Справа № 161/16294/17

Провадження № 2/161/4440/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді ПодзіроваА.О., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, за участю представника позивача ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, представника відповідачів ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

23 жовтня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі позивач, банк, АТ «Ощадбанк») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 (далі відповідач-1, ОСОБА_3М.), ОСОБА_4 (далі відповідач-2, ОСОБА_4М.) про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 378054,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 березня 2007 року між банком та відповідачем-1 був укладений договір про іпотечний кредит №2737 відповідно до якого останнім отримано 37000,00 доларів США з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 26 лютого 2027 року.

З метою забезпечення виконання зобовязань за цим договором, 01 березня 2007 року з відповідачем-2 був укладений договір поруки.

Позивач зазначає, що відповідачі належним чином не виконали взяті на себе зобовязання.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 листопада 2015 року у справі № 161/4445/15-ц, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 23681,01 доларів США, що станом на 23.03.2015 року еквівалентно 549177,14 грн. заборгованості за договором про іпотечний кредит № 2737 від 01.03.2007 року станом на 23.03.2015 року, з яких: 21629,92 доларів США заборгованість за кредитом, 1804,23 доларів США заборгованість за процентами, 227,97 доларів США пеня, 18.89 доларів США - 3% річних.

Оскільки відповідачі не виконали взятих на себе зобовязань за кредитним договором та договором поруки після ухвалення рішення суду, банк продовжує нараховувати їм на прострочену заборгованість штрафні санкції, які наразі не погашені.

Станом на 17 жовтня 2017 року загальна суму заборгованості становить 14245,82 долара США, з яких:

1)2940,79 доларів США заборгованість за процентами;

2)10304,80 доларів США загальна сума пені;

3)1000,23 доларів США загальна сума 3% річних.

На підставі вищенаведеного позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів вищенаведену суму заборгованості, а також стягнути судові витрати по справі (а.с.3-4).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити. Не заперечила щодо можливості суду зменшити нарахований розмір пені.

Відповідачі та їх представник усно та письмово зробили заяву про застосування строку спеціальної позовної давності в один рік до вимог про стягнення пені. Крім того, вважають, що позивач не має права стягувати заборгованість у доларах США, оскільки національною валютою України є українська гривня. З наведених мотивів просять суд відмовити у задоволенні позову.

Також просять суд зменшити нарахований розмір пені, оскільки вони майже повністю погасили основну суму боргу, мають на утриманні малолітню дитину, а сама сума нарахованої пені значно перевищує нараховані проценти.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів та їх представника, послідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до кредитної заявки 01.03.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_6 був укладений договір про іпотечний кредит № 2737, відповідно до умов якого банк надав позичальнику 37000 доларів США, зі сплатою 13% річних, з кінцевим терміном повернення не пізніше 26.02.2027 року (а.с.19-20).

Відповідно до п. 1.5 договору позичальник зобовязується сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно до 27 числа місяця, наступного за звітним, проводити погашення рівними платежами починаючи з березня 2007 року в сумі 155 доларів США, останнє погашення кредиту здійснити не пізніше 26.02.2027 року та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань починаючи з лютого 2007 року на відповідні рахунки позичальника.

Згідно п.4.3.2 договору позичальник зобовязується повернути кредит в сумі 37000 доларів США, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені цим договором, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобовязань по цьому договору сплатити штрафні санкції, у строки та на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до Розділу 5 договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобовязань по цьому договору, сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах обумовлених в цьому договорі та чинним законодавством України та відшкодовують завдані збитки понад неустойку (пеню, штраф). За порушення взятих на себе зобовязань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобовязується сплатити в користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення.

В забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_3 за договором про іпотечний кредит 01.03.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки, за умовами якого поручитель поручилась перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобовязань, що витікають із договору про іпотечний кредит від 01.03.2007 року № 2737 (а.с.21).

Вказані обставини додатково встановленні заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 листопада 2015 року у справі № 161/4445/15-ц, яке ухвалене між тим ж сторонами, а отже додатковому доказуванню не підлягають.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 листопада 2015 року у справі № 161/4445/15-ц, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 23681,01 доларів США, що станом на 23.03.2015 року еквівалентно 549177,14 грн. заборгованості за договором про іпотечний кредит № 2737 від 01.03.2007 року станом на 23.03.2015 року, з яких: 21629,92 доларів США заборгованість за кредитом, 1804,23 доларів США заборгованість за процентами, 227,97 доларів США пеня, 18.89 доларів США - 3% річних (а.с.22-24).

Як слідує з матеріалів справи, після ухвалення заочного рішення області від 27 листопада 2015 року у справі № 161/4445/15-ц, відповідачі продовжують неналежного виконувати зобовязання за кредитним договором та договором поруки, у звязку з чим позивач продовжує нараховувати проценти, неустойку у формі пені, а також 3% річних.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини перша, друга статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 цього Кодексу строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України та змісту кредитного договору можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобовязання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу.