р., за якими майно, майнові права та зобов'язання передано від ДП «Одеський морський торговельний порт» позивачу та від ДП «Адміністрація морських портів України» до Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України», у тому числі були передані права та обов’язки за договором № КД-7786 від 01.09.2005 р. /т.2, а.с. 78/.

Оригінали вказаних Розподільчого балансу та актів приймання-передачі від 13.06.2013 колегією суддів було оглянуто в судовому засіданні 16.01.2018.

Отже, майно, яке було передано в оренду відповідачу на підставі договору № КД-7786 від 01.09.2005 р. знаходиться на балансі позивача.

Крім цього, 13 червня 2013 року між сторонами було підписано додаткову угоду № КД-7786/6 про заміну Орендодавця ДП «Одеський морський торговельний порт» на ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» /т.1, а.с. 30-31/. З цієї угоди вбачається деяка плутанина у назвах сторін, однак угода підписана саме відповідачем - ТОВ «Яхт-клуб «Одеса-2009» та скріплена його печаткою з ідентифікаційним кодом 30256779.

Таким чином, позивач є правонаступником ДП «Одеський морський торговельний порт» за договором № КД-7786 від 01.09.2005 р., а тому у відповідача є зобов’язання зі сплати орендної плати саме Адміністрації Одеського морського порту.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на рішенням господарського суду Одеської області від 28.07.2017 р. у справі № 916/3233/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 р., яким нібито досліджено відсутність правонаступництва.

У вказаній справі господарським судом було встановлено ненадання Адміністрацією Одеського морського порту доказів у підтвердження правонаступництва, тоді як зазначене було усунено при розгляді даної справи. До того ж, у згаданій справі було встановлено чинність аналогічного договору оренди № КД-4761 від 26.12.2003 р. у зв’язку із підписанням додаткової угоди від 13.06.2013 р. та складення акту прийому-передачі від 13.04.2016 р.

Судова колегія зазначає й про безпідставність доводів Адміністрації Одеського морського порту щодо необхідності здійснення розрахунку орендної плати на підставі додаткової угоди від 01.07.2010 р.

На момент вирішення цієї справи додаткова угода від 01.07.2010 р. до договору оренди № КД-7786 від 01.09.2005 р., якою змінений порядок розрахунків та розмір орендної плати та якою обґрунтовані позовні вимоги, визнана недійсною, а тому наведені в згаданій додатковій угоді не могли бути застосовані до спірних правовідносин.

Враховуючи, що суму основного боргу судом першої інстанції розраховано на підставі чинної на момент вирішення справи домовленості сторін станом на 16.04.2007 р., тому господарським судом правомірно здійснено власний розрахунок пені за несвоєчасне виконання зобов’язання та 3 % річних на підставі ст. 549, 625 ЦК України, виходячи з суми заборгованості.

Поряд з цим, згідно із п. 3 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України наведені Адміністрацією Одеського морського порту обставини можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

З огляду на викладене, наведені скаржниками в апеляційних скаргах доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 240, 275-283 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхт-клуб «Одеса-2009» та Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 15.11.2017 р. по справі № 916/3090/16 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 19.01.2018

Головуючий суддя: В.В. Лашин

Суддя Т .А. Величко

Суддя К.В. Богатир