open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 910/21734/16
Моніторити
Ухвала суду /14.01.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /20.08.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /21.06.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /23.04.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /05.03.2018/ Касаційний господарський суд Постанова /14.12.2017/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.12.2017/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /29.11.2017/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /05.10.2017/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /23.08.2017/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.07.2017/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.06.2017/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /10.05.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /29.03.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /15.03.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /16.02.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /24.01.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /24.01.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /17.01.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /19.12.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /01.12.2016/ Господарський суд м. Києва
emblem
Справа № 910/21734/16
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /14.01.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /20.08.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /21.06.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /23.04.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /05.03.2018/ Касаційний господарський суд Постанова /14.12.2017/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.12.2017/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /29.11.2017/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /05.10.2017/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /23.08.2017/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.07.2017/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.06.2017/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /10.05.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /29.03.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /15.03.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /16.02.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /24.01.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /24.01.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /17.01.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /19.12.2016/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /01.12.2016/ Господарський суд м. Києва

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2017 р. Справа№ 910/21734/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

За участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Подолянко Т.В. - за дов.

від третьої особи: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Корпорації «1223 Менеджмент Інк» («1223 Management Ink»)

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2017

у справі №910/21734/16 (суддя Босий В.П.)

за позовом Корпорації «1223 Менеджмент Інк» («1223 Management Ink»)

до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Футбольний клуб «Чорноморець»

про стягнення страхового відшкодування в розмірі 2 970 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Корпорація «123 Менеджмент Інк» («1223 Management Ink») звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 2 970 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірність рішення відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування за Договором добровільного страхування майна юридичних осіб №011/01-2051 від 13.11.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 у справі №910/21734/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки позивач не повідомив у відповідності до умов Договору добровільного страхування майна юридичних осіб №011/01-2051 від 13.11.2015 страховика про усі обставини, які мають істотне значення для оцінки страхового ризику, а також: не надав страховику документи про оцінку застрахованого майна, не надав страховику можливості оглянути застраховане майно, негайно не повідомив компетентні органи про подію пошкодження застрахованого майна, яка сталась 18.12.2015, не надав страховику жодного документу на підтвердження протиправності дій третіх осіб, не зберіг застраховане майно у тому вигляді, який воно мало після заподіяння пошкоджень 18.12.2015 та не надав страховику документів згідно з пунктом 15.1. договору, рішення відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування ґрунтується на вимогах закону та умовах укладеного сторонами договору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Корпорація «1223 Менеджмент Інк» («1223 Management Ink») звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 у справі №910/21734/16 та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що вважає цілком доведеним факт настання страхового випадку, що, на його думку, підтверджується матеріалами справи, зокрема, копією витягу з кримінального провадження, листуванням з правоохоронними органами, фотофіксацією та поясненнями учасників процесу.

Страхувальник (позивач), як власник об'єкта страхування, не вчиняв будь-яких дій та не укладав правочинів щодо знесення (демонтажу) належного йому майна і не створював умови щодо настання страхового випадку. Знесення (демонтаж) об'єкту страхування виникло саме в результаті протиправних дій третіх осіб. Крім того, страхувальник ніяким чином не перешкоджав страховику в отриманні останнім необхідних документів для виплати страхового відшкодування, однак страховиком не було вчинено жодних дій для оформлення всіх необхідних документів.

Також, скаржник наголосив, що не отримував від третьої особи у справі (замовника комплексної реконструкції) відшкодування вартості квартири №15, що розташована в АДРЕСА_1 (об'єкт страхування) та не отримував взамін цієї квартири іншого житла.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Корпорації «1223 Менеджмент Інк» («1223 Management Ink») було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 06.07.2017.

31.07.2017 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін.

Відповідач наголосив, що посилання скаржника на неправомірне знищення будівлі та об'єкту страхування не відповідають дійсності, оскільки будинок АДРЕСА_1 було включено до переліку домів, які загрожують обваленням, а також знаходився у зоні реконструкції та підлягав зносу, а власники, відповідно, відселенню відповідно з комплексною реконструкцією. Однак, позивач при укладенні договору страхування свідомо надав відповідачу неправдиві відомості, які впливають на оцінку ризику або на об'єктивність встановлення причин і обставин настання страхового випадку, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування відповідно до умов договору. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем неналежно було виконано умови пунктів 14.3.8., 16.1.1., 16.3., 16.7. Договору добровільного страхування майна юридичних осіб №011/01-2051 від 13.11.2015.

Під час вирішення спору розгляд справи відкладався, склад суду змінювався.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 за клопотанням представників позивача та відповідача продовжено строк вирішення спору, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника третьої особи розгляд справи відкладено.

17.08.2017 відповідач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.08.2017 №94875417, яка підтверджує, що наразі власником об'єкту страхування є замовник будівництва - ПрАТ «Футбольний клуб «Чорноморець».

21.08.2017 позивач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду пояснення, у яких заперечив проти долучення до матеріалів справи нового доказу - інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.08.2017 №94875417. Водночас, позивач наголосив, що на час настання страхових випадків (18.12.2015 та 24.12.2015) саме він був власником застрахованого майна, а тому події 2016 року, на які посилається відповідач, не звільняють страховика від зобов'язань здійснити страхове відшкодування за страхові випадки, які відбулися у 2015 році.

22.08.2017 відповідач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду додаткові пояснення, у яких наголосив, що позивач під час розгляду справи у суді першої інстанції наполягав на тому, що саме він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 13.01.2014, однак, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.08.2017 №94875417 підтверджується вихід цього майна з володіння позивача з 30.05.2016 з 11:31:51. Зазначене, як вказує позивач, є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування згідно підпункту «в» пункту 16.7. договору страхування.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи те, що у відповідності до частини 3 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вважає за необхідне долучити до матеріалів справи надану позивачем інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.08.2017 №94875417, оскільки з'ясування питання щодо законності володіння позивачем спірним майном (об'єктом страхування) станом на дату укладення договору страхування та настання страхового випадку входить до предмету доказування в даній справі та має бути досліджене судом. Крім того, відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є загальнодоступними.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2017 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Кропивна Л.В., Яковлєв М.Л.) розгляд справи призначено на 05.10.2017.

У судове засідання, призначене на 05.10.2017, представник позивача не з'явився та 05.10.2017 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Яковлєв М.Л.) розгляд справи було відкладено на 09.11.2017.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Михальської Ю.Б. у відпустці, судове засідання, призначене на 09.11.2017, не відбулося.

З огляду на вихід головуючого судді Михальської Ю.Б. з відпустки та необхідність розгляду апеляційної скарги Корпорації «1223 Менеджмент Інк» («1223 Management Ink»), ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 розгляд справи призначено на 14.12.2017.

У зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у відпустці, розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 №09-53/4948/17 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів апеляційну скаргу Корпорації «1223 Менеджмент Інк» («1223 Management Ink») передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 прийнято апеляційну скаргу Корпорації «1223 Менеджмент Інк» («1223 Management Ink») до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б. (доповідач у справі), судді: Тищенко А.І., Отрюх Б.В. (який раніше вже входив до складу судової колегії з вирішення даної справи); розгляд справи №910/21734/16 вирішено здійснювати у судовому засіданні, призначеному на 14.12.2017.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання, призначене на 14.12.2017, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача та третьої особи про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень, колегія суддів, з огляду на те, що неявка їх представників не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, вважає можливим здійснити перевірку оскарженого рішення суду в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та третьої особи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів, викладених у апеляційній скарзі позивача, заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзивів та пояснень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи, 13.01.2014 між Корпорацією «R.A.N. Management Inc.» (Р.А.Н. Менеджмент ІНК.) (дарувальник) та Корпорацією «1223 Management Ink» («1223 Менеджмент Інк») (обдарований) був укладений договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тімченко О.І. за реєстровим №3, за яким Корпорація «R.A.N. Management Inc.» безоплатно передала у власність, а Корпорація «1223 Management Ink» прийняла в дарунок квартиру під АДРЕСА_1

Як вбачається із договору дарування, згідно з довідкою адресного реєстру міста Одеси від 30.12.2013 №171993/2 адреса нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідає наступній адресі, зареєстрованій в Адресному реєстрі міста Одеси: АДРЕСА_2 на підставі рішення Одеської міської ради від 09.11.2005 №4858-ІV №2508-VІ від 21.12.2012.

Право власності позивача на передане нерухоме майно станом на дату укладення вказаного договору дарування підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №16057603 від 13.01.2014, доданим до позовної заяви та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.08.2017 №94875417, наданою відповідачем до суду апеляційної інстанції.

13.11.2015 між Приватним акціонерним товариством «Київський страховий дім» (страховик) та Корпорацією «1223 Management Ink» («1223 Менеджмент Інк.») (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування майна юридичних осіб №011/01-52051 (далі, Договір), відповідно до пункту 2.1. якого предметом договору є майнові інтереси страхувальника/вигодонабувача, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим майном.

Згідно з пунктом 3.2. Договору до страхових ризиків віднесено, зокрема, пошкодження та/або знищення (зникнення) майна внаслідок небезпеки у вигляді механічних пошкоджень.

Застрахованим майном за умовами пунктів 4, 8, 10 Договору та додатку 1 до Договору є двокімнатна квартира №15, площею 53,3 кв.м, в двоповерховій будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У пункті 4 Договору передбачено, що страхова сума за цим договором складає 3 000 000 грн.

Відповідно до пункту 5 Договору страхова премія за договором становить 18 000 грн.

Пунктом 7 Договору встановлено строк його дії з 17.11.2015 по 16.11.2016.

21.12.2015 позивачем подано відповідачу письмове повідомлення про настання страхового випадку, в якому повідомлено страховика про те, що 18.12.2015 при здійсненні будівельно-монтажних робіт ковшем екскаватора та елементами розташованої поруч будівлі було пошкоджено частину даху квартири АДРЕСА_3, яка належить Корпорації «1223 Management Ink» («1223 Менеджмент Інк»).

25.12.2015 позивачем подано до страхової компанії повідомлення про настання випадку, в якому доведено до відома страховика, що 24.12.2015 будівельною компанією, найменування якої не вказано, за допомогою екскаватора було умисно зруйновано будівлю, в якій розташована квартира Корпорації «1223 Management Ink» («123 Менеджмент Інк»).

Також, 25.12.2015 слідчим Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області за заявою Тітова В.В., який діє в інтересах Корпорації «1223 Management Ink» («1223 Менеджмент Інк»), внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань запис №12015160500012410 щодо умисного пошкодження 24.12.2015 квартири АДРЕСА_4 невідомими особами з невстановленої будівельної компанії.

15.04.2016 позивачем направлено до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» заяву на виплату страхового відшкодування від 13.04.2016, яку отримано відповідачем 19.04.2016.

Листом вих. №687 від 11.05.2016 (том 1, а.с. 34) відповідачем було повідомлено позивача, що здійснити страхове відшкодування немає можливості, оскільки страховику стало відомо, що застраховане майно було внесено рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради до переліку житлових будинків, які підлягають знесенню, а тому посилання позивача на неправомірне знищення будівлі не відповідають дійсності.

Спір у справі виник у зв'язку із неправомірною, на думку позивача, відмовою відповідача у виплаті страхового відшкодування.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог із огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами Договір є договором страхування, який підпадає під правове регулювання глави 67 розділу ІІІ книги 5 Цивільного кодексу України, параграфу 2 глави 35 Господарського кодексу України та положень Закону України «Про страхування».

З огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає договір добровільного страхування майна юридичних осіб №011/01-52051 від 13.11.2015 як належну підставу, у розумінні норм статті 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 354 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про страхування» визначено, що добровільним страхуванням є страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (частина 2 статті 8 Закону України «Про страхування»).

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Судом встановлено, що повідомлення про настання страхового випадку від 21.12.2015 та від 25.12.2015 були подані позивачем з дотриманням встановленого підпунктом 14.2.8.2 пункту 14.2.8 Договору строку, а саме не пізніше двох робочих днів з дня настання страхової події.

За змістом пунктів 2, 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 991 Цивільного кодексу України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати, зокрема: у разі подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку.

Частинами 2, 3 статті 991 Цивільного кодексу України визначено, що договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

За змістом листа відповідача, який направлено позивачу на виконання вимог Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, з метою усунення порушень законодавства, підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування є порушення страхувальником підпункту 14.3.8. пункту 14.3. Договору (невиконання чи неналежне виконання страхувальником своїх обов'язків за договором, а також інших умов договору та правил) та підпункт 16.1.1. пункту 16.1. Договору (надання страхувальником свідомо неправдивих відомостей або документів, які впливали на оцінку ризику або на об'єктивність встановлення причин і обставин настання страхового випадку).

Дослідивши підстави прийняття відповідачем рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про страхування» визначено, що страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України страхувальник зобов'язаний, зокрема, при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику.

Підпунктом 14.2.2. пункту 14.2. Договору передбачено, що страхувальник зобов'язаний надати страховику інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику і надалі інформувати страховика про будь-яку зміну страхового ризику в строк до 2 робочих днів з моменту такої зміни, зокрема: знесення, ремонт, реконструкція, перебудування, переобладнання або використання за іншим призначенням застрахованого будинку (приміщення) або будинку (приміщення), в якому знаходиться застраховане майно, а також будинку (приміщення), що безпосередньо прилягає (з будь-якої сторони) до таких будинків (приміщень).

У підпункті 16.1.1. пункту 16.1. Договору передбачено, що надання страхувальником свідомо неправдивих відомостей або документів, які впливали на оцінку ризику або об'єктивність встановлення причин і обставин настання страхового випадку, в тому числі тих, що наведені в цьому договорі, є підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування.

За твердженнями відповідача, обставинами, які мають істотне значення для оцінки страхового ризику та які не були повідомлені страховику, є обставини включення будинку АДРЕСА_1 до переліку будинків, які загрожують обваленням, знаходження його в зоні реконструкції застарілих кварталів, прийняття рішення про знос будівлі та відселення мешканців.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до листа Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» виконавчого комітету Одеської міської ради вих.№1872 від 29.08.2016 та листа Приморської районної адміністрації вих.№01-11/2/429 від 17.08.2016, житловий будинок АДРЕСА_1 розпорядженням міського голови №153-01 від 20.10.1998 дійсно було включено до переліку будинків, які станом на 01.10.1998 загрожують обваленням.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №40 від 15.01.2004 «Про заходи відносно здійснення комплексної реконструкції кварталів в межах вулиць Пантелеймонівської, Преображенської, Малої Арнаутської, Катеринінської» вказаний будинок знаходився у зоні реконструкції, а ПрАТ «Футбольний клуб «Чорноморець» визначено замовником комплексної реконструкції. Термін здійснення комплексної реконструкції встановлено до 31.12.2007.

Відповідно до додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №40 від 15.01.2004 у списку громадян (підприємств та організацій), що підлягали відселенню відповідно по будинку АДРЕСА_1 (на теперішній час - Старорізнична) у квартирі №15 значилась громадянка ОСОБА_8.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №208 від 15.03.2007 термін завершення комплексної реконструкції продовжено до ІV кварталу 2010 року.

Рішенням №390 від 29.08.2012 виконавчим комітетом Одеської міської ради затверджено уточнений перелік громадян, які підлягають відселенню, до якого включено мешканців 103 квартир з 10 будинків, у тому числі ОСОБА_8 з квартири №15 у житловому будинку АДРЕСА_1. Термін завершення 1 черги комплексної реконструкції встановлено до 30.09.2015.

Листом Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» вих.№86 від 22.03.2017 (том 3, а.с. 24) господарський суд повідомлено, що відселення власника квартири №15 (фізичної особи) в житловому будинку АДРЕСА_1 було проведено шляхом викупу його квартири. Житловий будинок АДРЕСА_1, в якому знаходилась квартира №15, був частково зруйнований в результаті самовільного руйнування/обвалу сусіднього аварійного будинку, будь-які документи на знос цього будинку відсутні та жодні організації не займались його знесенням.

З огляду на викладене вище, обставини включення об'єкту страхування до переліку будівель, які підлягають знесенню відповідно до рішення органу місцевого самоврядування, мають істотне значення для оцінки страхового ризику, а саме збільшують ймовірність знищення, пошкодження або втрати застрахованого майна внаслідок страхових ризиків, визначених договором страхування.

Дані обставини не були повідомлені представником позивача відповідачу під час укладення договору страхування.

Посилання скаржника на те, що в рішеннях виконавчого комітету Одеської міської ради відсутня чітка ідентифікація будинку та квартири, які підлягають реконструкції, не приймаються судом до уваги, оскільки у додатках до вказаних рішень чітко зазначена адреса та номер будинку (будинок АДРЕСА_1), що є об'єктом договору страхування та вказано особу, що підлягає відселенню з квартири №15. Твердження позивача із приводу того, що за однією адресою могло значитись дві або більше окремих будівлі матеріалами справи та наданими сторонами доказами не підтверджуються.

Доводи скаржника про неотримання від третьої особи у справі (замовника комплексної реконструкції) відшкодування вартості квартири №15, що розташована в АДРЕСА_1 (об'єкт страхування), або іншого житла взамін цієї квартири не є предметом дослідження у межах спірних правовідносин та можуть бути підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом до ПрАТ «Футбольний клуб «Чорноморець». Водночас, як уже зазначалося вище, згідно додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №40 від 15.01.2004 у списку громадян (підприємств та організацій), що підлягали відселенню по будинку АДРЕСА_1 (на теперішній час - Старорізнична) у квартирі №15 значилась громадянка ОСОБА_8.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи позивача про те, що Корпорації «1223 Менеджмент Інк» («1223 Management Ink») не було відомо про включення будинку, в якому розташована застрахована квартира, до переліку будівель, які підлягають реконструкції, оскільки згідно з частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти, зокрема, виконавчого комітету міської ради, прийняті в межах наданих йому повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Вказані рішення є також в загальному публічному доступі в Інтернеті, у тому числі за посиланням: http:omr.gov.ua/ru/news/22301.

Отже, Договір страхування був укладений та підписаний зі сторони Корпорації «1223 Management Ink» («1223 Менеджмент Інк») її уповноваженим представником ОСОБА_9 (НОМЕР_1, виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_7), яка могла і повинна була повідомити відповідача про обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

Враховуючи, що застраховане майно було віднесено до зони реконструкції згідно з рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №40 від 15.01.2004 «Про заходи відносно здійснення комплексної реконструкції кварталів в межах вулиць Пантелеймонівської, Преображенської, Малої Арнаутської, Катеринінської» (з подальшими змінами та доповненнями), яке підлягає публічному оприлюдненню та є обов'язковим до виконання, і така реконструкція проводилась відповідно до вимог Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», за висновками суду, безпідставними є посилання позивача про відсутність у нього інформації, яка є публічно доступною та яка стосується його власності.

Таким чином, обґрунтованими є твердження відповідача про недотримання позивачем вимог пункту 2 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України та підпункту 14.2.2 пункту 14.2. Договору та, відповідно, наявність підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування на підставі підпункту 16.1.1. пункту 16.1. Договору у зв'язку з наданням страхувальником свідомо неправдивих відомостей або документів, які впливали на оцінку ризику або на об'єктивність встановлення причин і обставин настання страхового випадку.

Крім того, згідно з пункту 14.3.8. Договору страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування або зменшити його розмір в разі невиконання чи неналежного виконання страхувальником своїх обов'язків за цим Договором, а також інших умов цього Договору та Правил.

Пунктом 14.2. Договору передбачено, що страхувальник зобов'язаний при укладенні цього договору, зокрема:

- надати страховику документацію, на підставі якої страхувальником було заявлено страхові суми (п. п. 14.2.3);

- надати страховику можливість оглянути застраховане майно (п. п. 14.2.4);

- негайно повідомити відповідні компетентні органи та вживати заходи щодо зменшення збитків, завданих внаслідок настання випадку (п. п. 14.2.8.1);

- отримати необхідні довідки, що стосуються умов, причин та обставин випадку, у відповідних уповноважених органах та установах для надання страховику (п. п. 14.2.8.3);

- зберігати пошкоджене майно до прибуття представника страховика в тому вигляді, в якому майно знаходилось відразу після випадку, і не вживати заходів щодо усунення наслідків випадку до обстеження майна, якому завдано збиток, представником страховика або до отримання дозволу страховика; надати представнику страховика можливість провести огляд пошкодженого застрахованого майна (п. п. 14.2.8.4);

- надати всі необхідні документи (згідно з п. 15.1 цього договору) та інформацію для встановлення факту настання, розслідування причин й обставин випадку та встановлення розміру збитку (п. п. 14.2.8.5).

Відповідач у відзиві на позовну заяву та апеляційну скаргу вказав, що позивачем наведені вище обов'язки виконано не було, зокрема: не надано страховику документи про оцінку застрахованого майна; не надано страховику можливості оглянути застраховане майно; негайно не повідомлено компетентні органи про подію пошкодження застрахованого майна, яка сталась 18.12.2015; не надано страховику жодного документу на підтвердження протиправності дій третіх осіб; не збережено застраховане майно у тому вигляді, який воно мало після заподіяння пошкоджень 18.12.2015; не надано страховику документів згідно з пунктом 15.1. договору.

Згідно зі статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з цим, позивачем не було спростовано тверджень відповідача про невиконання Корпорацією «1223 Management Ink» («1223 Менеджмент Інк») зазначених вище обов'язків страхувальника та не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження належного виконання умов Договору.

Посилання позивача на те, що страховиком не було вчинено жодних дій для оформлення всіх необхідних документів, а сам страхувальник ніяким чином не перешкоджав страховику в отриманні останнім необхідних документів для виплати страхового відшкодування, не приймаються судом до уваги, оскільки сам страхувальник для підтвердження факту настання події, що має ознаки страхової, повинен був разом із повідомленням про подію надати страховику перелік документів, визначений пунктом 15.1. Договору.

Водночас, пунктом 4.3.5. страховику надано право самостійно з'ясовувати причини та обставини випадку, який може бути визнаний страховим.

Крім того, з огляду на пояснення третьої особи щодо самовільного руйнування будівлі, судом прийнято до уваги, що згідно з пунктом 16.3. Договору якщо однією з причин пошкодження або руйнування застрахованих будинків (споруд), а також майна, що знаходиться в них, є недостатня несуча здатність конструкцій цих будинків (споруд), значний знос, вичерпання терміну експлуатації, старість, аварійний стан або має ступінь зносу вищий за гранично допустимий згідно з діючими технічно-експлуатаційними або встановленими страховиком нормами, то страховик має право відмовити у виплаті у тій мірі, в якій зазначені вище фактори вплинули на розмір збитку.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені судом факти неповідомлення страховика про усі обставини, які мають істотне значення для оцінки страхового ризику, та невиконання позивачем інших обов'язків страхувальника, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування ґрунтується на вимогах закону та умовах укладеного сторонами договору, а позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 2 970 000,00 грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо доводів відповідача, викладених у додаткових поясненнях, поданих до суду апеляційної інстанції 22.08.2017, із приводу наявності передбачених пунктом 16.7. Договору підстав для нездійснення страхової виплати, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно підпункту «в» пункту 16.7. Договору страховик не здійснює виплату страхового відшкодування за збитками, що сталися з майном, яке розташоване на території дії договору, але не знаходиться у законному володінні страхувальника, незалежно від того, становить це майно окремий фізичний об'єкт, або фізично (конструктивно, технологічно, експлуатаційно тощо) зв'язано з іншим Застрахованим майном.

Так, дійсно, як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.08.2017 №94875417, квартира АДРЕСА_5 (вул. Куйбишева) в м. Одеса з 13.01.2014 по 30.05.2016 до 11:31:51 належала на праві власності позивачу.

Із 30.05.2016 з 11:31:51 до 30.05.2017 до 17:44:32 квартира АДРЕСА_6 (вул. Куйбишева) в м. Одеса на праві власності належала ОСОБА_10 на підставі договору купівлі продажу, серія та номер 1624 від 30.05.2016, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11

Із 30.05.2016 з 17:44:32 квартира АДРЕСА_5 (вул. Куйбишева) в м. Одеса на праві власності належить третій особі - ПАТ «Футбольний клуб «Чорноморець» на підставі договору купівлі продажу, серія та номер 1206, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_12

Тобто, із 30.05.2016 позивач не є власником об'єкту страхування.

У свою чергу, на час укладення Договору страхування та настання події (18.12.2015 та 24.12.2015), яка на думку позивача має ознаки страхового випадку, а також на час звернення позивача до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, позивач був власником об'єкту страхування. Отже, події 2016 року, на які посилається представник відповідача, не можуть бути у даному випадку підставою для відмови у страховій виплаті на підставі підпункту «в» пункту 16.7. Договору.

Крім того, передбачена підпунктом «в» пункту 16.7. Договору обставина не зазначалося відповідачем як підстава для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Корпорації «1223 Менеджмент Інк» («1223 Management Ink») є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Корпорації «1223 Менеджмент Інк» («1223 Management Ink») на рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 у справі №910/217343/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 у справі №910/217343/16 залишити без змін.

Матеріали справи №910/217343/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх

Джерело: ЄДРСР 71169228
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку