ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2017р. Справа № 914/2093/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДРАЙБУД”, с. Керниця Городоцького району Львівської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДМЕГАГРУП”, м. Львів

про стягнення коштів.

Cуддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Вашкевич Н.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 – представник;

від відповідача: не з’явився.

Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача, який з’явився в судове засідання, роз’яснено.

Розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ДРАЙБУД” до товариства з обмеженою відповідальністю “БУДМЕГАГРУП” про стягнення коштів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.10.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.10.2017. Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Представник позивача в судове засідання 13.11.2017 з’явився, позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, усних та письмових поясненнях.

Відповідач вимог суду, зазначених в ухвалах про порушення справи та про відкладення справи не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив. Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи скеровувалися відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві: 79035, м. Львів, вул. Бузкова, буд. 2, приміщення Д-2. Поштовий конверт з ухвалою про порушення провадження у справі, який направлявся відповідачу за вказаною адресою повернувся до суду з відміткою відділення зв'язку "З цієї адреси вибули давно. Немає".

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час розгляду справи, місцезнаходженням відповідача є: 79035, м. Львів, вул. Бузкова, буд. 2, приміщення Д-2.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, в порядку ст. 75 ГПК Україна суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ДРАЙБУД” (надалі – позивач) звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “БУДМЕГАГРУП” (надалі – відповідач) про стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що платіжним дорученням від 31.03.2017 № 891, позивач помилково перерахував на рахунок відповідача № 26002053703216 в ЗГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Львів, МФО 325321, грошові кошти у сумі 87 750, 00 грн з призначенням платежу: «за портландцемент згідно рахунку № СФ-0000152 від 31.03.2017».

Як стверджує позивач, між сторонами у справі відсутні будь-які договірні відносини щодо купівлі (поставки) портландцементу, а ТОВ «БУДМЕГАГРУП» не виставляло ТОВ «ДРАЙБУД» до оплати рахунок від 31.03.2017 № СФ-0000152.

З огляду на викладене, позивач з посиланням на положення ст. 1212 Цивільного кодексу України вважає, що відповідач безпідставно набув та утримує грошові кошти позивача у розмірі 87 750, 00 грн, а тому повинен їх повернути.

Позивач звертався до відповідача з вимогою повернути грошові кошти у сумі 87 750, 00 грн, зокрема листами від 04.05.2017 № 10 та від 17.07.2017 № 14. Однак, вказані вимоги відповідач залишив без задоволення та не повернув позивачу грошові кошти, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідач участі представника у судових засіданнях не забезпечив, відзиву, письмових обґрунтованих пояснень та доказів погашення заборгованості до суду не представив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи із таких мотивів.

Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Главою 83 ЦК України визначені загальні підстави для виникнення зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Таким чином, предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого.

Як встановлено судом, позивач платіжним дорученням від 31.03.2017 № 891 перерахував на рахунок відповідача № 26002053703216 в ЗГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Львів, МФО 325321, грошові кошти у сумі 87 750, 00 грн з призначенням платежу: «за портландцемент згідно рахунку № СФ-0000152 від 31.03.2017».

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові Верховного Суду України від 24.09.2014, відповідно до змісту ст. 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому. Разом з тим, правила ст. 1212 ЦК України застосовуються тоді, коли майно передано на виконання юридично ще не укладеного договору.

В матеріалах справи відсутні та сторонами не подані докази існування договірних відносин щодо купівлі (поставки) портландцементу, також відсутній і рахунок виставлений ТОВ «БУДМЕГАГРУП» від 31.03.2017 № СФ-0000152.

З огляду на помилкове перерахування коштів, позивач звертався до відповідача з вимогою повернути грошові кошти у сумі 87 750, 00 грн, зокрема листами від 04.05.2017 № 10 та від 17.07.2017 № 14, однак, вказані вимоги відповідач залишив без задоволення та не повернув позивачу грошові кошти, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

Оскільки представник відповідача в судові засідання не з'явився, позовні вимоги не заперечив, доказів повернення коштів не представив, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача 87 750, 00 грн обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Оскільки, спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір покладається на нього повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БУДМЕГАГРУП» (79035, м. Львів, вул. Бузкова, буд. 2, приміщення Д-2, код ЄДРПОУ 40291825) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАЙБУД» (81550, Львівська обл., Городоцький район, с. Керниця, вул. Миру, буд. 2, код ЄДРПОУ 33420309) суму в розмірі, 89 350, 00 грн, з яких:

- 87 750, 00 грн - боргу;

- 1 600, 00 грн - судового збору.

3. Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 17.11.2017.

Суддя Манюк П.Т.