Дергачівський районний суд Харківської області

м. Дергачі, вул. Першого Травня, 63, 62300, (05763) 3-02-62

Справа 2010/2-а-597111

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.11. 2011 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі

головуючого – судді

ОСОБА_1

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Дергачівському районі Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплати недоплачені, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 11.04.2011 року і в подальшому.

Згідно паспорту ОСОБА_2 народилася 23 лютого 1936 року . Згідно відмітки у пенсійному посвідченні є дитиною війни.

Ухвалою суду від 14.10. 2011 року у справі відкрито скорочене провадження.

Вищевказаною ухвалою начальнику Пенсійного фонду України у Дергачівському районі Харківської області було запропоновано подати до суду заперечення до позову або заяву про визнання позову. До теперішнього часу такі дані до суду не надійшли, тому суд вважає необхідним справу розглянути по суті.

Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову за період з 11.04. 2011 року з наступних мотивів.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та відповідач не заперечує цього факту.

Враховуючи зазначений статус позивача, суд зазначає, що його соціальний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року п.41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було визнано такими, що не відповідає Конституції України (є не конституційними).

Пунктом 6 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає наступне.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Суд вважає такою, що не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

На момент звернення до суду зазначена пенсія нарахована та виплачена в повному обсязі не була, але позивач не має підстав вважати, що відповідач порушуватиме в майбутньому його законні права та інтереси.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку відсутнє порушення прав позивача, отже підстав для задоволення позову в частині зобов’язання в подальшому виплачувати їй щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, немає.

У відповідності до змін, внесених 18.06.2011 року до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», нарахування за ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» провадиться в межах асигнувань з державного бюджету та в розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, ст. ст. 22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. ст. 1, 3, 72 ч. 2, 183^{2 КАС України, суд, –}

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, з 14 квітня 2011 року по 23 липня 2011 року з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_2 – відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня отримання її копії, з одночасним її надсиланням особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Калмикова Л.К.