ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-1603/10/2220

Головуючий у 1-й інстанції: Губіш О.А.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року

м . Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Шепетівка Хмельницької області на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Шепетівка Хмельницької області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка Хмельницької області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 грудня 2010 року позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка Хмельницької області;

зобов’язано відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з 01.08.2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за попередній - 2009 рік, та виплатити різницю між перерахованою та фактично виплаченою пенсією.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на пенсійному обліку, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та продовжує працювати після призначення пенсії.

На підставі положень ст. 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", позивач звернувся із письмовою заявою до відповідача про перерахунок її пенсії із застосуванням середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік із суми 1650,43 грн. В свою чергу, відповідач, обґрунтовуючи власні дії спільним листом Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 11.03.2009 р. № 4096/02-01, провів вказаний перерахунок із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням Рішення Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., передбачено проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески, та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Статтею 42 вказаного Закону визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Розпорядження про перерахунок та рішення про відмову в перерахунку пенсії позивач не оскаржив.

Колегія суддів зазначає, що правові наслідки для позивача створює розпорядження, та рішення а не дії, внаслідок чого має місце неправильно визначений предмет спору, розпорядження та рішення у межах спірних відносин є способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій, як суб'єктом владних повноважень.

Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та її страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (Доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині. 1 статті 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом “б” підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 нього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Відповідно до пункту б статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-12 та Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 9 липня 2003 року.

З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” не можуть застосовуватись до спірних відносин , відтак правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2009 рік відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставними.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Шепетівка Хмельницької області задовольнити повністю .

Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Шепетівка Хмельницької області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, - скасувати < ОСОБА_3 > .

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 212, 254 КАС України

Головуючий < Список > ОСОБА_1

Судді < Список > ОСОБА_3

< Список > ОСОБА_4

< Список >

< Список >