Справа № 200/4127/16-ц

Провадження № 2/200/2346/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Санжаровської Я.В.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом.

В обґрунтування позову вказав, що він є інвалідом війни 2 групи, пенсіонером МВС. Мешкає в квартирі, яка обладнана індивідуальним опаленням. Сім’я позивача складається із 4-х осіб: він, дружина, два сини. Згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач і члени його сім’ї мають 100% знижку на комунальні послуги, газ, електроенергію. Але у лютому 2016 року позивач отримав рахунок за спожитий у грудні 2015 року газ на суму 202,74 грн. За поясненнями відповідача, він не вважає синів позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, членами сім’ї позивача. Вважає дії відповідача неправомірними, оскільки згідно рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року, під членом сім’ї працівника міліції слід розуміти особу, що перебуває з суб'єктом права на пільги щодо оплати користування житлом і комунальними послугами у правовідносинах, природа яких визначається: кровними (родинними) зв'язками або шлюбними відносинами. Зазначає також, що Конституційний Суд України рішенням від 09.07.2007 року у справі № 6-рп/2007 визнав недійсним призупинення Законом про Державний бюджет України пільг, компенсацій та інших гарантій. Посилається на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2004 року, яким зобов’язано ПАТ «Дніпрогаз» провести перерахунок позивачу з урахуванням наданих йому законом пільг, а також на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.10.2014 року, яким відмовлено в задоволенні позову КП «Дніпропетровські міські теплові мережі» про стягнення з ОСОБА_1 та членів його сім’ї заборгованості.

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати дії керівництва ПАТ «Дніпрогаз» щодо нарахування плати за спожитий газ як інваліду війни 2 групи і членам його сім’ї неправомірними. Зобов’язати відповідача здійснити перерахунок за спожитий газ позивачем та членами його сім’ї з урахуванням 100% знижки у відповідності з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зобов’язати відповідача в подальшому до змін в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року та Конституції України, а також змін у складі сім’ї здійснювати нарахування позивачу згідно даного Закону та Конституції України.

Відповідач надав суду письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що з 01.06.2007 року діти позивача стали повнолітніми, тому з цього періоду передбачена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пільга у розмірі 100% знижки за користування комунальними послугами в межах середніх норм споживання на них не розповсюджується, відповідно до положень ч.5 ст.51 Бюджетного кодексу України. Рішення Конституційного суду України, на яке посилається позивач, не скасовує норми вказаної статті Бюджетного кодексу. Зазначає також, що рішення суду від 27.10.2014 року не має до ПАТ «Дніпрогаз» жодного відношення та відповідно, ніяких правових наслідків. Вимога позивача про зобов’язання відповідача в майбутньому проводити нарахування згідно діючого законодавства є передчасною, факт порушення його прав в цій частині не доведений, в зв’язку з чим просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, наддав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову, надав письмові заперечення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, оглянувши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і запереченні сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є споживачем послуг з газопостачання, що не заперечується обома сторонами.

Позивач мешкає за адресою АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи, що підтверджується посвідченням № 024392 від 11.10.2006 року.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни надається пільга - 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4 - 6 цієї статті, надаються інвалідам війни та членам їх сімей, які проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.;

Отже, в силу положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач та члени його сім’ї користуються пільгою, зокрема щодо оплати за спожитий природний газ.

18 січня 2016 року ПАТ «Дніпрогаз» виставив позивачу рахунок за газ та послуги газопостачання за грудень 2015 року на суму 202,74 грн. У вказаному рахунку зазначено кількість осіб, які мають право на 100% пільгу – 2 чоловіка.

Пунктом 5 ст. 51 Бюджетного Кодексу України передбачено, що до членів сім'ї пільговика при наданні пільг належать: дружина (чоловік); їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни I групи та доглядає за ним, за умови що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.

Відповідно до довідки про склад сім’ї № 5848 від 25.02.2016 року, за адресою АДРЕСА_2, окрім позивача ОСОБА_1, зареєстровані також ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 – дружина позивача, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 – син позивача, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 – син позивача.

Таким чином, діти позивача на момент виставлення позивачу рахунку за газ та послуги газопостачання за грудень 2015 року вже були повнолітніми, а отже не відносились до членів сім’ї. Таким чином, визначення відповідачем у вказаному рахунку пільговиків, що мають 100% знижку на оплату комунальних послуг, у кількості 2 чоловік, є правомірним.

Виходячи з встановлених судом обставин справи та вимог чинного законодавства, суд вважає, що нарахування щодо оплати витрат за газ та послуги газопостачання для ОСОБА_1 проводяться ПАТ «Дніпрогаз» у відповідності до вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та в межах повноважень, тобто з урахуванням наявної у позивача та члена його сім’ї – дружини ОСОБА_5 пільги, а тому відсутні підстави для визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання його здійснити перерахунок за спожитий позивачем та членами його сім’ї газ.

Що стосується вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача в подальшому до змін в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року та Конституції України, а також змін у складі сім’ї здійснювати нарахування позивачу згідно даного Закону та Конституції України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, захисту підлягає лише існуюче право особи, яке не визнається, оспорюється або порушується іншою особою. Отже, право, яке ще не існує, або на даний момент ніким не порушено, а щодо нього лише існує сумнів, що воно може бути порушене або невизнане в майбутньому, судовому захисту не підлягає, в зв’язку з чим в задоволенні позовних вимог в цій частині також необхідно відмовити.

Крім того, як випливає з матеріалів цивільної справи починаючи з 01.07.2015 року Публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз» взагалі є неналежним відповідачем по справі. Оскільки, відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 12.01.2015 року № 9, вимог статті 16 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» та згідно постанови НКРЕКП від 21.05.2015 року № 1587, якою анульовано ліцензію АЕ № 295560 на право провадження ПАТ «Дніпрогаз» господарської діяльності з постачання природного газу, з 01.07.2015 року підприємство (ПАТ «Дніпрогаз») не має права здійснювати господарську діяльність з постачання природного газу за регульованим тарифом, внаслідок відокремлення функцій з постачання та розподілу природного газу. З 01.07.2015 року постачання природного газу здійснює газопостачальне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», а ПАТ «Дніпрогаз» виконує функції газорозподільного підприємства. Тому, з 01.07.2015 року ПАТ «Дніпрогаз» не постачає природний газ споживачам, не проводить розрахунки та не здійснює перерахунків пільговикам.

На підставі вимог ст. 33 ЦПК України, суд за відсутності умов, передбачених вказаною нормою за власної ініціативи не вправі проводити заміну неналежного відповідача на належного або залучати до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Право визначення особи відповідача покладено на позивача, суд не вправі втручатися у визначення позивачем особи відповідача.

З урахуванням зазначених обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212 – 215, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Е.В. Женеску