-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" листопада 2017 р. Справа № Б-50/120-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І. В.;
за участі секретаря судового засідання Марченко В.О.,
за участі представників:
Державного концерну "Укроборонпром" - Прудь О.В. (за довіреністю №Д-3508/2016 від 22.12.2016),
Відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Харківській області - Каштан М.В. (дов.№107 від 29.12.2016),
МПП "СЕА" (голови комітету кредиторів) - Завойської Т.В. (дов.№3 від 11.01.2016),
боржника - Моргун А.М. (за довіреністю №120-27/156 від 12.01.2017),
керуючого санацією - арбітражного керуючого Булижина І.В. (свідоцтво №1524 від 15.07.2013, ухвала Господарського суду Харківської області від 18.06.2013),
ТОВ "Електронні технології України" - Голубєвої О.О.(за довіреністю №2 від 17.10.2017),
прокурора відділу Військової прокуратури сил АТО - Чехунова М.В. (посвідчення №047813 від 04.09.2017),
розглянувши апеляційну скаргу Військової прокуратури Харківського гарнізону (вх.№2928Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.07.2016 у справі №Б-50/120-09
за заявою ТОВ "САНЛАЙТ Україна С.Р.Л.", м.Київ,
до Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка", м.Харків,
про банкрутство, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.07.2016 (суддя Усатий В.О.) у задоволенні заяви заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі ДК "Укроборонпром" відмовлено. Відмовлено ДК "Укроборонпром" у задоволенні клопотання (вх.№11915 від 11.04.2016) про заборону відчуження будівлі корпусу №12 літ. "Ж-8", загальною площею 22549,7 кв.м, що розташована за адресою: м.Харків, вул. Жовтневої Революції, 99, будь-яким особам та в будь-який спосіб. Стягнуто з Генеральної прокуратури України на користь державного бюджету України 9394,02 грн судового збору.
Військовою прокуратурою Харківського гарнізону подано на вказану ухвалу апеляційну скаргу, в якій заявник просив оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву заступника Генерального прокурора України в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не враховано, що торги з продажу будівлі корпусу №12 (далі по тексту даної постанови - спірне майно) проведено з порушенням процедури та вимог частин 2, 3, 5 ст.20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», частини 1 ст.81-1 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», ст.52, 57 Закону України «Про виконавче провадження». Прокурор вважає, що торги 25.09.2012 проводились вперше, а тому реалізація будівлі корпусу №12 за методом зниження ціни суперечила нормам матеріального права. Також, прокурор вважає, що судом першої інстанції залишено поза увагою порушення вимог ст.9 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», оскільки початкову вартість будівлі корпусу №12 встановлено на підставі звіту про оцінку, строк дії якої сплив. Крім того, прокурор зазначає, що згідно з відомостями на офіційному сайті ТБ «Всеукраїнський торгівельний центр» у розділі «Біржові торги та аукціони» жодних відомостей про проведення аукціону 25.09.2012 опубліковано не було, газета «Товарообіг та аукціони» видається тиражем 1000 екземплярів та розповсюджується по цільових офісах, отже, дізнатися про пропозицію з продажу будівлі корпусу №12, а також про час та місце проведення відповідного аукціону могли лише передплатники газети, яка розповсюджується невеликим тиражем та заздалегідь визначеному колу осіб. У офіційному виданні «Відомості приватизації» будь-які відомості про проведення аукціону 25.09.2012 з продажу будівлі корпусу №12 відсутні. Прокурор вважає, що дії організаторів аукціону є умисними задля збереження кількості його можливих учасників та недопущення інших заінтересованих осіб до участі у його проведенні, а також зазначає про порушення допущені судом першої інстанції при розгляді клопотання ДК «Укроборонпром» про заборону відчуження будівлі корпусу №12.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 апеляційну скаргу Військової прокуратури Харківського гарнізону задоволено. Ухвалу господарського суду Харківської області від 07.07.2016 у справі №Б-50/120-09 скасовано. Заяву заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі ДК "Укроборонпром" задоволено. Визнано недійсним результати аукціону, які оформлені протоколом №12 від 25.09.2012 з продажу спірного майна, визнано недійсним укладений між боржником та ТОВ "Електронні Технології України" договір купівлі-продажу від 24.10.2012 спірного майна, повернуто спірне майно у власність держави та господарське відання ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім.Т.Г. Шевченка", зобов'язано ТОВ "Електронні Технології України" повернути спірне майно на баланс ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченка", зобов'язано боржника Державне підприємство "Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г. Шевченка" повернути ТОВ "Електронні Технології України" 626268,00 грн, отриманих за договором купівлі-продажу від 24.10.2012.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2017 у даній справі касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні технології України" залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 у справі №Б-50/120-09 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 23.08.2017 заяву керуючого санацією ДП "Харківський приладобудівний завод" - арбітражного керуючого Булижна І.В. задоволено частково, постанову Вищого господарського суду України від 01.03.2017, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 у справі №Б-50/120-09 скасовано, справу передано на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.
Скасовуючи постанову Вищого господарського суду України від 01.03.2017, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 у справі №Б-50/120-09, Верховний Суд України у постанові від 23.08.2017 зазначив, що Вищий господарський суд України погодився із судом апеляційної інстанції, який, задовольняючи заяву заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі ДП "Укроборонпром", дійшов висновку про те, що організатор аукціону порушив положення статті 15 Закону № 2171-ХІІ щодо порядку організації аукціону, а саме: не здійснив публікації в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, що є суттєвим порушенням, оскільки тягне за собою обмеження можливих учасників, які могли взяти участь в аукціоні, створити конкуренцію, а, отже, продаж могло бути здійснено за вищою ціною. Суд апеляційної інстанції виходив із положень статті 15 Закону №2171-ХІІ у редакції від 13.01.2012, застосував цю норму матеріального права до правовідносин, що виникли на стадії санації; за наявності висновку суду першої інстанції про сплив позовної давності не вирішив клопотання ТОВ "Електронні технології України" про застосування наслідків спливу позовної давності.
