open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Головуючий у 1 інстанції - Геря О.Г.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року справа №225/4738/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 23 жовтня 2017 року у справі №225/4738/17 (головуючий І інстанції Геря О.Г.) за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області про визнання незаконними дії, які полягають у невиплаті пенсії; зобов’язання поновити виплату пенсії.

Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 23 жовтня 2017 року позов задоволено, визнано протиправними дії щодо припинення з 01 березня 2016 року виплати пенсії; зобов’язано поновити виплату пенсії з 01 березня 2016 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначив, що керується нормативно-правовими актами, що визначають порядок та умови виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, а саме: Законом України від 20.10.2014 № 1706-УІІ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі – Закон № 1706-VІІ), Постановами Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», від 18.02.2016 № 136 «Порядок здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування». Вищезазначені нормативні акти не позбавляють права позивача на отримання пенсії, а встановлюють певний порядок її отримання в умовах проведення анти терористичної операції. Відповідач вважає, що особа, яка до 07.04.2014 була зареєстрована на території проведення антитерористичної операції, у подальшому, зареєструвала місце проживання на території, підконтрольній українській владі, після початку антитерористичної операції, а саме з 07.04.2014 вважається внутрішньо переміщеною особою.

Відповідачем на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду надіслано заяву про розгляд адміністративної справи за відсутністю представника Управління.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з’явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач є пенсіонером за віком.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії, у зв’язку зі зміною місця реєстрації.

Відповідач листом від 04.09.2017 року №СК-7222114 повідомив позивача про те, що для поновлення виплати пенсії необхідно надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, або відмову у реєстрації внутрішньо переміщеної особи, яка винесена управлінням соціального захисту населення та виплата пенсії буде проводитися за результатами всебічного розгляду документів, що підтверджують достовірність факту реєстрації із дотриманням чинного законодавства.

У частині 2 статті 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З матеріалів справи вбачається, що підставою призупинення виплати пенсії стало ненадання позивачем довідки про взяття його на облік до Управління соціального захисту населення як внутрішньо переміщену особу.

Згідно статті 49 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-ІV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Стаття 4 Закону № 1058-ІV визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 цього Закону, а саме: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі недоотримання призначеної пенсії протягом шести місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Отже, Законом № 1058-ІV не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як не підтвердження реєстрації проживання. Відповідач не послався на Закон та його норму, що передбачає припинення виплати пенсії.

Згідно з Правилами реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207, відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться, зокрема, до паспорта громадянина України,

Як вбачається з копії паспорта ВВ 482493, позивач з 12 липня 2017 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Довідкою Військово-цивільної адміністрації м.Торецька Донецької області від 20.10.2017 року №760 про реєстрацію місця проживання особи підтверджено, що позивач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Ця обставина була відома відповідачу, що підтверджується як письмовими запереченнями проти позову, так і копіями матеріалів пенсійної справи позивача.

Між тим, відповідач не вказав, яка з обставин, визначених наведеною нормою Закону, стала підставою для невиплати позивачу пенсії. Також відповідачем не вказано будь-якої іншої норми закону, яка б визначала таку підставу невиплати вже призначеної пенсії, як ненадання особою, місце проживання якої зареєстроване не території, яка підвідомча відповідачу, довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Згідно частини 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до встановлених у справі обставин, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що нездійснення відповідачем виплати позивачу раніше призначеної пенсії є безпідставним, а тому бездіяльність Управління щодо невиплати позивачеві пенсії слід визнати протиправною та необхідно зобов'язати Управління відновити виплату позивачу пенсії з 1 березня 2016 року.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 23 жовтня 2017 року у справі №225/4738/17 - залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 23 жовтня 2017 року у справі №225/4738/17- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Блохін А.А.

ОСОБА_2

Джерело: ЄДРСР 70954584
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку