П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/12898/17

Головуючий у 1-й інстанції: Ан О.В.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

16 листопада 2017 року

м . Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Сапальової Т.В. Боровицького О. А.

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представника відповідача: Павич О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3, управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у червні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (УПФУ в м. Вінниці) про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника та зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію у зв'язку із втратою годувальника, яка виплачувалась її покійному чоловіку ОСОБА_4, та встановити її в розмірі 60% середньомісячного заробітку, а саме у розмірі 11327,00 грн.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 вересня 2017 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких позивач просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а відповідач у своїй апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу УПФУ в м. Вінниці підтримала та просила її задовольнити, а про задоволення апеляційної скарги позивача заперечила, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Позивач в судове засідання не з'явилась. До початку судового засідання через канцелярію Вінницького апеляційного адміністративного суду за вхідним №16356 подала заяву з проханням розглянути справу без її участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково із наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 з 01.07.1998 року перебуває на обліку в УПФУ в м. Вінниці та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Також, позивач є вдовою померлого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, який при житті отримував пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

22.03.2017 року ОСОБА_3 звернулася до УПФУ в м. Вінниці із заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника, згідно Закону України "Про прокуратуру".

Рішенням від 31.03.2017 року №4067 відповідач відмовив позивачу в перерахунку вказаної пенсії, посилаючись на те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України, "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. У зв'язку з чим, на переконання відповідача, з 01.06.2015 року пенсії у порядку та на умовах, визначених вказаними законами, не призначаються, а раніше призначені пенсії - не перераховуються.

Разом з тим, Управління зазначило, що пенсія у разі втрати годувальника призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто на загальних підставах.

Дані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції дійшов виходив з того, що право позивача на оформлення пенсії по втраті годувальника за померлого чоловіка передачено лише на загальних підставах відповідно до ст. ст. 36, 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і повинен становити 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 19 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015 року, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім'ї. До непрацездатних членів сім'ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, посилання суду першої інстанції та відповідача у своїй апеляційній скарзі на те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до, зокрема, Закону України "Про прокуратуру", є необґрунтованим, оскільки спірні правовідносини врегульовані нормативним актом, який набрав чинності пізніше.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV, непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до п. 1.1 та п. 1.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (Порядок №22-1) заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації); заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім'ї зв'язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.

Відповідно до п. 2.3 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року, а також, зокрема, документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи); свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності); свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Згідно абз. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Пунктом 2.8 Порядку №22-1 передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Поряд з цим, з урахуванням вимог п. 2.3 Порядку №22-1 особа, яка звертається про призначення (переведення) пенсії у зв'язку з втратою годувальника, окрім документів, що повинні бути наявні у пенсійній справі, повинна надати: довідку про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності); свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Так, відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_2).

На дату смерті ОСОБА_4, позивач була непрацездатною, в зв'язку з досягненням пенсійного віку та вважалася такою, що була на утриманні померлого годувальника, в розумінні статті 36 Закону № 1058-IV, а відтак відноситься до кола осіб, що мають право на пенсію по втраті годувальника відповідно до ч.19 ст.86 Закону № 1697-VІІ.

22 березня 2017 року, позивач звернулася до УПФУ в м.Вінниці із заявою про припинення виплати її пенсії за віком та призначення пенсії по втраті годувальника в розмірі 60 % середньомісячного заробітку її померлого чоловіка ОСОБА_4 Разом з заявою, ОСОБА_3 надала необхідний пакет документів, що передбачений Порядком №22-1.

В матеріалах справи міститься довідка, видана прокуратурою Вінницької області, №18/288 від 21 березня 2017 року в якій зазначено, що ОСОБА_4 працював в прокуратурі Вінницької області на посаді начальника відділу роботи з кадрами і його заробітна плата з 01 грудня 2015 року становить 18879,25 грн.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03 жовтня 2017 року визначено, що норми ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення діють до дня внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які наразі не внесені.

Тобто, із наведеного вище слідує, що дія ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» жодними Законами України не скасована.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач як непрацездатна особа, яка перебувала на утриманні померлого ОСОБА_4, має право на передбачену ч. 19 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" пенсію у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 60% його середньомісячного заробітку відповідно до довідки, виданої прокуратурою Вінницької області, №18/288 від 21 березня 2017 року, починаючи з 01 квітня 2017 року.

Проте, колегія суддів не погоджується з вимогами апеляційної скарги ОСОБА_3 про зобов'язання відповідача призначити їй пенсію по втраті годувальника у твердій грошовій сумі, а саме в розмірі 11327 грн., оскільки визначення та обрахування розміру пенсії відноситься виключно до компетенції органів Пенсійного фонду, а тому суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач відповідно до ст. 71 КАС України не навів підтверджуючих доказів правомірності прийняття ним оскаржуваного рішення тим самим не спростував доводи позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційні скарги ОСОБА_3, управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці задовольнити частково.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 вересня 2017 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови у призначенні ОСОБА_3 пенсії у зв'язку із втратою годувальника.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці призначити та виплатити ОСОБА_3 пенсію у зв'язку із втратою годувальника відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14 жовтня 2014 року у розмірі 60% середньомісячного заробітку відповідно до довідки №18/288 від 21 березня 2017 року, виданої прокуратурою Вінницької області, починаючи з 01 квітня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати в сумі 1384,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 листопада 2017 року.

Головуючий

Матохнюк Д.Б.

Судді

Сапальова Т.В. Боровицький О. А.