ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017Справа №910/17791/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія

«Мрія»

до Публічного акціонерного товариства «АРТЕМ-БАНК»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія

«Нерухомість-Інвест»

2. Управління державної охорони України

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІД-КЛЮЧ»

про зміну управителя фонду фінансування будівництва та зобов'язання вчинити дії

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Гутник А.Ж. за довіреністю № 1756 від 13.06.2017;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: Карпенко Н.М. за довіреністю № 1/14-1502 від 14.09.2017;

від третьої особи-3: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Мрія» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «АРТЕМ-БАНК» (далі - відповідач) про зміну управителя Фонду фінансування будівництва «Щербакова 52» виду «А» будинку, розташованого за адресою місто Київ, вулиця Щербакова, 52 у Шевченківському районі, а саме Публічне акціонерне товариство «АРТЕМ-БАНК» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нерухомість-Інвест» та зобов'язання Публічне акціонерне товариство «АРТЕМ-БАНК» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нерухомість-Інвест» Фонд фінансування будівництва виду «А» за програмою будівництва об'єкту по вулиці Щербакова, 52 у місті Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та укладених між Управлінням державної охорони України, ПАТ «АРТЕМ-БАНК», та ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Мрія» договорів, діє Фонд фінансування будівництва по спорудженню об'єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду «А» за програмою будівництво об'єкту по вул. Щербакова, 52 в м. Києві, управителем якого виступає ПАТ «Артем-Банк». У зв'язку з відкликанням банківської ліцензії у ПАТ «АРТЕМ-БАНК», останній у відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» не може бути управителем фонду фінансування будівництва та здійснювати довірче управління фінансовими активами фізичних та юридичних осіб, а тому позивач просить замінити управителя фонду фінансування будівництва на ТОВ «Фінансова компанія «Нерухомість-Інвест», яке за твердженнями позивача, повністю відповідає встановленим законодавчим вимогам для управителя та зобов'язати ПАТ «АРТЕМ-БАНК» передати ТОВ «Фінансова компанія «Нерухомість-Інвест» Фонд фінансування будівництва виду «А» за програмою будівництва об'єкту по вулиці Щербакова, 52 у місті Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2017 порушено провадження у справі № 910/17791/17, на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нерухомість-Інвест», Управління державної охорони України, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІД-КЛЮЧ», розгляд справи призначено на 06.11.2017 року.

06.11.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представниками позивача та третьої особи-1 та третьої особи-2 подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 06.11.2017 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач вказує на те, що до моменту відкликання банківської ліцензії у ПАТ «АРТЕМ-БАНК», останнє у своїй діяльності керувалось нормами Закону України «Про банки та банківську діяльність», тоді як положення статті 47 даного Закону, статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Ліцензійних умов провадження діяльності із залученням коштів установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, затверджених Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 24.06.2004 № 1225 (Протокол № 70 засідання комісії від 24.06.2004) дають підстави дійти висновку про те, що твердження про невідповідність ПАТ «АРТЕМ-БАНК» вимогам, які ставляться до Управителя Фонду фінансування будівництва, внаслідок відкликання банківської ліцензії є спірним.

Також, відповідач звертає увагу на те, що 10.12.2010 року Державною комісією було підписано Акт готовності об'єкта до експлуатації, на підставі якого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано Сертифікат відповідності від 10.12.2010 серії КВ 000562. На думку відповідача, цей факт, в сукупності з положеннями ч. 1 ст. 22 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Правилами Фонду фінансування будівництва дає підстави вважати, що створений Фонд фінансування будівництва припинив своє існування. В той же час, відповідач вказує, що перебуваючи у стані ліквідації він не має можливості забезпечити повноцінне функціонування Фонду фінансування будівництва з дотриманням норм чинного законодавства, фінансування забудовника та розпорядження коштами Фонду фінансування будівництва, а також виступати в інтересах довірителів у разі невиконання забудовником своїх зобов'язань щодо строків спорудження і якості об'єктів будівництва та передачі довірителям у власність об'єктів інвестування.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 22.11.2017 року.

20.11.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-2 подані додаткові пояснення щодо заявлених позовних вимог.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.11.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 06.12.2017 року.

06.12.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-Україна» надійшло клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 14.12.2017 року.

В судовому засіданні 14.12.2017 року судом розглянуто подане Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-Україна» клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та вирішено відмовити в його задоволенні.

Частинами 1-3 статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Відповідно до пункту 1.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.

Допущення або притягнення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому. (пункт 1.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Судом встановлено, що уклавши з відповідачем Договір № 920 від 26.10.2016 про участь у Фонді фінансування будівництва ТОВ «ЕЛІТ-Україна» ініціювало переказ грошових коштів на виконання умов означеного Договору, у зв'язку з чим відповідачем проведено операцію по перерахуванню грошових коштів в сумі 1 212 105, 00 грн. з поточного рахунку ТОВ «ЕЛІТ-Україна» № 2600011134501.980 в ПАТ «АРТЕМ-БАНК». Проте, відповідно до статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення, яким встановлено ознаки нікчемності правочинів по перерахуванню грошових коштів ТОВ «ЕЛІТ-Україна», про що останньому було направлено Повідомлення № 2223 від 16.08.2017 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ТОВ «ЕЛІТ-Україна» не є Довірителем, а тому рішення у даній справі не може вплинути на його права та обов'язки.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-Україна» клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представники позивача, третьої особи-1 та третьої особи-3 в судове засідання 14.12.2017 року не з'явились, про причину неявки суд не повідомили.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників позивача, третьої особи-1 та третьої особи-3 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 14.12.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Управління державної охорони України (третя особа-2) є володільцем земельної ділянки за адресою м. Київ, вул. Щербакова, 52, загальною площею 3,99 га з цільовим призначенням для будівництва житлових будинків, експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд із залученням бюджетних коштів, що підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 382734, виданим на підставі рішення Київської міської ради від 25.01.2007 № 47/708.

Рішенням Публічного акціонерного товариства «АРТЕМ-БАНК» (відповідач), який є управителем, було затверджено правила Фонду фінансування будівництва виду «А» за програмою будівництва об'єкту по вул. Щербакова, 52 у місті Києві.

Метою створення Фонду фінансування будівництва є отримання довірителями у власність об'єктів інвестування.

З метою досягнення загальної господарської мети - будівництва та введення в експлуатацію комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями за будівельною адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 52, між третьою особою-2 та забудовником КП «Житомирбудзамовник» було укладено Договір про спільну діяльність в будівництві від 05.09.2006.

14.12.2007 року між відповідачем, третьою особою-2 та забудовником було укладено Договір № 1 про організацію спорудження об'єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду «А» за програмою будівництва об'єкта по вул. Щербакова, 52 у місті Києві.

Пунктом 1.1. даного Договору передбачено, що Забудовник зобов'язується збудувати за замовленням Управителя об'єкти будівництва, ввести їх в експлуатацію та передати об'єкти інвестування Довірителям, а Управитель зобов'язується здійснювати фінансування будівництва у порядку, визначеному Регламентом фінансування будівництва за рахунок коштів Фонду фінансування будівництва.

26.04.2012 року між третьою особою-2, забудовником та третьою особою-3 було укладено Договір про заміну сторони у Договорі про спільну діяльність у будівництві від 05.09.2006.

Згідно з пунктом 1.1. даного Договору забудовник КП «Житомирбудзамовник» передає, а третя особа-3 приймає на себе права та обов'язки КП «Житомирбудзамовник» за Договором про спільну діяльність в будівництві від 05.09.2006, укладеним між Управлінням державної охорони України та КП «Житомирбудзамовник» в об'ємі, визначеному даним Договором та з урахуванням положень ст. 2 даного Договору.

21.07.2015 року між позивачем та третьою особою-3 було укладено Договір, відповідно до п. 1.1. якого з метою належного виконання окремого об'єму видів робіт, які стосуються ведення будівництва житлового будинку, розташованого за адресою місто Київ, вулиця Щербакова, 52, третя особа-3 та позивач за згодою відповідача дійшли згоди про передачу третьою особою-3 позивачу частини своїх функцій забудовника фонду фінансування будівництва виду «А» за програмою будівництва об'єкту по вул. Щербакова, 52 у м. Києві, які передбачені Основним договором Фонду фінансування будівництва, а позивач зобов'язується їх виконувати належним чином та виправляти свої недоліки і дефекти у виконаних ним роботах, що виникли з його вини в період гарантійної експлуатації об'єкта.

Також, позивач зобов'язується виконати роботи/зобов'язання за даним Договором відповідно до умов Договору, вимог Державних будівельних норм України та проектно-кошторисної документації.

Крім того, 14.11.2013 року між відповідачем, як Управителем, та позивачем, як Довірителем, було укладено Договір № 834 про участь у фонді фінансування будівництва.

За умовами п. 1.1. даного Договору Довіритель зобов'язується передати Управителю в управління грошові кошти з метою отримання Довірителем у власність об'єкта інвестування, а Управитель зобов'язується прийняти кошти на рахунок Фонду фінансування будівництва у довірчу власність та здійснювати від свого імені за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбачених Правилами Фонду фінансування будівництва.

За даним Договором Довіритель передає у довірчу власність Управителя грошові кошти в розмірі 100% вартості об'єкту інвестування, що складає 16 595 100, 00 грн. з ПДВ та повинен оплатити до 30.11.2013 року.

В подальшому, сторонами було укладено Договори відступлення майнових прав до вищевказаного Договору № 834, 834/1, 834/2 від 18.11.2013, відповідно до яких Управитель відступає Довірителю майнові права на об'єкти інвестування, які Управитель набув відповідно до умов Договору про організацію спорудження об'єктів будівництва з використанням коштів Фонду фінансування будівництва виду «А» № 1 від 14.12.2007.

Дані кошти були сплачені позивачем, про що свідчать Свідоцтва про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» за програмою ТОВ «Під-ключ» від 14.11.2013 та від 15.11.2013,

Також, 26.12.2013 року між позивачем (Довіритель) та відповідачем (Управитель) було укладено Договір № 842 про участь у Фонді фінансування будівництва, відповідно до п. 1.1. якого Довіритель зобов'язується передати Управителю в управління грошові кошти з метою отримання Довірителем у власність об'єкта інвестування, а Управитель зобов'язується прийняти кошти на рахунок Фонду фінансування будівництва у довірчу власність та здійснювати від свого імені за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбачених Правилами фінансування будівництва.

За умовами даного Договору Довіритель передає в довірчу власність Управителя грошові кошти в розмірі 100% вартості об'єкту інвестування, що складає 1 048 319, 40 грн. з ПДВ та повинен сплатити до 31.12.2013 року.

В подальшому, до вищевказаного Договору сторонами укладено Договір про відступлення майнових прав № 842 від 26.12.2013, відповідно до якого управитель відступає Довірителю майнові права на об'єкт інвестування, які Управитель набув відповідно до умов Договору на організацію спорудження об'єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду «А» № 1 від 14.12.2007 року.

Факт оплати вищевказаних коштів позивачем підтверджується Свідоцтвом про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» за програмою ТОВ «Під-ключ» від 26.12.2013 року.

26.12.2013 року між позивачем (Довіритель) та відповідачем (Управитель) було укладено Договір № 841 про участь у фонді фінансування будівництва, відповідно до п. 1.1. якого Довіритель зобов'язується передати Управителю в управління грошові кошти з метою отримання Довірителем у власність об'єкта інвестування, а Управитель зобов'язується прийняти кошти на рахунок Фонду фінансування будівництва у довірчу власність та здійснювати від свого імені та за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбачених Правилами фінансування будівництва.

За умовами даного Договору Довіритель передає в довірчу власність Управителя грошові кошти в розмірі 100% вартості об'єкту інвестування, що складає 1 983 316, 80 грн. з ПДВ та повинен сплатити до 31.12.2013 року.

До вищевказаного Договору сторонами укладено Договір про відступлення майнових прав № 841 від 26.12.2013, відповідно до якого Управитель відступає Довірителю майнові права на об'єкт інвестування, які Управитель набув відповідно до умов договору на організацію спорудження об'єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду «А» № 1 від 14.12.2007.

Позивачем вищевказані кошти були оплачені, про що свідчить Свідоцтво про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» за програмою ТОВ «Під-Ключ» від 26.12.2013 року.

Таким чином, позивачем є Довірителем відповідача за Договорами про участь у Фонді фінансування будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2016 на підставі рішення Правління Національного банку України від 15.11.2016 № 4166-рш/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2447 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Артем-Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

В подальшому на підставі рішення Правління Національного банку України № 492-рш від 15.12.2016 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2857 від 16.12.2016 «Про початок процедури ліквідації АТ «Артем-Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку»

Спір у справі виник у зв'язку із необхідністю заміни управителя Фонду фінансування Будівництва (ФФБ) виду «А» за програмою будівництва об'єкту по вул. Щербакова, 52 в м. Київ, внаслідок відкликання банківської ліцензії у ПАТ «Артем-Банк».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» цей Закон встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а також правові засади та особливості випуску, розміщення та обліку сертифікатів фондів операцій з нерухомістю.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» передбачено, що управитель - фінансова установа, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, Правилами фонду та відповідає вимогам, встановленим цим Законом.

В силу ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» фінансування будівництва за рахунок коштів ФФБ виду А управитель здійснює за рахунок отриманих в управління коштів, за винятком оперативного резерву, в порядку, визначеному договором, у межах вартості будівництва.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», управитель фонду несе відповідальність за дотримання вимог цього Закону, Правил фонду та договору управління майном; несе відповідальність за забезпечення інтересів установника управління, повноту і своєчасність виконання своїх зобов'язань перед ним.

Положеннями частини 16 статті 11 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» управитель ФФБ при здійсненні управління ФФБ несе відповідальність за виконання своїх зобов'язань перед довірителями ФФБ у межах цього Закону та договору про участь у ФФБ.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» передбачено, що управитель здійснює контроль за дотриманням забудовником умов та зобов'язань за договором з метою своєчасного запобігання виникненню ризикових ситуацій у процесі будівництва внаслідок дій забудовника, що можуть призвести до: змін технічних характеристик об'єктів будівництва та/або об'єктів інвестування; погіршення споживчих властивостей об'єктів будівництва та/або об'єктів інвестування; зростання вартості будівництва більше ніж на двадцять відсотків; збільшення строків будівництва більше ніж на дев'яносто днів.

Стаття 4 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» передбачає вимоги до окремих суб'єктів системи фінансово-кредитних механізмів. Частиною 1 зазначеної статті визначено, що управителем може бути фінансова установа, що отримала в установленому законодавством порядку дозвіл/ліцензію на здійснення визначеної цим Законом діяльності.

Тобто, згідно приписів Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», управителем фонду фінансування будівництва може бути фінансова установа за наявності відповідної ліцензії.

У відповідності до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» за рішенням суду, що набрало законної сили, прийнятим за зверненням довірителів ФФБ або відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя, у зв'язку з порушенням управителем законодавства про фінансові послуги ФФБ може передаватися в управління іншій фінансовій установі, що відповідає вимогам цього Закону, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. До нового управителя переходять усі права та обов'язки щодо довірителів цього ФФБ та відповідного забудовника.

Таким чином, як вбачається зі змісту вищевказаної норми Закону, з позовом про передачу ФФБ в управління іншій фінансовій установі може звернутися виключно довіритель Фонду або відповідний орган.

Нормами вищевказаного Закону, зокрема ст. 14, чітко визначено, що фізична або юридична особа, або спільний інвестор ФОН стає довірителем ФФБ за умови передачі коштів в управління управителю ФФБ та укладання з управителем ФФБ договору про участь у ФФБ на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок передачі фонду фінансування будівництва передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 490 «Про затвердження Порядку передачі фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю в управлінні іншій фінансовій установі за рішенням суду».

Згідно п. 1 даного Порядку, він визначає механізм передачі фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю в управління іншій фінансовій установі, що відповідає Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», за відповідним рішенням суду, що прийняте за зверненням довірителів фонду фінансування будівництва, власників сертифікатів фонду операцій з нерухомістю або відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя, у зв'язку з порушенням управителем законодавства про фінансові послуги і набрало законної сили.

Виходячи зі змісту вищевказаних положень, чинним законодавством України передбачений єдиний можливий спосіб передачі фонду фінансування будівництва інший фінансовій установі, а саме, за рішенням суду, яке набрало законної сили.

При цьому, право на відповідне звернення до суду належить позивачу, Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "МРІЯ", як довірителю фонду фінансування будівництва виду «А» житлового будинку за адресою: вул. Щербакова, 52, у Шевченківському районі м. Києва на підставі Договорів про участь у ФФБ.

Позивачем доведено суду, що він є забудовником об'єкта будівництва, управління фінансуванням якого здійснює Відповідач.

Фінансування будівництва будинку припинено через відсутність (відкликання Національним банком України) у відповідача відповідної ліцензії, що позбавляє позивача можливості отримати кошти, перераховані довірителями, а також у встановлені строки закінчити будівництво.

Крім того, забудовник, при наявності ФФБ, який фактично не функціонує, не має можливості залучати кошти від інших довірителів - інвесторів будівництва для продовження будівництва вищевказаного житлового будинку, що позбавляє позивача та інших потенційних довірителів фонду фінансування будівництва права отримати квартири відповідно до укладених договорів.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», передбачено, що довірче управління фінансовими активами є фінансовою послугою.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у разі, якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Згідно ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватись виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій _ підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва.

Таким чином, управителем фонду фінансування будівництва повинна бути фінансова установа, що у встановленому законом порядку отримала відповідну ліцензію на здійснення довірчого управління фінансовими активами фізичних та юридичних осіб.

ТОВ «Фінансова компанія «Нерухомість-Інвест» отримало відповідну ліцензію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (розпорядження № 475 від 01.03.2015), що дає право провадження господарської діяльність із залучення коштів установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю.

Разом з цим, у ч. 2 ст. 4 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» вказано, що управителем може бути фінансова установа, статутний капітал якої становить не менше одного мільйона євро, який повинен бути повністю сплачений виключно грошовими коштами до початку залучення коштів від установників управління.

Аналогічні вимоги до управителів ФФБ щодо постійного підтримання статутного капіталу на належному платоспроможному рівні вимагають норми Ліцензійних умов провадження діяльності із залучення коштів установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, затверджені розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 24.06.2004 № 1225.

Частиною 2 п. 3.7. Ліцензійних умов передбачено, що статутний капітал ліцензіата повинен бути повністю сформований відповідно до ст. 4 Закону «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та сплачений виключно грошовими коштами за офіційним курсом гривні до євро до початку залучення коштів від установників управління майном.

Отже, законодавець як однією із умов для початку здійснення господарської діяльності у сфері надання фінансових послуг із залучення коштів установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва вимагає отримання відповідної ліцензії та постійного підтримання статутного капіталу на достатньому рівні фінансової платоспроможності для довірчого управління активами довірителів, а саме в розмірі не менше одного мільйона євро.

Як вбачається з даних, відображених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, зареєстрований розмір статутного капіталу ТОВ «Фінансова компанія «Нерухомість-Інвест» становить 100 000 000, 00 грн. та сплачений грошовими коштами (п. 5.1. Статуту), що відповідає встановленому законом розміру статутного капіталу, який станом на момент до початку залучення коштів від управителів повинен бути не менше одного мільйона євро. Отже, судом встановлено, ТОВ «Фінансова компанія «Нерухомість-Інвест» повністю відповідає вимогам щодо управителя, які встановлені у ст. 4 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Листом № 28-08/17 від 28.08.2017 ТОВ «Фінансова компанія «Нерухомість-Інвест» висловило свою готовність та згоду виступити новим управителем Фонду фінансування будівництва виду «А» за програмою будівництва об'єкту по вул. Щербакова, 52 у м. Києві.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Згідно з п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено обґрунтованість заявлених позовних вимог, вони підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Змінити управителя Фонду фінансування будівництва «Щербакова 52» виду «А» будинку, розташованого за адресою місто Київ, вулиця Щербакова, 52 у Шевченківському районі, а саме з Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» (04050, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 103; код ЄДРПОУ 26253023) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нерухомість-Інвест» (04050, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 77; код ЄДРПОУ 40252414).

3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Артем-Банк» (04050, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 103; код ЄДРПОУ 26253023) передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нерухомість-Інвест» (04050, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 77; код ЄДРПОУ 40252414) Фонд фінансування будівництва виду «А» за програмою будівництва об'єкту по вул. Щербакова, 52 в м. Києві.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» (04050, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 103; код ЄДРПОУ 26253023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «МРІЯ» (08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Дзержинського, будинок 1-Б; код ЄДРПОУ 38273786) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.12.2017.

Суддя М.Є. Літвінова