Справа № 822/2840/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року

м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:

головуючого-судді

ОСОБА_1

при секретарі

ОСОБА_2

за участі: представників позивача представників відповідача

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнергоБіоРесурс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 19.07.2017 року, яким Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області нарахувало ТОВ "ЕнергоБіоРесурс" пеню за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 120 322,96 грн.

Також просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 19.07.2017 року, яким відповідач нарахував ТОВ "ЕнергоБіоРесурс" штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170 грн., за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що штрафні санкції згідно із оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями застосовані відповідачем із порушенням вимог та граничних строків встановлених статтею 250 Господарського кодексу України, що, на думку позивача, є підставою для їх скасування.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просять їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю, пояснивши суду, що податкові повідомлення-рішення є правомірними, оскільки прийняті у повній відповідності до вимог Податкового кодексу України, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Вказують, що позиція позивача про необхідність застосування відповідачем за порушення вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строків, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України, є помилковою.

Зазначають, що перевірка позивача була проведена у 2017 році, оскільки станом на час вчинення позивачем правопорушення діяв мораторій, який забороняв контролюючому органу проводити перевірки у період з 2015 року по 2016 рік включно.

Письмові заперечення представників відповідача додані до матеріалів справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ЕнергоБіоРесурс" з питань своєчасності надходження валютних цінностей на Україну та підтвердження повідомлення ПАТ "Райффайзен банк Аваль" від 05.08.2015 року №35-4-1-00/9-3121 щодо порушення строків розрахунків в іноземній валюті по контракту №1 від 23.03.2015 року за період з 23.03.2015 року по 31.05.2017 року.

За результатами перевірки відповідач склав акт від 26.06.2017 року № 1048/22- 01-14-04/37462646.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- частини 1 статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року та пункту 1 постанови Правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 03.03.2015 року №160 щодо дотримання законодавчо встановленого строку надходження валютної виручки за експортований товар по контракту № 1 від 23.03.2015 року;

- вимог указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" від 18.06.1994 року № 319/94 та пункту 1 статті 9 декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", в частині не проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.10.2015 року.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові - повідомлення рішення від 19.07.2017 року:

- № НОМЕР_1, яким ТОВ "ЕнергоБіоРесурс" нарахована пеня за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 120 322,96 грн.;

- № НОМЕР_2, яким ТОВ "ЕнергоБіоРесурс" нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170 грн., за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження зазначених податкових повідомлень - рішень, за результатами якого скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення - рішення - без змін.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями відповідача, позивач звернувся із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Перевіркою правомірності проведення позивачем розрахунків в іноземній валюті встановлено, що 23.03.2015 року між ТОВ "ЕнергоБіоРесурс" (продавець) та ООО "Кормомил" (покупець) укладений експортний контракт № 1.

За умовами контракту продавець зобов'язаний поставити лінію сушки пивної дробини та лінію гранулювання біомаси, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити обладнання.

Контрактом передбачено, що його ціна складає 35000 дол. США та включає вартість транспортування, пакування, маркування, страхування, введення в експлуатацію, гарантійного обслуговування.

На виконання умов контракту № 1 від 23.03.2015 року ТОВ "ЕнергоБіоРесурс" здійснено відвантаження товару на користь нерезидента ООО "Кормомил" (Республіка Білорусь), згідно з митними деклараціями типу ЕК 10 АА на загальну суму 35000 дол. США, а саме:

- № 125130005/2015/561210 від 23.04.2015 року на суму 12000,00 дол. США / 270506,32 грн.;

- № 400050000/2015/004053 від 30.04.2015 року на суму 18000,00 дол. США / 378842,98 грн.;

- № 400050000/2015/004055 від 30.04.2015 року на суму 5000,00 дол. США / 105234,16 грн.

Постановою Правління Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" № 270, яка набрала чинності 12.05.2014 року, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статті 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними та імпортними операціями передбачений в Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 року за № 338/3631 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 2.2 розділу 2 цієї Інструкції відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації або підписання акта (іншого документа).

До перевірки ТОВ "ЕнергоБіоРесурс" надані акти введення обладнання в експлуатацію від 05.05.2015 року та від 18.09.2015 року без зазначення конкретних сум, водночас вартість послуг по монтажу та введенню обладнання в експлуатацію включена позивачем до фактурної вартості вантажно-митних декларацій (загальна вартість яких складає 35000 дол. США). Крім того умовами контракту передбачено, що ціна контракту складає 35000 дол. США та включає в себе, зокрема, введення обладнання в експлуатацію.

Враховуючи вищевикладене, граничні строки розрахунків за експортними операціями наступні:

- МД № 125130005/2015/561210 від 23.04.2015 року на суму 12000,00 дол. США / 270506,32 грн. - граничний строк надходження коштів від нерезидента - 22.07.2015 року;

- МД № 400050000/2015/004053 від 30.04.2015 року на суму 18000,00 дол. США / 378842,98 грн. - граничний строк надходження коштів від нерезидента - 29.07.2015 року;

- МД № 400050000/2015/004055 від 30.04.2015 року на суму 5000,00 дол. США / 105234,16 грн. - граничний строк надходження коштів від нерезидента - 29.07.2015 року.

Валютна виручка по контракту №1 від 23.03.2015 року надійшла від нерезидента ООО "Кормомил" (Республіка Білорусь) на валютний рахунок ТОВ "ЕнергоБіоРесурс" на загальну суму 35000 дол. США згідно з наступними виписками банку: від 29.04.2015 року на суму 1500,00 дол. США / 33393,61 грн.; від 05.05.2015 року на суму 10445,00 дол. США / 220727,87 грн. та 55,00 дол. США - комісія банку; від 16.10.2015 року на суму 23000,00 дол. США / 498884,21 грн.

Валютні кошти по МД № 400050000/2015/004053 та № 400050000/2015/004055 від 30.04.2015 року в сумі 23000,00 дол. США надійшли з порушенням законодавчо встановленого строку на 79 днів (з 30.07.2015 року по 16.10.2015 року).

Невідповідність висновків акту перевірки зазначеним нормам Закону та Указу в судовому засіданні не встановлена, позивач дійсно вчинив вказані порушення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Як встановлено постановою Правління Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" № 270, яка набрала чинності 12.05.2014 року, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статті 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно із статтею 4 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Проаналізувавши вищевказані положення Податкового кодексу України, суд вважає, що поняття "пеня" в розумінні Податкового кодексу України - "сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки" - є відмінним від правової природи пені, визначеної Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Більше того, поняттями фінансова санкція та штраф пеня не охоплена, а тому, в силу вказаних норм, грошовим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України не є.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України визначено перелік адміністративно-господарських санкцій, які можуть застосовуватися до суб'єктів господарювання у порядку встановленому законом, зокрема, такі санкції як адміністративно-господарський штраф, припинення експортно-імпортних операцій, обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання тощо. Проте, наведений у статті 239 перелік адміністративно-господарських санкцій не є вичерпним, оскільки, зазначена стаття передбачає можливість застосування до суб'єктів господарювання інших адміністративно-господарських санкцій, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

З огляду на викладене, пеня за порушення у сфері ЗЕД є адміністративно-господарською санкцією.

Як видно з матеріалів справи, податковим органом встановлене порушення позивачем частини 1 статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями від 23.09.1994 року. Разом з тим, цей закон не встановлює строки для застосування адміністративно-господарських санкцій, в т.ч. пені, тому ці строки обчислюються, виходячи з правил встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, має дотримуватися наведених положень законодавства, у зв'язку з чим може прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як пені, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності незалежно від дня виявлення.

Дана правова позиція висловлена ВСУ у постанові від 04.11.2014 року у справі № 21-469а14.

Аналогічний підхід до розуміння суті адміністративно-господарських санкцій та їх відмінність від штрафних санкцій, визначених у податковому законодавстві, був сформульований (з певними поправками) у постановах ВСУ від 04.07.2011 року (справа № 21-163а11), 10.07.2012 року (справа № 21-147а12), 27.05.2014 року (справа № 21-126а14).

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Райффайзен банк Аваль" листом від 05.08.2015 року №35-4-1-00/9-3121 повідомив податковий орган щодо порушення позивачем строків розрахунків в іноземній валюті по контракту № 1 від 23.03.2015 року.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач отримав вказаний лист банку 10 серпня 2015 року.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу нарахована пеня в розмірі 120 322,96 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170 грн., за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, контролюючим органом винесено 19.07.2017 року, тобто з порушенням шестимісячного строку, та пізніше одного року з дня порушення позивачем встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Суд зауважує, що закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строків виключає застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Суд критично оцінює посилання представників відповідача на те, що перевірка позивача була проведена у 2017 році, оскільки станом на час вчинення позивачем правопорушення діяв мораторій, який забороняв контролюючому органу проводити перевірки у період з 2015 року по 2016 рік включно, враховуючи наступне.

Так, Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року № 71-VIII передбачає, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що дія мораторію на проведення перевірок у період з 2015 року по 2016 рік включно не надає право контролюючому органу приймати рішення про накладення на позивача адміністративно - господарських санкцій з порушенням строків, передбачених частиною 1 статті 250 ГК України.

Посилання відповідача на приписи статті 102 Податкового кодексу України, суд вважає такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм права, оскільки вищезазначена стаття ПК України стосується суми грошових зобов'язань платника податків, визначених нормами цього Кодексу, однак нарахування суми пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті по експортним операціям, як вже неодноразово встановлював у своїх рішеннях Верховний Суд України, регулюється зовсім іншими нормативно - правовими актами, в першу чергу - Законом України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті".

В зв'язку з тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом з порушенням частини 1 статті 250 ГК України, суд приходить до висновку, що їх необхідно визнати протиправними і скасувати.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 19.07.2017 року, яким Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області нарахувало товариству з обмеженою відповідальністю "ЕнергоБіоРесурс" пеню за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 120 322,96 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 19.07.2017 року, яким Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області нарахувало товариству з обмеженою відповідальністю "ЕнергоБіоРесурс" штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170 грн., за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 13.11.2017 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 13 листопада 2017 року

Суддя

/підпис/

ОСОБА_1

"Згідно з оригіналом" Суддя

ОСОБА_1