ЄУН 337/4790/17

2-о/337/135/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2017 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді – Мурашової Н.А.

при секретарі – Бессарабовій Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Правобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до суду із вказаною заявою, мотивуючи її тим, що 25.04.2017р. помер її чоловік ОСОБА_2, з яким вона перебувала у шлюбі з 13.12.1969р. та по час смерті. Після смерті чоловіка вона звернулась до Правобережного об’єднаного управління ПФУ м.Запоріжжя для переходу на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, оскільки пенсія чоловіка була більша за розміром і основним джерелом доходу їх родини. Однак для призначення такої пенсії їй потрібно надати довідку з місця проживання на підтвердження факту постійного проживання з померлим чоловіком на час його смерті, оскільки на момент його смерті вона була зареєстрована за іншою адресою, хоча фактично вони мешкали однією сім’єю за адресою: м.Запоріжжя, пр.Інженера Преображенського/АДРЕСА_1, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, доглядали один одного.

Просить встановити факт постійного її проживання разом з чоловіком ОСОБА_2 на день його смерті за адресою: м.Запоріжжя, пр.Інженера Преображенського/АДРЕСА_2.

Заявниця в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, свої вимоги підтримала в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не прибув за невідомими суду причинами, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність заявниці та представника заінтересованої особи за наявними у справі доказами.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає повному задоволенню за таких підстав.

Суд встановив, що з 13.12.1969р. ОСОБА_1, 28.07.1947р.н, перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, 23.01.1942р.н. (арк.7).

ОСОБА_2 помер 25.04.2017р. в м. Запоріжжя (арк.8).

Згідно копії паспорту заявниці з 13.10.1984р. по 05.09.2017р. вона була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул.Задніпровська), буд.38 кв.7, з 05.09.2017р. по теперішній час за адресою: м.Запоріжжя, пр.Інженера Преображенського/АДРЕСА_2. (арк.4).

Згідно копії паспорту її чоловіка з 05.13.1978р. по 14.12.2016р. він був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул.Задніпровська), буд.38 кв.7, з 14.12.2016р. та по день смерті за адресою: м.Запоріжжя, пр.Інженера Преображенського/АДРЕСА_2. (арк. 6).

Згідно довідки ПО УПФУ м.Запоріжжя №2964 від 23.11.2017р. ОСОБА_1, отримувала пенсію за віком в розмірі: в травні 2017р. – 1390,15грн., в червні 2017р. – 1390,15грн., в липні 2017р. – 1390,15грн., в серпні 2017р. – 1390,15грн., в вересні 2017р. – 1390,15грн., в жовтні 2017р. – 1647,81грн. (арк.14).

Згідно заяв ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/вул.Василя Сергієнка, б.33/72 і є сусідами заявниці ОСОБА_1, вона дійсно мешкала разом зі своїм померлим чоловіком ОСОБА_2 за адресою: м.Запоріжжя, пр.Інженера Преображенського/АДРЕСА_2 та здійснювала за ним догляд.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.234, ч.2 ст.256 ЦПК України, суд вправі встановити юридичний факт, якщо від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п.1 постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням

спору про право.

Відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

З’ясувавши повно, всебічно та об’єктивно обставини справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, взаємозв’язку, з точки зору достатності, достовірності, належності та допустимості, суд вважає встановленим та доведеним факт постійного проживання заявниці ОСОБА_1 зі своїм чоловіком ОСОБА_2 на час його смерті – 25.04.2017р. за адресою: м.Запоріжжя, пр.Інженера Преображенського/АДРЕСА_2, незважаючи на те, що вона на цей момент була зареєстрована за іншою адресою.

Суд приходить до такого висновку, виходячи з того, що вказані особи були подружжям, тривалий час мешкали за однією адресою в одному помешканні, вели спільне господарство, мали спільний організований побут, спільний бюджет, піклувалися та дбали один про одного. Ці дії носили постійний та систематичний характер. Після смерті чоловіка заявниця здійснила його поховання, понесла витрати на це, продовжила мешкати в спільному помешканні.

Вказаний факт підтверджується наданими суду письмовими доказами - свідоцтвом про одруження, свідоцтвом про смерть, копіями паспортів заявниці та її чоловіка, довідкою УПФУ, заявами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Зазначені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, тому суд приймає їх за основу при постановленні даного рішення. Доказів, які б спростовували факт, про встановлення якого просить заявниця, суду не надано.

Факт, про встановлення якого просить заявниця, має для неї юридичне значення, оскільки від нього залежить виникнення права на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника. Встановити цей факт в позасудовому порядку вона не має можливості. Спір про право в даному випадку суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, вказану заяву слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.3,4,10,11,57-61,88,212-215,234,256-259 ЦПК України, ст. 29 ЦК України, ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Правобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя, про встановлення факту, що має юридичне значення, – задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, 28.07.1947р.н., з ОСОБА_2, 23.01.1942р.н., за адресою: м.Запоріжжя, пр. Інженера Преображенського/АДРЕСА_1, на час його смерті - 25.04.2017р.

Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.А.Мурашова

04.12.2017