ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 522/2738/17
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Бойчук А.Ю.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,
за участю секретаря Апексімова І.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
13.02.2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов`язання з 02.11.2013 року здійснити нарахування та виплату йому пенсії з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія: щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної військової служби, премій, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішення, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом, при вирішенні справи, вимог закону, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняте нове про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є військовим пенсіонером, з 02.11.2013р. отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та знаходиться на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеський області. /а.с.26/
Довідкою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси від 28.12.2016 року № 3528 (місце проходження військової служби позивачем перед звільненням) підтверджується нарахування та виплата позивачу під час проходження військової служби грошового забезпечення та сум нарахованого та перерахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, до якого входили: щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, винагорода за тривалість безперервної військової служби, премії. /а.с.12/
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про нарахування йому пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення та документами, які підтверджують виплату йому під час проходження військової служби грошового забезпечення з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної військової служби, премій, з яких були сплачені страхові внески. /а.с.8-9/
11 січня 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю підстав.
Не погоджуючись з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у нарахуванні йому пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу була призначена пенсія за вислугою років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною третьою цієї ж статті Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992р. пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Частиною першою статті 9 вищезазначеного Закону встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою цієї ж статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.
Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294).
Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу XXXIII Інструкції).
Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення позивача, оскільки він отримував їх під час проходження служби, з яких нараховані і сплачені страхові внески, та з яких здійснюється обчислення пенсії.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .
Згідно зі статтею 41 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за тривалість безперервної військової служби та грошові премії, які позивач отримував під час проходження служби, з яких нараховані і сплачені страхові внески, мають бути включені до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Аналогічна правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду України у справах №21-70а15, №559/3342/14-а, та постанові Вищого адміністративного суд України від 01 листопада 2017 року у справі №415/1348/17.
Посилання апелянта на рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015 не спростовує правову позицію Верховного Суду України, так як за цим Рішенням Конституційний Суд України в аспекті порушеного у конституційному зверненні питання щодо розуміння положень частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ роз`яснив, що до встановлення виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належать лише надбавки, доплати підвищення.
До такого висновку цей Суд дійшов, проаналізувавши положення статті 63 Закону № 2262-ХІІ (щодо видів грошового забезпечення при перерахунку раніше призначених пенсій) у взаємозв`язку зі статтею 43 Закону № 2262-ХІІ (щодо видів грошового забезпечення, які враховуються для призначення пенсій) і в підсумку констатував, що «перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України» і що такими є лише «надбавки, доплати, підвищення».
Необхідність у роз`ясненні положень статті 63 Закону № 2262-ХІІ, як зазначено в Рішенні, виникла у зв`язку з тим, що суди по різному трактують встановлення Кабінетом Міністрів України щомісячної додаткової грошової винагороди як підставу для перерахунку пенсії відповідно до зазначеної вище статті.
Отож, висновок, до якого дійшов цей Суд, стосується порядку перерахунку пенсії у зв`язку зі встановленням нової щомісячної додаткової винагороди, а не порядку призначення пенсії, зокрема - видів грошового забезпечення, з яких вона розраховується.
Частиною 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Приймаючи до уваги, що фінуправління КЕВ м.Одеси, де проходив службу позивач, та Одеський обласний військовий комісаріат помилково не включили в довідку для обчислення пенсії позивача від 08.11.2013р. №3285 /а.с.11/: допомогу на оздоровлення; допомогу для вирішення соціально-побутових питань; щомісячну додаткову грошову винагороду; винагороду за тривалість безперервної військової служби; премії; які позивач отримував під час проходження служби, та з урахуванням яких здійснюється призначення і обчислення пенсії, тому, на думку судової колегії, позовні вимоги підлягають задоволенню без обмеження строком.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при вирішенні справи суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.202 КАС України підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 липня 2017 року скасувати.
Прийняти у справі нову постановою, якою зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 02 листопада 2013 року здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки КЕВ м.Одеси від 28.12.2016р. №3528 з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія: щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної військової служби, премій, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
В іншій частині позову відмовити.
Компенсувати судові витрати ОСОБА_1 зі сплати судового збору у сумі 704грн. за рахунок Державного бюджету України.
Виконання судового рішення щодо повернення судового збору доручити Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.В. Крусян
Суддя: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія
