Номер провадження 2/585/888/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2017 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі :

головуючого судді Яковця О.Ф.

при секретарі Шемчук І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Пустовійтівська сільська рада Роменського району Сумської області, Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області про заборону вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

01.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до до ОСОБА_2, треті особи: Пустовійтівська сільська рада Роменського району Сумської області, Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області про заборону вчинити дії.

Свої вимоги мотивував тим, що йому на праві власності належить домоволодіння, яке розташоване в с.Герасимівка, по 1-му пров.Герасимівська, 3-А. На суміжній земельній ділянці за адресою 1-й пров.Герасимівської, 7 в с.Герасимівка знаходиться належний ОСОБА_2 корівник, в якому остання займається відгодівлею великої рогатої худоби та розведенням свиней. 31.01.2017 року ним на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській обл.. було надіслано заяву в якій просив провести перевірку дотримання ОСОБА_3 вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, при утриманні ВРХ та свиней в корівнику. Під час проведення перевірки було встановлено, що ОСОБА_2 не створила належного рівня біобезпеки і на даний час не має можливості реконструювати приміщення відповідно ветеринарно-санітарних вимог, їй запропоновано в найкоротші терміни реалізувати поголів’я свиней. Однак відповідач приведення приміщення відповідно до ветеринарно-санітарних вимог не привела, поголів’я свиней не реалізувала. Внаслідок дій ОСОБА_2 порушується його право гарантоване ст. 50 Конституції України та ст.ст. 270, 293 ЦК України , ст. 1 ЗУ «Про ветеринарну медицину» на безпечне для життя і здоров’я довкілля, ветеринарно-санітарне та епізоотичне благополуччя, захист життя і здоров’я від ризиків, пов’язаних з хворобами тварин. Тому просив заборонити ОСОБА_2 вирощувати свиней в нежитловій будівлі (корівнику), що знаходиться за адресою Роменський район с.Герасимівка , 1 –й пров. Герасимівської, 7.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовільнити посилаючись на викладені в позові обставини.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволенні позову. Свої заперечення мотивувала тим, що згідно дослідження атмосферного повітря на вміст аміаку та сірководню їх концентрація на межі громадської та житлової забудови села Герасимівка не перевищує допустимих рівнів, а отже забруднення атмосферного повітря в житловій і громадській забудові села від джерела викидів – корівника, де утримується її худоба, не встановлено. ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів щодо порушення його прав, свобод чи інтересів унаслідок ведення нею особистого селянського господарства, а ОСОБА_1 не є тою особою, яка має право вимагати заборонити їй вирощувати свиней в нежитловій будівлі під час ведення особистого селянського господарства.

Представники третіх осіб, в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Заперечень чи заяв про відкладення розгляду справи від них не надійшло.

Суд заслухавши пояснення учасників процесу , дослідивши матеріали справи, вважає, що заява задоволенню не підлягає.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

На підставі Договору купівлі-продажу домоволодіння від 23.05.2000 року, посвідченого державним нотаріусом Роменської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_4 за реєстровим №694, зареєстрованого в Роменському МБТІ та Пустовійтівській сільській раді Роменського району Сумської області ОСОБА_1 на праві власності належить домоволодіння, яке розташоване в селі Герасимівка Роменського району Сумської області, по 1-му пров. Герасимівської,3-А (а.с.7).

Згідно Державного акта на право приватної власності на землю І-СМ №041478 від 31.07.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №188 ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,070 га для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с.8).

ОСОБА_2 є власником нежитлової будівлі (корівника), за адресою 1 пров.Герасимівської, 7 с.Герасимівка Роменськоо району .

30.01.2017 року позивач звернувся з листом до начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області з проханням провести перевірку дотримання гр.ОСОБА_2 вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України N 173 від 19.06.1996 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 року за №379/1404 та "Санітарних правил та норм розміщення, пристрою і експлуатації малих ферм для утримання тварин ( худоби, птиці, звірів) в населених пунктах Українской ССР" при утриманні поголів’я ВРХ та свиней в корівнику за адресою 1-й пров. Герасимівської,7 в с. Герасимівка Роменського району Сумської та вжити відповідних заходів до припинення порушень (а.с.10).

Під час перевірки було встановлено, що станом на 25.05.2017 року, в корівнику, який належить ОСОБА_2 за адресою с.Герасимівка 1 пров. Герасимівської, 7 , нараховувалось 18 голів великої рогатої худоби різного віку, 27 свиней різного віку та один кінь. Від стіни нежитлової будівлі, де утримується велика рогата худоба , до огорожі земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 відстань становила 21 м. Від стіни корівника де утримуються свині, до огорожі земельної ділянки ОСОБА_1 відстань становить 29 м. також встановлено, що всі тварини утримуються в одному приміщенні, не забезпечений закритий режим роботи, приміщення не піддається профілактичній дезінфекції, дератизації, не об лаштоване сечозбірники ямами та водовідведенням. Зберігання гною не упорядковано. Оскільки ОСОБА_2 не створила належного рівня біобезпеки і на даний час не має можливості реконструювати приміщення відповідно ветеринарно-санітарних вимог, їй запропоновано в найкоротші терміни реалізувати поголів’я свиней. Забруднення атмосферного повітря в житловій і громадській забудові села від джерела викидів – корівника, де утримується худоба ОСОБА_2, не встановлено (а.с.11-12).

В листі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.06.2017 року також зазначено, що за результатами лабораторних досліджень стану атмосферного повітря в с.Герасимівка, у тому числі на межі домоволодіння ОСОБА_1, проведених ДУ «Сумський обласний лабораторний центр МОЗ України», перевищень граничнодопустимих концентрацій сірководню та аміаку відповідно до «Граничного допустимих концентрацій хімічних і біологічних чинників в атмосферному повітрі населених місць», затверджених 3 березня 2015 року , не встановлено (а.с.13).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦК України, фізична особа має право на безпечне життя і здорове довкілля.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України, Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст. 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно ст. 104 ЗК України, Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЗК України, Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Відповідно до ст. 319 ЦК України Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В той же час в судовому засіданні позивачем не були спростовані заперечення відповідача , що концентрація сірководню та аміаку в атмосферному повітрі на межі житлової та громадської забудови с.Герасимівка від джерела викидів – корівника, де утримується її худоба не перевищує гранично допустимих рівнів та відсутні порушення розмірів санітарно-захисної від корівника до меж житлової та громадської забудови с.Герасимівки.

Посилання позивача на порушення відповідачем нормативних актів , а саме: Санитарные правила для животноводческих предприятий» № 4542-87, « Санитарные правила и нормы размещения, устройства и експлуатации малих ферм для содержания животных в населенных пунктах Украинской ССР» № 5.02-12/Н, скасовані і є такими, що не застосовуються на території України.

Також суд не може прийняти до уваги правила благоустрою, санітарного утримання території, забезпечення чистоти і порядку на території Пустовійтівської сільської ради , затверджених рішенням 22 сесії 7 скликання від 04.08.2017 року , оскільки в даних правилах встановлена допустима кількість утримання домашньої худоби та відстань між житловими будинками, літніми кухнями та господарськими будівлями для утримання скота, відносно індивідуальних садиб. В той же час відповідачка займається особистим селянським господарством , а в ЗУ «Про особисте селянське господарство» відсутні обмеження щодо допустимої кількості утримання домашньої худоби.

Позивачем у судовому засіданні відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не надано доказів на підтвердження того, що відповідачка не створює належного рівня біобезпеки при вирощуванні свиней, що може привести до спалаху АЧС або занесення на територію господарства інших збудників інфекційних захворювань свиней , та порушується його право на безпечне для життя і здоров’я довкілля, ветеринарно-санітарне та епізоотичне благополуччя, захист життя і здоров’я від ризиків, пов’язаних з хворобами тварин.

Крім того, позивачем не надано доказів, які б свідчили, що органами ветеринарної служби було заборонено ОСОБА_2 займатися особистим селянським господарством, а саме розведенням великої рогатої худоби та свиней за адресою с.Герасимівка , 1-й пров. Герасимівської, 7. Також позивачем не надано доказів на підтвердження того, що органами державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області було зобов’язано ОСОБА_2 припинити, зупинити чи заборонено займатися розведенням свиней.

Пропозиція реалізувати поголів’я свиней має рекомендаційний , а не зобов’язальний характер.

При таких обставинах позовні вимоги в частині заборони ОСОБА_2 вирощувати свиней , будуть порушувати її право як власника , право передбачене ст.1 Першого протоколу Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права , та вимогам ст. 319 ЦК України, щодо права власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214-215, 218 ЦПК України , ст.ст. 41, 50 Конституції України, ст.ст. 13, 16, 293, 319 ЦК України, ст.ст.103, 104, 152 ЗК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Пустовійтівська сільська рада Роменського району Сумської області, Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області про заборону вчинити дії.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення – протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : підпис:

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ

ОСОБА_5