ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07.12.2017Справа № 23/111Суддя господарського суду міста Києва Головатюк Л.Д., розглянувши матеріали поданої скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта"

на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва № 23/111 від 09.10.2009

У справі

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта"

до товариства з обмеженою відповідальністю Транснаціональної торговельно- промислової фінансово-інвестиційної корпорації "Світ Транс Груп"

про стягнення 5 758,07 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін:

Від позивача (скаржника): Штундер Я.Г.(дов. від 01.06.2015)

Від відповідача: не з'явилися

Від ВДВС: Шеремет О.В.(дов. від 02.10.2017)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінанта" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Транснаціональної торговельно-промислової фінансово-інвестиційної корпорації "Світ Транс Груп" трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості за договором дольової участі у будівництві споруди за адресою - м. Київ, вул. Мануїльського, 32 № ОП-0806 від 17.08.2006 року у сумі 5 758,07 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 23/111 від 24.09.2009 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Транснаціональної торгівельно-промислової фінансово-інвестиційної корпорації "Світ Транс Груп" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта" три проценти річних у сумі 5 758,07 грн.

На виконання вищевказаного рішення видано накази Господарського суду міста Києва від 09.10.2009 у справі № 23/111.

21.09.2017 товариство з обмеженою відповідальністю "Домінанта" звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо виконання наказу господарського суду м. Києва № 23/111 від 09.10.2009.

Ухвалою суду від 28.09.2017 розгляд скарги призначено на 17.10.2017.

Ухвалою суду від 17.10.2017 розгляд скарги відкладено на 31.10.17.

Судове засідання 31.10.2017 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 13.11.2017 розгляд скарги призначено на 21.11.2017.

В судове засідання 21.11.2017 прибули представник позивача(скаржника) та ВДВС, дали пояснення.

Відповідач представників в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд прийшов до висновку про витребування доказів.

Розгляд скарги відкладено на 07.12.2017.

Зобов"язано Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві подати суду копію зведеного виконавчого провадження № 47019972.

Представники позивача(скаржника) та ВДВС в судове засідання 07.12.2017 з'явилися, дали пояснення по справі.

Представник позивача(скаржника) просив задовольнити заяву про поновлення строку на подачу скарги. Суд задовольнив дану заяву, у зв'язку з наступним:

У відповідності до частини 5 ст. 74 Закону, Постанова державного виконавця може бути оскаржена сторонами протягом десяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення її права, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 50 ГПК України Процесуальні дії вичиняються у строки, встановлені цим Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом.

Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду.

Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днямк. починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначене його початок.

Згідно до ст. 51 ГПК України Строк, обчислюваний роками, закінчується ; відповідний місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Постанова про закінчення виконавчого провадження у межах виконавчого провадження ВП № 45547270 була винесена 30.06.2017, відправлена (відповідно до списку №7 листів рекомендованих) на адресу скаржника 07.09.2017, отримано дану постанову від 30.06.2017 відповідно до витягу 11.09.2017 тож десятиденний строк на її оскарження розпочався 12.09.2017 та закінчується 21.092017.

Зважаючи на те, що скарга подана через канцелярію до суду 21.09.2017, то скаржником дотримано встановлені Законом процесуальні строки для звернення до суду.

Представник позивача(скаржника) скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві проти скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Згідно із ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені сгягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта" на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо виконання наказу господарського суду міста Києва № 23/111 від 24.09.2009, у зв'язку з таким:

Рішенням господарського суду м. Києва від 24.09.2009 по справі № 23/111 було

стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Транснаціональної торгівельно-промислової фінансово-інвестиційної корпорації "Світ Транс Груп" (01030, м. Київ, Б.Хмельницького, 26, ідентифікаційний код 22926658) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта" (04107, м. Київ, Багговутівська,17/21, ідентифікаційний код 32211939) три проценти річних у сумі 5 758,07 грн. (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят вісім гривень 07 копійок); державне мито за подання позову у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок).

09.10.2009 суддею господарського суду міста Києва Кирилюк Т.Ю. був виданий Наказ №23/111 про примусове виконання рішення по справі №23/111 від 24.09.2009.

20.11.2014 до канцелярії ДВС Шевченківського РУЮ м. Києва було подано заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу №23/111 від 24.09.2009.

21.11.2014 Головним держаним виконавцем ДВС Шевченківського РУЮ м. Києм Гречух О.Я. на виконання вище значеного наказу було відкрито виконавче проваджена ВП №45547364.

12.03.2015 в межах даного виконавчого провадження було подано заяву ва 11.03.2015 про вчинення ряду виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 45547364 за підписом Генерального директора ТОВ «Домінанта» Аврамчук О.І., а саме:

- на підставі п. 11, 16 ч. З ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» викликати боржника до ВДВС для надання письмового пояснення щодо не виконання наказу господарського суду м. Києва №23/111 від 24.09.2009;

- відповідно до п. п. 17 ч. З ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» провести профілактичний вплив на боржника директора товариства з обмеженою відповідальністю торговельно-промислової фінансово-інвестиційної корпорації «Світ Транс Груп»;

- на підставі ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень оголосити розшук боржник. директора товариства з обмеженою відповідальністю торговельно-промислово фінансово-інвестиційної корпорації «Світ Транс Груп»;

- керуючись п. 18 ч. 2 ст. 11 Закону України « Про виконавче провадження» та п. п. 11.1, 11.1.1, 11.2, 11.1.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень обмежити право виїзду за межі України боржника директора Товариства з обмеженою відповідальністю торговельно-промислової фінансово-інвестиційної корпорації «Світ Транс Груп»ТОВ;

- на підставі ст. 90 Закону України «Про виконавче провадження» та п. п. 13.3.1., 13.3.2, 13.3.3, 13.3.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, притягнути боржника директора товариства з обмеженою відповідальністю торговельно-промислової фінансово-інвестиційної корпорації «Світ Транс Груп» до адміністративної відповідальності.

11.06.2017 ТОВ «Домінанта» отримала лист в якому знаходилась постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.06.2017 за підписом державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Федорової Діани Дмитрівни.

20.09.2017 з Єдиного реєстру виконавчих провадження було отримано витяг про Інформацію про виконавче провадження ВП №45547364.

Виходячи з даного витягу державним виконавцем не було проведено жодних дій (крім накладення арешту на майно та рахунки боржника) спрямованих на виконання рішення суду.

В свою чергу, відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання на всій території України.

У частині п'ятій даної статті Конституції України закріплено припис про ухвалення судами судового рішення іменем України. Цим визначаються суверенні права України на здійснення правосуддя та захист державою прав і свобод людини та інших суб'єктів прав, які звернулися в установленому порядку до судів України. Припис про ухвалення судових рішень іменем України заснований на положеннях Конституції України про те, що судова влада є гілкою держаної влади України, а тому рішення судів є уособленням волевиявлення держави і відповідно вони мають бути гарантовані державою.

З цього органічно випливає і припис щодо обов'язковості судових рішень до виконання на всій території України. Умови і порядок виконання на всій території України судових рішень визначаються Законом України «Про виконавче провадження», Наказом від 02.04.2012р. №512/5 Міністерства юстиції України «про затвердження інструкції з організації примусового виконання рішень», а також інших нормативно правових актів.

Суд наголошує, що питання виконання рішення суду регулюється не тільки національним законодавством, а і міжнародним. Так відповідно до п. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим 4 листопада 1950 року, яка була ратифікована Верховною радою України 17 липня 1997 року) «кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішив спір щодо його прав та обов 'язків цивільного характеру...».

Ст.1 протоколу до Конвенції «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, в даний момент дії державного виконавця суперечать загальним принципам (виконання рішення суду) не тільки національного законодавства а й міжнародній конвенції, у зв'язку з чим позивач(скаржник) і звернувся до суду з даною скаргою.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувану визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державний виконавець зобов'язаний не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, державний виконавець не вчинив дії, які є обов'язковими відповідно до ст. 18 Закону, та не виконав вимоги обов'язкового до виконання рішення господарського суду м. Києва від 31.01.2008, чим порушив норми вказаного Закону та ст.115 ГПК України.

Через бездіяльність державного виконавця стягувач позбавлений можливості отримати стягнене за рішенням господарського суду м. Києва по справі №23/111 від 24.09.2009.

Статтею 4-5 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 122-2 ГПК, скарги на дії чи бездіяльність органів ДВС щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена. Згідно ч.4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження є сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів (ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»). Під час здійснення- « виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов...(п. 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень).

Згідно ч.4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ. Таким чином, оскарження постанови про повернення виконавчого документа, виданого Господарським судом міста Києва, стягувачу, у відповідності до законодавства, здійснюється до Господарського суду міста Києва.

Згідно ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 25 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Підстави для відкриття виконавчого провадження визначені ст. 19 Закот України «Про виконавче провадження».

Вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого проввдяаешм зазначений у ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Незаконне рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без проведення належних виконавчих дій свідчить про безпідставне ухилення державного виконавця здійснити передбачені законом дії, чим порушує права стягувача щодо задоволення своїх вимог та право на захист судом, передбачених ст. 16 ЦПК України.

Згідно п. 4 ст. 82 ЗУ "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно з п. 9.13. постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ст.ст. 115, 116 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Нормою ч. 2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Нормою ч.4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюється у відповідності до ст. 83 Закону та регламентований Інструкцією з організіції примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/05 від 02.04.2012 (далі - Інструкція).

Пунктом 1.4 Інструкції встановлено, що безпосередній контроль за діями виконавців покладений на начальників відділів державної виконавчої служби. Відповідно до ч.2 ст. 83 Закону керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно п. 9.2 Інструкції начальник відділу ДВС перевіряє виконавче провадження зокрема за заявою стягувана.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За таких обставин, керуючись положеннями ЗУ України «Про виконавче провадження», ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -