ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Солодкова А.А.,
суддів: Романець Л.А., Зубара В.В.,
за участю прокурора Опанасюка О.В.,
при секретарі Холявчуку А.А.
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140390000002 за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 09 червня 2016 року щодо ОСОБА_1,
встановила:
Вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 жовтня 2015 року засуджено
ОСОБА _1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Козьова Сколівського районуЛьвівської області та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, працюючого заступником директора ТзОВ «Стрийське АТП», одруженого, раніше не судимого,
- за ч. 2 ст. 191 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки.
Як встановив суд, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, працюючи директором ТзОВ «Стрийське АТП», будучи розпорядником коштів товариства, зловживаючи своїм службовим становищем, у першому півріччі 2009 року незаконно отримав та розтратив кошти в сумі 67 501 грн за наступних обставин.
Будучи директором ТзОВ «Стрийське АТП», яке не було правонаступником ВАТ «Стрийське АТП-1609», що підтверджується статутом підприємства, отримав з державного бюджету кошти субвенції по заборгованості перед ВАТ «Стрийське АТП-1609» за 2008 рік в сумі 67 501 грн відповідно до договору № 1 від 4.01.2009 року про надання послуг та фінансування перевезення пасажирів пільгових категорій громадським автомобільним транспортом по Стрийському району Львівської області, які в подальшому привласнив та розтратив на потреби господарської діяльності товариства, чим спричинив збитки Управлінню праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації на вказану суму.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10 червня 2016 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 скасовано, а кримінальне провадження закрито у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
У касаційній скарзі прокурор, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Зокрема, прокурор вважає, що апеляційний суд не провівши судове слідство, самостійно не дослідивши докази, дав їм іншу оцінку, ніж суд першої інстанції.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора ОСОБА_1 просить залишити цю скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без зміни, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Заслухавши доповідь судді, прокурора Опанасюка О.В., який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали провадження і обговоривши наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Так, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 419 КПК України мотивувальна частина ухвали суду апеляційної інстанції повинна містити виклад встановлених судом апеляційної інстанції обставин з посиланням на докази, а також мотивів визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними.
Крім того, у ній слід зазначати мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Посилання на докази в ухвалі Апеляційного суду Львівської області від 09 червня 2016 року, якими суд апеляційної інстанції обґрунтовує невинуватість ОСОБА_1 приведені без відповідного обґрунтування, чому вони не доводять його винуватість. При цьому, не усі докази досліджувались апеляційним судом безпосередньо, що свідчить про недотримання вимог ст. 419 КПК України.
Суд апеляційної інстанції дав оцінку лише в частині доказів, перевірених судом першої інстанції та без дослідження доказів.
У порушення вимог ст. ст. 404, 405 КПК України, судом апеляційної інстанції, без проведення судового слідства надано іншу оцінку доказам, які досліджувались судом першої інстанції, та постановлено ухвалу про закриття провадження, в якій дано оцінку доказам, які апеляційним судом у ході перегляду судового рішення не досліджувались.
Наведені обставини дають підстави стверджувати, що ухвала апеляційного суду Львівської області від 09 червня 2016 рокупостановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, зокрема ст. 419 КПК України.
З урахуванням наведеного, статтями 433, 434, 436 КПК України, п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02 червня 2016 року, колегія суддів
ухвалила:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 09 червня 2016 року щодо ОСОБА_1 скасувати з призначенням нового судового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
судді:
А.А. Солодков Л.А. Романець В.В. Зубар