Верховний Суд України зазначив, що зі змісту оскаржуваної постанови Вищого господарського суду України та рішень Вищого господарського суду України у справах №49/296-б, 5/38б, 914/413/13-г, 905/5430/13, 12/154пд, Б-39/248-09, копії яких додано до заяви, не убачається підстав для висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права - положень статті 15 Закону № 2171-ХІІ, статей 20, 30 Закону № 2343-ХІІ.
У справах №910/15658/16, 910/12557/16, 924/1270/15, 923/1959/15, №911/5137/15, копії постанов у яких надано заявником на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень статті 261 Цивільного кодексу України, Вищий господарський суд України при вирішенні спорів зазначив, що у разі встановлення у справі спливу позовної давності та подачі стороною у спорі заяви про застосування наслідків спливу позовної давності суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України і вирішити питання про наслідки такого спливу (або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право (постанови від 3 квітня 2017 року, від 2 березня 2017 року, від 22 березня 2017 року, від 9 серпня 2016 року, від 2 листопада 2016 року). Викладене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права - положень статей 261-268 Цивільного кодексу України, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Прийнявши рішення про передачу справи на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду, Верховний Суд України вказав, що у справі, яка розглядається, ні суд касаційної інстанції, ні суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про обґрунтованість заявлених вимог, при вирішенні спору не застосували до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України і не з'ясували причин і наслідків такого спливу.
Відповідно до частини 1 ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Повторно переглядаючи справу №Б-50/120-09, Харківський апеляційний господарський суд ухвалою від 05.10.2017 прийняв апеляційну скаргу до провадження, її розгляд призначив на 19.10.2017 о 15:00 год.
19.10.2017 від Державного концерну «Укроборонпром» до суду надійшли письмові пояснення (вх.№10618), в яких зазначає, що ДП «ХПЗ ім. Т.Г.Шевченка» є державним підприємством, заснованим на державній власності. Проведення торгів з продажу об'єкту нерухомості - корпусу №12 вважає порушенням інтересів держави, оскільки фактичний її продаж відбувся за ціною у 20 разів меншою, що не відповідає її ринковій вартості. Стосовно застосування строків позовної давності зазначає, що концерн фактично дізнався про порушення свого права як органу, уповноваженого управляти майном боржника 25.02.2013. Зокрема, після проведення комітету кредиторів ДП «ХПЗ ім.Т.Г.Шевченка» концерн листом від 13.02.2013 №UOP-3.013-955 звернувся до керуючого санацією заводу Байдацького О.І. стосовно надання документів для проведення аналізу відчуження майна підприємства, у тому числі корпусу №12 літ. «Ж». Тобто, після отримання концерном (25.02.2013 вх.№2289) листа-відповіді ДП «ХПЗ ім.Т.Г.Шевченка» від 21.02.2013 №КД-П/20 щодо реалізації майна заводу. Щодо застосування спеціального строку позовної давності то, на думку концерну, держава в особі ДК «Укроборонпром» не є учасником оспорюваних торгів, що підтверджується протоколом №12 від 25.09.2012, а, отже, для оскарження результатів торгів законодавчо встановлений строк для концерну - три роки. Просить суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 07.07.2016 у справі №Б-50/120-09 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву заступника Генерального прокурора України у повному обсязі. До пояснень надані копії документів та роздруківки з Інтернет-сайтів, а також витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців, фізичних осіб та громадських формувань щодо ДК «Укроборонпром» станом на 28.04.2017.
19.10.2017 від керуючого санацією боржника надійшов до суду відзив (вх.№10601) на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 07.07.2016 у справі №Б-50/120-09 - залишити без змін. Зокрема, керуючий санацією боржника зазначає, що будівля корпусу №12 до моменту її продажу 25.09.2012 на торгах неодноразово виставлялася на продаж, що підтверджується укладеними боржником договорами по організації та проведенню відкритих торгів (аукціону), протоколами засідання комітету кредиторів та оголошеннями в засобах масової інформації. Також, зазначає, що на дату проведення аукціону будівля корпусу №12 не знаходилась під арештом та забороною на відчуження та могла бути предметом продажу на аукціоні. Крім того, діючим на той час законодавством не заборонено комітету кредиторів боржника приймати рішення щодо продажу арештованого майна, оскільки майно на дату продажу звільнено з-під арешту ухвалою господарського суду. Продаж будівлі корпусу №12 відбувся на підставі звіту про оцінку майна, виготовленого ТОВ «Бізнес - Група Співдружність» станом на 10.09.2010 року без зазначення у ньому строку його дії. Оголошення про продаж майна боржника в процедурі санації не мало бути опубліковане в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, місцевих друкованих виданнях чи інших виданнях, визначених органами приватизації.
ТОВ «Електронні технології України» 19.10.2017 до суду надало додаткові пояснення (вх.№10602, №10625), в яких зазначає, що оголошення про продаж будівлі №12 в процедурі санації не повинно було розміщуватися керуючим санації в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, місцевих друкованих виданнях чи інших виданнях, визначених органами приватизації. Щодо початку перебігу строків позовної давності зазначає, що аукціон з продажу спірного майна відбувся 25.09.2012 та договір купівлі-продажу майна боржником та переможцем торгів, укладений за результатами його проведення 24.10.2012, тоді як заява заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі ДК «Укроборонпром» надійшла до господарського суду Харківської області лише 20.11.2015, тобто зі спливом загального строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
19.10.2017 від Малого підприємства «СЕА» (голови комітету кредиторів) до суду надійшов відзив (вх.№10626) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що 20.08.2012 на засіданні комітету кредиторів було прийнято рішення про обрання способу продажу майна - продаж майна на аукціоні методом зниження ціни та встановлено розмір знижки - п'ять відсотків від початкової ціни об'єкта до рівня фактичного попиту без обмеження мінімальної ціни продажу на спірне майно боржника за оціночною вартістю 12525360,00 грн, тому доводи апелянта про те, що 25.09.2012 торги з продажу будівлі корпусу №12 були проведені вперше та реалізація майна за методом зниження ціни суперечила вимогам частин 2,3.5 ст.20 Закону про банкрутство, частині 1 ст.18-1 Закону про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) є безпідставними. На думку голови комітету кредиторів боржника, заявник - заступник Генерального прокурора України звернувся до суду в інтересах держави в особі ДК «Укроборонпром» зі спливом, як строку, встановленого частиною 1 ст.20 Закону про малу приватизацію, так і загального строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові. Також, стверджує, що продаж майна боржника здійснено без порушення принципу прозорості, конкурентності та на конкурсних засадах, а тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 (з урахуванням ухвали суду від 30.10.2017) розгляд справи відкладено на 16.11.2017 на 15.15 год.
07.11.2017 ТОВ «Електронні технології України» на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 надало докази щодо права власності спірного майна - будівлі корпусу №12, а саме: засвідчену копію витягу про державну реєстрацію прав від 08.11.2012 №36171295, інформацію з реєстру права власності на нерухоме майно від 02.11.2017 №102417518.
14.11.2017 від військового прокурора Харківського гарнізону надійшли письмові пояснення (вх.№11608) щодо обґрунтування підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Державного концерну «Укроборонпром» у суді. До пояснень надана копія листа №10/2/3-25926-15 від 12.11.2015 про повідомлення ДК «Укроборонпром» у порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» про звернення до господарського суду Харківської області із заявою про визнання недійсними результатів аукціону, оформленого протоколом №12 від 25.09.2012 та договору купівлі-продажу від 24.10.2012 з відчуження спірної нежитлової будівлі.
16.11.2017 від Головного територіального управління юстиції у Харківській області до суду надійшов відзив (вх.№11704) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що інформацію про проведення аукціону з продажу майна банкрута опубліковано 03.09.2012 у Всеукраїнському інформаційному виданні «Товарообіг та аукціони», що не належить до офіційних видань державних органів приватизації. Просить ухвалу господарського суду Харківської області від 07.07.2016 у справі №Б-50/120-09 скасувати, заяву заступника генерального прокурора України в інтересах держави в особі ДК «Укроборонпром» задовольнити.
16.11.2017 від боржника до суду надійшли доповнення (вх.№11679) до відзиву на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що перший аукціон з продажу майна боржника, у тому числі будівлі корпусу №12, відбувся 30.12.2010. Крім того, боржник стверджує, що аукціони з продажу спірної будівлі проводились 14.02.2011, 14.06.2011, 18.07.2011, 21.09.2011 тощо. На підтвердження факту проведення аукціонів з продажу спірної будівлі надані копії документів.
На думку колегії суддів, неприйняття таких доказів судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи призвело б до неповного з`ясування всіх обставин справи та дослідження доказів у справі у межах повноважень, наданих суду апеляційної інстанції статтею 101 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 розгляд справи відкладено на 30.11.2017 на 16:30 год.
29.11.2017 від ДК «Укроборонпром» до суду надійшли додаткові пояснення (вх.№12301), в яких посилається на обставини, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали.
У судовому засіданні 30.11.2017 прокурор вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
Представники ДК «Укроборонпром» та Відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Харківській області вимоги апелянта підтримали у повному обсязі та просили задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 07.07.2016 у справі №Б-50/120-09 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву заступника Генерального прокурора України у повному обсязі.
Представники боржника, МПП "СЕА" (голова комітету кредиторів), ТОВ "Електронні технології України" та керуючий санацією Булижин І.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечували, зважаючи на її незаконність та необґрунтованість з підстав, зазначених у відзивах та поясненнях на апеляційну скаргу.
Згідно зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши в судовому засіданні учасників процесу, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та, враховуючи вимоги статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2009 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченка" на підставі ст.6, 7, 11 Закону України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.11.2009 введено процедуру санації ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченка", встановлено термін її проведення до 06.11.2010 та призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Задружного Д.Р.
Дана ухвала була оскаржена заступником прокурора Харківської області. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2010 апеляційну скаргу Міністерства промислової політики України задоволено частково. Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові задоволено частково. Апеляційне подання Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України задовлено частково. Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.11.2010 у справі №Б-50/120-09 скасовано в частині призначення керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Задружного Дмитра Робертовича, у цій частині направлено справу до господарського суду Харківської області для вирішення питання щодо призначення керуючого санацією в установленому законом порядку. В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 06.11.2010 у справі №Б-50/120-09 залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.08.2010 призначено керуючим санацією ДП "ХПЗ ім.Т.Г.Шевченка" арбітражного керуючого Байдацького О.І. та зобов'язано керуючого санацією виконати вимоги ухвали суду від 06.11.2009 у повному обсязі, в тому числі, надати суду план санації разом з протоколом зборів комітету кредиторів для прийняття судом відповідного рішення.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2010 задоволено клопотання керуючого санацією, продовжено строк процедури санації на 6 місяців, до 06.05.2011, затверджено запропонований керуючим санацією план санації боржника.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.09.2011 затверджено доповнення до плану санації. Зобов'язано керуючого санацією звітувати про хід виконання плану санації перед комітетом кредиторів, звіти разом з рішенням комітету, балансами боржника та іншою фінансовою звітністю надавати суду.
Згідно з планом санації спірне майно підлягало продажу як таке, що не задіяне у виробничому процесі.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2012 господарський суд Харківської області, зокрема, прийнято заяву прокурора Харківської області про вступ у справу.
25.06.2012 ДК «Укроборонпром» звернувся до господарського суду Харківської області із заявою (вх.№2245) про залучення органу, уповноваженого управляти майном Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченка» - Державний концерн «Укроборонпром» в якості учасника провадження у справі «Б-50/120-09 про банкрутство ДП «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченка» (а.с.45-а.с.47, том 51). До заяви концерном надано копію акту приймання-передачі від 17.11.2011 Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім..Т.Г.Шевченка» зі сфери управління Міністерства промислової політики України в управління Державного концерну «Укроборонпром».
02.07.2012 ДК «Укроборонпром» звернувся до господарського суду Харківської області із клопотанням (вх.32304), в якому просив звільнити арбітражного керуючого Байдацького О.І. від виконання повноважень керуючого санацією ДП «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченка», призначити арбітражного керуючого Лахненка Є.М. керуючим санацією, відмовити у пропозиції Міністерства юстиції України щодо призначення арбітражного керуючого Клочка О.М. (а.с.29-а.с.33, том 51).
Матеріали справи свідчать, що керуючий санацією Байдацький О.І. надавав суду та комітету кредиторів щоквартальні поточні звіти про виконання плану санації, а саме: від 08.02.2011 (том а.с.118-120, том 45), від 26.05.2011(а.с.30-31, том 46), від 02.03.2012 (том а.с.125-131, том 48), від 15.05.2012 (а.с.34-36, том 49), від 07.08.2012 (а.с.68-72, том 51), від 24.01.2013 (а.с.65-68, том 52), від 23.05.2013 (а.с.64-80, том 53), у тому числі про здійснення продажу спірного майна.
Ці звіти були предметом розгляду комітету кредиторів у засіданнях: 10.01.2011 (а.с.121-123, том 45), 10.05.2011 (а.с.32-35, том 46), 10.08.2011 (а.с.107-109 том 46), 23.06.2011 (а.с.87-89, том 48), 24.01.2012 (а.с.132- 133, том 48), 14.03.2012 (а.с.37-38, том 49), 28.04.2012 (а.с.39-43, том 49), 26.07.2012 (а.с.73, том 51), 22.01.2013 (а.с.69-71, том 52), 14.05.2013 (а.с.81-84, том 53).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.09.2012 залучено ДК «Укроборонпром» до участі у справі.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.06.2013 задоволено клопотання голови комітету кредиторів, задоволено клопотання ДК "Укроборонпром", задоволено заяву арбітражного керуючого Байдацького О.І. про його дострокове звільнення від виконання покладених на нього обов'язків керуючого санацією ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченка", звільнено арбітражного керуючого Байдацького О.І. від виконання покладених на нього обов'язків керуючого санацією ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченка", призначено керуючим санацією ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка" арбітражного керуючого Булижина І.В.
20.11.2015 заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі ДК "Укроборонпром" звернувся до господарського суду Харківської області з заявою (вх.№46809), в якій просив: визнати недійсним результати аукціону, які оформлені протоколом №12 від 25.09.2012 з продажу спірного майна, проведеного Товарною біржею "Всеукраїнський Торгівельний Центр"; визнати недійсним, укладений між боржником та ТОВ "Електронні Технології України" договір від 24.10.2012 купівлі-продажу вказаної будівлі, повернути вказане майно у власність держави та господарське відання підприємства, застосувати правові наслідки недійсності правочину, передбачені ст.216 Цивільного кодексу України та зобов'язати ТОВ "Електронні Технології України" повернути цю будівлю на баланс ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченка".
В обґрунтування заяви заступник Генерального прокурора України зазначає, що нежитлова будівля корпусу №12 належить державі, 31.08.2011 на виконання постанови Кабінету Міністрів України №993 Державне підприємство «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченка» передано до сфери управління Державного концерну «Укроборонпром». Концерн як уповноважений орган з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, не вжив заходів щодо оскарження у суді результатів аукціону та визнання недійсним, укладеного на його підставі договору купівлі-продажу будівлі корпусу №12 від 24.10.2012. Заступник Генерального прокурора України вважає, що 25.09.2012 вперше проведено торги з продажу будівлі корпусу №12, її реалізація суперечить вимогам частин 2, 3, 5 ст.20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», частині 1 ст.18-1 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (далі-Закон). На думку заявника, під час проведення торгів було допущено ряд порушень, зокрема, всупереч вимогам ст.15 Закону інформацію про продаж зазначеної будівлі на аукціоні в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, місцевих друкованих виданнях чи інших виданнях, визначених органами приватизації, опубліковано не було. За даними офіційного сайту ТБ «Всеукраїнський торгівельний центр» будь-які аукціони на 25.09.2012 не призначалися і не проводилися. Заступник Генерального прокурора України зазначає, що у протоколі про результати аукціону №12 від 25.09.2012 відсутні відомості про повернення після закінчення аукціону внесених ТОВ «Електронік Технолоджі» грошових коштів у розмірі 10% від початкової ціни об'єкта, що, на думку заявника, свідчить про не надання цих коштів товариством для його реєстрації як учасника аукціону всупереч вимогам частини 3 ст.16 Закону та унеможливлює його участь у проведенні цього аукціону. Також, заявник вважає, що початкову вартість будівлі корпусу №12 встановлено на підставі звіту про оцінку, строк дії якої сплинув. Усі заходи з підготовки та проведення аукціону були здійснені за один день, у зв'язку з чим не дотримано вимог ст.15, 16 Закону, внаслідок чого участь у торгах взяло лише дві юридичні особи, а ціну лоту (будівлі корпусу №12) за результатами проведення процедури торгів було знижено майже у 20 разів від початкової ціни. Крім того, ТОВ «Електронні технології України» та ТОВ «Електронік Технолоджі», які брали участь в аукціоні від 25.09.2012, станом на час його проведення були зареєстровані у м.Києві за однією адресою. Крім того, при проведенні аукціону учасниками не дотримані вимоги ст.1, 4, 5, 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Оскільки під час організації та проведення аукціону з продажу будівлі корпусу №12 були допущені порушення чинного законодавства, заявник вважає, що укладений за результатами проведення аукціону договір купівлі-продажу від 24.10.2012 підлягає визнанню недійсним.
Матеріали справи свідчать, що прокурор, звертаючись із заявою, зазначив саме про неналежне виконання концерном як уповноваженим органом з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, своїх обов'язків щодо вжиття заходів з оскарження у суді результатів аукціону та визнання недійсним, укладеного на його підставі договору купівлі-продажу від 24.10.2012 спірного майна. Крім того, з аудиторського звіту від 12.04.2010 про результати державного фінансового аудиту фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченка» за 2007-2009 року, проведеного Контрольно-ревізійним управлінням у Харківській області, прокурору було відомо про недостатній рівень виконання функцій контролю і з боку Міністерства промислової політики України як органу управління (а.с.99-121, том 15).
Колегія суддів вважає, що доводи прокурора та ДК «Укроборонпром» про те, що про порушення при проведенні процедури продажу майна, у тому числі і спірного, стало відомо лише 25.02.2013 (після отримання концерном відповіді на його лист щодо реалізації майна боржника) не ґрунтуються на матеріалах справи.
Отже, з огляду на зазначені обставини справи, колегія суддів вважає, що і прокурор, і ДК «Укроборонпром» мали можливість та були зобов'язані користуватися належним чином своїми процесуальними правами як учасника справи про банкрутство саме з метою захисту інтересів держави, і своєчасно знайомитися з матеріалами справи, зі звітами керуючого санацією боржника, засіданнями комітету кредиторів тощо.
Надаючи оцінку правомірності та наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Державного концерну «Укроборонпром» з даною заявою та у порядку ст.23.Закону України «Про прокуратуру» та визначення правового статусу сторін у даній справі, колегія суддів зазначає таке.
Заступник Генерального прокурора України звернувся з заявою до господарського суду Харківської області в інтересах держави, уповноваженим органом якого є Державний концерн "Укроборонпром".
Статтею 23 (у редакції від 14.10.2014 №1697-УІІ зі змінами) Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" до об'єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належать: майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу Державного концерну "Укроборонпром".
Статтею 3 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є: Кабінет Міністрів України та Державний концерн "Укроборонпром".
Відповідно до ст.4 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" Державний концерн "Укроборонпром" (далі - Концерн) є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу Концерну входять державні підприємства оборонно - промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства (далі - учасники Концерну), на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності.
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й вмотивовуватися прокурором.
Відповідно до частин 1, 4 ст.29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
Статтею 2 Закону України "Про прокуратуру" врегульовано функцію з представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на те, що, оскільки Державним концерном "Укроборонпром" як уповноваженим органом з управління об'єктами державної власності в оборонно - промисловому комплексі заходів щодо оскарження у суді результатів аукціону, визнання недійсним, укладеного на його підставі договору купівлі-продажу будівлі корпусу №12 від 24.10.2012 та повернення майна у державну власність до часу звернення з даною заявою не вжито, пред'явлення позову викликано саме захистом інтересів держави у суді.
Пунктом 8 статті 7 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" встановлено, що у процесі управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі Концерн: надає згоду на відчуження та списання об'єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі учасників Концерну.
Відповідно до пункту 1 Статуту Державного концерну "Укроборонпром", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 №993 та зареєстрованого Державним реєстратором 07.10.2011, номер запису 10741020000040740, встановлено, що Державний концерн "Укроборонпром" є державним господарським об'єднанням, утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1221 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром". Функції з управління Концерном та контроль за його діяльністю здійснює Кабінет Міністрів України.
Державний концерн "Укроборонпром" є державним господарським об'єднанням, та не належить до структури органів виконавчої влади, проте наділений делегованими Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України владними повноваженнями з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.
Отже, відсутність у позивача статусу державного органу не виключає процесуальної можливості органів прокуратури подавати позов, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.
07.07.2016 господарським судом Харківської області винесено оскаржувану ухвалу.
Згідно з пунктом 1.1 прикінцевих положень у редакції від 22.12.2011 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що положення цього Закону, які регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною 3 ст.55 у редакції від 22.12.2011 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
Зазначені вище норми визначають, що визнання результатів аукціону, заяв про визнання недійсним правочинів (договорів) або спростування майнових дій розглядаються у межах провадження у справі про банкрутство незалежно від суб'єктного складу сторін.
Отже, прокурор та ДК «Укроборонпром» як орган управління боржника мав право на оскарження аукціону у межах справи про банкрутство, а тому доводи щодо того, що ДК «Укроборонпром» не є стороною укладеного за результатами проведення спірного аукціону договору купівлі-продажу у встановлені законодавством строки є необґрунтованими.
Вирішуючи такі спори у процедурі банкрутства, слід виходити з того, що необхідно встановити наявність фактичних обставин, з якими Закон про банкрутство пов'язує визнання результатів аукціону недійсними і настання відповідних наслідків, визначаючи, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та, яким нормам діючого законодавства не відповідають проведені публічні торги.
Процедура продажу частини майна боржника, зокрема, будівлі корпусу №12, регулювалась ст.20 (у редакції, чинній станом на час продажу будівлі) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відповідно до частини 2 якої встановлено, що продаж частини майна боржника - державного підприємства в процедурі санації проводиться відповідно до законодавчих актів з питань приватизації з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Початкова вартість майна боржника, що виставляється на торги, визначається відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», інших нормативно-правових актів (частина 3 ст.20 Закону).
Частиною 5 сказаної статті передбачено, що майно боржника, не продане на перших торгах, виставляється на повторні торги, якщо інше не передбачено планом санації. Майно, не продане на повторних торгах, може бути реалізовано керуючим санацією за згодою комітету кредиторів на підставі договору купівлі-продажу, укладеного без проведення торгів.
Доводи прокурора про те, що 25.09.2012 торги з продажу будівлі корпусу №12 проведені вперше та реалізація майна за методом зниження ціни суперечила вимогам частин 2, 3, 5 ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство), частини 1 ст.18-1 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (надалі - Закон про малу приватизацію) спростовується документами, що містяться у матеріалах справи.
Так, будівля корпусу №12 до моменту її продажу 25.09.2012 на торгах, неодноразово виставлялася на продаж, що підтверджується укладеними боржником договорами по організації та проведенню відкритих торгів (аукціону), протоколами засідання комітету кредиторів та оголошеннями в засобах масової інформації, протоколами аукціонів тощо.
За час проведення процедури санації боржника продаж майна відбувалася на аукціонах: 30.12.2010 (вперше) та 14.02.2011, 18.03.2011 за ціною 12525360,00 грн, 22.04.2011 - за ціною 8767752,00 грн, 14.06.2011, 18.06.2011, 19.08.2011, 09.09.2011, 20.09.2011, 21.09.2011 - за ціною 6137426,00 грн.
Факт проведення першого аукціону 30.12.2010 підтверджується матеріалами справи, а саме: - актом виконаних робіт від 30.12.2010 між боржником та ТБ «Правопорядок» із зазначенням послуги - винагорода за організацію та проведення аукціону; - актом №ХК 0003982 здачі-приймання робіт від 30.12.2010 між боржником та ДП «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства» із зазначенням послуги - організація проведення аукціону по ДП ХПЗ ім.Т.Г.Шевченка; - протокол проведення аукціону з продажу лота №38 від 30.12.2010.
У матеріалах справи міститься договір №218-16-10/12 від 26.11.2010 з організації та проведення відкритих торгів (аукціону), укладений боржником з організатором - ДП "Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства" та виконавцем - Товарною біржею "Правопорядок" (згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.09.2012 внесено запис №14801170022051785 про припинення Товарної біржи «Правопорядок»).
У відповідності до пункту 1.3 договору №218-16-10/12 від 26.11.2010 сторонами погоджені "Замовлення на надання послуг з організації торгів", зокрема, від 13.01.2011 по проведенню відкритих торгів 14.02.2011; від 16.02.2011 по проведенню відкритих торгів 18.03.2011; від 21.03.2011 по проведенню відкритих торгів 22.04.2011; від 08.08.2011 по проведенню відкритих торгів 09.09.2011; від 16.08.2011 по проведенню відкритих торгів 20.09.2011. Також, факт проведення аукціону з продажу спірної будівлі 14.02.2011 підтверджується: - актом №ХК-0000778 здачі - приймання робіт (надання послуг) від 14.02.2011, складений між боржником та ДП «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства», в якому зазначено найменування послуги по проведенню торгів - винагорода організатора та дата проведення торгів - 14.02.2011; - актом виконаних робіт від 14.02.2011 між боржником та ТБ «Правопорядок», в якому зазначено найменування послуги - винагорода за організаці. Та проведення аукціону, виконані у повному обсязі; - протоколом №1 проведення аукціону з продажу лота №13 від 14.02.2011; - протоколом №2 проведення аукціону з продажу лота №16 від 14.02.2011.
Крім того, боржником укладено договір №218-16-10/22 від 10.05.2011 з організації та проведення відкритих торгів (аукціону) з організатором - ДП "Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства" та виконавцем - Українська універсальна біржа.
У відповідності до пункту 1.3 договору №218-16-10/22 від 10.05.2011 сторонами погоджені "Замовлення на надання послуг з організації торгів", зокрема, від 10.05.2011 - з проведення відкритих торгів 14.06.2011; від 18.07.2011 - з проведення відкритих торгів 19.08.2011, від 19.08.2011 - з проведення відкритих торгів 21.09.2011. Крім того, про проведення аукціону 14.06.2011 свідчать наступні документи: - акт виконаних робіт від 20.06.2011 між боржником та Українською універсальною біржею, в якому зазначено найменування послуги - винагорода виконавця за проведення аукціону; - акт №ХК-0003235 здачі - приймання робіт (надання послуг) від 14.06.2011 між боржником та ДП «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства», в якому зазначено найменування послуги - послуга по поверненню торгів - винагорода організатора; - протокол №1 проведення аукціону з продажу лота №9 від 14.06.2011, протокол №2 проведення аукціону з продажу лота №12 від 14.06.2011, протокол №3 проведення аукціону з продажу лота №35 від 14.06.2011; - оголошення у Всеукраїнському рекламно-інформаційному щотижневику «Біржовий Вісник» від 13.05.2011 за №19-5(513) про призначення аукціону на 14.06.2011.
Про проведення аукціону, який відбувся 18.07.2011 свідчать, зокрема, акт виконаних робіт від 19.07.2011 між боржником та Українською універсальною біржею, в якому зазначено найменування послуги - винагорода виконавця за проведення аукціону, виконані у повному обсязі; - оголошення у Всеукраїнському рекламно-інформаційному щотижневику «Біржовий Вісник» від 17.06.2011 за №24-5 (518) про призначення аукціону на 18.07.2011; протокол №1 проведення аукціону з продажу лота №7 від 18.07.2011.
На підтвердження проведення аукціону, який відбувся 21.09.2011, матеріали справи містять: - замовлення на надання послуг з організації торгів від 19.08.2011 - з проведення відкритих торгів 21.09.2011; оголошення у Всеукраїнському рекламно-інформаційному щотижневику «Біржовий Вісник» від 23.08.2011 за №34-2 (528) про призначення аукціону на 21.09.2011; акт №ХК - 0004923 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.09.2011 між боржником та ДП «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства», в якому зазначено найменування послуги з проведення торгів - винагорода організатора; - акт виконаних робіт від 22.09.2011 між боржником та Українською універсальною біржею, в якому зазначено найменування послуги - винагорода виконавця за проведення аукціону; протоколу №1 проведення аукціону з продажу лота №5 від 21.09.2011.
Колегія суддів зазначає, що питання щодо встановлення порядку продажу майна боржника віднесено до повноважень комітету кредиторів у відповідності до частини 5 ст. 20 Закону про банкрутство.
З протоколу засідання комітету кредиторів боржника від 21.03.2011 убачається, що комітетом кредиторів прийнято рішення про зниження вартості об'єктів на 30% від оціночної вартості для виставлення на аукціон, зокрема, на об'єкти, що не були реалізовані на аукціонах більше ніж два рази, у зв'язку з відсутністю заявок, у тому числі, на будівлю корпусу №12 до ціни 8767752,00 грн.
З протоколу засідання комітету кредиторів боржника від 10.05.2011 убачається, що комітетом кредиторів прийнято рішення про зниження вартості об'єктів ще на 30% для виставлення на аукціон, зокрема, на об'єкти, що не були реалізовані на аукціонах більше ніж два рази у зв'язку з відсутністю заявок, у тому числі, на будівлю корпусу №12 до ціни 6137426,40 грн.
Про проведення торгів з продажу будівлі корпусу №12 свідчать оголошення, розміщені у засобах масової інформації, зокрема, у Всеукраїнському рекламно - інформаційному щотижневику "Біржовий Вісник" від 13.05.2011 за №19-5 (513) та від 23.08.2011 за №34-2(528).
З протоколу засідання комітету кредиторів від 20.08.2012 убачається, що на час проведення засідання від ДК "Укроборонпром" не надійшло відповіді про списання чи незгоду на списання ряду об'єктів, у зв'язку з їх незадовільним станом, серед яких - будівля корпусу № 12. Також, на даному засіданні з метою отримання грошових коштів прийнято рішення про встановлення у відповідності до Закону про малу приватизацію нового порядку продажу будівлі корпусу №12, що залишилась не проданою за результатами проведення попередніх аукціонів, через відсутність пропозицій з її придбання. На даному засіданні комітетом кредиторів прийнято рішення про обрання способу продажу майна - продаж майна на аукціоні за методом зниження ціни та встановлено розмір знижки - п'ять відсотків від початкової ціни об'єкта до рівня фактичного попиту без обмеження мінімальної ціни продажу на майно боржника: корпус №12, літ. "Ж-8", загальною площею 22549,7 кв.м, за оціночною вартістю 12525360,00 грн.
Частиною 1 ст. 18-1 Закону про малу приватизацію передбачено, що продаж об'єктів на аукціоні за методом зниження ціни здійснюється за рішенням державного органу приватизації у разі, якщо об'єкти не продані на аукціоні, конкурсі. Під час проведення аукціону за методом зниження ціни можливе зменшення початкової ціни об'єкта. Ціна продажу об'єкта на аукціоні за методом зниження ціни може знижуватися до рівня фактичного попиту без обмеження мінімальної ціни продажу.
Згідно з частинами 1, 5 ст.20 Закону про банкрутство при виконанні плану санації керуючий санацією після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника має право почати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Майно боржника, не продане на перших торгах, виставляється на повторні торги, якщо інше не передбачено планом санації. Майно, не продане на повторних торгах, може бути реалізовано керуючим санацією за згодою комітету кредиторів на підставі договору купівлі-продажу, укладеного без проведення торгів.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що у встановлений планом санації строк були неодноразово проведені торги з продажу майна боржника, у тому числі і спірного мана, однак через відсутність попиту спірне майно не було реалізовано.
Стосовно твердження прокурора про те, що ТОВ «Електронні технології України» та ТОВ «Електронік Технолоджі», які брали участь в аукціоні від 25.09.2012, станом на час його проведення були зареєстровані у м.Києві за однією адресою колегія суддів зазначає, що дана обставина не порушує права учасників процедури, і прокурором не обґрунтовано, яким чином дана обставина впливає на недійсність аукціону, за результатами якого укладено договір купівлі-продажу
Щодо спливу строку дії звіту про оцінку, що, на думку заявника, є порушенням вимог ст.9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" колегія суддів виходить з такого.
Як свідчать матеріалами справи, продаж спірного майна відбувався на підставі звіту про оцінку майна, виготовленого ТОВ "Бізнес - Група Співдружність" станом на 10.09.2010 без зазначенням у ньому строку його дії (том 44).
Згідно з рецензією на звіт про оцінку майна, здійсненою Головою Харківського обласного відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація фахівців оцінки», звіт про оцінку майна: необоротних активів, що знаходяться на балансі ДП «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченка» повністю відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна (а.с.84-а.с.87, том 45).
Статтею 9 Закону про малу приватизацію не визначено конкретних строків дії звіту про оцінку дії та передбачено, що за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об'єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.
Згідно з частиною 3 ст.20 Закону про банкрутство початкова вартість майна боржника, що виставляється на торги, визначається відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", інших нормативно-правових актів.
Статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Згідно з частиною 1 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно - правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
За змістом пункту 56 Національного стандарту N1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року N 1440, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, у разі потреби може містити строк дії такого звіту.
Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно та підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування, тобто складається в процесі приватизації державного майна. Оскільки продаж майна відбувався у процесі санації підприємства, керуючий санацією, по - перше, не є органом державної влади або органом місцевого самоврядування, по-друге, ним проводилась оцінка майна у вигляді звіту про оцінку майна, строк дії якого в самому документі та в нормативно - правових актах на час продажу не був встановленим.
Щодо твердження прокурора про наявність на час продажу арешту та оголошення заборони відчуження будівлі корпусу №12 колегія суддів виходить з такого.
Частиною 1 статті 20 Закону про банкрутство передбачено, що заходи до забезпечення вимог кредиторів стосовно частини майна боржника, яка підлягає продажу згідно з планом санації, скасовується ухвалою господарського суду.
Будівля корпусу № 12 входила до частини майна боржника, яка підлягала продажу згідно з планом санації, про що свідчить включення її в додаток до плану санації - "Книга З - Звіт про незалежну оцінку майна державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченка", яке пропонується до реалізації в процесі санації".
Аукціон з продажу будівлі корпусу №12 проведено Товарною біржею "Всеукраїнський Торгівельний Центр" 25.09.2012, тоді як ухвалою господарського суду Харківської області у даній справі від 24.09.2012 скасовані арешт та оголошення заборони відчуження зазначеної будівлі.
Отже, на дату проведення аукціону, за результатом проведення якого укладено договір купівлі - продажу, будівля корпусу № 12 не знаходилась під арештом та забороною на відчуження та могла бути предметом продажу.
На момент проведення аукціону спірне майно не було обтяжене, не перебувало під арештом та заборони на його відчуження не було, як про це зазначено у заяві, а, отже, були дотримані вимоги ст.20 Закону про банкрутство у редакції, що діяла на момент проведення аукціону.
Доводи прокурора про те, що відповідно до вимог ст.52, 57 «Про виконавче провадження» (регулюють особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи-підприємця та визначення вартості майна боржника, оцінку майна боржника) реалізація майна боржника, на яке накладено арешт, належить виключно до компетенції органів виконавчої служби є необґрунтованими, оскільки під час процедури санації проводиться продаж майна боржника, і саме за рахунок отриманих коштів мають бути задоволені вимоги кредиторів. А арешти, що були накладені державною виконавчою службою постановою від 29.12.2010 на спірне майно, жодним чином не перешкоджали боржнику, кредиторам, керуючому санацією та іншим учасникам процесу здійснювати свої повноваження, встановлені Законом.
Стосовно невідповідності оголошення про проведення аукціону від 25.09.2012 вимогам ст.15 Закону про малу приватизацію колегія суддів зазначає.
Оголошення про проведення аукціону з продажу будівлі корпусу №12 боржника здійснено у виданні Всеукраїнське інформаційне видання "Товарообіг та аукціони" №18 (21) від 03.09.2012, яке мало свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ №18429-7229ПР від 07.12.2011.
Публікація оголошення здійснювалась організатором аукціону - Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр" на підставі підпункту 2.2.1. угоди б/н від 30.08.2012, укладеної з боржником на організацію та проведення аукціону за методом зниження ціни.
В оголошенні про проведення аукціону з продажу будівлі корпусу №12 містилася інформація, яка включала в себе усі необхідні відомості про об'єкт у відповідності до ст.15 Закону про малу приватизацію та опублікована за 20 календарних днів до дати проведення аукціону.
Посилання апелянта про надання оголошення з порушенням ст.15 Закону про малу приватизацію є помилковими, оскільки продаж майна відбувався при виконанні плану санації боржника, у зв'язку з чим був відсутній орган приватизації, який дійсно у процесі приватизації державного майна визначає друковані видання, в яких розмішується інформація про аукціон.
Стосовно недотримання при проведенні аукціону вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції" колегія суддів зазначає, що заявником не обґрунтовано та не надано належних доказів порушення конкретних вимог зазначеного закону учасниками аукціону при його проведенні.
Щодо проведення розрахунків учасниками аукціону з порушенням термінів, передбачених ст.23 Закону про малу приватизацію, колегія суддів виходить з того, що згідно з оголошенням про проведення аукціону з продажу будівлі корпусу №12, що опубліковано Товарною біржею у виданні - Всеукраїнське інформаційне видання "Товарообіг та аукціони" №18 (21) від 03.09.2012 встановлений кінцевий термін подання заявок для участі в аукціоні - 21.09.2012 до 17:00.
Участь в зазначеному аукціоні брали: ТОВ "Електронні технології України" на підставі заявки на участь в аукціоні від 18.09.2012 та ТОВ "Електронік Технолоджі" на підставі заявки на участь в аукціоні від 19.09.2012. Гарантійні внески у розмірі 1 252536,00 грн, що складали 10 відсотків від початкової вартості продажу об'єкта, були сплачені зазначеними учасниками у повному обсязі у строки, встановлені в оголошенні, про що свідчать наявні в матеріалах справи квитанції про оплату.
За результатами проведення аукціону складено протокол проведення аукціону за методом зниження ціни №12 від 25.09.2012, відповідно до якого лот (будівля корпусу № 12) продано за 626268,00 грн та переможцем аукціону визнано ТОВ "Електронні технології України".
Протоколом проведення аукціону за методом зниження ціни №12 від 25.09.2012 передбачено, що сплата переможцем торгів за придбане майно грошових коштів на рахунок боржника повинна проведена протягом 30 календарних днів з моменту підписання протоколу проведення аукціону.
Згідно з протоколом проведення аукціону за методом зниження ціни №12 від 25.09.2012 кошти у розмірі 1252536,00 грн, внесені переможцем торгів як гарантійний внесок, були розподілені наступним чином: 22 050,72 грн - винагорода біржі за організацію торгів; 1227485,28 грн - повернуті на рахунок переможця.
Кошти у розмірі 601217,28 грн як плата за придбане майно були внесені переможцем торгів - ТОВ "Електронні технології України" 23.10.2012 на рахунок боржника до підписання договору купівлі - продажу, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Гарантійний внесок ТОВ "Електронік Технолоджі" у розмірі 1252536,00 грн повернуто біржею на вказаний у заяві від 25.09.2012 розрахунковий рахунок.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 ст.23 Закону про малу приватизацію у разі придбання об'єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом договір купівлі-продажу між покупцем і продавцем укладається не пізніш як у п'ятиденний термін з дня затвердження органом приватизації результатів аукціону, конкурсу.
Згідно з частиною 2 ст.20 Закону про банкрутство встановлено, що продаж частини майна боржника - державного підприємства в процедурі санації проводиться відповідно до законодавчих актів з питань приватизації з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 4 ст.20 Закону про банкрутство переможець торгів зобов'язаний заплатити продажну ціну майна боржника в строк, передбачений протоколом або договором купівлі-продажу, але не пізніше місяця після дня проведення торгів.
Отже, сплата переможцем торгів грошових коштів за придбане майно на рахунок боржника була проведена протягом місяця з дня проведення аукціону та підписання протоколу про проведення аукціону, тобто у строки, встановлені Законом про банкрутство.
В обґрунтування заявлених вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна боржника заявник посилається на порушення вимог ст.203, 215 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Як зазначено у пункті 5 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 відповідно до ст. 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Відповідно до частин 1-3, 5, 6 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Генеральною прокуратурою України та Державним концерном "Укроборонпром" не надано належних та допустимих доказів того, що зміст оспорюваного договору купівлі-продажу суперечить діючому законодавству України, особи, які уклали вказаний договір, не мали необхідний обсяг дієздатності, було відсутнє вільне волевиявлення сторін, договір не був укладений у формі, встановленій законом та не спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним.
Отже, заявником не доведено невідповідності вимогам ст.203, 215 Цивільного кодексу України договору купівлі-продажу від 24.10.2012, укладеного за результатами аукціону.
Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову заступнику Генерального прокурора України у задоволенні заяви (вх. №46809 від 20.11.2015), оскільки обставини, викладені у заяві про визнання недійсним результатів аукціону та недійсним укладеного договору купівлі - продажу майна боржника, не підтверджуються матеріалами справи та є необґрунтованими.
У зв'язку з відмовою у задоволенні вимог заступника Генерального прокурора господарський суд правомірно відмовив у задоволенні клопотання представника ДП "Укроборонпром" про заборону відчуження спірного майна, оскільки така заява жодним чином не обґрунтована.
Стосовно поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Електронні технології України» заяви про застосування наслідків спливу строків позовної давності, враховуючи вказівки Верховного Суду України, зазначені у постанові від 23.08.2017, колегія суддів зазначає.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Відповідно до пункту 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29 травня 2013 №10 перш ніж застосовувати позовну давність, суду слід з'ясувати чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні технології України» про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки положення частини 4 ст. 267 Цивільного кодексу України застосовуються лише за умови встановлення судом правомірності та обґрунтованості заявлених вимог.
За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом першої інстанції у повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та винесена ним ухвала є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не убачає. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не були допущені порушення норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.ст.85, 99, 101, пунктом 1 ст.103, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ,-
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Військової прокуратури Харківського гарнізону залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 07.07.2016 у справі
№Б-50/120-09 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 05.12.2017 року.
Головуючий суддя О.А.Пуль
Суддя Я.О.Білоусова
Суддя І.В.Тарасова
скопійовано
-
скопійовано
-
