КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 749/718/17 Головуючий у 1-й інстанції: Чигвінцев М.С. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 20 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2.) звернулася до Щорського районного суду Чернігівської області з позовом до Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Відповідач, Корюківське ОУПФ) про:

- визнання незаконним та скасування рішення Корюківського ОУПФ від 13.03.2017 року №317/05 щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 з врахуванням суми індексації 776,06 грн. відповідно до довідки №76 від 07.03.2017 року, виданої Суниченською сільською радою Щорського району Чернігівської області;

- зобов'язання Корюківського ОУПФ з урахуванням раніше виплачених сум включити з 22.12.2016 року ОСОБА_2 до розрахунку пенсії як складову заробітної плати суму індексації 776,06 грн. згідно довідки, виданої Суниченською сільською радою Щорського району Чернігівської області №76 від 07.03.2017 року, з якої були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 20.09.2017 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що в силу положень ст. 37 Закону України «Про державну службу», які були чинні на момент призначення ОСОБА_2 пенсії, та з огляду на нормативно визначені складові заробітної плати державного службовця, остання має право на перерахунок пенсії з урахуванням визначеної у довідці суми індексації.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому звертає увагу на порушення судом норм матеріального права, вказуючи на неврахування останнім відсутності правових підстав для перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку з набранням чинності 01.05.2016 року новим Законом України «Про державну службу», згідно якого пенсії державних службовців призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який, у свою чергу, не передбачає ні можливості, ні механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати. Крім того, підкреслює, що форма довідок для проведення перерахунку пенсії державним службовцям втратила чинність, а постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2003 року №865, яка визначала порядок перерахунку пенсії та на яку посилається суд першої інстанції, втратила чинність у вересні 2016 року.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачу з 11.07.2006 року було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» у розмірі 83% заробітної плати, що не заперечується сторонами.

Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 06.04.2016 року у справі №749/259/16-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Корюківського ОУПФ - визнано неправомірним та скасовано рішення від 04.03.2016 року №770/03 щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії; зобов'язано Відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідки Суничненської сільської ради від 02.03.2016 року №167 про заробітну плату, що подається до перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, з 01.03.2016 року (а.с. 19-20).

Дане судове рішення було виконано Корюківським ОУПФ, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією постанови від 04.10.2016 року ВП №52018127 про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення (а.с. 22).

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, Позивачем було з'ясовано, що до складу заробітної плати при перерахунку пенсії на підставі судового рішення у справі №749/259/16-а не було включено всі її складові.

Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 02.02.2017 року у справі №749/1118/16-а, яка набрала законної сили 21.02.2017 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області - визнано протиправними дії сільського голови Суничненської сільської ради Щорського району Чернігівської області щодо відмови у наданні письмової інформації (довідки) за інформаційним запитом від 17.09.2016 року; зобов'язано Сновську міську раду Сновського району Чернігівської області надати ОСОБА_2 довідку з повною реальною інформацією про заробітну плату сільського голови з врахуванням стажу і рангу, із зазначенням всіх видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень), індексації та премій (а.с. 16-18).

Сновською сільською радою Щорського району Чернігівської області 07.03.2017 року ОСОБА_2 було видано довідку №76 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію (а.с. 15). В указаній довідці зазначено, що фіксована сума індексації на посаді сільського голови, на якій працювала ОСОБА_2, складала 776,06 грн.

Враховуючи отриману довідку, Позивач 10.03.2017 року звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії.

Листом від 13.03.2017 року №317/05 Корюківське ОУПФ направило ОСОБА_2 рішення від 13.03.2017 року, в якому повідомило останню про відсутність підстав для задоволення вимог заяви, оскільки, по-перше, з 01.01.2015 року законодавець не пов'язує виникнення права на перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», зі зростанням заробітної плати працюючих державних службовців, по-друге, в силу п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» пенсії, призначені раніше на підставі, зокрема, Закону України «Про державну службу», не перераховуються, по-третє, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсій», який передбачав порядок перерахунку пенсії державних службовців, було виключено, по-четверте, у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII скасовано, зокрема, статтю 37-1 Закону України «Про державну службу», по-п'яте, із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 «Про деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 втратила чинність з 23.09.2016 року, по-шосте, постановою правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 року №15-2 скасовано форму довідок про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії державного службовця (а.с. 13-14).

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 22, 64 Конституції України, ст. ст. 33, 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість відмови Відповідача у перерахунку пенсії Позивачу та наявність правових підстав для його здійснення.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Пенсія в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час призначення Позивачу пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Приписами ст. 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складалася з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Крім того, згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення).

Положеннями пп. 2.2.7 п. 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5 (далі - Інструкція №5), встановлено, що суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до фонду додаткової заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що суми виплат, пов'язані з індексацією заробітної плати, віднесені Законом України «Про оплату праці» до структури заробітної плати, то відповідні виплати повинні враховуватись Корюківським ОУПФ при визначенні заробітної плати для розрахунку пенсії.

Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Приписами абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закріплено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Положеннями ч. 2 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15 і 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до абз. 7 п. 2 ч. 3 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» персональна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості: частина персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплачених страхових внесків: сума заробітної плати (грошового забезпечення, доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць.

Крім того, приписами ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Приписами ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закріплено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума індексації, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак, яка не включається до складу заробітної плати державного службовця згідно Закону України «Про державну службу», повинна враховуватися Відповідачем при обчисленні розміру його пенсії.

Аналогічна позиція викладена у рішеннях Верховного Суду України від 16.09.2014 року у справі № 21-314а14 та від 20.02.2012 року у справі № 21-430а11.

Крім іншого, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Твердження Відповідача про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії державного службовця через втрату чинності Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №899-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» судовою колегією оцінюється критично, оскільки предметом спірних правовідносин є визначення складових пенсії державного службовця, призначеної у липні 2006 року, при проведенні її перерахунку на підставі судового рішення, яке набрало законної сили та яким було підтверджено право ОСОБА_2 на здійснення такого перерахунку, а не можливості проведення такого перерахунку взагалі.

Посилання Апелянта на скасування постановою Правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 року №15-2 форми довідки для проведення перерахунку пенсії державним службовцям, що, на думку останнього, свідчить про неможливість врахування її відомостей, судовою колегією оцінюється критично, оскільки, як було встановлено раніше, дана довідка від 07.03.2017 року №76 була видана на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - залишити без задоволення, а постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 20 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко