open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2018 р. Справа№ 911/1932/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Мартюк А.І.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представники сторін:

від позивача - Моцик Л.М. - дов. № 04231 від 29.03.2016,

від відповідача-1 - Кулаковська О.В. - дов. б/н від 23.10.2017,

від відповідача-2 - Кожуховський О.В. - дов. № КС317976 від 21.11.2017,

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Прокуратури Київської області

на рішення

Господарського суду Київської області

від

16.08.2017 року

у справі

№ 911/1932/17 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом

Заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави

до

1. Ничипорівської сільської ради 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготин водопостачання»

про

визнання недійсним та скасування рішення, визнання договору недійсним і повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави до Ничипорівської сільської ради (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготин водопостачання» (далі - відповідач-2, ТОВ «Яготин водопостачання») про:

- визнання незаконним та скасування рішення Ничипорівської сільської ради від 27.04.2016 за № 55-06-VII про передачу в концесію об'єктів системи водогонів населеного пункту с. Ничипорівка, що перебувають у комунальній власності;

- визнання концесійного договору від 20.07.2016, укладеного між Ничипорівською сільською радою та ТОВ «Яготин водопостачання» недійсним з моменту його укладення;

- зобов'язання ТОВ «Яготин водопостачання» повернути Ничипорівській сільській раді водопровідні мережі з інженерними комунікаціями та необхідним обладнанням, вартістю 1 726 717,60 грн., одержані за концесійним договором від 20.07.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані зокрема тим, що відповідачем-1 в порушення вимог ч. 4 ст. 5 ЗУ «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» не було дотримано порядку проведення процедури передачі об'єкта в оренду чи концесію. Крім того, договір концесії укладений в порушення процедури не було посвідчено нотаріально.

Відповідачі проти позову заперечували, зазначаючи про необґрунтованість та непідтвердженість вимог позивача належними доказами, просили суд в позові відмовити. При цьому відповідачі наголошували на тому, що в результаті укладення договору не були порушені інтереси громадян та держави.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.08.2017 у справі № 911/1932/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Прокуратура Київської області звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2017 у справі № 911/1932/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги Прокуратура Київської області, окрім доводів, на яких ґрунтувався позов, посилається, зокрема, на не дослідження судом обставин щодо відсутності державної реєстрації договору концесії, відсутності будь-яких дій конкурсної комісії, окрім розміщення оголошення про конкурс на передачу водопроводу в концесію, що порушило публічний порядок при укладанні спірного договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 апеляційну скаргу було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Зубець Л.П. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.11.2017.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.11.2017, у зв'язку з перебуванням судді Зубець Л.П. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/1932/17 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 справу прийнято до провадження у зазначеному складі колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 було подовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 17.01.2018.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Прокуратури Київської області у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2017 у справі № 911/1932/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Ничипорівської сільської ради у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготин водопостачання» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.08.2015 Ничипорівською сільською радою та ТОВ «Яготин водопостачання» укладено Договір про тимчасову експлуатацію та використання водопровідної мережі на території с. Ничипорівка та с. Трубівщина. За умовами якого замовник передав, а підрядник прийняв у технічну експлуатацію та обслуговування водопровідні мережі з інженерними комунікаціями та необхідним обладнанням (далі - об'єкт експлуатації).

01.08.2015 за актом прийому-передачі Ничипорівською сільською радою передано ТОВ «Яготин водопостачання» водопровідні мережі з інженерними комунікаціями та необхідним обладнанням, а саме: основні засоби по с. Ничипорівка на суму 1 045 616,36 гривень та по с. Трубівщина на суму 681 101,27 гривень.

27.04.2016 Ничипорівською сільською радою прийнято рішення за № 55-06-УІІ про розгляд звернення ТОВ «Яготин водопостачання» щодо зміни тарифу на послуги водопостачання та підписання договору концесії, тобто передачі в оренду (концесію) об'єктів системи водогонів населеного пункту с. Ничипорівка, що перебувають у комунальній власності та затвердження організаційно-технічної підготовки об'єктів водопостачання.

20.07.2016 між Ничипорівською сільською радою та ТОВ «Яготин водопостачання» як концесіонером укладено Концесійний договір.

За умовами Концесійного договору рада надає на 10 років концесіонеру право експлуатації (створити (побудувати) чи істотно поліпшити та (або) здійснювати управління (експлуатацію) об'єкта концесії з метою задоволення громадських потреб у сфері водопостачання (сфера господарської діяльності) за умови сплати концесійних платежів та виконання інших умов цього договору.

Згідно з п. 2 Концесійного договору, об'єктом концесії за цим договором є: водогін, водонапірні вежі, свердловини с. Ничипорівка.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про концесії» концесія - надання, з метою задоволення громадських потреб, уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, на підставі концесійного договору, на платній та строковій основі, юридичній або фізичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб'єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов'язань по створенню (будівництву) та (або) управлінню (експлуатації) об'єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про концесії» передбачено, що у концесію можуть надаватися об'єкти права державної чи комунальної власності, які використовуються для здійснення діяльності у таких сферах господарської діяльності (крім видів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства можуть здійснюватися виключно державними підприємствами і об'єднаннями): водопостачання та водовідведення у порядку, визначеному Законом України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», забезпечення функціонування зрошувальних і осушувальних систем.

Положеннями п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» віднесено до виключної компетенції місцевих рад (територіальної громади села, селища, міста, - відповідні сільські, селищні, міські ради) питання щодо реалізації права комунальної власності, серед яких вирішення виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради питання про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, зокрема у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 6 Закону України «Про концесії» затвердження переліку об'єктів права комунальної власності, які можуть надаватися в концесію, здійснюється виключно на пленарних засіданнях відповідних рад. Рішення про надання концесії на об'єкт права комунальної власності за результатами концесійного конкурсу приймає уповноважений орган місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», у разі прийняття відповідною радою, визначеною статтею 3 цього Закону, рішення про пропозицію передачі в оренду чи концесію об'єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебуває у комунальній власності, здійснюється організаційно-технічна підготовка цього об'єкта до передачі відповідно в оренду чи концесію. Після завершення такої підготовки оголошується конкурс на право отримання об'єкта в оренду чи концесію.

Як передбачено ч.ч. 1-4 ст. 6 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», у строк, визначений відповідною радою, але не більш як протягом дванадцяти місяців з дати прийняття нею рішення про передачу в оренду чи концесію об'єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебуває у комунальній власності, орган, уповноважений управляти комунальним майном, спільно з органом (підприємством), у господарському віданні або оперативному управлінні якого перебуває такий об'єкт, здійснює його організаційно-технічну підготовку до передачі в оренду чи концесію. За погодженням з відповідною радою зазначений строк може бути продовжено.

Організаційно-технічна підготовка об'єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебуває у комунальній власності, до передачі в оренду чи концесію включає: проведення інвентаризації основних засобів і товарно-матеріальних цінностей у складі такого об'єкта; впорядкування і відновлення технічної та будівельної документації щодо такого об'єкта; визначення вартості об'єкта шляхом здійснення незалежної оцінки, при цьому видом вартості визначається балансова вартість. Оцінка об'єкта, який передається в оренду чи концесію, здійснюється відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність; виділення земельної ділянки, закріпленої за об'єктом, у натурі (на місцевості).

У процесі організаційно-технічної підготовки відповідного об'єкта орган, уповноважений управляти комунальним майном, готує: - інструкцію для заявників (у тому числі інформацію і вимоги щодо порядку проведення конкурсу, розроблення та оформлення заявок, інформацію про процедурні питання); - інформацію про оголошення конкурсу; - проект конкурсної документації, що включає: інструкцію для претендентів (у тому числі інформацію і вимоги щодо розроблення та оформлення конкурсних пропозицій, іншу інформацію (документи) для підготовки пропозицій про виконання умов конкурсу, інформацію стосовно об'єкта оренди чи концесії, що має міститися в заяві для надання згоди органу Антимонопольного комітету України на отримання об'єкта в оренду чи концесію); - інформацію щодо умов конкурсу; - істотні умови договору оренди чи концесії.

Орган, уповноважений управляти комунальним майном, погоджує умови конкурсу з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства, зобов'язаний погодити умови конкурсу або надати письмову вмотивовану відмову протягом десяти календарних днів. Відмова в такому погодженні можлива лише з мотивів невідповідності умов конкурсу вимогам законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», після завершення підготовки об'єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебуває у комунальній власності, до передачі в оренду чи концесію відповідна рада, визначена статтею 3 цього Закону, своїм рішенням: затверджує конкурсну документацію; утворює конкурсну комісію, затверджує її склад та порядок роботи. До складу конкурсної комісії включаються також представники всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців на галузевому рівні у сфері житлово-комунальних послуг і професійних спілок, що є стороною або приєдналися до Галузевої угоди; оголошує конкурс; визначає розмір реєстраційного внеску для участі в конкурсі (у розмірі від одного до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», оголошення конкурсу здійснюється конкурсною комісією в десятиденний строк з дня її утворення шляхом розміщення у друкованому засобі масової інформації відповідної ради (за його відсутності - у місцевому друкованому засобі масової інформації, визначеному такою радою), на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і на веб-сайті відповідної ради (за його наявності) інформації про оголошення конкурсу, яка, зокрема, повинна містити відомості про: об'єкт, що пропонується до оренди чи концесії (найменування, характеристики тощо); орган, який передає об'єкт в оренду чи концесію, - відповідну раду; строк, на який об'єкт передається в оренду чи концесію; строк подання заявок на участь у конкурсі; розмір реєстраційного внеску; строк, протягом якого оголошуються результати конкурсу; адресу, номери телефонів та інші контактні дані конкурсної комісії для отримання додаткової інформації, вимоги до оформлення заявок на участь у конкурсі; кваліфікаційні вимоги до претендентів.

Згідно з ч. 13 ст. 7 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», протягом тридцяти днів після закінчення встановленого строку реєстрації учасників конкурсу конкурсна комісія проводить конкурс. У разі якщо зареєстровано лише одного учасника конкурсу або не зареєстровано жодного, оголошується новий конкурс, крім випадків, коли відповідно до частини шістнадцятої цієї статті було прийнято рішення про визнання єдиного учасника переможцем конкурсу.

Відповідно до ч. 16 ст. 7 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», у разі якщо під час проведення конкурсу на право отримання в оренду чи концесію об'єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебуває у комунальній власності, з'ясується, що після закінчення встановленого строку реєстрації учасників конкурсу зареєстровано лише одного учасника, відповідна рада на підставі висновку конкурсної комісії може прийняти рішення про визнання цього учасника переможцем конкурсу.

Частиною 15 ст. 7 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» передбачено, що на підставі висновків конкурсної комісії відповідна рада, визначена у статті 3 цього Закону, не пізніше ніж протягом місяця приймає рішення про переможця конкурсу, про що конкурсна комісія не пізніше ніж протягом п'яти днів з дня прийняття рішення повідомляє переможця.

Згідно з ч. 17 ст. 7 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» передбачено, що протягом трьох місяців з дня прийняття рішення про визначення переможця конкурсу після погодження всіх умов і схвалення остаточної редакції проекту договору відповідна рада укладає з ним договір оренди чи концесії. Погодження умов договору та його підписання покладається на орган або посадову особу місцевого самоврядування, уповноважену на це відповідною радою, визначеною у статті 3 цього Закону. Орендодавцем чи концесієдавцем у договорі виступає відповідна рада.

Передача Ничипорівською сільською радою вказаної водопровідної мережі у концесію ТОВ «Яготин водопостачання» для надання послуг з водопостачання споживачам, могла бути здійснена лише при умові виконання наведеного вище порядку, що передбачений Законом України «Про концесії» та Законом України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності».

За доводами прокуратури, Ничипорівська сільська рада, у порушення ч. 4 ст. 5 Законом України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» не дотримала вимог закону щодо проведення процедури передачі об'єкта в оренду чи концесію.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що на виконання вимог чинного законодавства Ничипорівською сільською радою Яготинського району Київської області прийнято було рішення «Про створення конкурсної комісії для проведення конкурсу для укладення концесійного договору на передачу водогонів сіл Ничипорівки та Трубівщини в концесію» № 452-46-VI від 05.06.2015, створено конкурсну комісію для укладення концесійного договору, про що свідчить вказане рішення сільської ради, здійснено оголошення про проведення конкурсу на передачу в концесію водопровідних мереж сіл Ничипорівка та Трубівщина, яке розміщене в газеті «Яготинські вісіт», отримано звіт про незалежну оцінку вартості майна та рішення про затвердження тарифів на послуги водопостачання.

Проте, суд першої інстанції не звернув уваги, зокрема на лист № 181 від 18.03.2017, яким сільський голова Ничипорівської сільської ради надав до прокуратури відомості, що протоколи засідань конкурсної комісії відсутні, організаційно-технічна підготовка об'єктів, що передавалися у концесію, не проводилася, відомості про інструкцію для учасників конкурсу на право концесії відсутні. Зазначені обставини підтверджують посилання прокуратури на недотримання Ничипорівською сільською радою порядку проведення конкурсу.

Крім того, матеріал справи не містять доказів, що конкурсною комісією здійснювалася належна діяльність, окрім оголошення про конкурс на передачу водопроводу в концесію, хоча воно було розміщене з недоліками, а саме: без зазначення вказівки на дату проведення конкурсу, вимог до претендентів, істотних умов договору, вартості об'єкта.

Вказані обставини порушують зазначені вище вимоги Закону України «Про концесії» та Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності».

Такі дії порушують публічний порядок проведення конкурсу та укладення відповідного договору.

Враховуючи наведені обставини, судова колегія вважає достатньо обґрунтованими доводи прокуратури про скасування рішення Ничипорівської сільської ради від 27.04.2016 за № 55-06-VII про передачу в концесію об'єктів системи водогонів населеного пункту с. Ничипорівка, що перебувають у комунальній власності та затвердження договору, оскільки відповідачем-1 порушено порядок проведення конкурсу передбаченого положеннями Закону України «Про концесії» та Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності».

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як встановлено ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями ст.ст. 209, 210 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Щодо відсутності нотаріального посвідчення Концесійного договору, то суд першої інстанції прийняв до уваги пояснення Ничипорівської сільської ради щодо відсутності у місцевому бюджеті коштів передбачених на здійснення вказаних дій.

Проте, зазначені обставини не можуть бути підставою для відмови сторін від нотаріального посвідчення спірного договору.

Більш того, ст. 9 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» передбачено, що договори оренди об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, укладені на строк більш як три роки, а також договори концесії таких об'єктів незалежно від строку, на який вони укладені, підлягають нотаріальному посвідченню у встановленому порядку. У разі якщо інше не передбачено договором, витрати на проведення нотаріального посвідчення договору оренди чи концесії несе відповідно орендар чи концесіонер.

Спірним договором не визначено особу на яку покладається обов'язок нотаріального посвідчення, за таких обставин витрати на його нотаріальне посвідчення покладаються на концесіонера.

Посилання на ст. 1118 Цивільного кодексу України, у якій відсутня вимога про нотаріальне посвідчення договору концесії, є помилковим, оскільки у даному випадку підлягають до застосування норми спеціального Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», який застосовується до спірних правовідносин та який передбачає нотаріальне посвідчення спірного договору.

Окрім того, положеннями ст. 10 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» визначено, що укладені договори оренди чи концесії об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення реєструються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Реєстрація є повідомною і проводиться безоплатно. Для реєстрації договору орендар чи концесіонер протягом десяти робочих днів з дня його нотаріального посвідчення подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства, заяву довільної форми, копії укладеного договору, свідоцтва про державну реєстрацію орендаря чи концесіонера як юридичної особи або фізичної особи - підприємця. Протягом п'яти робочих днів з дня надходження зазначених документів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства, здійснює реєстрацію договору і протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації надсилає орендарю чи концесіонеру, виконавчому органу відповідної ради та Фонду державного майна України письмове підтвердження із зазначенням реєстраційного номера договору та дати реєстрації.

Доказів реєстрації даного договору суду не надано.

Таким чином, поряд з встановленими вище порушеннями процедури конкурсу, сторонами було укладено Концесійний договір з порушенням вимог законодавства щодо його нотаріального посвідчення та реєстрації, що є підставою для визнання його недійсним.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З огляду на наведене, заявлена прокуратурою вимога про повернення майна переданого за недійсним Концесійним договором є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені Прокуратурою Київської області в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2017 у справі № 911/1932/17 прийнято з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Прокуратури Київської області підлягає задоволенню.

У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269-270, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Прокуратури Київської області задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2017 у справі № 911/1932/17 скасувати.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Визнати рішення Ничипорівської сільської ради від 27.04.2016 за № 55-06-VII про передачу в концесію об'єктів системи водогонів населеного пункту с. Ничипорівка, що перебувають у комунальній власності та затвердження договору, незаконними та скасувати його.

5. Визнати концесійний договір від 20.07.2016, укладений між Ничипорівською сільською радою (код ЄДРПОУ 04360422) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яготин водопостачання» (код ЄДРПОУ 38784844), недійсним з моменту його укладення.

6. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Яготин водопостачання» (код ЄДРПОУ 38784844) повернути Ничипорівській сільській раді (код ЄДРПОУ 04360422) водопровідні мережі з інженерними комунікаціями та необхідним обладнанням, вартістю 1 726 717,60 грн., одержані за концесійним договором від 20.07.2016.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготин водопостачання» (код ЄДРПОУ 38784844) на користь Прокуратури Київської області (рахунок 35216008015641, МФО 820172, Державне казначейство України, код ЄДРПОУ 02909996) 14 550,38 грн. судового збору за подання та розгляд позовної заяви та 16 005,42 грн. судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

8. Стягнути з Ничипорівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04360422) на користь Прокуратури Київської області (рахунок 35216008015641, МФО 820172, Державне казначейство України, код ЄДРПОУ 02909996) 14 550,38 грн. судового збору за подання та розгляд позовної заяви та 16 005,42 грн. судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

9. Доручити видачу відповідних наказів Господарському суду Київської області.

10. Матеріали справи № 911/1932/17 повернути до Господарського суду Київської області.

11. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

А.І. Мартюк

Повний текст рішення складено 17.01.2018 року.

Джерело: ЄДРСР 71659437
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку