Справа № 372/3523/16-ц Головуючий у І інстанції Болобан В. Г.Провадження № 22-ц/780/5447/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 46 07.12.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

07 грудня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді : Матвієнко Ю.О.,

суддів: Волохова Л.А., Мельника Я.С.,

при секретарі: Шуляку Д.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3, треті особи: Реєстраційна служба Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області, про захист порушених прав власника,

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Обухівського районного суду Київської області з вищевказаним позовом та просила про його задоволення, посилаючись на те, що вона є власником майна (будинку та земельної ділянки) за адресою: Київська область, Обухівський район, смт Козин, вулиця Лугова, ІІБ, а відповідач ОСОБА_3 є власником сусідньої земельної ділянки площею 0,1202 га та домоволодіння на ній за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вулиця Лугова, 2-А (вулиця Лугова, 141).

Впродовж тривалого часу відповідачОСОБА_3 намагався привласнити собі землі, які йому не виділялись, та змінити конфігурацію земельної ділянки у зручний для себе спосіб за рахунок земель комунальної власності, а саме за рахунок вулиці (проїзду) та прибережної смуги, порушуючи тим самим право позивача ОСОБА_2 на проїзд до її земельної ділянки.

Судами неодноразово розглядались спори між позивачем та відповідачемта ухвалювались рішення, аналіз яких свідчить, що ОСОБА_3 неодноразово намагався привласнити собі землі під тупиковим проїздом по вулиці Луговій, при цьому, в рішеннях зазначалосьпро порушення відповідачем прав власника суміжної земельної ділянки ОСОБА_4, матері позивача.

В 2015 році на підставі замовлення ОСОБА_3 ФОП ОСОБА_5 було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території смт. Козин Обухівського району Київської області.

02.11.2015 року без залучення суміжного землекористувача, ОСОБА_3, голова Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та ФОП ОСОБА_5 склали акт встановлення і погодження меж земельної ділянки.

14.12.2015 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 12623971 про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:05:100:0023.

В 2016 році ОСОБА_3 було зведено паркан вздовж всієї належної йому земельної ділянки згідно нової конфігурації, по межі, встановленій на підставі акту від 02.11.2015 року, внаслідок чого в черговий раз суттєво звужено проїзд до помешкання ОСОБА_2, чим обмежено її, як суміжного землекористувача та її родину в проїзді легкових автомобілів, великогабаритних транспортних засобів чи проїзду автомобілів швидкої допомоги,пожежних чи інших екстрених служб у разі виникнення екстрених ситуацій.

Вищенаведені дії відповідача по звуженню проїзду до земельної ділянки позивачаза рахунок земель загального користування позивач вважає неправомірними, в звязку з чим просила визнати незаконними та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області від 18 грудня 2015 року про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:100:0023, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вулиця Лугова, та запис № 12623971 від 14.12.2015 року про реєстрацію за ОСОБА_3права власності на земельну ділянку, а також просила скасувати реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:05:100:0023, право на яку виникло на підставі рішення Козинської селищної ради № 118/66 від 25.12.1997 року. Крім того, позивач на відновлення своїх прав суміжного землевласника просила суд зобовязативідповідача звільнити зайняту за рахунок вулиці Лугової в смт. Козин Обухівського району Київської області земельну ділянку шляхом знесення паркану, побудованого за рахунок проїжджої частини дороги та звільнити зайняту за рахунок водоохоронної зони земельну ділянку шляхом знесення побудованого на ній паркану.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року позов задоволено частково.

Зобовязано ОСОБА_3 звільнити зайняту за рахунок вулиці Лугової в смт. Козин Обухівського району Київської області земельну ділянку шляхом знесення паркану, побудованого за рахунок проїжджої частини дороги.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто зОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 551,20 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 900,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позову, позивач ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповноту судового розгляду, просила рішення суду в частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог.

Відповідач ОСОБА_3 також подав на рішення суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_2 та часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на підставі державного актуна право приватної власностіна землю серії І-КВ № 041309, виданого Козинською селищною радою 29.01.1998 року, відповідачу ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,120 га в смт. Козин вулиця Лугова з цільовим призначенням для будівництва, обслуговування житлового будинку (том 1, а.с.7). Вищевказаний державний акт було видано на підставі рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради від 25.12.1997 року за №118/66 (том 1, а.с.6).

Позивач ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вулиця Лугова ІІ, будинок№2-б, який знаходиться наземельній ділянці, відділеній відділянки відповідача ОСОБА_3 проходом, який відноситься до земель загального користування.

Судом також встановлено, що між сторонами по справі виникають постійні конфліктні ситуації, що тягне за собою звернення із скаргами до різних правоохоронних органів та суду з вимогами щодо користування територіями належних їм земельних ділянок та їх меж.Вказані спори неодноразово були предметом розглядуОбухівським районним судом Київської областіта їх перегляду судами апеляційної, касаційної інстанцій та Верховним судом України.

Так, рішеннямОбухівського районного суду Київської області від 21 березня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 11 жовтня 2006 року, у цивільній справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та ОСОБА_6 до ОСОБА_3про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний до використання стан, встановлено, щоОСОБА_3 самовільно збудував: паркан (вздовж берега водойми), частину теплиці, гойдалку, причал, водозабірний колодязь, електрощитові та клумбу, а також паркан і ворота вздовж вулиці, при цьому встановлено, що паркан відповідач самовільно збудував на території проїжджої частини вулиці Лугової, відступивши від своєї межі в бік вулиці на 1,5 метри, а ворота на 3,5 метри; розташував на цій земельній ділянці площею 0,01 га водозабірний колодязь, електрощитові і клумбу, чим звузив частину проїзду до 5 метрів з 6,15 метрів, передбачених генеральним планом, а такожвстановлено, що в результаті зазначених дій ОСОБА_3 члени територіальної громади позбавлені доступу в зону відпочинку, відсутній доступ для обслуговування водойми і прибережної захисної смуги та створено перешкоди для нормального руху транспорту і обслуговування земельної ділянки ОСОБА_6,розташованої у тупику вулиці.

На виконання рішення Обухівського районного суду по справі № 2-168/06 від 21.03.2006 року, 23.05.2007 року було видано виконавчий лист за № 2-168/06про зобов'язання ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 0,05 га, які розташовані: 0,04 гавздовж берега водойми в районі вулиці Лугової в смт. Козин Обухівськогорайону і примикає до земельної ділянки ОСОБА_3,ділянка 0,01 га - вздовж проїзду по вул. Луговій в смт. Козин Обухівськогорайону, шляхом знесення самовільно побудованих на них споруд, на ділянціплощею 0,04 га - паркану вздовж берега водойми, гойдалки, причалу, частинисамовільно побудованої теплиці, на ділянці площею 0,01 га - шляхом знесенняпаркану, побудованого на відстані межі на 1,5 м за рахунок проїжджої частини дороги, воріт, збудованих за 3,5 м від встановленої межі в бік дороги, клумби, водозабірного колодязя та електрощитової, повернути самовільно зайняті ділянки за належністю до земель Козинської селищної ради у придатному для використання стані.

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції Київської області 1 жовтня 2007 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», в якій булозазначено, що виконавчі дії було повністю завершено 31.08.2007 року.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13 травня 2010 року задоволено скаргу стягувача ОСОБА_6, інтереси якої представляла ОСОБА_2, та скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції Київської області від 01 жовтня 2007 року про закінчення виконавчого провадження по виконаннювиконавчого листа за рішенням Обухівського районного суду Київської області № 168/06 від 21.03.2006 року.В ухвалі суду зазначено, що рішення суду виконано не в повному обсязі, а саме на ділянці площею 0,04 га паркан вздовж берега водойми знесено частково, гойдалку знесено частково, частину самовільно збудованої теплиці не знесено, на земельній ділянці площею 0,01 га паркан, побудований на відстані межі на 1,5 м за рахунок проїжджої частини, знесено частково, водозабірний колодязь знесено частково, відносно повернення самовільно зайнятих ділянок за належністю до земель Козинської селищної ради у придатному для використання стані не виконано в повному обсязі.

У 2015 році ОСОБА_3 гойдалку, частину самовільно збудованої теплиці знесено повністю, паркан на ділянці площею 0,04 га вздовж берега водойми, що був встановлений ОСОБА_3, прибрано, що підтверджується актом головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 від 02 лютого 2016 року, з якого вбачається, що паркан вздовж берега водойми на ділянці площею 0,04 га, який знаходився на берегоукріплюючій споруді, знесено, гойдалка перенесена на ділянку боржника, частину теплиці знесено, паркан, побудований на відстані межі 1,5 м за рахунок проїзної частини, який був розташований на зем. ділянці площею 0,01 га - знесені, водозабірний колодязь перенесено на земельну ділянку боржника, самовільно зайняті земельні ділянки площею 0,01 та 0,04 га повернені до земель Козинської селищної ради у придатному до використання стані (том 1, а.с.141-142).

Після виконання рішення суду, в 2015 році на підставі замовлення ОСОБА_3 ФОП ОСОБА_5 було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території смт. Козин Обухівського району Київської області (том 1, а.с.146-160).

02.11.2015 року ОСОБА_3, голова Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та ФОП ОСОБА_5 склали акт встановлення і погодження меж земельної ділянки відповідача (том 1, а.с.161-162).

14.12.2015 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 12623971 про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:05:100:0023.

В 2016 році ОСОБА_3 було зведено паркан вздовж всієї належної йому земельної ділянки згідно нової конфігурації, по межі, встановленій на підставі акту встановлення і погодження меж від 02.11.2015 року.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності того факту, що відповідач ОСОБА_3 облаштував у 2016 році паркан таким чином, що звузив проїзд до будинку позивача ОСОБА_2, порушивши таким чином її права, та відсутності підстав для задоволення її вимог про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, а також скасування відповідного рішення державного реєстратора.

Колегія суддів погоджується з висновками суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2, виходячи з наступного.

З ОСОБА_8 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (том 1, а.с.78) вбачається, що підставою внесення запису про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:100:0023 є державний акт на право власності на земельну ділянку серії І-КВ № 041309, виданий 29.01.1998 року Козинською селищною радою на підставі рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради від 25.12.1997 року за № 118/66.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що законність постановлення селищною радою рішення від 25.12.1997 року за № 118/66 та видачі на підставі даного рішення державного акту серії І-КВ № 041309 була предметом судової перевірки. Зокрема, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16 листопада 2010 року (том 1, а.с.10-12) у цивільній справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_2 до Козинської селищної ради, виконавчого комітету Козинської селищної ради, ОСОБА_3 про визнання незаконним і скасування рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки та державного акту на право приватної власності на землю, та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про усунення порушень права власності на землю, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 01 червня 2011 року (том 1, а.с.37-40) та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (том 1, а.с.41), в задоволенні позовів відмовлено повністю, при цьому встановлено, що сторони мають окремі земельні ділянки, які не накладаються одна на одну, самозахвату чи незаконного заволодіння сторонами земельних ділянок, які належать другій із сторін, сторонами не доведено та судом не встановлено. При розгляді даної справи не було встановлено порушень при постановленні селищною радою рішення та видачі на ім»я ОСОБА_3 державного акту на право власності на землю, що стало підставою для відмови в позові ОСОБА_6, ОСОБА_2

Таким чином, Державний акт на право приватної власностісерії І-КВ № 041309, виданий на підставі рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради №118/66 від 25 грудня 1997 року на імя ОСОБА_3, на момент розгляду справи скасованим не був та є чинним.

Відповідно до ст. 107 Земельного кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Оскільки межі земельної ділянки ОСОБА_3 не були встановлені, а тому мали бути відновлені, відповідач замовив технічну документацію із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі, яку було виготовлено ФОП ОСОБА_5, який є сертифікованим інженером землевпорядником в грудні 2015 року (том 1, а.с.146-168).

Відповідно до ст. 79-1 п. 8 Земельного кодексу України, у разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у звязку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до ДЗК.

Враховуючи те, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на замовлення ОСОБА_3і була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), як було зазначене вище.

Оскільки судом встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_3 не має спільної межі із земельною ділянкою з кадастровим номером 3223155400:05:100:009, що перебуває в користуванні позивача ОСОБА_2, її погодження, як власника несуміжної земельної ділянки, при встановленні межне вимагалось.

Відповідно дост. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - в разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України.

Відповідно до Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (далі: технічна документація) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Управлінням Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області 01.12.2015 року внесені відповідні відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку для обслуговування житлового будинку в смт. Козин по вулиці Лугова, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3 згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії І-КВ № 041309, виданим Козинською селищною радою 29.01.1998 року. Так як державні акти на право власності, які видавались до 2002 року, не містили інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки та в той час земельним ділянкам кадастрові номери не присвоювались, то присвоєння кадастрового номеру 3223155400:05:100:0023 земельній ділянці відповідача ОСОБА_3, а також внесення відомостей прозазначену земельну ділянку до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру відбулося на підставі технічної документації із землеустрою, що відповідає порядку, визначеному для цього земельним законодавством.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року № 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Підстави скасування державної реєстрації земельної ділянки чітко регламентовано в ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року№ 1051, якими відповідно, є лише дві підстави: у разі поділу чи обєднання земельних ділянок на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи обєднання, коли протягом року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове правона неї не зареєстроване з вини заявника.

Враховуючи вищевикладені обставини, правильним є висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 про скасування реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,120 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вулиця Лугова з цільовим призначенням для будівництва, обслуговування житлового будинку з кадастровим номером 3223155400:05:100:0023, право на яку у ОСОБА_3 виникло на підставі рішення Козинської селищної ради № 118/66 від 25.12.1997 року, оскільки реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі здійсненавідповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень- це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 10 статті 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідач ОСОБА_3, скориставшись своїм правом власника земельної ділянки (згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії І-КВ №041309, виданим Козинською селищною радою 29.01.1998 року) площею 0,120 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вулиця Лугова з цільовим призначенням для будівництва, обслуговування житлового будинку з кадастровим номером 3223155400:05:100:0023, після державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, звернувся 18.12.2015 року до субєкта державної реєстрації - Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції, з заявою про державну реєстрацію свого речового права на зазначену земельну ділянку.

Статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент звернення з заявою до державного реєстратора) встановлений порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, відповідно до якогодержавна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановленихстаттею 18 цього Закону; наданнявитягівзДержавногореєструправпро зареєстровані права та/або їх обтяження.

Виходячи з вищенаведених норм, обґрунтованим є висновок суду про те, що у державного реєстратора Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції були достатні підстави для прийняття рішення індексний номер: 27228095 від 18.12.2015 року 09:58:02 про державну реєстрацію права власностіза ОСОБА_3 наземельну ділянку, що знаходитьсяза адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вулиця Лугова з цільовим призначенням для будівництва, обслуговування житлового будинку з кадастровим номером 3223155400:05:100:0023, оскільки Державний акт на право приватної власності на землю серії І-КВ № 041309, який став підставою для звернення ОСОБА_3 до реєстраційної служби з відповідною заявою, не скасовувався і є чинним,державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі була проведена з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому вимоги ОСОБА_2 щодо визнання незаконним та скасуваннязазначеного рішення державного реєстратора правомірно залишені без задоволення, оскількиз огляду на вищевикладені обставини, судом не було встановлено порушень при прийнятті цього рішення, крім того, позивач не довела в ході розгляду справи, щоприйняттям рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на вищезазначену земельну ділянку будь-яким чином порушено її право.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Оскільки підстава внесення запису про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:100:0023 Державний акт на право приватної власності на землю серії І-КВ № 041309, виданий Козинською селищною радою 29.01.1998 року на підставі рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради від 25.12.1997 року за №118/66, не визнаний недійсним, підстави для скасування відповідних записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Враховуючи викладене, рішення суду в частині відмови у задоволенні позову є таким, що ухвалене з повним та всебічним встановленням обставин справи, підтверджених доказами, перевіреними судом, і доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 законності рішення в цій частині не спростовують.

Рішення суду в частині задоволення вимоги ОСОБА_2 про зобовязання ОСОБА_3 звільнити зайняту за рахунок вулиці Лугової в смт. Козин Обухівського району Київської області земельну ділянку шляхом знесення паркану, побудованого за рахунок проїжджої частини дороги, підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд у рішенні зазначив, що в 2016 році відповідач ОСОБА_3 звів паркан вздовж своєї земельної ділянки, внаслідок чого було звужено проїзд до будинку позивача ОСОБА_2, внаслідок чого позивачу утруднено проїзд до власного помешкання, що підтверджується поясненнями позивача, показами свідка ОСОБА_8, матеріалами справи, а саме: копією пояснювальної записки, зведеним кадастровим планом, актами земельної комісії, копією заяви ОСОБА_2 від 26.08.2016 року (том 1, а.с.240-248). На підставі зазначених доказів суд першої інстанції дійшов висновку, що порушено права позивача, як землекористувача, і ці порушені права потребують судового захисту.

Разом з тим, пояснення позивача ОСОБА_2 та показання свідка ОСОБА_8, які не є спеціалістами в сфері землевпорядкування, на думку колегії, не являються належними доказами, які достеменно підтверджують факт облаштування відповідачем паркану за рахунок проїжджої частини вулиці Лугової, наслідком чого стало звуження проїзду по вулиці.

Суд в рішенні не дав належної оцінки наявному в справі кадастровому плану, що виготовлений на замовлення відповідача ДП «Центр державного земельного кадастру», в якому зазначено що паркан знаходиться в межах земельної ділянки відповідача ОСОБА_3, що його земельна ділянка з кадастровим номером 3223155400:05:100:0023 не накладається на земельну ділянку 3223155400:05:100:0039, так як право власності на неї скасовано рішенням суду у справі №22ц-780/5096/13 від 06.11.2013, а дані про це не відповідають даним Публічної кадастрової карти. Також зазначено, що земельна ділянка відповідача з кадастровим номером 3223155400:05:100:0023 не накладається та не перетинається із земельною ділянкою з кадастровим номером 3223155400:05:100:0049, що зі слів позивача є водоохоронною зоною.

Копія пояснювальної записки, зведений кадастровий план, на які посилається суд в рішенні, не є належними доказами, на підставі яких можна встановити звуження проїзду за рахунок розміщення паркану на проїжджій частині дороги, що вбачається з наступного.

Так, документи на які посилається суд: пояснювальна записка, зведений кадастровий план виготовлені Обухівським міськрайонним виробничим відділом Київської обласної філії «Центр ДЗК» на підставі договору про проведення кадастрової зйомки від 27.04.2017 року з позивачкою. В той же час Пояснювальна записка до кадастрової зйомки, кадастрова зйомка була виготовлена на замовлення позивачки ОСОБА_2 та на підставі наданих нею документів. Для виготовлення зведеного кадастрового плану земельних ділянок нею були надані проект щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 в оренду для рекреаційних цілей в смт. Козин, по вул. Луговій, 2-б, Обухівського району, Київської області, від 2007 року; технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, від 2007 року; технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 на території смт Козин, вул. Лугова, 2а, Обухівського району, Київської області, від 2015 року.

Для пояснювальної записки, зведеного кадастрового плану, на замовлення позивачки, використано не координати земельної ділянки ОСОБА_3, що стали підставою для видачі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-КВ №041309, а координати суміжних земельних ділянок, що були відведені у власність та орендне користування ОСОБА_3 У ОСОБА_3 та в інших відповідних органах була відсутня технічна документація, яка виготовлялась в 1998 році при видачі йому Державного акту на право приватної власності І-КВ №041309. Відповідний факт встановлено рішенням суду по справі № 372/1878/13-ц та ніким не заперечувався.

Жодних висновків щодо розміщення ОСОБА_3 паркану на проїжджій частині дороги, вищезазначені докази не містять.

При цьому, відповідачем суду надано докази на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позову ОСОБА_2

Зокрема, 30 березня 2016 року ОСОБА_3 замовив будівельний паспорт на будівництво огорожі на земельній ділянці, що перебуває у його власності, та розташована в смт. Козин, вул. Лугова - II, буд 2а, Обухівського району, Київської області. Відділом містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації 11 квітня 2016 року видано будівельний паспорт. Також відділом містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації погоджено схему забудови земельної ділянки ОСОБА_3, а саме будівництво огорожі, та підтверджено додержання державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». На звернення ОСОБА_3 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області з повідомленням про початок виконання будівельних робіт щодо об'єкта «Огорожа» за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Лугова II, 2а, відповідач отримав відповідь про те, що будівництво такого об'єкту як огорожа здійснюється без повідомлення про початок таких будівельних робіт.

З відповіді Козинської селищної ради за результатами розгляду звернення ОСОБА_3 про наявність порядку влаштування огорож земельних ділянок в межах смт. Козин та вимог, які ставляться при влаштуванні огорож, вбачається, що такий порядок сесією Козинської селищної ради не приймався.

Крім того, за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 25.08.2016 року, 26.08.2016 року, як зазначено у відповіді Козинської селищної ради вих. №903 від 19.09.2016 року, земельною комісією Козинської селищної ради було вивчено питання законності та правомірності будівництва паркану ОСОБА_3, про що складено ОСОБА_5 від 02.09.2016 року та 28.09.2016 року, в яких не встановлено порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_2 (том 2, а.с.7, 8).

Актом земельної комісії Козинської селищної ради від 02.09.2016 року (том 2, а.с.7) за результатами польових топографо-геодезичних робіт по межам встановленого паркану встановлено, що паркан гр. ОСОБА_3 встановлений по координатам меж земельної ділянки, визначених згідно «Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 на території смт. Козин, вул. Лугова, 2а Обухівського району Київської області, складений ФОП ОСОБА_5 у 2015 році, про що повідомлено ОСОБА_2

Вищевказаний акт земельної комісії містить графічні матеріали, на яких зазначено координати встановленого паркану та координати землеволодіння ОСОБА_3 В графічних матеріалах, що є невід»ємним додатком №1 до акту від 28.09.2016 року, відображено знаходження паркану ОСОБА_3 в межах належної йому земельної ділянки.

Враховуючи те, що позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що встановлений відповідачем паркан звужує проїзд до її домоволодіння та порушує, таким чином її права, не надано та зважаючи на надані відповідачем докази, які спростовують докази позивача, висновок суду про задоволення позову в частині зобовязання відповідача знести паркан, побудований за рахунок проїжджої частини дороги, є таким, що не відповідає обставинам справи та порушує право відповідача, як власника належної йому земельної ділянки, використовувати її на власний розсуд.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи те, що висновки суду в частині задоволення позову не відповідають обставинам справи, наслідком чого стало ухвалення помилкового рішення про часткове задоволення позову, рішення суду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог ОСОБА_2 В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін, як таке, що ухвалене з повним та всебічним встановленням обставин справи, підтверджених доказами, перевіреними судом.

Оскільки в задоволенні позову позивачеві відмовляється, понесені нею по справі судові витрати згідно вимог ст.88 ЦПК України іншою стороною їй не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 88, 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року в частині зобовязання ОСОБА_3 звільнити зайняту за рахунок вулиці Лугової в смт. Козин Обухівського району Київської області земельну ділянку шляхом знесення паркану, побудованого за рахунок проїжджої частини дороги, та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судових витрат - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні цих вимог ОСОБА_2 відмовити.

В іншій частині рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: