ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.12.2017 р. Справа№ 914/2539/17

Суддя Фартушок Т.Б., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Державного підприємства "Шахта «Візейська» в особі ліквідаційної комісії Державного підприємства «Шахта «Візейська», с.Сілець, Сокальського району, Львівської області,

до відповідача: Приватного підприємця Бусигіної Тетяни Олексіївни, м.Соснівка, Львівська область,

про стягнення заборгованості за користування нерухомим майном та про зобов'язання відповідача звільнити займане приміщення і передати майно.

ціна позову: 47353,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява (вх. № 2684) за позовом Державного підприємства "Шахта «Візейська» в особі ліквідаційної комісії Державного підприємства «Шахта «Візейська» до Приватного підприємця Бусигіної Тетяни Олексіївни про стягнення заборгованості за користування нерухомим майном та про зобов'язання відповідача звільнити займане приміщення і передати майно. Ціна позову 47353,37 грн.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду, судом встановлено наявність підстав для її повернення без розгляду на підставі ст.63 ГПК України, зважаючи на наступне.

1) Як доказ надіслання Відповідачу копії позовної заяви з додатками Позивачем до позовної заяви долучено опис вкладення у цінний лист від 01.12.2017 року, проте як вбачається з даного опису вкладення, у ньому не зазначено, що на адресу Відповідача надсилалась копія позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п.2 ч.1 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У відповідності з п.2 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених Постановою КМ України від 05.03.2009р. №270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку. В свою чергу п. 19 Правил визначено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Відповідно до п.61 "Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення, бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Враховуючи викладене, належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів Відповідачеві у справі є оригінал поштової квитанції (касового чеку) з описом вкладення у цінний лист, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу.

Відтак, Позивачем не виконано вимог Господарського процесуального кодексу України про долучення до позовної заяви доказів надіслання Відповідачу позовної заяви та долучених до неї документів, а саме не вказано в описі вкладення у цінний лист, що ним надіслано копію позовної заяви Відповідачу.

Згідно п.6 ч.1 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

2) Згідно п.3 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п.п.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено з 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1600 гривень.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду Платіжним дорученням від 22.11.2017 року № 8 сплачено судовий збір в розмірі 1600,00 грн., в той час, як в позовній заяві зазначено дві вимоги (немайнового та майнового характеру):

1. Зобов'язати приватного підприємця Бусигіну Тетяну Олексіївну звільнити займане приміщення, яке розміщене за адресою: вул. Театральна, 15, м. Соснівка, Львівської області, і передати по акту орендоване майно державному підприємству «Шахта «Візейська»;

2. Стягнути з відповідача заборгованість за користування орендованим майном в сумі 47353,24 грн.

При цьому суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена у п.2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Як роз'яснено Вищим господарським судом України у п.п.2.20 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» із змінами та доповненнями, чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Пунктом 2.21 вказаної Постанови визначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

З підстав наведеного суд дійшов висновків про те, що Позивачем не додано до позовних матеріалів належних, достатніх та допустимих доказів в підтвердження факту сплати судового збору за подання позовної заяви до господарського суду у встановленому порядку порядку та розмірі.

При цьому суд зазначає, що ні у позовній заяві, ні в додатках до неї Позивачем не подано заяви про відстрочку, розстрочку чи звільнення від сплати судового збору.

Недодержання вимог статей 54, 56 та пункту 2 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. (п.3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (у чинній станом на момент подання позову до суду редакції).

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 56, п. 2 ч.1 ст.57, п. 4,6 ч.1 ст.63, ст.86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути Державному підприємству "Шахта «Візейська» в особі ліквідаційної комісії Державного підприємства «Шахта «Візейська» позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Додатки: Позовна заява (вх. № 2684) з доданими до неї документами та поштовим конвертом на 21 аркуші; Акт Господарського суду Львівської області від 06.12.2017 року № 155 на 1 аркуші

Відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя Фартушок Т. Б.