Справа № 2а-620/2011

Постанова

іменем України

18 березня 2011 року м. Сватове

Судд Сватівського районного суду Луганської області ОСОБА_1 без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі розглянув одноособово в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про визнання незаконною бездіяльність відповідача та зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області нарахувати та виплатити на її користь недоплачену як дитині війни підвищення до пенсії, як дитині війни з 2007 року,

встановив:

ОСОБА _2 звернулась до суду з даною позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, в якій просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на її користь недоплачене підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 2007 року.

В обґрунтування позовних вимог в позові позивач зазначив, що він відповідно до ст.1 Закону України №2195-1V від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни „ є дитиною війни, згідно із статтею 6 даного Закону з першого січня 2006 року йому повинна виплачуватись підвищена пенсія у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак з 2008 року йому така пенсія не виплачувалась. Цим самим відповідачем порушено вимоги ст.ст. 19, 22 Конституції України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, рішення ОСОБА_3 Суду України від 22 травня 2008 року тому невиплату пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” вважає протиправною і такою , що суперечить Конституції та законам України, просить суд задовольнити позов.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини є достатні підстави прийняти законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову, так як:

-з матеріалів справи вбачається, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за віком та має правовий статус „дитини війни”, що підтверджується посвідченням.

12.02.2011 р. позивач звернулась до відповідача з заявою про виплату доплати як „дитині війни”. Листом від 17.02..2011 р. відповідачем їй було відмовлено у підвищенні пенсії .

Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок —20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Як передбачає ч.3 ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Таким чином, суд не вважає, що ст.. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»суперечить нормам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і що позивачем пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У п. 5.3. Рішення ОСОБА_3 Суду України від 22.05.2008 року вказано, що у рішенні від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000 (справа про порядок виконання рішень ОСОБА_3 Суду України) ОСОБА_3 Суд України зазначив, що „рішення ОСОБА_3 Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов’язок виконання рішення ОСОБА_3 Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150)“ (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини). Ухвалюючи Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), ОСОБА_3 Суд України звернув увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, статей 4, 27, частини другої статті 38 Кодексу при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет. Ця рекомендація ґрунтувалася на правових позиціях Суду, висловлених у зазначеному Рішенні, відповідно до яких: стаття 38 Кодексу конкретизує вимоги частини другої статті 95 Конституції України щодо змісту закону про Держбюджет; у сукупності вказані статті Кодексу і Конституції України визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет –встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзаци четвертий, п’ятий, шостий, восьмий пункту 4 мотивувальної частини). У зв’язку з цим ОСОБА_3 Суд України дійшов висновку, що „зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України“ (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини). Ст. 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік в порушення вимог ст.ст. 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, рішення Конституційного суду України від 22.05. 2008 року встановлено інше (додаткове) правове регулювання відносин, ніж передбачено законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є ОСОБА_3 Суд України. ОСОБА_3 Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення ОСОБА_3 Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Отже, виходячи з наведеного, позивач має право на здійснення їй відповідачем нарахування та виплату підвищення до пенсії з врахуванням позовних вимог, тобто з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року і на час дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року і на час дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-1V від 18 листопада 2004 року з урахуванням фактично отриманих сум.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області виконати дану постанову негайно.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду, через Сватівський районний місцевий суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя М.А.Гашинський