open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 711/6490/15-ц
Моніторити
Постанова /04.06.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /16.02.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /21.12.2017/ Апеляційний суд Черкаської області Ухвала суду /21.12.2017/ Апеляційний суд Черкаської області Ухвала суду /16.11.2017/ Апеляційний суд Черкаської області Ухвала суду /15.11.2017/ Апеляційний суд Черкаської області Ухвала суду /11.10.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /28.08.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /03.10.2016/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /01.07.2016/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /17.05.2016/ Апеляційний суд Черкаської області Ухвала суду /22.04.2016/ Апеляційний суд Черкаської області Ухвала суду /22.04.2016/ Апеляційний суд Черкаської області Ухвала суду /19.04.2016/ Апеляційний суд Черкаської області Ухвала суду /08.04.2016/ Апеляційний суд Черкаської області Рішення /21.03.2016/ Придніпровський районний суд м.Черкаси Ухвала суду /26.02.2016/ Придніпровський районний суд м.Черкаси Ухвала суду /06.11.2015/ Придніпровський районний суд м.Черкаси Ухвала суду /18.08.2015/ Придніпровський районний суд м.Черкаси
emblem
Справа № 711/6490/15-ц
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /04.06.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /16.02.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /21.12.2017/ Апеляційний суд Черкаської області Ухвала суду /21.12.2017/ Апеляційний суд Черкаської області Ухвала суду /16.11.2017/ Апеляційний суд Черкаської області Ухвала суду /15.11.2017/ Апеляційний суд Черкаської області Ухвала суду /11.10.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /28.08.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /03.10.2016/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /01.07.2016/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /17.05.2016/ Апеляційний суд Черкаської області Ухвала суду /22.04.2016/ Апеляційний суд Черкаської області Ухвала суду /22.04.2016/ Апеляційний суд Черкаської області Ухвала суду /19.04.2016/ Апеляційний суд Черкаської області Ухвала суду /08.04.2016/ Апеляційний суд Черкаської області Рішення /21.03.2016/ Придніпровський районний суд м.Черкаси Ухвала суду /26.02.2016/ Придніпровський районний суд м.Черкаси Ухвала суду /06.11.2015/ Придніпровський районний суд м.Черкаси Ухвала суду /18.08.2015/ Придніпровський районний суд м.Черкаси

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа

№ 22-ц/793/2325/17

Головуючий

по 1 інстанції

Категорія

:

ОСОБА

_1

Доповідач

в апеляційній інстанції

ОСОБА

_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

суддів Бондаренка С. І.

ОСОБА_3, ОСОБА_4

за участю секретаря Анкудінов О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ПАТ «УкрСиббанк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними, вчиненими під впливом обману, зобов’язання приватного нотаріуса виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, стягнення суми та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними, вчиненими під впливом обману, зобов’язання приватного нотаріуса виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, стягнення суми та моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтувала тим, що 27 жовтня 2006 року між нею та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» було укладено кредитний договір №11066273000. Відповідно до п.п.1.1-1.3 договору відповідач взяв на себе зобов’язання надати їй грошові кошти в сумі 26 000 доларів США строком з 26 жовтня 2006 року до 25 жовтня 2016 року зі сплатою процентів у розмірі 11,8% річних.

Також було укладено іпотечний договір до кредитного договору №27728 від 27 жовтня 2006 року, згідно якого для забезпечення виконання зобов’язання по кредитному договору в іпотеку передана двокімнатна квартира , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

За умовами укладеного договору про надання споживчого кредиту його сторонами визначено порядок надання і погашення кредиту, а також порядок внесення змін до його змісту.

Позивач вважає, що відповідач не виконав та грубо порушив встановлені вимоги законодавства про дотримання істотних умов договору щодо надання позичальнику об’єктивної, повної та достовірної інформації про умови кредиту перед укладенням та під час укладення кредитного договору, банк приховав фактичне значення реальної відсоткової ставки та фактичне значення подорожчання кредиту.

В кредитному договорі №11066273000 від 27 жовтня 2006 року та додатковій угоді №1 до нього відсутні встановлені законодавством обов’язкові умови, які необхідні для їх укладання, а саме:

- не встановлено умов надання кредиту, зокрема, про можливі настання валютних ризиків для позичальника;

- не розкрито та є відсутніми обов’язкові умови щодо основних економічних і правових вимог виникнення іпотечного боргу шляхом оприлюднення їх у письмовій формі щодо укладання такого договору;

- не встановлено інфляційного застереження та відсутні належні дані і відомості відносно домовленості про розрахунки індексації, інфляційних втрат вартості предмету іпотеки та збереження її реальної вартості;

- не розписано суми, з яких складаються щомісячні платежі (погашення тіла кредиту, погашення відсотків, загальна сума щомісячного платежу).

Тобто, графік погашення кредиту не відповідає вимогам п.3.2 Правил надання інформації про умови кредитування.

Таким чином, при укладенні кредитного договору позивача не було повідомлено про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, графіки погашення кредиту, а отримана нею інформація при укладенні була неповною та недостатньою для здійснення свідомого вибору запропонованих послуг. Вважає, що кредитний договір укладений під впливом обману.

Договором встановлено процентну ставку на перші 30 днів -11,8% річних і по закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду (п.9.2 умов договору). Крім того, банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення.

Також позивач вважає, що відповідач створив свою, змішану схему погашення відсотків, що удорожчує кредит, та на підтвердження вказаного надала власний розрахунок, згідно якого на теперішній час вона виплатила банку 36 946,38 доларів США, що складає 142,31 % від суми, що вона отримала, тобто переплата становить 42,31% або 10946,38 доларів США .

У національній валюті позивач виплатила 272455 гривень 15 копійок (фактична сума більша, бо в додатку вказано приблизний курс долара США за курсом НБУ, фактично валюта куплялась в банку за комерційним курсом), це 207,50% від еквіваленту кредиту. Переплата становить 107,50%, тобто, 141 155 гривень15 копійок.

Позичальнику з боку банку не надано жодної інформації про можливість різкого і значного подорожчання кредиту через зміну курсу долара США до гривні, не надано інформацію про вірогідність і наслідки такого подорожчання, що спричинило придбання позивачем продукції (кредиту), яка не має потрібних властивостей, а саме стійкої вартості оплати за кредит.

Умовами п.4.8 кредитного договору позивача зобов’язано застрахувати за свій власний рахунок предмет застави на користь банку в рекомендованій банком компанії на строк не менше одного календарного від настання наступних страхових ризиків, а саме на випадок пошкодження, втрати або знищення майна, що і вимагали наступних сім років і вона добросовісно платила.

Позивача також не попереджали про валютні ризики, хоча станом на час укладення кредитного договору курс української гривні до долара США становив 505 гривень за 100 доларів США та значно зріс на теперішній час.

У квітні 2015 року вона звернулася в усній формі до працівників банку з тим , що не має можливості здійснювати оплату за кредитним договором, після чого ще два рази зверталась письмово 18 травня 2015 року та 9 червня 2015 року, на що отримала численні телефонні дзвінки та смс повідомлення з погрозами, чим завдано моральних страждань та переживань, оскільки її персональні дані стали відомі третій особі.

На підставі викладеного позивач просила суд визнати кредитний договір №11066273000 від 27 жовтня 2006 року недійсним з моменту його заключення. Зобов’язати приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_6 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за договором іпотеки №27728 від 27 жовтня 2006 року, а саме двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та застосувати односторонню реституцію, а саме зобов’язати відповідача повернути їй сплачені за кредитним договором відсотки, пеню, штрафні санкції, комісії, тощо, зобов’язати повернути всі документи на нерухомість, визнати її право на відшкодування моральної шкоди, визначити форму і розмір компенсації за спричинену моральну шкоду та стягнути з відповідача.

В послідуючому ОСОБА_5 неодноразово уточнювала свої позовні вимоги та в кінцевому варіанті просила суд :

- визнати кредитний договір №11066273000 від 27 жовтня 2006 року, іпотечний договір до кредитного договору №27728 від 27 жовтня 2006 року та договір поруки № 54107 від 27 жовтня 2006 року недійсними, вчиненими під впливом обману, застосувати наслідки недійсності правочину згідно статей 215,216,228,230 ЦК України;

- зобов’язати приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_6 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за договором іпотеки №27728 від 27 жовтня 2006 року, укладеного між ОСОБА_5 та відповідачем, а саме: двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: 18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 474, кв. 78 ;

- зобов’язати відповідача повернути всі документи на вказану квартру;

- стягнути з ПАТ «УкрСиббанк» на користь позивача 22 932,76 доларів США або еквівалент цієї суми в національній валюті – гривні за курсом НБУ на момент стягнення, та моральну шкоду в розмірі 17000 гривень.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився однак надіслав заперечення, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач свідомо погодилась з усіма умовами кредитного договору, а банком чітко дотримана процедура укладання договору і підстави для визнання його недійсним відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27 жовтня 2006 року між ОСОБА_5 та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту №11066273000.

Відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 26 000 доларів США зі сплатою 11,8 % річних що підлягають коригуванню, які позичальник зобов’язалась повертати відповідно до графіка але не пізніше 26 жовтня 2016 року.( а.с. 18-25)

З метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки № 27728 від 27 жовтня 2006 року, згідно якого в іпотеку була передана двокімнатна квартира , яка знаходиться за адресою: м . Черкаси, АДРЕСА_2 (а.с. 15-17).

Звертаючись до суду з позовом до ПАТ "УкрСиббанк" позивач свої вимоги мотивувала тим, що порушено її права споживача, не надано у встановленому порядку всієї необхідної інформації про умови кредиту перед укладенням та під час укладення кредитного договору, банк приховав фактичне значення реальної відсоткової ставки та фактичне значення подорожчання кредиту.

Відповідно до положень статей 6, ч.1 ст.626, ст.627, ч.1 ст.628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ч.1 ст.638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Певні особливості регулювання відносин за договорами про надання споживчого кредиту встановлено Законом України «Про захист прав споживачів».

Закріпивши на законодавчому рівні певний порядок і вимоги щодо укладення договорів, зокрема, і кредитних договорів, законодавець з метою захисту порушеного права учасників кредитних правовідносин визначив правові підстави визнання правочинів, в тому числі і кредитних договорів, недійсними у випадку недотримання вимог законодавства при їх укладенні.

За загальним правилом закріпленим у статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов’язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Відповідно до п.п.8.2., 9.13 кредитного договору позичальник підписанням даного договору підтвердив свою здатність виконувати умови даного договору, що кредитний договір не суперечить будь-яким договірним обмеженням, що є обов’язковими для позичальника, що він володіє всіма необхідними документами, що необхідні для оформлення даного договору, що позичальник повністю розуміє всі умови цього договору, свої права та обов’язки за цим договором, і погоджується з ними, всі умови даного договору йому цілком зрозумілі, і він вважає їх справедливими по відношенню до нього, перед підписанням даного договору позичальником отримано інформаційний лист відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів».

З вказаного інформаційного листа вбачається, що він наданий був позивачу на виконання вимог чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про захист прав споживачів», і ПАТ «УкрСиббанк» повідомив позичальника про відомості, що були суттєвими для обрання найбільш привабливої програми кредитування та особливостей умов кредитування фізичних осіб. ( т.1 а.с. 165-166).

Таким чином спірний кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, позивач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконувала його умови; відповідач надав позивачу передбачені законом відомості необхідні для укладення договору.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не досліджено надання кредиту в іноземній валюті, на що відповідач не мав відповідної ліцензії, також є безпідставними.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалент; у статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці кредитні операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 192 ЦК України).

Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок встановлено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, статтею 5 якого визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

В матеріалах справи наявні докази, банківська ліцензія та дозвіл на право здійснювати банківські операції в тому числі й з іноземною валютою ( а.с. 181-182).

Предметом доказування в даній справі, виходячи з предмету позову, є відповідність умов договору вимогам закону, тому такі обставини, вказані апелянтом як погана наповненість кредитної справи, наявність або відсутність заборгованості, тобто виконання умов договору, правильність відкриття рахунків не стосується предмету доказування, оскільки не тягне такі наслідки як визнання недійсним договору.

Таким чином, позивачем не надано суду доказів про те, що вона уклала оспорюваний правочин під впливом обману.

За таких обставин, колегія суддів, не вбачає підстав для зміни ччи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 374,375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ПАТ «УкрСиббанк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними, вчиненими під впливом обману, зобов’язання приватного нотаріуса виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, стягнення суми та моральної шкоди – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 21 грудня 2017 року.

Судді

Джерело: ЄДРСР 71126590
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку