У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/5403/17

Головуючий у 1-й інстанції: Король О.П.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

16 листопада 2017 року

м . Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

Представника відповідача: Кундеуса С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Вінницької міської ради на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 13 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач у березні 2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.09.2017 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Виконавчого комітету Вінницької міської ради в наданні ОСОБА_4 неповної відповіді на його запит про доступ до публічної інформації від 28.02.2016 р. Зобов'язано відповідача надати повну інформацію про наявність всіх земельних ділянок державної та комунальної власності по місту Вінниця з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам у відповідності до вимог ст.121 ЗК України.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, із наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 28.02.2017 року позивач звернувся до Виконавчого комітету Вінницької міської ради з запитом про доступ до публічної інформації, в якому просив надати інформацію про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної форми власності по місту Вінниця з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам у відповідності до вимог ст.121 ЗК України, як учасник АТО та надати належні графічні матеріали вільних земель із вказаним цільовим призначенням, в тому числі із земель запасу, резервного фонду, які необхідні для дотримання порядку отримання земельної ділянки у власність громадянами у відповідності до норм ст.ст.116, 118, 122 ЗК України.

У відповідь на запит позивача Виконавчий комітет Вінницької міської ради листом від 10.03.2017 року №П-01-19453/01-00-10 надав перелік земельних ділянок, які можуть бути передані на земельних торгах у формі аукціону, і додано перелік таких земельних ділянок в кількості 58 із зазначенням кадастрового номеру. З приводу вільних земельних ділянок, які можуть бути надані у відповідності до вимог ст.12, 116, 118, 121, 122 ЗУ України для безкоштовної приватизації відповідач не зазначив.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

В силу вимог ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (п. 1 ст. 3 Закону №2939-VI).

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про інформацію" встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

За приписами частини 1 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією; 2) інформація, що запитується, належить до категорії (інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Частиною другої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Згідно пункту 31 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міським радам надані виключні повноваження прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, земель яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення цих меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Частиною 5 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

Згідно ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Аналізуючи вище вказані норми законодавства, колегія суддів доходить до висновку про те, що виконавчий комітет Вінницької міської ради є розпорядником запитуваної інформації, яка за своїм правовим статусом є публічною, а доводи апеляційної скарги вказані висновки не спростовують.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вищезазначені норми вказують на те, що передусім саме даний орган згідно з його компетенцією зобов'язаний володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

Доводи апелянта щодо того, що запитувана інформація не була створена під час виконання суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків та не знаходилась в його володінні на момент запиту, а тому через її відсутність не могла бути надана на запит, колегія суддів оцінює критично, оскільки як вбачається з відповіді на запит, відповідач не відмовив позивачу в наданні інформації на запит в зв'язку з тим, що не володіє такою, а лише надав перелік вільних земельних ділянок, які можуть бути передані на земельних торгах у формі аукціону, проігнорувавши прохання позивача надати інформацію щодо наявності земельних ділянок, права на які він може реалізувати не в загальному порядку, а як учасник АТО.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем надано неповну інформацію щодо відсутності вільних земельних ділянок, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Виконавчого комітету Вінницької міської ради залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 13 вересня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 22 листопада 2017 року.

Головуючий

Полотнянко Ю.П.

Судді

Загороднюк А.Г. Драчук Т. О.