Іванківський районний суд Київської області

смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 вересня 2010 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючої судді Грищенко Т.М., при секретарі Євтушенко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків цивільну справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі про визнання дій відповідача незаконними, зобов'язання здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії по інвалідності . -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2010 року позивачі звернулися з позовами до управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області, в яких, просять: визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області щодо призначення, перерахунку і сплати належних їм пенсій та зобов'язати відповідача зробити перерахунок державної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали, внаслідок Чорнобильської катастрофи» та перерахунок щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону країни «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 09.07.2007 року, виходячи з мінімальної пенсії за віком.

Зазначені позови ухвалою суду були об'єднані в одне провадження.

В судове засідання позивачі не з'явилися, у позові просили справу розглянути без їх участі.

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області - у судове засідання не з*явився, про день і час слухання справи повідомлено вчасно, надіслати письмове заперечення проти позову, яке обґрунтовували тим, що управління діяло відповідно до чинного законодавства, постанов КМ України, просили справу розглянути без участі їх представника, при розгляді врахувати строк позовної давності.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати году вальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Ст. 22 Конституції Україну встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 19.08.1993 року. Згідно із довідкою МСЕК серії 2-18 АГ № 121131 від 06.05.1993 року позивачку визнано безстроково інвалідом II групи внаслідок професійного захворювання, пов'язаного з ЛНА на ЧАЕС.

Позивач ОСОБА_2 є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2, виданим 11.12.2007 року. Згідно із довідкою МСЕК серії КИО-1 № 329866 від 15.10.2008 року позивача визнано безстроково інвалідом І групи внаслідок професійного захворювання, пов'язаного з ЛНА на ЧАЕС.

Позивачі перебувають на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду в Іванківському районі Київської області та отримують пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка станом на 10.08.2010 року становила відповідно 1090 грн. та 1506 грн. (основний розмір), 141,80 грн. та 212,70 ( додатковий розмір). При цьому позивачка отримує як інвалід 2 групи пенсію з липня 2007 року, а позивач з 15. і 1.2007 року отримував пенсію як інвалід 2 групи, а з 14.10.2008 року як інвалід 1 групи .

Відповідно до ст. 50. ч,4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.2001 року № 796-Х1І в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності від 8 мінімальних пенсій за віком,

по 1 групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія - станом відповідно 75 % та 100% мінімальної пенсії за віком.

Встановленим Законом нормам відповідають положення п. 4 Порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втрат о годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ - 30.10.1997 року № 523.

Згідно із ч.3 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян. ;о постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, провадиться відповідно до права і та загальних підстав Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Між тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення а змін до деяких законодавчих актів України» до Закону № 796 були внесені зміни, відповідна яких з 01.01.2008 року у всіх випадках пенсії для інвалідів ІП, групи, щодо яких встанови зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими 200 % прожиткового мінімум -5 для осіб, які втратили працездатність, а додаткова пенсія становила інвалідам III групи 2 • прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Однак 22.05.2008 року Конституційним Судом України було винесено рішення, я- « вищезазначені зміни до Закону № 796 були визнані неконституційними, оскільки відповідно де 22 Конституції України при прийняті нових законів або внесені змін до чинних законів -е допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином з 01.01.2004 року до 01.01.2008 року та з 22.05.2008 року у зв'язка і набранням чинності рішенням Конституційного Суду України спірні відносини регулюю. :j відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян. 4 постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими у позивача існує праве ні обчислення та виплату пенсії за вказані періоди у встановленому Законом розмірі.

Проте відповідач протягом всього часу нарахування пенсії керується постановами KMY лі 1 від 03.01.2002 року, № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, в яких бути визначені мінімальні розміри пенсій, зокрема, встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсія відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислювалась виходячи розміру 19,91 грн.

З огляду на положення Конституції України суд не приймає до уваги обґрунтуванню і запереченні відповідача його позиції посиланням на норми підзаконних нормативних актів, а слова визначених цими постановами Кабінету Міністрів розмірів пенсії, виходячи з того, що питання розміру пенсій вирішені Законом України, а тому з огляду на загальні засади пріоритету законів підзаконними актами при розрахунку підвищення пенсії застосуванню підлягає закон, а і постанова.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначають зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 встановлює, що єдиним органом законодавчої влада в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламент делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - нормативно-правовім актами змінювати положення законів.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» КМУ не уповноважений на свій розсуд змінювати, в т.ч. зменшу ваг розміри компенсацій, встановлених цим законом.

Такої ж точки зору притримується в своїй практиці і Верховний Суд України в своїх практиці, а саме щодо розмірів нарахування пенсій в порядку, встановленому саме Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не будь-якими іншими нормативними актами.

Крім того, відповідно до ст. 152 Конституції України, ст. 73 Закону України Конституційний Суд України» закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного С д України визнаються неконституційними, оголошуються не чинними і втрачають чинність від - і прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Також резолютивній частині Рішення від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17), визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, за конституційними нормами та виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивача застосуванню підлягають ст. ч.1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону № 796, а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують зміст і обсяг існуючих прав позивача, що є порушенням положень ст. 22 Конституції України.

Виходячи з цього, суд вважає дії відповідача по нарахуванню пенсії в розмірі, встановленому постановами КМУ, неправомірними.

Зі змісту ст.ст. 50 та 54 Закону № 796 випливає, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та встановлюються у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Отже, при нарахуванні пенсії, визначеної ст.ст. 50, 54 Закону № 796, відповідач повинен керуватися ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де визначається розмір мінімальної пенсії за віком, яка встановлюються у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки обчислення і призначення державної та додаткової пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, вихідним критерієм для обрахунку пенсії виступає саме мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і встановлюються у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, виходячи з того, що іншій нормативно-правовий акт, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, відсутній.

Окрім того, відповідно до ч. З ст. 67 Закону 796 у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить про те, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком також встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

У відповідності до положень ст. 46 Конституції України прийнято Закон України «Про прожитковий мінімум» (№ 966-ХІУ від 15.07.1999 року). Закон України «Про прожитковий мінімум» дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень. Зі змісту ст.ст. 1,2 вказаного закону випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується зокрема на ч. З ст. 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бу'ти нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом. Враховуючи викладене, в контексті положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд вважає за необхідне застосування для визначення розміру щомісячної пенсії розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної пенсії, що, на думку суду, не суперечить вимогам ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, мінімальний розмір пенсії за віком залежить від розміру прожиткового мінімуму, який встановлюється Законом України «Про Державний бюджет», тому при розрахунку державної (основної) та додаткової пенсій, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону № 796, має

застосовуватись розмір прожиткового мінімуму для особою, які втратили працездатними встановленого в законі про державний бюджет на відповідний рік, із якого на мінімальний розмір пенсії за віком.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо ві;- перерахунку позивачу пенсії відповідно до ст. ст. 50 54 України «Про статус і соціальний громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року XI. є протиправними, оскільки не відповідають вищевказаним вимогам закону, а тому вимоги позивачів ґрунтуються на правових нормах і підлягають задоволенню.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду 13.02. 2007року. Згідно ст. 257 ЦК України для звернення до суду за захистом прав, свобод та особи встановлюється трирічний строк. На застосуванні цього строку у своєму заперечення наполягає відповідач.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково з врахуванням звернення до суду з позовом за захистом прав, свобод та інтересів за період з 13.08.200^{7 р. - 31. 12.2007 року та з 22.05.2008 року з врахуванням здійснених відповідачем за цей період пенсії.}

^{t І}

^{Керуючись Конституцією України, ст.. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи». Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. З, 10-11, 57-60, 88, 197, 209. 2'. 1-І ЦПК України, суд, -}

ВИРІШИВ:

1.Позови задовольнити частково.

2.Визнати дії відповідача Управління Пенсійного фонду України в Іванківському р.-. Київської області по призначенню, перерахунку та сплаті пенсії ОСОБА_1 та - ОСОБА_2 незаконними.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 13.08.2007 року 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року відповідно до ст. 50, 54 Закону України .«Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вілд01 лютого 1991 року № 796-ХІІ основну державну пенсію, виходячи з розміру 8 мінімальних поста за віком, та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з мінімальної пенсії за віком в розмірі не менше встановлено законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність діючого на момент нарахування пенсії з подальшим перерахунком та виплатою пенсії у зв'язку із збільшення мінімального розміру пенсії за віком за виключенням здійснених за цей період таких виплат.

3.Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 за період з 13.08.1 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по жовтень 2008 року включно відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ основну державну пенс - виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальне/:' пенсії за віком, а з листопада 2008 року виходячи розміру 10 мінімальних пенсій за віком, та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з мінімальної пенсії за віком розмірі не менше встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втрат:., працездатність діючого на момент нарахування пенсії з, подальшим перерахунком та виплат, пенсії у зв'язку із збільшенням мінімального розміру пенсії за віком за виключенням здійснених цей період таких виплат.

4.В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Іванківському районний суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: