open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 713/842/17
Моніторити
Постанова /22.11.2018/ Чернівецький апеляційний суд Ухвала суду /20.11.2018/ Чернівецький апеляційний суд Ухвала суду /15.11.2018/ Чернівецький апеляційний суд Ухвала суду /05.11.2018/ Апеляційний суд Чернівецької області Ухвала суду /30.03.2018/ Апеляційний суд Чернівецької області Ухвала суду /30.03.2018/ Апеляційний суд Чернівецької області Ухвала суду /23.01.2018/ Апеляційний суд Чернівецької області Ухвала суду /22.01.2018/ Апеляційний суд Чернівецької області Ухвала суду /11.01.2018/ Апеляційний суд Чернівецької області Рішення /08.12.2017/ Вижницький районний суд Чернівецької області Ухвала суду /08.12.2017/ Вижницький районний суд Чернівецької області Ухвала суду /13.11.2017/ Вижницький районний суд Чернівецької області Ухвала суду /18.09.2017/ Вижницький районний суд Чернівецької області Ухвала суду /17.07.2017/ Вижницький районний суд Чернівецької області Ухвала суду /24.05.2017/ Вижницький районний суд Чернівецької області
emblem
Справа № 713/842/17
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /22.11.2018/ Чернівецький апеляційний суд Ухвала суду /20.11.2018/ Чернівецький апеляційний суд Ухвала суду /15.11.2018/ Чернівецький апеляційний суд Ухвала суду /05.11.2018/ Апеляційний суд Чернівецької області Ухвала суду /30.03.2018/ Апеляційний суд Чернівецької області Ухвала суду /30.03.2018/ Апеляційний суд Чернівецької області Ухвала суду /23.01.2018/ Апеляційний суд Чернівецької області Ухвала суду /22.01.2018/ Апеляційний суд Чернівецької області Ухвала суду /11.01.2018/ Апеляційний суд Чернівецької області Рішення /08.12.2017/ Вижницький районний суд Чернівецької області Ухвала суду /08.12.2017/ Вижницький районний суд Чернівецької області Ухвала суду /13.11.2017/ Вижницький районний суд Чернівецької області Ухвала суду /18.09.2017/ Вижницький районний суд Чернівецької області Ухвала суду /17.07.2017/ Вижницький районний суд Чернівецької області Ухвала суду /24.05.2017/ Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/842/17

Провадження №2/713/400/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2017 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., за участю секретаря Перепелиця Т.І., за участю представника позивача ОСОБА_1, за участю представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні криницею шляхом відновлення її попереднього стану, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом про усунення перешкод у користуванні криницею шляхом відновлення її попереднього стану, відшкодування моральної шкоди до відповідача ОСОБА_4

В позові посилається на те, що разом із своєю сім’єю проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, де також по сусідству проживає ОСОБА_4 В його господарстві по вул.Ентузіастів, 15 в с.Карапчів, Вижницького району Чернівецької області є криниця, водою в якій його сім’я користувались, як для побутових так і для життєво необхідних потреб. Однак, починаючи із квітня 2016 року, вони не можуть користуватись водою із криниці, оскільки, ОСОБА_4 створив в цьому перешкоди, а саме, самовільно, без дозволу сільської ради та відповідних органів, збудував вигрібну яму, з якої нечистоти потрапили в його криницю і вода стала непридатною для вживання та використання.

Виявивши неприємний смак та запах води звернувся ОСОБА_4 з проханням не користуватися вигрібною ямою, оскільки в його криниці вода стала непридатною для вживання. Натомість, замість порозуміння та вжиття заходів по усуненню недоліків у стані вигрібної ями, почув непристойні слова, образи та погрози.

Посилається на те, що з метою встановлення придатності вживання води із криниці та її відповідності санітарним і хімічним якостям, звернувся із заявою до Вижницького міжрайонного лабораторного центру державної установи «Чернівецький обласний лабораторний центр держсанепідемслужби України», який зробив аналіз води з криниці і встановив, що вода не відповідає санітарно-хімічним показникам безпечності та якості питної води, що вбачається із результату № 55 санітарно-мікробіологічного дослідження від 24.05.2016 року та протоколу № 20 від 19.05.2016 року. На неодноразові звернення до ОСОБА_4 припинити користування вигрібною ямою, останній відмовився.

Звернувшись із скаргою на дії ОСОБА_4 до Карапчівської сільської ради отримав відповідь із Вижницької РДА, куди була скерована заява, про те, що вигрібна яма в господарстві ОСОБА_4 влаштована відповідно до «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць». Дана відповідь на його думку є формальна, оскільки комісія Вижницької РДА не встановила чи має вигрібна яма в господарстві ОСОБА_4 бетонне дно, з якого будівельного матеріалу збудовано стіни, яка глибина ями, кубатура ями, чи просочується вода із ями в землю, який ґрунт ( піщаний чи суглинний), який нахил кута земельної ділянки від вигрібної ями до його криниці.

На його замовлення було здійснено інженерно-геологічне обстеження, відповідно до висновку якого п.5 встановлено, що ґрунтові води, води «верховодки» та поверхневі води сприяють перенесенню шкідливих речовин з вигрібної ями ОСОБА_4 в криницю ОСОБА_3 Через деякий час, повторно звернувся до державної установи «Чернівецький обласний лабораторний центр держсанепідемслужби України», який надав висновок про невідповідність води в його криниці санітарно-хімічним вимогам, тобто, вода непридатна для використання. З метою захисту його прав та всієї сім’ї, звернувся до суду щоб відновити нормальні умови життя та користування водою з криниці. Своїми незаконними діями ОСОБА_4 завдав йому та його родині великої моральної шкоди, яка виражається в душевних стражданнях, які вони зазнали внаслідок псування питної води в криниці. ОСОБА_4 неправильно реагуючи на його звернення продовжує завдавати йому душевних страждань, оскільки не бажає добровільно усунути перешкоди в користуванні криницею, не приводить в норму воду в криниці, продовжує користуватися вигрібною ямою, і не приводить її у відповідність.

Просить зобов’язати ОСОБА_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, усунути йому, ОСОБА_3 перешкоди в користуванні криницею в с.Карапчів по вул.Ентузіастів, 15, Вижницького району Чернівецької області, шляхом демонтування вигрібної ями, припинення її експлуатації та відновлення його криниці до попереднього становища, а саме, зобов'язати відповідача викачати з криниці воду, провести очистку, санацію та дезінфекцію, при відсутності результату після проведених робіт - викопати нову криницю та стягнути моральну шкоду в сумі 15000,00 грн., стягнути витрати на проведення технічного звіту з інженерно-геологічного обстеження в сумі 2240,00 грн. та судовий збір.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, посилались на обставини викладені в позові, просили позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання ОСОБА_4 не з’явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи, подав заперечення, відповідно до якого зазначив, що ОСОБА_3 побудував свій житловий будинок та належні до нього надвірні господарські будівлі і споруди, в тому числі спірну криницю в с.Карапчів по вулиці Ентузіастів, 15, Вижницького району без відповідних дозволів на будівництво, будівельного паспорта, висновків відповідних служб, санітарно-епідеміологічних, земельних, архітектурних, тощо про можливість чи неможливість будівництва в зазначеному місці криниці, його будівництво в тому числі спірна криниця є самочинним будівництвом, не зданим в експлуатацію, без наявності правоустановчих документів на будову та на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і надвірних господарських будівель та споруд, криницю він ніколи не чистить, не дезінфікує, не відкачує воду, що необхідно робити в даній місцевості, оскільки вода після викопання криниці, вичищається тільки через кілька років. У господарстві ОСОБА_3, по вулиці Ентузіастів, 15, поряд з його літньою кухнею та в шести метрах від його криниці знаходиться викопана ним та не облаштована відповідно до ДБН його власна вигрібна (каналізаційна) яма, вона не бетонована, не має щільного верхнього накриття та всіх необхідних для каналізаційної ями облаштувань. Окрім того з боку проїжджої дороги та зі сторони господарства ОСОБА_3 в п'яти-шести метрах від криниці є прокопаним окіп (канава), для стічних вод, що використовується вже дуже багато років як дренажна система для запобігання затоплення вулиці, городів, людських господарств. Також неподалік господарства ОСОБА_3 знаходиться сільське кладовище, яке розташовано з порушенням санітарно-захисної зони для кладовищ та без розроблення і погодження довільної документації з відповідними службами. Його господарство, а саме, житловий будинок, надвірні господарські будівлі та споруди, в вигрібна яма, що розташовані за адресою – с.Карапчів вул.Ентузіастів, 2, Вижницького району Чернівецької області, побудовані з дотриманням будівельних, санітарних та інших норм і правил, є приватизованими та належать йому на праві власності згідно правовстановлюючих документів на житловий будинок та на земельну ділянку. Його господарство знаходиться в протилежному напрямку та через проїжджу дорогу від господарства ОСОБА_3 на відстані більше 35-ти метрів. Його вигрібна яма обстежувалася архітектором Вижницького району ОСОБА_5, фахівцем відділу дотримання санітарного законодавства Управління Держпродспоживслужби у Вижницькому районі ОСОБА_6, землеупорядником сільської ради та іншими. За їх висновками, які вони надали до Вижницької районної державної адміністрації та до Карапчівської сільської ради у відповідь на результати розгляду скарг ОСОБА_3, - його вигрібна яма побудована з дотриманням будівельних та санітарних норм і правил, експлуатується без порушень та без завдання шкоди будь-кому, криниця ОСОБА_3, розташована в протилежному боці, через проїжджу дорогу, за 35 метрів від його вигрібної ями. ОСОБА_3 не надав жодних належних та допустимих доказів про наявність його вини в тому, що вода в криниці рік тому мала якісь завищені показники невідповідності Державним стандартам. Просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, посилалась на обставини, викладені в запереченні, просила відмовити в задоволенні позову.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що я був у складі комісії, яка створена Вижницькою РДА, згідно заяви ОСОБА_3 Виїздом на місце в с.Карапчів було встановлено, що відстань від криниці ОСОБА_3 до вигрібної ями ОСОБА_4 становить 34 м., що відповідно до санітарних норм дотримується відстань. Вигрібна яма бетонована є кришка. Криниця ОСОБА_3 розташована біля дороги, що відповідно до санітарних норм не рекомендується викопувати криницю біля проїзної дороги. Вода досліджувалась відповідними службами, відповідь неоднозначна, вода не відповідає нормам, однак встановити чи вода в криниці забруднюється від вигрібної ями ОСОБА_4 не має можливості. Два рази в рік потрібно самому проводити дезінфекцію криниці. Вигрібну яму та криницю розмежовує дорога, відстань дотримана, що було зафіксовані в акті.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що є дружиною ОСОБА_3 та проживає в житловому будинку, який розташований в с.Карапчів по вул.Ентузіастів, 15, Вижницького району Чернівецької області. На їхній земельній ділянці розташована криниця, якою вони користувались, однак два роки тому вода з криниці стала непридатна до вживання та використання, оскільки з вигрібної ями ОСОБА_4 шкідливі речовини попадають у криниці та забруднюють її. Вона не має можливості користуватись водою з криниці, змушена носити воду від сусідів та від мами, що створює їй незручності. Криниця побудована у 2009-2010 роках, а вигрібна яма збудована три роки тому.

Суд, заслухавши позивача та його представника ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, свідків, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично є власником даного житлового будинку, однак не зареєстрував право власності на житловий будинок та прилеглу до нього земельну ділянку, що підтверджується довідкою Карапчівської сільської ради №1183 від 23.09.2016 року.

З технічного паспорту на житловий будинок, який розташований в с.Карапчів по вул.Ентузіастів, 15, Вижницького району Чернівецької області вбачається, що технічний паспорт видано ОСОБА_3, на житловий будинок під літ.А, який розташований в с.Карапчів по вул.Ентузіастів, 15, Вижницького району Чернівецької області 1991 року побудови з господарськими будівлями та побутовими спорудами: літ.Б – літня кухня; літ.В, Г, Д (д), Е – Сарай; літ.Є – убиральня; літ.Ж – гараж; літ.К – колодязь, 2010 року побудови.

З довідки Карапчівської сільської ради №2134 від 11.07.217 року вбачається, що на земельній ділянці, що знаходиться в с.Карапчів по вул.Ентузіастів, 15, Вижницького району Чернівецької області і належить ОСОБА_3, вигрібної ями немає.

З довідки Карапчівської сільської ради №1205 від 19.04.2017 року вбачається, що рішенням виконкому №5 Карапчівської сільської ради від 17.02.1994 року надано дозвіл на передачу земельних ділянок в приватну власність, площею 0,50 га ОСОБА_3

Відповідно до п.п.6 п. 3.2. «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна», яка затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 р. ( остання редакція 29.01.2013 року), не належать до самочинного будівництва: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 5 серпня 1992 року.

Згідно Постанови Кабінету міністрів України від 05.08.1992 року №443 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів державного замовлення», обов’язок громадян по введенню в експлуатацію новоствореного майна покладено на об’єкти будівництва, які побудовані після 05.08.1992 року і об’єкти нерухомості, що побудовані до цієї дати не потребують введення в експлуатацію.

Відповідно до ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Як вбачається з технічного паспорту на житловий будинок позивача ОСОБА_3, житловий будинок, який розташований в с.Карапчів по вул.Ентузіастів, 15, Вижницького району Чернівецької області, 1991 року побудови, таким чином право власності на житловий будинок у позивача виникло з моменту завершення будівництва.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

З облікової картки об’єкта по господарського обліку на 2016-2020 роки вбачається, що у позивача ОСОБА_3 у користуванні перебуває земельна ділянка площею 0,71 га, яка розташована в с.Карапчів по вул.Ентузіастів, 15, Вижницького району Чернівецької області.

Відповідач ОСОБА_4 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в с.Карапчів по вул.Ентузіастів, 2, та земельної ділянки, площею 0,6000 га, яка розташована в с.Карапчів, Карапчівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, цільове призначення: 1 - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та 2 – для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, Серія САВ №793236 від 14.01.2008 року та копією державного акту на право власності на землю Серія ІІІ-ЧВ №004643, виданого 26 березня 2002 року на підставі рішення №13-Д від 06.02.2002 року виконкому Карапчівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №69.

З технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду, який розташований в с.Карапчів по вул.Ентузіастів, 2, Вижницького району Чернівецької області вбачається, що технічний паспорт видано ОСОБА_4, на житловий будинок під літ.А, який розташований в с.Карапчів по вул.Ентузіастів, 2, Вижницького району Чернівецької області з господарськими будівлями та побутовими спорудами: літ.Б – літня кухня; літ.В, Г, Д, Е – Сарай; літ.Ж – убиральня; літ.К – колодязь, літ.В.я. – вигрібна яма, «стіни- з/ бетон».

Відповідно до ст.13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Відповідно до вимог ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Спірні правовідносини стосуються порядку здійснення права власності та права користування земельними ділянками та регулюються положеннями Цивільного Кодексу України щодо режиму права власності та Земельного Кодексу України. Земельний Кодекс України визначає дві форми законного користування земельною ділянкою право власності або право користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст.125 ЗК України (в редакції 01.01.2002 року), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.126 ЗК України (в редакції 01.01.2002 року), право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, аналізуючи положення закону встановлено, що захисту в судовому порядку підлягають права та законні інтереси фізичної особи, яка на законних підставах володіє та користується земельною ділянкою, тобто є власником або користувачем земельної ділянки при наявності відповідних документів на підтвердження права на землю. Позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 є власниками житлових будинків та належних до них земельних ділянок. На земельній ділянці, яка розташована в с.Карапчів по вул.Ентузіастів, 15, Вижницького району Чернівецької області та належна позивачу ОСОБА_3 розташована криниця. На земельній ділянці, яка розташована в с.Карапчів по вул.Ентузіастів, 2, Вижницького району Чернівецької області та належна відповідачу ОСОБА_4 розташована вигрібна яма.

З довідки Карапчівської сільської ради №1183 від 23.09.2016 року вбачається, що в господарстві ОСОБА_4, що знаходиться по вул.Ентузіастів, 2 в с.Карапчів, Вижницького району Чернівецької області, є збудована вигрібна яма, за дозволом на її будівництво до сільської ради ніхто не звертався. За результатами перевірки наявності вигрібної ями складено комісійний акт, ОСОБА_4 проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3 проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. Земельна ділянка ОСОБА_4 не значиться приватизованою, земельна ділянка ОСОБА_3 не значиться приватизованою. Згідно по господарської книги №18 (2016-2020 р.р.) власником двору в якому проживає ОСОБА_4 являється ОСОБА_4 Згідно по господарської книги №18 (2016-2020 р.р.) власником двору в якому проживає ОСОБА_3 являється ОСОБА_3, який звертався до сільської ради із заявою – скаргою про те, що стоки із вигрібної ями попадають в криницю.

З акту обстеження вигрібної ями ОСОБА_4 та криниці ОСОБА_3 від 2016 року вбачається, що комісією проведено обстеження земельної ділянки, на якій згідно скарги ОСОБА_3 розташована вигрібна яма ОСОБА_4, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5. Нижче вигрібної ями по вниз знаходиться криниця ОСОБА_3, відстань від вигрібної ями до криниці становить 34 м. Виливів на поверхню з вигрібної ями не виявлено, з криниці ОСОБА_3 вода не використовується. Зі слів власника вона має специфічний запах та смак. Вирішили: звернутись до Держпродспоживслужби у Вижницькому районі щодо надання кваліфікаційної допомоги по вирішенню даного питання.

З відповіді Вижницької РДА №01.34-935 від 02.07.2016 року вбачається, що Вижницька РДА розглянула лист Карапчівської сільської ради від 10.06.2016 року №649 щодо обстеження вигрібної ями ОСОБА_3, а також кладовища та проектованого сміттєзвалища в с.Бабине. За результатами розгляду, вигрібна яма влаштована згідно «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць» від 17.03.2011 року №145 встановлено відстань від криниці скаржника ОСОБА_3 до малих локальних очисних споруд ОСОБА_4 становить 34 м., санітарно-захисна зона дотримується (згідно санітарних норм відстань повинна становити не менше 20 м.). Санітарно-захисна зона від території кладовища до житлових будинків у с.Бабине недотримується , згідно державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2028-99 повинна бути не меншою 300 м., а дозвільно-погоджувальна документація не погоджена з відповідними службами.

З акту Карапчівської сільської ради №2531 від 02 грудня 2016 року вбачається, що комісія в складі землевпорядника Карапчівської сільської ради ОСОБА_8, представника сільської ради, депутата ОСОБА_9, депутата сільської ради ОСОБА_10 в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_11, склали даний акт про те, що зі слів ОСОБА_3 дійсно бере та користується (вживає) питну воду з криниці матері ОСОБА_11, в зв’язку з непридатністю до вживання води з власної криниці.

З викопіровки земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що виділені господарства на карті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відносяться до шифру 24г-І (Дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні слабо змиті, легкосуглинкові грунти), рівні ділянки і схили крутизною до трьох градусів.

З висновку та рекомендацій технічного звіту з інженерно-геологічного обстеження ділянки між господарствами №15 та №2 по вул.Ентузіастів в с.Карапчів, Вижницького району Чернівецької області вбачається наступне: 1. в геологічній будові ділянки приймають участь суглинки (суглинистий грунт), перекриті грунтово-рослинним шаром; 2. Грунтові води свердловинами зафіксовані на глибині 1,9 – 2,2 м.; Сезонні грунтові води «верховодки» зафіксовані на глибині 0,7 – 0,9 м. від денної поверхні; 4. Напрямок руху грунтових вод відбувається від вигрібної ями домогосподарства №2 в напрямку криниці домогосподарства №15. Присутність домішків гравію та прошарків піску у суглинистих грунтах сприяє збільшенню швидкості руху грунтових вод; 5.Грунтові води, води «верховодки» та поверхневі води сприяють перенесенню шкідливих речовин з вигрібної ями ОСОБА_4 в криницю ОСОБА_3

Відповідно до положень ч.1 ст.319, ст.321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ч.4 ст.373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст.103 Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Відповідно до ст.104 Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Згідно із ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 152 ЗК України, визначено способи захисту прав на земельні ділянки та, зокрема, передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст.7 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004 року, із змінами внесеними згідно з постановою пленуму ВСУ №2 від 19.03.2010 року, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Таким чином, з викладених доказів виходить, що між сторонами, як користувачами суміжних земельних ділянок, виник спір з приводу дотримання відповідачем правил добросусідства, зміст якого визначений у ст. 103 ЗК України.

Стаття 375 ЦК України надає право власникові земельної ділянки зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно ст.ст. 4, 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» громадяни мають право на безпечні для здоров'я і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище. Громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм, а при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об'єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об'єктів зобов'язані дотримувати вимог санітарного законодавства.

Відповідно до п.1.1. Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України 17.03.2011 року № 145, передбачено, що вигрібна яма (вигріб) - це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів.

Відповідно до п.2.21, 2.22 даного наказу, рідкі відходи (сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах), вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно прилягаючу кришку.

Вигреби повинні бути відділені від стін житлових та громадських будівель і споруд на відстані не менше 20 м. Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства.

Згідно ст.20 Закону України «Про планування і забудову територій», державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з питань планування і забудови територій (до яких належать регіональні і місцеві правила забудови) є обов'язковими для суб'єктів містобудування.

Відповідно до ч. 2 ст.293 ЦК України діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст.59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, розташування (відстань) спірної вигрібної ями відбулося з дотриманням санітарних, будівельних норм. Разом з тим відповідність самої споруди встановленим нормам (її герметичність, наявність вентиляційної труби, решітки для відокремлення твердих відходів, розташування каналізаційних труб та т.ін.), дозвіл на її будівництво, належними та допустимими доказами не встановлено.

В матеріалах справи наявні результати досліджень питної води, а саме протокол дослідження питної води №95 від 22.03.2017 року, з даних якого вбачається, що вода в криниці ОСОБА_3 станом на 22.03.2017 року була придатна для використання, показники води з криниці в нормі та відповідають вимогам, що підтверджується копіями результату та протоколу.

Згідно результату досліджень питної води з криниці ОСОБА_3 станом на 19.05.2016 року (результат №55 та протокол №20) вбачається, що є відхилення від норми та питна вода не відповідає встановленим нормам, що підтверджується копіями результату та протоколу.

Таким чином судом встановлено, що як і криниця позивача ОСОБА_3, так і вигрібна яма відповідача ОСОБА_4 розташовані на легкосуглинкових ґрунтах, в яких зафіксовані гуртові води «верховодки», напрямок руху яких відбувається від вигрібної ями домогосподарства №2 в напрямку криниці домогосподарства №15, та в подальшому без належного встановлення та місця розташування вигрібної ями на вказаному місці буде призводити до перенесення шкідливих речовин з вигрібної ями до криниці позивача.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, повно та всебічно з'ясувавши вищевказані обставини, які стосуються предмету доказування, та оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами у справі доказів, встановив, що вигрібна яма, яка розташована на земельній ділянці відповідача ОСОБА_4 побудована з порушенням вимог та правил, які визначені законом щодо побудови вигрібних ям, без отримання дозволу на її будівництво, таким чином, суд, прийшов до висновку про необхідність усунення перешкод в користуванні криницею ОСОБА_3, шляхом демонтування вигрібної ями та припинення її експлуатації, яка розташована в с.Карапчів, вул.Ентузіастів, 2, Вижницького району Чернівецької області.

Разом з тим, в задоволенні вимоги позивача ОСОБА_3 щодо відновлення його криниці до попереднього становища, а саме, зобов’язання викачати з криниці воду, провести її очистку, санацію та дезінфекцію, при відсутності результату після проведених робіт – викопати нову криницю слід відмовити, в зв’язку з тим, що суд у своєму рішенні може зазначити та встановити обставини, які порушують права особи, яка звертається до суду станом на день розгляду справи, оскільки в матеріалах справи є наявні відомості, які вказують, що вода в криниці внаслідок попадання шкідливих речовин з часом очищується, та знову забруднюється, на думку суду заявлені вимоги позивача ОСОБА_3 є необґрунтованими та передчасними, оскільки суд не наділений повноваженнями щодо зобов’язання усунути перешкоди на майбутнє.

У відповідності до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. в п. 5 постанови Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду ті з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст. ст. 10, 60 ЦПК України.

Вимоги позивача ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими та не підлягають задоволенню судом, оскільки факт завдання позивачу моральної шкоди в результаті винних дій або бездіяльності відповідача не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні та позивачем не надано будь-яких доказів на обґрунтування, викладеного в позові.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Суд також враховує роз’яснення, які містяться у п.36 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», про те, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

У зв’язку з викладеним, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ними і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 640,00 грн.

Що стосується стягненню витрат на проведення технічного звіту з інженерно-геологічного обстеження в сумі 2240,00 грн., на думку суду, дані витрати задоволенню не підлягають, оскільки за змістом ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п.4 ч.3 ст.79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать також витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз. Проведений технічний звіт не відноситься до судових витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача ОСОБА_4

Керуючись ст..ст.103, 104, 152 Земельного кодексу України, ст.ст.319, 321, 331, 391 ЦК України, 4, 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ст.ст.10, 11,16, 57-61, 66, 88, 212-215, 218 ЦПК України, Суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, (ІПН-2732819674), зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, усунути перешкоди в користуванні криницею ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_9, шляхом демонтування вигрібної ями та припинення її експлуатації, яка розташована в с.Карапчів, вул.Ентузіастів, 2, Вижницького району Чернівецької області.

В задоволені решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, (ІПН-2732819674), зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_9 судові витрати, судовий збір в сумі 640,00 (Шістсот сорок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення – з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Суддя: І. А. Кибич

Джерело: ЄДРСР 70968895
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку