Справа № 369/3351/17

Провадження № 2/369/2188/17

РІШЕННЯ

Іменем України

14.11.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я. ,

за участю секретаря Раситюк М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 про визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку та договору купівлі-продажу, скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року позивач звернулась з вказаним позовом та з урахуванням всіх змін та уточнень просила суд: визнати недійсним Державний акт серії ЯБ № 500667 на право власності на земельну ділянку площею 0,1005 га, кадастровий номер 3222486201:01:015:0029, з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лісова, земельна ділянка 15, виданий на ім’я ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.10.2007 за реєстровим № 1728 та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010841263252 від 26.09.2008; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1005 га, кадастровий номер 3222486201:01:015:0029, з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лісова, земельна ділянка 15, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1103671232224, посвідчений 02.12.2016 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 за реєстровим № 4371, на підставі якого за ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_2, було зареєстровано право власності на дану земельну ділянку; у порядку відновлення становища, яке існувало до порушення прав ОСОБА_1 на її земельну ділянку, скасувати рішення приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним № 32688207 від 02.12.2016, відповідно до якого право власності на земельну ділянку площею 0,1005 га, кадастровий номер 3222486201:01:015:0029, з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лісова, земельна ділянка 15, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1103671232224, зареєстровано за ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_2; у порядку відновлення становища, яке існувало до порушення прав ОСОБА_1 на її земельну ділянку, скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1005 га, кадастровий номер 3222486201:01:015:0029, що знаходиться: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лісова, земельна ділянка 15; стягнути з відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Холми Корюківського району Чернігівської області, РНОКПП НОМЕР_2, на користь позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_3, судові витрати.

Позивач свої вимоги обґрунтувала тим, що вона згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії КВ, виданим на підставі рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за № 140/2 від 28.11.1995 та зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 100 від 17.02.1996, є власником земельної ділянки площею 0,099 га, яка передана їй для обслуговування житлового будинку та розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лісова, 15.

Вказане підтверджується Актом № 172 про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку від 25.05.1994, рішенням виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за № 140/2 від 28.11.1995, Державним актом на право приватно власності на землю серії КВ, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 100 від 17.02.1996, та довідкою виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за № 1260 від 09.03.2017.

Як стверджує позивач, згадана земельна ділянка була передана їй ще за часів, коли земельним ділянкам не присвоювали кадастрові номери. Орієнтиром розміщення даної земельної ділянки є сусідня земельна ділянка, розміщена по межі БВ відповідно до плану зовнішніх меж земельної ділянки згідно з Державним актом на право приватно власності на землю серії КВ, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 100 від 17.02.1996, а саме: земельна ділянка площею 0,0969 га, кадастровий номер 3222486201:01:015:0034, з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, що знаходиться: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лісова. Належна позивачу земельна ділянка розміщена по відношенню до вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3222486201:01:015:0034 по межі ВГ згідно з планом меж земельної ділянки відповідно до Державного акту серії ЯД № 710266 на право власності на земельну ділянку площею 0,0969 га, виданого ОСОБА_5 22.03.2007 та зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010732900079.

Як зазначає позивач, на разі постало питання про реєстрацію її права власності на її земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, присвоєння їй кадастрового номеру, проте виявилось, що це неможливо, оскільки невідомо з яких причин її земельна ділянка вже зареєстрована у Державному земельному кадастрі під кадастровим номером 3222486201:01:015:0029, при чому на ім’я ОСОБА_3 і з площею не 0,099 га, а 0,1005 га.

Позивачу відомо, що першочергово було оформлено на ОСОБА_2 Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 500667, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010841263252 від 26.09.2008, начебто на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.10.2007 за № 1728.

Як вказує позивач, згодом ОСОБА_2 відчужила вказану земельну ділянку ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4.

З невідомих позивачу причин приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 було видано 06.03.2017 ОСОБА_3 дублікат договору купівлі-продажу за реєстровим № 1247 та на підставі цього дублікату правочину було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) з індексним № 32688207 від 02.12.2016 на належну позивачу земельну ділянку площею 0,1005 га, кадастровий номер 3222486201:01:015:0029, з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лісова, земельна ділянка 15, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1103671232224, на ім’я ОСОБА_3.

Позивач стверджує, що з огляду на вказані обставини вона не може розпоряджатись своєю земельною ділянкою, так як її право власності на неї порушено шляхом незаконного відібрання цієї землі та передачі прав на неї іншій особі, що змушує її звертатись до суду з даним позовом.

Також позивач посилалась на те, що у ході судового розгляду на ухвалу судді про витребування доказів було отримано від Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області інформацію про відсутність спірного Державного акту серії ЯБ № 500667 на право власності на земельну ділянку площею 0,1005 га, кадастровий номер 3222486201:01:015:0029, з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лісова, земельна ділянка 15, виданого начебто на ім’я ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.10.2007 за реєстровим № 1728 та зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010841263252 від 26.09.2008.

На думку позивача, вказане свідчить про те, що зазначений державний акт був підроблений і договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.10.2007 за реєстровим № 1728 просто не існувало. Дана інформація підтверджується і нотаріально посвідченою заявою самої ОСОБА_2, її паспортними даними, які не відповідають тим, які зазначені у договорі купівлі-продажу, на підставі якого ОСОБА_3 було набуто у власність спірну земельну ділянку, а також сукупністю наявних в матеріалах справи доказів.

Позивач переконана, що, зважаючи на викладені вище обставини, з незалежних від її волі причин спірна земельна ділянка вибула з її власності та право власності на неї незаконно було зареєстровано за сторонньою особою. З огляду на це у відповідача ОСОБА_2 не було правових підстав отримувати 04.10.2007 державний акт на право власності на спірну земельну ділянку.

На думку позивача, так як у ОСОБА_2 не виникло права власності на земельну ділянку площею 0,1005 га, кадастровий номер 3222486201:01:015:0029, з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лісова, земельна ділянка 15, то укладений нею з відповідачем ОСОБА_3 договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки теж є недійсним, як такий, що укладений без дотримання ч. 1 ст. 203 ЦК України, оскільки, знову ж таки, суперечить вимогам ЦК України 2003 року, Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: ст.ст. 321, 658 ЦК України 2003 року, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вважає позивач, з огляду на викладене, для повного відновлення становища, яке існувало до порушення її права на належну їй ділянку, слід скасувати державну реєстрацію спірної земельної ділянки на ім’я відповідача ОСОБА_3, а також скасувати рішення приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним № 32688207 від 02.12.2016, відповідно до якого право власності на цю землю було зареєстровано за ОСОБА_3.

Скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки на ім’я відповідача ОСОБА_3 призведе до скасування кадастрового номера цієї землі з прив’язкою до імені відповідача, а скасування рішення приватного нотаріуса, як державного реєстратора, згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» матиме наслідком внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації прав за відповідачем ОСОБА_3 на спірну землю.

Вчинення таких дій гарантуватиме можливість позивачу зареєструвати належну їй земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та право власності на цей об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно – на своє ім’я, що, у свою чергу, дасть їй можливість розпоряджатися у повному обсязі своїм майном.

Позивач та її представник у судове засідання не з’явились, представник звернулась до суду із заявою про слухання справи у їх відсутність, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання теж не з’явилась, звернулась до суду із нотаріально посвідченою заявою про розгляд справи без її участі та про задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі. Крім того, вказала, що вона ніколи не купувала і не приватизовувала спірну земельну ділянку, що станом на 2007 рік мала прізвище «Журавльова», змінила прізвище на «Мукшименко» лише у 2012 році після реєстрації шлюбу, у жовтні 2016 у неї був викрадений паспорт, про що вона повідомила Макарівський РВ ГУ МВС України в Київській області.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання теж не з’явився, був повідомлений про розгляд справи неодноразово як за адресою знаходження зареєстрованого за ним майна – спірної земельної ділянки, так і за адресою реєстрації, а також шляхом оголошення в газеті «Час Київщини».

Відповідач приватний нотаріус ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилась, звернулась до суду з письмовим поясненням, в якому вказала, що посвідчила спірний правочин з огляду на те, що представник ОСОБА_2 надав оригінали правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку на ім’я ОСОБА_2, крім того, дана інформація містилась і в Державному земельному кадастрі. Просила суд слухати справу без її участі.

Дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії КВ, виданим на підставі рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за № 140/2 від 28.11.1995 та зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 100 від 17.02.1996, є власником земельної ділянки площею 0,099 га, яка передана їй для обслуговування житлового будинку та розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лісова, 15.

Вказане підтверджується Актом № 172 про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку від 25.05.1994, рішенням виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за № 140/2 від 28.11.1995, самим Державним актом на право приватно власності на землю серії КВ, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 100 від 17.02.1996, довідками виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за № 1260 від 09.03.2017 та № 3653 від 12.06.2017, витягами з погосподарської книги та із земельно-шнурової книги села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, листом Софіївсько-Борщагівської сільської ради № 676 від 09.06.2017.

Згадана земельна ділянка передана позивачу, коли земельним ділянкам не присвоювали кадастрові номери. Орієнтиром розміщення даної земельної ділянки є сусідні земельні ділянки: розміщена по межі БВ відповідно до плану зовнішніх меж земельної ділянки згідно з Державним актом на право приватно власності на землю серії КВ, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 100 від 17.02.1996, земельна ділянка ОСОБА_6 та розміщена по межі АБ відповідно до плану зовнішніх меж земельної ділянки згідно із цим же Державним актом земельна ділянка ОСОБА_7

За даними земельно-шнурової книги села Софіївська Борщагівка сусідніми земельними ділянками земельної ділянки позивача № 15 є: № 13, належна ОСОБА_8, та № 17, належна ОСОБА_6.

Ця інформація підтверджена даними Державного акту серії ЯД № 710266 на право власності на земельну ділянку площею 0,0969 га з кадастровим номером 3222486201:01:015:0034, виданого ОСОБА_5 22.03.2007 та зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010732900079, відповідно до якого земельна ділянка розміщена по відношенню до вказаної земельної ділянки по межі ВГ згідно з планом меж земельної ділянки належить саме позивачу ОСОБА_1

Поруч із цим, як вбачається з наданих приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 на ухвалу суду від 31.03.2017 про забезпечення доказів належним чином засвідчених копій матеріалів, 02.12.2016 цим приватним нотаріусом за реєстраційним № 4371 було посвідчено договір купівлі-продажу земельної площею 0,1005 га, кадастровий номер 3222486201:01:015:0029, з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лісова, земельна ділянка 15, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1103671232224. ОСОБА_9 до цього правочину продавець ОСОБА_2, від імені якої на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 03.11.2016 за реєстровим № 2958, діяв ОСОБА_11, продала покупцю ОСОБА_3 вказану земельну ділянку.

При цьому право на дану землю представник продавця підтвердив Державним актом серії ЯБ № 500667 на право власності на земельну ділянку, виданим на ім’я ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.10.2007 за реєстровим № 1728 та зареєстрованим у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010841263252 від 26.09.2008.

Також для підтвердження прав продавця на зазначену земельну ділянку приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 було отримано 01.12.2016 витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000325752016, згідно з яким відчужувана земельна ділянка має такий опис меж: від А до Б – ОСОБА_8, від Б до В – ОСОБА_7, від В до Г – ОСОБА_6, від Г до А – вул. Лісова. Поруч із цим, із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що хоч земельній ділянці і було присвоєно кадастровий номер ще до часу видачі на ім’я ОСОБА_2 26.09.2008 державного акту, тобто було проведено державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, проте 04.04.2016 ТОВ «Гео-Сервіс Україна» було знову виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок і Управлінням Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області 11.04.2016 було здійснено державну реєстрацію спірної земельної ділянки.

Крім того, серед документів, які посвідчували особу продавця, була копія паспорта громадянина України серії СТ 309571, виданого на ім’я ОСОБА_2 06.06.2012.

З огляду на укладення вище згаданого договору купівлі-продажу земельної ділянки приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, як державним реєстратором, було прийнято 02.12.2016 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32688207, згідно з яким було проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1005 га, кадастровий номер 3222486201:01:015:0029, з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лісова, земельна ділянка 15, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1103671232224, за ОСОБА_3, податковий номер/серія, номер паспорта 3378507512/НМ337979.

Проте, відповідно до заяви ОСОБА_2, посвідченої приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області 27.06.2017 за реєстровим № 1753, вона ніколи не купувала та не приватизовувала земельну ділянку за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лісова, 15, станом на 2007 рік мала прізвище «Журавльова» і змінила його на прізвище «Мукшименко» у 2012 році після реєстрації шлюбу, у жовтні 2016 року у неї був викрадений паспорт, про що вона повідомила Макарівське відділення поліції.

Вказане підтверджується даними бази недійсних документів Державної міграційної служби України, відповідно до якої 19.10.2016 Макарівським відділенням поліції Ірпінського відділу ГУНП в Київській області було зареєстровано інформацію про паспорт громадянина України серії СТ 309571 як про викрадений та втрачений. З огляду на свідоцтво про шлюб серії 1-ОК № 127511 від 25.04.2012 ОСОБА_12 уклала шлюб 25.04.2012 у ВРАЦС Макарівського РУЮ у Київській області за актовим записом № 23 і змінила прізвище на «Мукшименко». Крім того, ОСОБА_2 17.11.2016 було Макарівським РС УДМС України в Київській області видано паспорт громадянина України серії СТ 517796.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області № 04-15/492 від 05.07.2017, наданим на ухвали суду від 31.03.2017 та 23.05.2017: відомості щодо державної реєстрації та видачі державних актів на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486201:01:015:0029 (у тому числі – серії ЯБ № 500667 та будь-які інші на ім’я гр. ОСОБА_2В.) в Управлінні не обліковуються; документи, на підставі яких такий державний акт могло бути видано, в архіві Управління не виявлені; документація із землеустрою, на підставі якої зареєстровано дану земельну ділянку в архіві Управління не виявлена; у програмно-апаратному комплексі «Національна кадастрова система» наявні відомості про теперішнього власника земельної ділянки гр. ОСОБА_3, відомості про попередніх власників не обліковуються; у програмно-апаратному комплексі «Національна кадастрова система» міститься інформація про суміжні земельні ділянки запитуваної земельної ділянки, а саме – земельна ділянка з кадастровим номером 3222486201:01:015:0004 площею 0,0903 га, зареєстрована до 2013 року, власником рахується гр. ОСОБА_8, та земельна ділянка з кадастровим номером 3222486201:01:015:0034 площею 0,0969 га, зареєстрована до 2013 року, власником рахується гр. ОСОБА_6

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 83431040 від 26.03.2017, на даний час право власності на земельну ділянку площею 0,1005 га, кадастровий номер 3222486201:01:015:0029, з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лісова, земельна ділянка 15, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1103671232224, зареєстровано на ім’я ОСОБА_3.

Враховуючи зміст заявлених вимог, суд приходить до висновку про необхідність аналізу наступних правових норм.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

ОСОБА_9 до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 15 ЦК України 2003 року визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За правилами ст. 16 ЦК України 2003 року кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України 2003 рокуправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України 2003 рокупередбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За правилами ст. 204 ЦК України 2003 рокуправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

ОСОБА_9 до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України 2003 рокупідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У ч. 1 ст. 236 ЦК України 2003 рокувизначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У відповідності до ч. 1 ст. 321 ЦК України 2003 рокуправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

ОСОБА_9 до ст. 328 ЦК України 2003 рокуправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 658 ЦК України 2003 року передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

З огляду на ч.ч. 1, 3, 4, 8 ст. 17 ЗК України 1990 року (чинного на час набуття позивачем права власності на спірну земельну ділянку) передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться ОСОБА_9 народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяву про це до сільської, селищної, міської, а у разі відмови - до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, ОСОБА_9 народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розмір і місце розташування ділянки, мета її використання і склад сім'ї. ОСОБА_9 народних депутатів розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною) ОСОБА_9 народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подається до районної (міської) ОСОБА_9 народних депутатів для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність. Передача у власність громадян земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні інших громадян чи юридичних осіб, провадиться місцевими ОСОБА_9 народних депутатів після вилучення (викупу) їх у порядку, встановленому статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Як передбачено було ст. 22 ЗК України 1990 року (чинного на час набуття позивачем права власності на спірну земельну ділянку) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 23 ЗК України 1990 року (чинного на час набуття позивачем права власності на спірну земельну ділянку) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними ОСОБА_9 народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною ОСОБА_9 України.

Частиною 2 ст. 43 ЗК України 1990 року (чинного на час набуття позивачем права власності на спірну земельну ділянку та можливо на час незаконної передачі цієї земельної ділянки іншій особі) проголошено, що припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою чи її частиною може мати місце лише у випадках, передбачених статтями 27 і 28 цього Кодексу.

ОСОБА_9 до ч. 5 ст. 116 ЗК України 2001 року (чинного на даний час) земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Як визначено ч. 1 ст. 125 ЗК України 2001 року (у редакції, чинній на час набуття у власність спірної земельної ділянки відповідачем ОСОБА_2В.) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

З огляду на ч. 1 ст. 126 ЗК України 2001 року (у редакції, чинній на час набуття у власність спірної земельної ділянки відповідачем ОСОБА_2В.) Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За правилами ст. 131 ЗК України 2001 року (у редакції, чинній на час набуття у власність спірної земельної ділянки відповідачем ОСОБА_2В.) громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 153 ЗК України 2001 року (чинного на даний час) власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Як вбачається зі ст. 196 ЗК України 2001 року (у редакції на час видачі спірного державного акту) державний земельний кадастр включає: а) кадастрове зонування; б) кадастрові зйомки; в) бонітування ґрунтів; г) економічну оцінку земель; ґ) грошову оцінку земельних ділянок; д) державну реєстрацію земельних ділянок; е) облік кількості та якості земель.

ОСОБА_9 до ст. 202 ЗК України 2001 року (у редакції на час видачі спірного державного акту) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Як визначено ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у сучасній редакції) записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у сучасній редакції) у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у сучасній редакції) визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

ОСОБА_9 до п. 7 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 12.01.1993 № 15 (у редакції на час видачі спірного державного акту), до земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративно-територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, що перебувають у державній, колективній і приватній власності, їх кількість, якість, народногосподарську цінність та продуктивність по власниках землі і землекористувачах, населених пунктах, територіях сільських, селищних, міських, районних ОСОБА_9 народних депутатів, областях, Республіці Крим та Україні в цілому. Земельно-кадастрова документація включає книги реєстрації державних актів на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування землею, договорів на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди.

Як вбачається з п. 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі (надалі – Інструкція), затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999 № 43, зареєстрованим у Мін’юсті України 04.06.1999 за № 354/3647 (у редакції на час видачі спірного державного акту), Технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає, в тому числі й договір відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продажу, дарування, міни, інші цивільно-правові угоди).

З огляду на п. 1.19 даної Інструкції технічна документація зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою розробляється у двох примірниках. Перший (з матеріалами польових вимірювань і обчислень) зберігається в районних (міських) відділах (управліннях) земельних ресурсів Держкомзему України, другий - у виконавця робіт.

Згідно з п. 1.21 вказаної Інструкції (у редакції на час видачі спірного державного акту) реєстрація землеволодінь та землекористувань - це складова частина автоматизованої системи державного земельного кадастру, яка складається з комп'ютерної бази даних, що містить відомості про складання та видачу державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, порядок, функціонування і ведення якої встановлює Держкомзем України.

У відповідності до п. 1.21 зазначеної Інструкції (у редакції на час видачі спірного державного акту) другий примірник державного акта або договору зберігається у вогнетривких шафах у приміщеннях відповідних рад чи державних адміністрацій або за їх дорученням - у приміщеннях районних (міських) відділів (управлінь) земельних ресурсів Держкомзему України.

Зважаючи на рекомендації, викладені у п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням проаналізованих правових норм в розрізі встановлених обставин у справі суд приходить до наступних висновків.

З огляду на виданий на ім’я позивача державний акт, на довідки та витяги з погосподарської та земельно-шнурової книг, надані Софіївсько-Борщагівською сільською радою, на співставлення даних суміжних земельних ділянок з даними належної позивачу земельної ділянки, земельна ділянка за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лісова, 15, належить саме ОСОБА_1

Докази вибуття вказаної земельної ділянки з власності позивача, зміни ідентифікуючих даних цієї землі в частині її площі та набуття ОСОБА_2 її у власність на законних підставах відсутні.

Зазначене було підтверджено самою ОСОБА_2

Відчуження на ім’я відповідача ОСОБА_3 спірної землі мало місце після викрадення у ОСОБА_2 паспорта громадянина України. Реєстрація цієї земельної ділянки у Державному земельному кадастрі мала місце у квітні 2016 році, хоча повинна була бути згідно зі змістом ст.ст. 196, 202 ЗК України 2001 року (в редакції, чинній на час видачі спірного державного акта) ще до видачі ще ОСОБА_2 спірного державного акта 26.09.2008, оскільки вже на той час землі було присвоєно кадастровий номер.

Тобто, все це вказує на те, що не було законних підстав для видачі на ім’я ОСОБА_2 спірного державного акту, оскільки законний документ, який з огляду на зміст п. 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999 № 43, зареєстрованим у Мін’юсті України 04.06.1999 за № 354/3647, давав на той час право на виготовлення правовстановлюючого документу на землю, відсутній.

Крім того, та обставина, що 26.09.2008 спірний державний акт на земельну ділянку, який був наданий приватному нотаріусу для підтвердження прав на спірну земельну ділянку, не міг бути виданий ОСОБА_2, підтверджується фактом, що на той час остання мала інше прізвище – «Журавльова», а «Мукшименко» стала лише у 2012 році, а також фактом відсутності в органах Держземагенства документів, які б підтверджували законну видачу такого державного акта.

Зазначене вказує на необхідність визнання Державного акта серії ЯБ № 500667 на право власності на спірну земельну ділянку, виданий на ім’я ОСОБА_2 та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010841263252 від 26.09.2008, недійсним.

А отже, так як у ОСОБА_2 не виникло права власності на земельну ділянку площею 0,1005 га, кадастровий номер 3222486201:01:015:0029, з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лісова, 15, то укладений нею з відповідачем ОСОБА_3 договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки теж є недійсним, як такий, що укладений без дотримання ч. 1 ст. 203 ЦК України, оскільки, знову ж таки, суперечить вимогам ЦК України 2003 року, Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: ст.ст. 321, 658 ЦК України 2003 року, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, для повного відновлення становища, яке існувало до порушення права позивача на належну їй ділянку, слід скасувати державну реєстрацію спірної земельної ділянки на ім’я відповідача ОСОБА_3, а також скасувати рішення приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним № 32688207 від 02.12.2016, відповідно до якого право власності на цю землю було зареєстровано за ОСОБА_3, оскільки скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки на ім’я відповідача ОСОБА_3 призведе до скасування кадастрового номера цієї землі з прив’язкою до імені відповідача і надасть можливість позивачу присвоїти її земельній ділянці новий кадастровий номер із зазначенням дійсної площі земельної ділянки, а скасування рішення приватного нотаріуса, як державного реєстратора, згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» матиме наслідком внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації прав за відповідачем ОСОБА_3 на спірну землю, що надасть позивачу можливість здійснити реєстрацію права власності на її земельну ділянку на своє ім’я та розпоряджатися нею у повному обсязі.

А отже, позов слід задовольнити у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідача ОСОБА_3 судові витрати відповідно до наявних у справі квитанцій про сплату судового збору позивачем, а саме: у сумі 5 592,46 грн.

Враховуючи наведені обставини, беручи до уваги рекомендації, висвітлені у Постанові Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», керуючись ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 13, 41, 55, 58 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 202-204, 215, 236, 321, 328, 658 ЦК України 2003 року, ст.ст. 17, 22, 23, 43 ЗК України 1990 року, ст.ст. 116, 125, 126, 131, 153, 196, 202 ЗК України 2001 року, ст.ст. 26, 27 Закону України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 12.01.1993 № 15, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженою наказом Держкомзему України від 04.05.1999 № 43, зареєстрованим у Мін’юсті України 04.06.1999 за № 354/3647, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 15, 60, 88, 114, 203, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 про визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку та договору купівлі-продажу, скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації земельної ділянки – задовольнити.

Визнати недійсним Державний акт серії ЯБ № 500667 на право власності на земельну ділянку площею 0,1005 га, кадастровий номер 3222486201:01:015:0029, з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лісова, земельна ділянка 15, виданий на ім’я ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.10.2007 за реєстровим № 1728 та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010841263252 від 26.09.2008.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1005 га, кадастровий номер 3222486201:01:015:0029, з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лісова, земельна ділянка 15, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1103671232224, посвідчений 02.12.2016 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 за реєстровим № 4371, на підставі якого за ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_2, було зареєстровано право власності на дану земельну ділянку.

У порядку відновлення становища, яке існувало до порушення прав ОСОБА_1 на її земельну ділянку, скасувати рішення приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним № 32688207 від 02.12.2016, відповідно до якого право власності на земельну ділянку площею 0,1005 га, кадастровий номер 3222486201:01:015:0029, з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лісова, земельна ділянка 15, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1103671232224, зареєстровано за ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_2.

У порядку відновлення становища, яке існувало до порушення прав ОСОБА_1 на її земельну ділянку, скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1005 га, кадастровий номер 3222486201:01:015:0029, що знаходиться: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лісова, земельна ділянка 15.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Холми Корюківського району Чернігівської області, РНОКПП НОМЕР_2, на користь позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_3, судові витрати у розмірі 5 592,46 грн. (п’яти тисяч п’ятисот дев’яноста двох гривень 46 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом 10 днів, починаючи з дня наступного після його проголошення.

Суддя А.Я. Волчко