ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2017 року м. Київ К/800/22775/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Голяшкіна О.В. Шведа Е.Ю.

за участю секретаря судового засідання - Яроша Д.В.,

представника позивача - Кузнецова Ю.В.,

представники відповідача та третьої особи у судове засідання - не з»явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро»

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року

у справі №144/584/16-а

за позовом Бершадської місцевої прокуратури

до Метанівської сільської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро»,

про визнання рішення сесії незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2016 року Бершадська місцева прокуратура звернулася до Теплицького районного суду Вінницької області з позовом до Метанівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення 4-ї сесії 7 скликання Метанівської сільської ради Теплицького району Вінницької області від 17.12.2015 року № 32.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Метанівською сільською радою Теплицького району на сесії було прийняте рішення № 32 від 17.12.2015, «Про звільнення ТОВ «Теплик-Агро» с. Метанівка від пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Метанівка при будівництві і газопостачанні зерносушарки розташованої за адресою с. Метанівка вул. Леніна, 69а, Теплицького району Вінницької області», яким ТОВ «Теплик-Агро», звільнено від пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Метанівка Теплицького району, при будівництві газопостачання зерносушарки, керуючись ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у зв'язку із регулярною щомісячною допомогою с. Метанівка у вирішенні соціальних питань. Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» не передбачена можливість сільської ради звільняти забудовників від пайової участі у зв'язку із регулярною щомісячною допомогою. Прийняття незаконного рішення сесією Метанівської сільської ради порушує економічні інтереси держави, які полягають у недоотриманні коштів до бюджету, суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам держави та підриває авторитет органів державної влади та місцевого самоврядування. Керівник Бершадської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави так як в системі органів державної влади України та органів місцевого самоврядування України відсутні органи, які наділені відповідними функціями вирішення спірних правовідносин в даному випадку, в тому числі шляхом пред'явлення адміністративного позову в судовому порядку.

Постановою Теплицького районного суду Вінницької області від 22 червня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення 4-ї сесії 7 скликання Метанівської сільської ради Теплицького району Вінницької області № 32 від 17.12.2015 «Про звільнення ТОВ «Теплик-Агро» с. Метанівка від пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Метанівка при будівництві і газопостачанні зерносушарки розташованої за адресою с. Метанівка вул. Леніна, 69а Теплицького району Вінницької області».

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року скасовано постанову Теплицького районного суду Вінницької області від 22 червня 2016 року та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги Бершадської місцевої прокуратури до Метанівської сільської ради задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення 4-ї сесії 7 скликання Метанівської сільської ради Теплицького району Вінницької області № 32 від 17.12.2015 «Про звільнення ТОВ «Теплик-Агро» с. Метанівка від пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Метанівка при будівництві і газопостачанні зерносушарки розташованої за адресою с. Метанівка вул. Леніна, 69а Теплицького району Вінницької області».

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року скасувати та направити справу на новий розгляд до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що прокурором не наведено підстав для представництва держави у суді, а також не повідомлено відповідача про звернення до суду.

Бершадська місцева прокуратура направила на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просила залишити касаційну скаргу без задоволення, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням 4-ї сесії 7 скликання Метанівської сільської ради Теплицького району Вінницької області № 32 від 17 грудня 2015 року «Про звільнення ТОВ «Теплик-Агро» с. Метанівка від пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Метанівка при будівництві і газопостачанні зерносушарки розташованої за адресою с. Метанівка вул. Леніна 69а Теплицького району Вінницької області» звільнено ТОВ «Теплик-Агро» від пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Метанівка при будівництві газопостачання зерносушарки, у зв'язку з регулярною щомісячною допомогою с.Метанівка у вирішенні соціальних питань.

При прийнятті вказаного рішення відповідач керувався ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 68 Закону України «Про місцеве самоврядування». Підтвердження про регулярну щомісячну допомогу с. Метанівка у вирішенні соціальних питань відповідач не надав.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними Бершадська місцева прокуратура звернулася до суду з адміністративним позовом.

Переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №280/97), матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно статті 25 Закону №280/97 сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

В силу підпункту 5 пункту а) частини першої статті 28 Закону № 280/97 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

За змістом частини першої статті 63 Закону № 280/97 доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до частини п'ятої статті 60 Закону № 280/97, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Отже, з викладеного вище слідує, що органи місцевого самоврядування вирішують питання, що стосуються формування місцевих бюджетів та порядку використання і розпорядження об'єктів комунальної власності, відповідно та в межах наданих їм законом повноважень.

Згідно статті 6 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI року «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Статтею 40 Закону № 3038-VI передбачено, пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та її особливості.

Так, відповідно частини першої вказаної статті, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

У силу положень частини другої статті 40 Закону № 3038-VI замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч.3 ст.40 Закону №3038-VI).

За змістом частини четвертої статті 40 Закону № 3038-VI4 до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: 1) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; 2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; 3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; 4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; 5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; 6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури; 7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; 8) об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; 9) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); 10) об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.

Згідно частини сьомої статті 40 Закону № 3038-VI органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону.

Таким чином, органи місцевого самоврядування у випадку будівництва певних об'єктів на території відповідного їм населеного пункту, з метою участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зобов'язують замовників об'єктів будівництва здійснити пайову участь шляхом перерахування коштів до місцевого бюджету, у встановленому органом місцевого самоврядування розмірі.

Так, Метанівською сільською радою оскаржуваним рішення було звільнено ТОВ "Теплик-Агро" від пайової участі в розвитку інженерної інфраструктури села Метанівка, при будівництві газопостачання зерносушарки.

Проте, вказане будівництво, що здійснюється ТОВ "Теплик-Агро", не підпадає під ознаки підстав звільнення від пайової участі, відсутності обов'язку брати участь у розвитку інженерної інфраструктури населеного пункту встановленого законом.

Разом з цим, щомісячна регулярна допомога селу Метанівка у вирішенні соціальних питань також не може бути підставою для звільнення від пайової участі, оскільки не відповідає положенням статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про неправомірність оскаржуваного рішення Метанівської сільської ради щодо звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" від пайової участі при будівництві газопостачання зерносушарки.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновку суду апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

Судом апеляційної інстанції правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновку, викладеному в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції, воно ґрунтується на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» - залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року у справі №144/584/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді