open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Головуючий у 1 інстанції - Юзефович І.О.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року справа №428/7473/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Шишова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Чебанова О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 жовтня 2017 р. у справі № 428/7473/17 (головуючий І інстанції Юзефович І.О.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності щодо зупинення виплати пенсії, зобов'язання відновити виплату пенсії з дня призупинення та виплату виниклої заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (далі - управління, відповідач, апелянт) якому просила суд визнати протиправною бездіяльність УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області щодо зупинення виплати пенсії та зобов'язати УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області відновити виплату пенсії з дня призупинення, а саме з 01.04.2017р. та виплатити виниклу заборгованість, а також допустити до негайного стягнення постанову суду в частині виплати пенсії у межах суми за один місяць.

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 жовтня 2017року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності щодо зупинення виплати пенсії, зобовязання відновити виплату пенсії з дня призупинення та виплату виниклої заборгованості було - задоволено.

Визнанодії Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області щодо зупинення виплати пенсії за віком ОСОБА_2, 17.12.1951р.н. протиправними.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області відновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2, 17.12.1951р.н. з дня призупинення, а саме з 01.04.2017р. та виплатити виниклу заборгованість.

Допущено негайне виконання постанови у межах суми стягнення за один місяць. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що зупиняючи виплату пенсії Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області діяло всупереч вимог ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги управління зазначає, що відсутність внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування є порушенням обов'язкової умови для отримання соціальних послуг відповідно до ст.7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Справа у відповідності до пункту 8 статті 183-2 КАС України розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на пенсії, що підтверджується копією пенсійного посвідчення НОМЕР_1 (а.с. 9).

З копії довідки від 03.03.2015 року № 919013905 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, вбачається, що фактичним місцем проживання ОСОБА_2 є наступна адреса: АДРЕСА_1 (а.с.7).

Позивач перебуває на обліку в УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області.

Відповідачем УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області було отримано інформацію з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (лист №3147/02 від 27.03.2017р.) про відсутність за місцем проживання одержувачів пенсій з числа внутрішньо переміщених осіб та про призупинення з 01.04.2017р. виплати пенсій вказаним особам, до яких також віднесено позивача ОСОБА_2

З квітня 2017 року нарахування та виплату позивачеві пенсії припинено.

Колегія суддів вважає, що спірним питанням у даній справі є правомірність (протиправність) дій відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу з квітня 2017 року на підставі не підтвердження його місця перебування.

Колегія суддів зазначає, що здійснення соціальних виплат, зокрема пенсій, внутрішньо переміщеним особам здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Пунктом вищевказаної Постанови встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.

У той же час Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав та свобод внутрішньо переміщеним особам» виключені норми стосовно того, що територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері міграції, імміграції та еміграції проставляє у довідках про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб відмітку про реєстрацію місця проживання, а також з Закону України виключено норму, якою до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вносились відомості про місце проживання, тому такий штамп у вказаних довідках не проставляється.

13.01.2016 року набрав чинності Закон України від 24.12.2015р «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщеним особам», яким внесено відповіді зміни до законодавства.

Пунктом 1 ст.1 Закону України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» було виключено з переліку документів, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, визначених Законом України від 11.12.2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 року встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Відповідно до п.п.2 п.12 зазначеного Порядку, соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які акти обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, як внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування.

Крім того, згідно зі ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами.

Згідно з ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством, зокрема в інших випадках, передбачених ч. 1 ст. 49 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058).

Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Ні воєнний, ні надзвичайний стан ні в Україні в цілому, ні на окремих територіях Донецької області на теперішній час не запроваджено.

Відповідно до статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).

На теперішній час будь-які зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року щодо обмеження права осіб, які проживають на території, яка не контролюється органами державної влади, на отримання пенсійних виплат не вносилися.

05.11.2014 року, Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 637 «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції», згідно якої (з урахуванням змін і доповнень) призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509.

Відповідно постанови КМУ від 01.10.2014 р. № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати, протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

У відповідності до ч.3 ст.4 Закону № 1058, яка визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною першою статті 49 вказаного закону: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідачем рішення про припинення виплати пенсії відносно позивачці не виносилось.

При таких обставинах колегія суддів виходячи з пріоритетності норм застосовує вимоги ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не приймає до уваги доводи відповідача щодо необхідності застосування норм Постанов Кабінету Міністрів.

Відповідно статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Колегія суддів також звертає увагу на дотримання принципу верховенства права, який передбачає дотримання,в тому числі вимог, «законності», яким передбачається можливість втручання у основоположні свободи. Так, у рішенні від 26 червня 2016 по справі «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10 в § 53 Суд повторює, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див. серед багатьох інших джерел рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (FormerKingofGreeceandOthersv. Greece) заява № 25701/94,пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-ХІІ).

В даному випадку втручання у право власності відбулося не на підставі Закону та при наявності колізії норм Закону а саме ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та норм постанови Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 тому як було зазначено вище суд апеляційної інстанції не приймає до уваги положення норм постанови Кабінет Міністрів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що відповідач припиняючи виплату пенсії (не поновлюючи виплати) діяв не у спосіб передбачений законодавством.

При таких обставинах колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який встановив порушення відповідачем вимог ст.19 Конституції України, ч.1 ст.49 Закону № 1058-VI, оскільки позивачу зупинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 жовтня 2017 р. у справі № 428/7473/17- залишити без задоволення.

Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 жовтня 2017 р. у справі № 428/7473/17- залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

О.О.Чебанов

Джерело: ЄДРСР 70894011
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку