КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 760/2672/17 Головуючий у 1-й інстанції: Лазаренко В. В.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Беспалова О.О., суддів: Губської О. А., Сорочка Є. О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 22 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років; зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України № 1789-ХІІ станом на час призначення пенсії) в розмірі 90 % від суми заробітку на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 07.11.2016 року № 18-1590 зп без обмеження її граничного (максимального) розміру, починаючи з 01.09.2016 р. з урахуванням проведених виплат.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 22 березня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити та оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 2002 року позивачу призначена пенсія за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 % від середнього заробітку.

07.12.2016 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням оплати праці працівникам прокуратури.

Листом від 05.01.2017 р. за № 1319/07 відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ, мотивуючи своє рішення тим, що відповідно до вищезазначеного нормативного акту з 01 червня 2015 року скасовуються норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу» і раніше призначені пенсії не перераховуються.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

15 липня 2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII, згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789-XII, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу 1 частини 2 статті 46-2, статті 47, частини 1 статті 49, частини 5 статті 50, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, частини 3 статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Тобто, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (07.12.2016 року) частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789, які передбачали, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком - втратили чинність.

Згідно з частиною 20 статті 86 Закону № 1697 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований статтею 50-1 Закону № 1789 при призначені пенсії, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.

Норми законодавства щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на час розгляду даної адміністративної справи є чинними і не визнані неконституційними, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.

Таким чином, оскільки чинним законодавством України визначено, що умови та порядок проведення перерахунку призначених пенсій прокурорів покладено на Кабінет Міністрів України, а останнім не визначено порядку та умов такого перерахунку, жодних підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду з непроведення перерахунку призначеної пенсії станом на момент подання позову не вбачається.

За цих обставин, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують позицію суду першої інстанції та приймаються колегією суддів в якості належних.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Керуючись ст. ст. 196, 197, 198, 202, 206, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 22 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 22 березня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення копії рішення сторонам і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя О. А. ГубськаСуддя Є. О. Сорочко