ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-1207/10/0226

Головуючий у 1-й інстанції: Ковганич С.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Білої Л.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької про перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Тульчинського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок пенсії.

Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 21.12.2010 року позов задоволено: визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області щодо перерахунку та виплати недоплаченої додаткової пенсії, зобовязано управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області нарахувати та виплатити позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виплачувати її щомісячно, починаючи з 22.05.2010 року з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області нарахувати та виплатити позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та виплачувати її щомісячно, починаючи з 22.05.2010 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову позивачу у задоволенні позову.

Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Позивач відноситься до категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області та отримує пенсію на підставі Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і відповідно має право на виплату підвищення (доплати) до пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю як особі, що постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії, передбачених ст.ст. 39, 51 цього Закону.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги Позивача щодо зобов`язання Відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення (доплати) до пенсії як особі, що постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії, і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов законодавче та фактичне підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У ч.2 ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (Закони №3235-IV від 20.12.2005 р., №489-V від 19.12.2006 р., Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 р.) встановлено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, тобто одна мінімальна заробітна плата.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (Закон України №107-VI від 28.12.2007 р., Рішення Конституційного Суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 р.) особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи вищевикладене та відомості про Позивача, встановлені у суді першої інстанції, Позивач як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, та непрацюючий пенсіонер має право на виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, та підвищення (доплати) до пенсії в розмірах, встановлених чинним законодавством України, що регулює спірні правовідносини.

Судом першої інстанції всебічно та обєктивно досліджено, що всупереч ст. ст. 39, 51 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 р. та №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Позивачу пенсія виплачувалась в розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян та від 16.07.2008 року № 654 Про підвищення рівня забезпечення громадян.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, визначені, зокрема, Рішенням Конституційного Суду України №12-рп/98 від 09.07.1998 р., Закон України Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи має вищу юридичну силу відносно постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, від 16.07.2008 року № 654.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

В такому випадку посилання Відповідача управління Пенсійного Фонду України в Тульчинському районі Вінницької області на акти Кабінету Міністрів України в обґрунтування проведених виплатам не відповідають чинному правовому регулюванню спірних правовідносин.

З аналізу ст. ст. 39, 51 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи вбачається, що при визначенні розміру підвищення (доплати) до пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться розмір мінімальної заробітної плати та розмір мінімальної пенсії за віком. Згідно з чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Суд першої інстанції правомірно визначився з межами захисту порушеного права Позивача, враховуючи строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України, але при винесенні постанови не вірно зазначив дату з якої право Позивача підлягає відновленню, помилково вважаючи, що Позивач дізнався про порушення свого права із відповіді Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області.

Враховуючи строки звернення передбачені ч.2 ст. 99 КАС України право Позивача на перерахунок та виплату пенсії, відповідно до вищенаведених норм підлягає захисту з 29.05.2010 року, оскільки позов поданий до суду 29.11.2010 року.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого Законами пенсійного віку. Таким чином, пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Отже, вирішуючи питання про зобовязання нарахувати та виплатити позивачу пенсії, не має підстав обмежувати відповідача за здійснення її нарахування і виплати, певним часовим проміжком.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 201 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду з підстав: правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької задовольнити частково.

Постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької про перерахунок пенсії, - змінити.

Абзац 3 та 4 резолютивної частини постанови Тульчинського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2010 року викласти в наступній редакції:

"Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 29.05.2011 року з урахуванням проведених виплат і по день припинення права позивача на таку виплату.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 29.05.2011 року з урахуванням проведених виплат і по день припинення права позивача на таку виплату."

В іншій частині постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2010 року залишити без змін.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Драчук Т. О.

ОСОБА_3