Справа № 446/1249/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2017 року

Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Бакай І. А.

при секретарі Михайлишин О.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Горбової Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам'янка-Бузька справу за позовом ОСОБА_1 до Кам'янка-Бузького об'єднаного управління ПФУ у Львівській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, який у подальшому уточнив та просить визнати протиправними дії Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо ненарахування і невиплати йому надбавки до пенсії як члену сім'ї реабілітованого громадянина в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до п."г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виходячи з мінімального розміру пенсії за віком встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 19.01.2017р.; зобов'язати Кам'янка-Бузьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області здійснити нарахування і виплачувати йому щомісячно надбавку до пенсії, як члену сім'ї реабілітованого громадянина в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до п."г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виходячи з мінімального розміру пенсії за віком встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням виплачених сум, починаючи з 19.01.2017р.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що перебуває на обліку в Кам'янка-Бузькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Львівської області як пенсіонер. Згідно з довідкою про реабілітацію №4/5-30318 від 08.08.1996р., він визнаний реабілітованим, як член сім'ї репресованої з політичних мотивів родини на підставі ст.3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17.04.1991р. та у відповідності до п."г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", їй передбачена надбавка до пенсії в розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком. Вважає, що відповідач повинен був обчислити до його пенсії надбавку як реабілітованому громадянину, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У зв'язку з несправністю звукозаписуючого пристрою сторони подали заяви, в якій не заперечили щодо не проведення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Суд вважає за можливе проводити розгляд справи без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов, просить його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позову не визнала, подала суду письмові заперечення згідно яких виплата позивачу підвищення до пенсії в розмірі 43,52 грн. здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Щодо вимоги позивача про зобов'язання й надалі виплачувати підвищення до пенсії, просить таку залишити без розгляду, застосувавши строки звернення до адміністративного суду для захисту порушеного права.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовільнити.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач перебуває на обліку в Кам'янка-Бузькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Львівської області як пенсіонер.

Згідно довідки про реабілітацію від 08.08.1996року, виданої Інформаційним Бюро УМВСУ у Львівській області ОСОБА_1, 1934р.н., на підставі ст.3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17.04.1991 року, як член сім'ї репресованої з політичних мотивів родини - визнаний реабілітованим.

Позивач отримує пенсію за віком з врахуванням підвищення до пенсії примусово переселених членів сім'ї реабілітованих у розмірі 43,52 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян".

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу реабілітованих, основи їх соціального статусу та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", дія якого поширюється на осіб, необґрунтовано засуджених судами України або репресованих на території республіки іншими державними органами в будь-якій формі, включаючи позбавлення життя або волі, переселення в примусовому порядку, вислання і заслання за межі республіки, позбавлення громадянства, примусове поміщення до лікувальних закладів, позбавлення чи обмеження інших громадянських прав або свобод з мотивів політичного, соціального, класового, національного і релігійного характеру.

Згідно ст.3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" реабілітованими є особи, які заслані і вислані з постійного місця проживання та позбавлені майна за рішенням органів державної влади і управління з політичних, соціальних, національних, релігійних та інших мотивів під приводом боротьби з куркульством, противниками колективізації, так званими бандпособниками та їх сім'ями.

Як передбачено ст.9 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", вирішення питань, пов'язаних з встановленням факту розкуркулювання, адміністративного виселення, з відшкодуванням матеріальних збитків, поновленням трудових, житлових, пенсійних та інших прав громадян, реабілітованих відповідно до цього Закону, покладається на обласні, міські і районні Ради народних депутатів.

Згідно п.20 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка зареєстрована у Мінюсті 27 грудня 2005 року за №1566/11846, за документ, який засвідчує, що особа визнана реабілітованим, приймається завірена в установленому порядку копія посвідчення реабілітованого.

Для осіб, реабілітованих згідно із статтею 3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", приймаються довідки органів внутрішніх справ, видані на підставі наявних у них відповідних документів (постанови про вислання, особистих справ на висланих осіб тощо), а за відсутності таких документів довідки районних комісій з поновлення прав реабілітованих, видані на підставі встановленого факту переселення.

З довідки про реабілітацію вбачається, що позивач є особою, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій як член сім'ї репресованої з політичних мотивів родини, згодом реабілітованої та була реабілітованою, що надає право на підвищення призначеної пенсії відповідно до п. "г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 654 від 16.07.2008 р. "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,40 грн., а членам їх сімей, яких було примусово переселено 43,52 грн.

Згідно ж п. "г" ч.1 ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії підвищуються на 50%, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно п. 6 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Однак, постанова Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 року "Про підвищення пенсійного забезпечення громадян" є підзаконним актом нижчої юридичної сили, ніж Закон України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно п.1, п.6 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У зв'язку з невідповідністю п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року "Про підвищення пенсійного забезпечення громадян" вимогам п. "г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому суд, відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу - п. "г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд не приймає до уваги посилання відповідача про недопустимість застосування мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та нарахування такого відповідно до постанови КМУ №654 від 16.07.2008р., враховуючи відсутність встановленого законом іншого мінімального розміру пенсії за віком та пріоритетність законів над підзаконними актами.

Таким чином, відповідачем порушено право позивача як примусово переселеного члена сім'ї особи, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом була реабілітована, яка має право на підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому п."г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 19.01.2017 р.

Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача проводити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як реабілітованій особі, так як за відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

Відтак, з врахуванням уточнених позовних вимог в частині строку звернення до суду, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги стосовно зобов'язання відповідача проводити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як реабілітованій особі відповідно до п."г" ч.1ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 15.12.2016 р. з врахуванням виплачених сум і до настання обставин з якими Закон пов'язує зміну чи припинення таких виплат.

Керуючись ст. ст. 2, 6 - 14, 17, 18. 19, 70, 71, 86, 158-163, 183-2 КАС України, -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 щомісячної надбавки до пенсії як примусово переселеному члену сім'ї реабілітованого громадянина, в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до п."г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виходячи з мінімального розміру пенсії за віком встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 19 січня 2017 року з врахуванням виплачених сум.

Зобов'язати Кам'янка-Бузьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області здійснити нарахування та виплачувати ОСОБА_1, як примусово переселеному члену сім'ї реабілітованого громадянина, щомісячно підвищення до пенсії у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до п."г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виходячи з мінімального розміру пенсії за віком встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 19 січня 2017 року з урахуванням виплачених сум і до настання обставин, з якими Закон пов'язує зміну чи припинення таких виплат.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Кам'янка- Бузький районний суд Львівської області.

Суддя: І.А.Бакай