ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 листопада 2017 року

Сєвєродонецьк

Справа № 812/1577/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - позивач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку) до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» (далі – відповідач, ДП «І АП») про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач зобов'язаний щомісячно до 25 числа фінансувати виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. Суми, які підлягають відшкодуванню, підприємство обчислює самостійно та перераховує органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням щомісяця до 25 числа, відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372. За відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.10.2017 по 31.10.2017 у розмірі 116568,97 грн. Відповідач добровільно не виконує свої зобов’язання. На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Позивач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві зазначив клопотання про розгляд адміністративної справи за відсутності його представника (арк. спр. 26, 29).

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення повістки про виклик рекомендованою кореспонденцією за адресою юридичної особи, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. На адресу суду повернувся конверт із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання» (арк. спр. 27).

Зважаючи на положення частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що повістку вручено відповідачу належним чином.

Враховуючи положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд встановив таке.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП «І АП», ідентифікаційний код юридичної особи 33968601, зареєстроване як юридична особа (арк. спр. 32-36).

Позивачем у жовтні 2017 року сформовані повідомлення ДП «І АП» про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеною відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів (арк. спр. 11-19).

Зазначені повідомлення разом із листом від 09.10.2017 № 16597/04-21 «Про відшкодування наукових пенсій» (арк. спр. 8) направлені відповідачу, що підтверджено реєстром відправлених листів з повідомленням від 11.10.2017, поданих до ЦПЗ № 4, та списком № 2053 згрупованих поштових відправлень листів (арк. спр. 9-10).

На підтвердження заборгованості відповідача за період з 01.10.2017 по 31.10.2017 у сумі 116568,97 грн, позивачем до матеріалів справи також надано: картку особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку наукових пенсій (арк. спр. 7, 30) та розрахунок суми боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку наукових пенсій (арк. спр. 5-6).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, оцінюючи їх обґрунтованість, суд виходить з такого.

Згідно з частиною шостою статті 37 Закону України від 26.11.2015 року № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність» різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для цієї категорії працівників; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 2 Порядку за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Відповідно до п. 5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що у разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.

Згідно з п. 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Як слідує з матеріалів справи, на відповідача - ДП «І АП», покладено обов'язок щодо сплати до Пенсійного фонду різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники відповідача.

Враховуючи вищевикладене, УПФУ в м. Сєвєродонецьку розраховано різницю між сумою пенсії призначеної науковим працівникам державних бюджетних і не бюджетних установ, підприємств та організацій, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, про складено відповідні повідомлення.

Отримавши повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, не надавши на них заперечень та не оскарживши повідомлення в суді, відповідач фактично узгодив такі повідомлення.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають наукові працівники за період 01.10.2017 по 31.10.2017, відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена та складає 116568,97 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, суд вважає за необхідне стягнути з ДП «І АП» на користь позивача заборгованість по відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.10.2017 по 31.10.2017 в загальній сумі 116568,97 грн.

Питання про розподіл судових витрат за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» (місцезнаходження юридичної особи: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Вілєсова, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 33968601) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місцезнаходження юридичної особи: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, ідентифікаційний код юридичної особи 21792459) заборгованість по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право особи, за період 01.10.2017 по 31.10.2017 у розмірі 116568,97 грн (сто шістнадцять тисяч п’ятсот шістдесят вісім гривень 97 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя

ОСОБА_1