ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 р. м. Харків

Справа № 554/7613/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Мельнікової Л.В. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 10.10.2017, м. Полтава, суддя Микитенко В.М., повний текст складено 10.10.17 по справі № 554/7613/17

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання дій і рішення протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА _1 (далі за текстом - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі за текстом - відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення відповідача №74 від 23.08.2017 року щодо відмови йому в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання із заробітної плати, вказаної в довідці Апеляційного суду Полтавської області від 17.08.2017 року за №06-29/343/28/17 із включенням матеріальної допомоги на оздоровлення;

- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату йому з 01.01.2017 року щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% від заробітної плати, вказаної в довідці Апеляційного суду Полтавської області від 17.08.2017 року за №06-29/343/28/17, станом на 01.12.2016 року, із включенням матеріальної допомоги на оздоровлення, без обмеження граничного розміру грошового утримання;

- стягнути на його користь судові витрати;

- зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області у визначений судом строк подати звіт про виконання судового рішення.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 10.10.2017 року зазначений позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії та скасовано рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №74 від 23.08.2017 року щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання із заробітної плати, вказаної в довідці Апеляційного суду Полтавської області від 17.08.2017 року за №06-29/343/28/17 із включенням матеріальної допомоги на оздоровлення.

Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90 % з включенням суми матеріальної допомоги починаючи з 01 січня 2017 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Апеляційного суду Полтавської області від 17.08.2017 року за №06-29/343/28/17, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об'єднаного управління пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 640 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що законодавством, чинним як на час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання, так і на час звернення до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із відповідною заявою про здійснення перерахунку, матеріальна допомога на оздоровлення не відноситься до переліку складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з лютого 2016 року є суддею у відставці, перебуває на обліку в Полтавському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує щомісячне довічне грошове утримання.

На виконання постанови Київського районного суду м. Полтави від 30.03.2016 року рішенням Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області за №180112 від 27.07.2016 року йому було призначено щомісячне довічне грошове утримання , як судді у відставці, в розмірі 90% від заробітку без обмеження граничного розміру з виплатою із 11.02.2016 року.

21.08.2017 року позивач звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення.

Рішенням Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №74 від 23.08.2017 року в проведенні перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення має враховуватись при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді, а тому відповідачем неправомірно відмовлено в перерахунку на підставі довідки Апеляційного суду Полтавської області від 17.08.2017 року № 06-29/343/28/17.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" врегульовані правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів (далі Закон).

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлених законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

В пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 суд зазначив, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості. Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності. Право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага. Статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, право на отримання виплат (пенсії, щомісячного довічного грошового утримання), рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді.

При цьому, в п.2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що за змістом статті 126 Конституції України положення ч. 3 ст. 11 Закону України "Про статус суддів" у взаємозв'язку з ч.8 ст. 14 Закону України "Про судоустрій України" (в редакціях, що були чинними на час розгляду справи судом) треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

В п.3.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року №4-рп/2007 суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та Законом України "Про статус суддів". Згідно з ч.1 ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Це положення передбачає і фінансування щомісячного довічного грошового утримання суддів за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України (абзац восьмий пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання). Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності, що закріплюється у статті 126 Конституції України, і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.

Відповідно до ч. 3 ст. 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VІІІ (в редакції чинній на час звернення позивача за перерахунком) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Отже, згідно ч. 3 ст. 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VІІІ обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється саме відповідно до суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VІ (далі - Закон № 2453-VІ) (в редакції, чинній на час виходу судді у відставку) суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат (ч. 2 ст. 133 Закону № 2453-VІ).

Згідно ст. 134 Закону № 2453-VІ суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Виплату допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачено і ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VІІІ (далі - Закон № 1402-VІІІ), на норми якого посилається відповідач, тобто виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачена спеціальним законом, яким регулюється забезпечення судді, і вона носить систематичний характер.

Відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону № 2453-VІ (в редакції, чинній на час виходу судді у відставку) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Таким чином, згідно ч. 3 ст. 138 Закону № 2453-VІ (в редакції, чинній на час виходу судді у відставку) обчислення та перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватись на підставі грошового утримання судді до складу якого входить: суддівська винагороди та допомоги на оздоровлення.

Отже, позивач на час виходу у відставку набув право на щомісячне довічне грошового утримання, обчислення якого має здійснюватись у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, тобто з урахуванням суддівської винагороди та допомога на оздоровлення.

До того ж, відповідно до п.п.2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Також колегія суддів зазначає, що матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, її виплата передбачена спеціальним Законом, яким регулюється забезпечення суддів, вона виплачується всім суддям, які використовують право на відпустку, тобто належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а тому відповідно входить до структури заробітної плати судді, з якої нараховувався та був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому незалежно від того, що така виплата не є складовою суддівської винагороди, допомога на оздоровлення повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, як складова частина заробітної плати.

З наявної в матеріалах справи довідки Апеляційного суду Полтавської області від 17.08.2017 року № 06-29/343/28/17 колегією суддів встановлено, що виплата матеріальної допомоги включена в оподатковуваний дохід судді, входить до фонду оплати його праці, тобто є складовою утримання судді.

Крім того, статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 20.02.2012 року № 21-430а11 та від 06.11.2013 року № 21-350а13, які в силу ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що обчислення щомісячного довічного грошового утримання має здійснюватись з урахуванням суддівської винагороди та матеріальної допомоги на оздоровлення, яка виплачувалася позивачу і з якої сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому у відповідача відсутні правові підстави для відмови позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги, внаслідок чого судом першої інстанції обґрунтовано зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням зазначеної в довідці від 12.07.2017 р. № 199621 матеріальної допомоги.

У Рекомендації Комітету Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року № (2010)12 зазначено: оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці (пункт 54).

Таким чином, посилання апелянта на те, що при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання слід керуватись положеннями ст. 133 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VІ та ч. 3 ст. 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VІІІ, згідно з якими матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, а тому підстави для врахування її при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання відсутні, є помилковими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що отримувані позивачем суми матеріальної допомоги, яка нараховується відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", мають враховуватись при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не встановлено.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 10.10.2017 по справі № 554/7613/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя

(підпис)

О.М. Мінаєва

Судді

(підпис) (підпис)

Л.В. Мельнікова Н.В. Шевцова

Повний текст постанови складено 22.12.2017.