Справа № 755/1193/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" січня 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко В.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Грузії, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

встановив:

07 січня 2018 року приблизно о 18 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив сімейну сварку з дружиною ОСОБА_3 під час якої виражався нецензурною лайкою, кидався в бійку, чим спричинив домашнє насильство психологічного характеру.

Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім визнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, його вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 07 січня 2018 року серії АА № 976127, рапортом ДОП Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 07 січня 2018 року, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями потерпілої.

Згідно із ст. 16 КУпАП іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.

Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1, суд визнає щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1, судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, не працює, суд дійшов висновку про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У судовому засіданні достовірно встановлено, щоОСОБА_1 не відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173-2, 251, 283-285 КУпАП, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Законом України «Про судовий збір», -

постановив:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн 00 к.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 354 (триста п'ятдесят чотири) грн 40 к. на користь держави.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

Строк пред'явлення до виконання три місяці.

Суддя: