Апеляційний суд Київської області

м. Київ, вул. Володимирська, 15, 01601, (044) 278-46-20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Юровської Г.В.

суддів Березовенко Р.В., Голуб С.А.,

при секретарі Калиновському Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Гатненської сільської ради та ОСОБА_2 про скасування рішень Гатненської сільської ради, визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельну ділянку та їх реєстрації,-

в с т а н о в и л а :

В липні 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до Гатненської сільської ради та ОСОБА_2, посилаючись на те, що їй на праві власності належить земельна ділянка пл.. 0,4002 га в с. Гатне, Києво-Святошинського району по вул. Лісова б/н з цільовим призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,2500 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,1502 га.

Цю земельну ділянку вона купила у ОСОБА_3 (дружини відповідача) за договором купівлі-продажу від 10.09.2003 року.

30.12.2003 року їй видано державний акт на право власності серії КВ №097897.

Земельна ділянка позивачки межує з ділянкою ОСОБА_2 та із землями загального користування. За проїздом знаходиться яр, в якому відповідач ОСОБА_4 влаштував сміттєзвалище, тому вона не має можливості дістатися до своєї земельної ділянки.

В червні 2008 року відповідач переставив огорожу з іншого боку своєї ділянки, приєднавши до неї частину проїзду, який використовувався нею як єдина можливість дістатися своєї земельної ділянки. З цього приводу вона неодноразово зверталася до Гатненської сільської ради, про що складені відповідні акти.

В жовтні 2008 року позивачка дізналась, що ОСОБА_2 має державний акт на земельну ділянку, включаючи землі загального проїзду, що є порушенням її прав. Вважає, що Гатненська сільська рада рішенням від 08.04.2005 року незаконно передала у власність ОСОБА_2 земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що включають в себе землі загального користування. Цим самим її позбавлено можливості користуватися належною їй земельною ділянкою.

Посилаючись на порушення своїх прав на землю, просила визнати незаконним та скасувати рішення Гатненської сільської ради від 08.04.2005 року щодо передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,0844 га для ведення особистого селянського господарства та земельної ділянки площею 0,1497 га для будівництва та обслуговування житлового судинку в с. Гатне Києво-Святошинського району та державні акти на право власності на землю від 22.06.2005 року, видані ОСОБА_2

Також просила визнати недійсним та скасувати рішення Гатненської сільської ради від 19.12.2008 року №62.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2009 року в задоволенні позову відмовлено .

Апелянт вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги зазначає про те, що суд першої інстанції неправильно встановив факт погодження меж земельних ділянок. Позивачка погоджувала відповідачу ОСОБА_2 межі земельної ділянки по вул.. Лісова, 22 в с.Гатне. Ця земельна ділянка не стосується предмету спору, оскільки не межує із земельною ділянкою позивачки. Крім того, вона на час ухвалення рішення суду не була приватизована відповідачем.

Апелянт наголошує на тому, що предметом розгляду в даній справі не було усунення ОСОБА_2 перешкод в користуванні позивачкою належною їй частиною земельної ділянки площею 0,01 га, оскільки ці позовні вимоги розглядаються в іншому провадженні. Разом з тим суд в своєму рішенні встановив факт відповідності меж на місцевості належних позивачці та відповідачу ОСОБА_2 земельних ділянок, що позбавляє позивачку можливості доводити факт порушення цих меж відповідачем при розгляді цивільної справи, в якій розглядається дане спірне питання.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наведених нижче

підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.09.2003 року ОСОБА_1 купила у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0.4002 га по вул. Лісовій в с. Гатне з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,2500 га та для ведення особистого селянського господарства - 0,1502 га.

Відповідно до акту обстеження від 18.04.2009 року та повідомлення Гатненського сільського голови від 17.08.2009 року фактично до земельних ділянок ОСОБА_1 JI.A. та ОСОБА_3 О.В існує проїзд шириною 5 метрів.

Договір купівлі-продажу зареєстрований ОСОБА_5 у Гатненській сільській раді 12.09.2003 року, а державний акт отримано нею 30.12.2003 року. З цього часу і до приватизації земельної ділянок ОСОБА_2 ОСОБА_1 не зверталась ні в Гатненську сільську раду, ні в ДІ «УкрНДІпроцивільсільбуд» щодо внесення змін до генерального плану, що унеможливило б отримання ОСОБА_2 державного акту на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства від 22.06.2005 року.

Відповідно до технічної документації по виготовленню ОСОБА_2 державних актів на право власності на землю ОСОБА_1 підписала ОСОБА_2 акт погодження меж землекористування. При цьому ніяких претензій при встановленні зовнішньої межі з боку суміжних користувачів, в тому числі ОСОБА_1, не виявлено. Це, на думку суду першої інстанції, означає, що з часу отримання ОСОБА_2 державних актів на землю, тобто з 22.06.2005 року і дотепер ОСОБА_1 до нього ніяких претензій не пред'являла.

Суд визнав безпідставним твердження позивачки про самочинне захоплення ОСОБА_2 частини земельної ділянки, яка слугувала проїздом до її земельної ділянки.

При цьому суд першої інстанції послався на акт про відновлення межових знаків від 27.06.2008 року, в якому вказано, що межі на місцевості належних позивачці та відповідачеві земельних ділянок проходять згідно з державними актами на право власності на землю. Це, на думку суду, підтверджується також актом обстеження від 18.04.2009 року, в якому зазначено, що конфігурація частини земельної ділянки ОСОБА_2 дещо змінена, але встановлена огорожа відповідає геодезичним межовим знакам.

Згідно з актом обстеження від 11.07.2009 року межі земельної ділянки ОСОБА_2 пл. 0,1497 га винесені в натурі і відповідають державному акту на право власності на землю.

За таких обставин суд не знайшов підстав для визнання недійсним рішення Гатненської сільської ради від 08.04.2005 року щодо передачі ОСОБА_2 земельної ділянки пл.0,0844 га для ведення особистого селянського господарства та земельної ділянки пл. 0,1497 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та виданих на його підставі державних актів на право власності на землю серії ЯА №383892 від 22.06.2005 року та серії ЯА №383893 від 22.06.2005 року.

Відмовляючи у задоволенні вимог щодо скасування рішення Гатненської сільської ради №62 від 19.12.2008 року суд виходив з того, що цим рішенням було лише доручено постійним депутатським комісіям вивчити питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ОСОБА_2 пл..0.0844 га та

надати свої пропозиції з цього приводу. Тобто права позивачки цим рішенням не порушуються.

Судова колегія не може погодитись з висновками суду в частині встановлення обставин справи щодо належного оформлення проекту землеустрою по відведенню земельних ділянок і правомірності отримання ОСОБА_2 державних актів на право власності на земельні ділянки виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням сімнадцятої позачергової сесії 4-го скликання Гатненської сільської ради від 01 жовтня 2004 року наданий дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,08 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 в с.Гатне вул..Лісова.

Рішенням Гатненської сільської ради двадцять другої сесії 4-го скликання від 08.04.2005 року затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель площею 0,1497 га та 0,084 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 в с.Гатне по вул.Лісова. Доручено землевпорядній організації винести проект в натуру та виготовити державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_2 (а.с. 105-106)

На підставі цього рішення 22 червня 2005 року ОСОБА_2 отримав два державних акти на вказані у вищезазначених рішеннях сільської ради земельні ділянки (а.с. 10-11)

Відповідно до Акту , який міститься в Проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд та для ведення особистого селянського господарства в межах с.Гатне Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_2 (а.с. 139)

ОСОБА_2 та ТОВ «ЕКЕР» в присутності представників суміжних землекористувачів ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 склали акт про те, що ними виконано установлення на місцевості меж землекористування. Акт підписаний ОСОБА_1

Акт не містить дати складання і відомостей де проходять межі земельних ділянок на місцевості і не містить абрису земельних ділянок.

В тій же проектній документації міститься акт про перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки, що передається в приватну власність ОСОБА_2 від 01.02.2004 року який має додаток , а саме абрис земельної ділянки і опис меж (а.с. 148).

Вказаний акт підписаний ОСОБА_2В,, головою Гатненської сільської ради та землевпорядником ОСОБА_7

Колегія суддів не може погодитись із висновком суду про те, що межі земельної ділянки ОСОБА_2 були погоджені позивачкою ОСОБА_1 оскільки, як вже зазначалось вище, акт, який міститься в проектній документації і підписаний позивачкою (а.с.1.39) не містить в собі опису меж земельної ділянки і їх абрису, не містить дати складання, тобто не несе в собі

будь-якої змістовної інформації щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості. За таких обставин суд не міг його визнавати належним і допустимим доказом, який б спростовував доводи позивачки про порушення її права на користування її земельною ділянкою із-за відсутності можливості під»їзду до неї, внаслідок приватизації проїзду відповідачем ОСОБА_2,

Відповідно до п. 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею ( в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсів № 43 від 04.05.1999 року (далі Інструкція) складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам у постійне користування або при переоформленні правоустановчих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

Відповідно до п. 1.16 Інструкції технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою, включає крім іншого кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки.; збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів.

Відповідно до ч.2 ст. 198 ЗК України кадастрова зйомка включає:

а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;

б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та

землекористувачами:

в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;

Г ) виготовлення кадастрового плану.

Як вбачається із матеріалів справи, при виготовленні Державного акту на право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки був порушений встановлений порядок і суміжні межі не були погоджені із землекористувачем суміжної земельної ділянки ОСОБА_1

Відповідно до ч.З ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, сквери, бульвари, кладовища, місця знаходження та утилізації відходів тощо).

На час ухвалення двадцять другої сесії 4-го скликання Гатненської сільської ради рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель площею 0,1497 га та 0,084 га для

ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 в с.Гатне по вул..Лісова позивачка вже мала Державний акт на право власності на земельну ділянку. При цьому при затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_2 Гатненська сільська рада не звернула уваги на те, що цей проект не має в собі погодження меж земельної ділянки із суміжним землевласником ОСОБА_1 JI.A. і на те, що земельна ділянка, яка передавалась у власність ОСОБА_2 в Державному акті на право власності на землю ОСОБА_5 зазначена як проїзд.

Тобто рішення сільської ради ухвалене з порушенням вимог ч.З ст. 83 і ч.2 ст. 198 ЗК України, а тому не може бути визнане законним.

Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув і не дав їм належної правової оцінки.

Відповідно до ч.2,3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов»язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а ) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч.1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що Державні акти про право власності на земельну ділянку площею 0,1497 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель та площею та 0.084 га для ведення особистого селянського господарства були виготовлені на ім»я ОСОБА_2 з порушенням вимог земельного законодавства, а тому мають бути визнані недійсними.

Колегія суддів також не може погодитись із висновками суду першої Інстанції про те, що проїзд до земельної ділянки позивачки існує, а тому її права на користування земельною ділянкою не порушені.

До таких висновків суд прийшов на підставі листа Гатненського сільського голови від 17.08.2009 року, відповідно до якого сторони можуть використовувати проїзд шириною 5 м, що утворився за рахунок самовільної засипки яру гр..ОСОБА_2... та який на даний час перетворився жителями вул..Лісової на стихійне сміттєзвалище. (а.с. 98-99).

При цьому поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що позивачка купувала у ОСОБА_3 земельну ділянку, яка належала останній на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку. В державному акті ОСОБА_3 було зазначено, що землі від В до Г є землями загального користування (проїздом).

Тобто, враховуючи, що земельна ділянка, яка була предметом продажу знаходиться на складному рел»єфі, наявність проїзду до неї було необхідною умовою для укладання договору купівлі-продажу.

При передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, яка слугувала під’їздом до земельної ділянки ОСОБА_1, сільська рада не погодила з ОСОБА_1 можливість облаштування іншого під»їзду до її земельної ділянки, а змусила позивачку користуватись під»їздом, який уторився на стихійному сміттєзвалищі.

Як вбачається із матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією в Київській області 29.10.2008 року Гатненському сільському голові був виданий припис ліквідувати сміттєзвалище на вул.Лісовій.

Таким чином доводи апелянта про те, що після виконання припису Державної екологічної інспекції і ліквідації сміттєзвалища, по якому вона зараз змушена добиратись на свою земельну ділянку, буде ліквідований цей тимчасовий під»їзд і вона не зможе користуватись своєю земельною ділянкою заслуговують на увагу.

Крім того, суд погодився із доводами Гатненського сільського голови про те, що проїзд до земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на генеральному плані села Гатне не зазначений та не визначені його розміри з тих підстав, що ці громадяни не звертались до Державного інституту «УкрНДІпроцивільсульбуд».

При цьому суд також не дав оцінки тому, що власники земельних ділянок не можуть бути замовниками містобудівної документації, до якої відкоситься і генеральний план розвитку села, а таким замовником, відповідно до вимог ч.1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.1 ст. 10 Закону України «Про планування і забудову територій» та п.1 Державних будівельних норм Б 2.4.-2-94 можуть бути місцеві ради та їх виконавчі комітети.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення двадцять третьої сесії 5-го скликання Гатненської сільської ради від 29 грудня 2008 року № 62, суд першої інстанції, на думку судової колегії, правильно відмовив в їх задоволенні, оскільки цим рішенням права та охоронювані законом інтереси позивачки не порушені.

З врахуванням наведеного, судова колегія частково скасовує рішення суду і ухвалює нове рішення про часткове задоволення позовних вимог,-

На підставі ч.2.3 ст. 152, ч.2 ст. 198, 4.1,2,4,8,10 ст. 118, ЗК України, п.1.13, 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання

державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею ( в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсів № 43 від 04.05.1999 року, керуючись ст.ст. 305, 307, 309 ІДПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2010 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення Гатненської сільської ради від 08.04.2005 року та визнання недійсними Державних актів на право власності на землю і в цій частині ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .

Визнати незаконним та скасувати рішення Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 08.04.2005 року в яким затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель площею 0,1497 га та 0,084 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 в с.Гатне по вул..Лісова.

Визнати недійсними Державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 383892 від 22 червня 2005 року на земельну ділянку площею 0,1497 га з кадастровим номером 3222481601:01:002:0023 та серії ЯА № 383893 на земельну ділянку площею 0,0844 га від 22 червня 2005 року видані на ім»я ОСОБА_2 і скасувати їх реєстрацію.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ.

Головуючий

Судді