Справа № 524/7159/16-ц

Провадження №2/524/312/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2017 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого - судді - Нестеренка С.Г., при секретарі - Бельченко Н.Л., з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача - ТОВ "Завод"Агрегатмаш" - Задорожного Р.В., третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Завод"Агрегатмаш" про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, звільнення з роботи, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ТОВ "Завод"Агрегатмаш" про визнання незаконними наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, звільнення з роботи, про поновлення на роботі, покладення зобов'язання щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 19 серпня 2016 року ( а. с. 1 - 6 ).

Зазначала, що працювала у відповідача на посаді юрисконсульта з 01 липня 2016 року до 19 серпня 2016 року.

Наказом № 26-к від 19 серпня 2016 року її було звільнено з роботи за п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором.

Вважала звільнення та дисциплінарні стягнення незаконними, оскільки адміністрація відповідача не обґрунтувала підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, не дотрималася порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, не було їй запропоновано надати пояснення, мало місце упереджене до неї ставлення, використовувався незаконне відеонагляд за її робочим місцем.

Позивач просила: - визнати незаконним застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани згідно наказу ТОВ "Завод"Агрегатмаш" № 17-к від 04 серпня 2016 року; - визнати незаконним застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани згідно наказу ТОВ "Завод"Агрегатмаш" № 18-к від 05 серпня 2016 року; - визнати незаконним застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани згідно наказу ТОВ "Завод"Агрегатмаш" № 24-к від 16 серпня 2016 року; - визнати незаконним застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани згідно наказу ТОВ "Завод"Агрегатмаш" № 24-к від 17 серпня 2016 року; - визнати незаконним застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення згідно наказу ТОВ "Завод"Агрегатмаш" № 26-к від 19 серпня 2016 року та поновити на роботі на посаді юрисконсульта ТОВ "Завод"Агрегатмаш" з 19 серпня 2016 року; - зобов'язати ТОВ "Завод"Агрегатмаш" виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи виплату з 19 серпня 2016 року.

У грудні 2016 року позивач уточнила позовні вимоги, зокрема просила скасувати накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з роботи, а також стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення - 19 серпня 2016 року по день поновлення на роботі ( а. с. 165 ).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, просила задовольнити, посилаючись на обставини і підстави, викладені у позовній заяві. Крім того, позивач пояснила, що з 13 липня 2016 року у неї із заступником директора ОСОБА_4 склалися неприязні відносини, проявом яких було неодноразове примушування звільненні.

Представники відповідача - ТОВ "Завод"Агрегатмаш" - Басай М.М., Межевич І.А., Задорожний Р.В., третя особа ОСОБА_3 з позовом не погодилися. Пояснили, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено на законних підставах, розрахунок було проведено, копія наказу та трудову книжку про звільнення позивач отримувала. Зі сторони позивача мало місце постійне невиконання трудових обов'язків.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, третьої особи, свідчення свідків, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивача ОСОБА_1 було прийнято до відповідача ТОВ "Завод"Агрегатмаш" на посаду юрисконсульта з 01 липня 2016 року згідно наказу № 10-к від 30 червня 2016 року з посадовим окладом згідно штатного розкладу( а.с. 136 ).

Робоче місце було визначено за місцем знаходження адміністрації підприємства в офісі за адресою: м. Кременчук, вул. Карла Маркса, буд. 11/29, кім. 14.

Трудовий договір у письмовій формі між сторонами у справі було оформлено та підписано 22 липня 2016 року ( а.с. 60 ). Відповідно письмового трудового договору було визначено робоче місце як за місцем знаходження адміністрації підприємства, так і за місцем знаходження виробничої бази підприємства, режим робочого часу, питання оплати праці, підпорядкування, трудові обов'язки працівника, забезпечення умов роботи працівника зі сторони підприємства.

Додатковою угодою № 1 від 22 липня 2016 року до трудового договору було уточнено режим робочого часу та фактичне місце роботи позивача ( а.с. 62 ).

Крім того, позивач була ознайомлена 22 липня 2016 року з посадовою інструкцією та Правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженого загальними зборами трудового колективу відповідача 21 квітня 2016 року ( а.с.а.с. 11-13, 129-135 ). У цих Правилах були визначені права та обов'язки роботодавця і працівників, соціальні гарантії, охорона праці, умови та режим роботи на підприємстві, і зокрема передбачалося використання технічних засобів, у т.ч. відео, з метою безпеки та контролю виконання працівниками обов'язків ( п. 9 Правил ). У посадовій інструкції ( розділ 2) були зазначені завдання та обов'язки юрисконсульта, зокрема у п. 2.11 дотримуватись Правил внутрішнього трудового розпорядку у товаристві, цієї інструкції.

22 липня та 25 липня 2016 року позивач відмовилася отримувати комп'ютерне обладнання для використання при виконанні трудових обов'язків, що постало з пояснень позивача і представників відповідача, третьої особи, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_7, і підтверджувалося актами ( а.с.а.с. 65, 68 ). Суд не погоджується з позивачем щодо тієї обставини, що таке обладнання передавалося нібито на відповідальне зберігання, оскільки договір про повну чи часткову матеріальну відповідальність не укладався між сторонами у справі і таке обладнання передавалося лише для використання у роботі, що не суперечило п. 13 Правил внутрішнього трудового розпорядку.

14 та 15 липня 2016 року комісією ТОВ "Завод"Агрегатмаш" були складені акти за № 2 та № 3 про встановлення факту запізнення позивача ОСОБА_1 на роботу без попередження керівництва відповідно 14 та 15 липня 2016 року ( а.с.а.с. 80-83).

19 липня 2016 року на підприємстві ТОВ "Завод"Агрегатмаш" був складений акт № 5 про встановлення факту відсутності позивача ОСОБА_1 на робочому місці упродовж робочого часу як у приміщенні адміністрації підприємства у м. Кременчуці, так і за місцем знаходження виробничої бази у м. Світловодськ Кіровоградської області без повідомлення керівництва відповідача про причини невиходу на роботу(а.с.61).

29 липня 2016 року комісією ТОВ "Завод"Агрегатмаш" був складений акт за № 8 про встановлення факту відсутності ОСОБА_1 на робочому місці без попередження керівництва, з яким ОСОБА_1 відмовилася ознайомлюватися, про що 01 серпня 2016 року був складений акт, який позивач відмовилася підписувати.

Наказом № 17-к від 04 серпня 2016 року позивача ОСОБА_1 було притягнуто відповідно ст.ст. 147-149 КЗпП України до дисциплінарної відповідальності з оголошенням догани у зв'язку з самовільним залишенням свого робочого місця та відсутності на робочому місці на підставі акту за № 8 від 29 липня 2016 року ( а.с. 85). Позивач на вимогу адміністрації відмовилася надати пояснення як у письмовій, так і в усній формі, що постало з пояснень третьої особи ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_7 та підтверджується актом б/н від 01 серпня 2016 року ( а.с. 86).

01 серпня 2016 року комісією ТОВ "Завод"Агрегатмаш" був складений акт за № 9 про встановлення факту відсутності позивача на робочому місці без попередження керівництва, а саме самовільне залишення робочого місця і відсутності позивача на робочому місці з 14 год.55хв. до 18год.15 хв. 01 серпня 2016 року, з яким ОСОБА_1 була ознайомлена, про що свідчить її підпис та надані 02 серпня 2016 року пояснення.

Наказом № 18-к від 05 серпня 2016 року ОСОБА_1 було притягнуто відповідно ст.ст. 147-149 КЗпП України до дисциплінарної відповідальності з оголошенням догани на підставі акту за № 9 від 01 серпня 2016 року ( а.с.а.с. 87-89). Позивач у письмових поясненнях від 02 серпня 2016 року, так і в судовому засіданні не навела обставини щодо поважності відсутності на робочому місці 01 серпня 2016 року і не подала щодо цього належні і допустимі докази, у тому числі на спростування обставин, встановлених і викладених в акті за № 9, свідчень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_8 щодо факту відсутності позивача 01 серпня 2016 року.

04 серпня 2016 року, 08 серпня 2016 року та 10 серпня 2016 року комісією ТОВ "Завод"Агрегатмаш" були складені акти відповідно за № № 10, 11, 12 про встановлення факту відсутності позивача на роботі без попередження керівництва відповідно 04 серпня 2016 року з 17 год. 20 хв. до 18 год., 08 серпня 2016 року з 17 год. 25 хв. до 18 год. 05 хв., 10 серпня 2016 року з 16 год. 45 хв. до 18 год., з якими ОСОБА_1 була ознайомлена, про що свідчить її підпис та надані 05, 09 та 11 серпня 2016 року відповідно пояснення (а.с. а.с. 90-97).

У письмових поясненнях позивача, наданих нею 05 серпня 2016 року з приводу складання акту за № 10 від 4 серпня 2016 року, позивача повідомляє про те, що без дозволу керівництва виходила до книжкового магазину за канцтоварами та юридичною літературою (а.с. 91).

Наказом № 24-к від 16 серпня 2016 року ОСОБА_1 було притягнуто ст.ст. 147-149 КЗпП України до дисциплінарної відповідальності з оголошенням догани за порушення п.п. 4.1., 4.2., 4.3. Правил внутрішнього трудового розпорядку та п. 2.11. посадової інструкції у зв'язку з самовільним залишенням робочого місця та відсутності на робочому місці з 16 год. 41 хв. до 18 год. 10 серпня 2016 року (а.с. 29).

12 серпня 2016 року комісією ТОВ "Завод"Агрегатмаш" був складений акт за № 14 про встановлення факту відсутності позивача ОСОБА_1 на робочому місці 11 серпня 2016 року з 11 год. 42 хв. до 13 год. (початку обідньої перерви), з яким позивач була ознайомлена в день складання акту. У своїх поясненнях позивач повідомила, що знаходилася у приміщенні офісу у кабінеті не перебувала, весь час знаходилася в коридорі офісу (а.с. а.с. 103,104).

Наказом № 25-к від 16 серпня 2016 року ОСОБА_1 було притягнуто відповідно ст. ст. 147-149 КЗпП України до дисциплінарної відповідальності з оголошенням догани за самовільне залишення робочого місця та відсутності на робочому місці з 11 год. 42 хв. до 13 год. 11 серпня 2016 року ( а.с. 102).

Як постає з акту за № 16, складеного у відповідача 17 серпня 2016 року, позивач самовільно покинула робоче місце без дозволу керівництва відповідача 16 серпня 2106 року о 17 год. 24 хв. (а.с. 106).

У письмових поясненнях з причин складання акту за № 16 позивач вказує на некоректну поведінку заступника директора відповідача, але не зазначила причини передчасного залишення робочого місця (а.с. 107).

Наказом № 26-к від 19 серпня 2016 року позивача було звільнено з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором (а.с.105).

Трудова книжка та розрахунок по заробітній платі у зв'язку із звільненням позивача були видані та здійснено в день звільнення позивача з роботи. Спір з приводу виплати розрахункових сум при звільненні позивача між сторонами у справі - відсутні.

Суд не погоджується з доводами позивача про незаконність звільнення позивача з роботи та вважає, що позивач ОСОБА_1 систематично не виконувала без поважних причин обов'язки, покладені трудовим договором, а тому її звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України є законним.

При цьому, суд виходить з наступного. Так, за наведених вище обставин, які не були спростовані позивачем, вбачається, що позивач неодноразово залишала своє робоче місце без дозволу керівництва відповідача без надання обґрунтованих пояснень поважності причин відсутності на робочому місці. При складанні актів працівниками адміністрації відповідача порядок складання актів не було порушено. Факти додаткового включення до складу комісій по складанню актів сторонніх осіб інших підприємств не свідчить про допущені порушення відповідачем фіксації обставин відсутності позивача на робочому місці, оскільки до складу таких комісій входили переважно у більшості працівники відповідача. Відповідачем в собі його адміністрації не було порушено порядок відбору пояснень від позивача, натомість не відповідають дійсності доводи позивача щодо нібито відсутності пропозицій надати їй письмові пояснення за складеними актами.

Не заслуговують уваги доводи позивача з приводу упередженого відношення до неї зі сторони керівництва відповідача в особі директора, його заступника, зокрема, з посиланням на аудіофіксацію розмови позивача з вказаними особами, яка була заслухана судом зі згоди сторін у справі та третьої особи, оскільки при прослуховуванні аудіозапису факт упередженого відношення керівництва відповідача до позивача не підтвердився.

Суд також критично оцінює доводи позивача на незаконність наявності у відповідача відеоспостереження в офісі, де перебуває адміністрація підприємства, оскільки про наявність відеоспостереження позивач була повідомлена і у Правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства здійснення відеоспостереження за працівниками застерігалося (передбачалося).

Дисциплінарні стягнення, які були застосовані до позивача до дати її звільнення, достроково не були скасовані.

Як постає з пояснень сторін у справі, третьої особи профспілкова організація або первинна профспілкова організація будь-якої профспілки на підприємстві не створена та не діє.

Позивач належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, спростування доводів відповідача в особі його представників, третьої особи і свідчень свідків, допитаних в судовому засіданні, встановлення судом обставин, до суду не подала.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірванні власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

У пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06 листопада 1992 року за № 9 передбачено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

З пункту 23 цієї ж Постанови постає, що за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після

застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Отже, суд вважає, що позивача було звільнено з роботи відповідачем на законних підставах, а тому позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню за його безпідставністю у повному обсязі.

Суд враховує, що позов подано без пропуску одномісячного строку, передбаченого ст. 233 КЗпП України.

Оскільки позивачі по такій категорії справ звільнені від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а позов не підлягає задоволенню, то судовий збір не підлягає стягненню ні з позивача, ні з відповідача.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст.40, ст. ст. 149, 221, 231, 237 КЗпП України, ст. ст. 14, 57 - 59, 208, 209, 212 - 215, 218, 223 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ТОВ "Завод"Агрегатмаш" про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, звільнення з роботи, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука упродовж десяти діб з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Повне рішення виготовлено 03 квітня 2017року.

Суддя: