ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року

м. Полтава

Справа № 816/1408/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

позивача

ОСОБА_1

до відповідача

Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про

визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

18.08.2017 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, а саме просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,0 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області за межами населених пунктів, яка викладена у листі від 15.06.2017 № 7695/6-17;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,0 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області за межами населених пунктів, з урахуванням висновків суду.

Позов обгрунтовано тим, що відповідач у спірному рішенні не зазначив, які саме порушення та/або недотримання вимог законодавства було допущено ОСОБА_1 при поданні на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також яким чином можливо усунути недоліки поданого позивачем проекту.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Відповідач попередньо надав до суду заперечення у яких стверджує про правомірність прийнятого ним рішення, оскільки наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 12.08.2015 № 740/0/75-15-СГ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на момент затвердження проекту втратив чинність. Тому, на думку відповідача, ОСОБА_1 не виконала вимоги вказаного наказу, а саме: не подала на затвердження проект землеустрою до визначеного наказом строку. Також відповідач зауважив, що проект землеустрою не в повній мірі відповідає вимогам законодавства, що визначено висновком Державної експертизи землевпорядної документації від 30.11.2016 № 1633.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 14.04.2015 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держземагентства у Полтавській області із заявою від 26.03.2015 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в адміністративних межах Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області (за межами населеного пункту) за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля). Також у вказаній заяві позивач зазначила, що бажана земельна ділянка надана їй у постійне користування рішенням виконкому Чутівської сільської ради № 55 від 15.12.2000. До заяви ОСОБА_1 додала копію паспорту та ідентифікаційного номеру, рішення виконкому Чутівської сільської ради № 55 від 15.12.2000, викопіювання /а.с. 52-53/.

12.08.2015 ГУ Держагеокадастру у Полтавській області видано наказ № 740/0/75-15-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,0 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області за межами населених пунктів. Пунктом 2 цього наказу визначено, що громадянці ОСОБА_1 протягом року забезпечити розробку та погодження в установленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а пунктом 3 – у разі невиконання вимог пункту 2 вважати цей наказ таким, що втратив чинність /а.с. 51/.

На підставі клопотання ОСОБА_1 та згідно з дозволом на розробку проекту землеустрою, наданого наказом від 12.08.2015 №740/0/75-15-СГ, Приватним підприємством "Проектант" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Чутівської сільської ради (за межами населеного пункту) Оржицького району Полтавської області /а.с.17-38/.

Висновком Відділу Держгеокадастру в Оржицькому районі Полтавської області від 21.09.2016 №157/0/41-16 погоджено проект землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності, що перебувають в постійному користуванні громадян, за межами населених пунктів на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області /а.с.36/.

За твердженням позивача, у зв'язку з тим, що проект землеустрою був виготовлений у строк, що перевищував строки, визначені наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 12.08.2015 № 740/0/75-15-СГ, ОСОБА_1 повторно звернулась до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням від 07.12.2016 (вх. № М-21739/0/5-16 від 30.12.2016) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель с/г призначення державної власності площею 1,00 га ріллі із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту у контурі № 1 на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області /а.с. 55/.

Наказом від 26.01.2017 № 746 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" відповідач надав дозвіл гр. ОСОБА_1 на розроблення такого проекту землеустрою /а.с.54/.

26.05.2017 ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з заявою про затвердження розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер: 5323687700:00:016:0014, додавши до заяви: проект землеустрою, витяг з Державного земельного кадастру /а.с. 49/.

Листом від 15.06.2017 № 7695/6-17 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що поданий на розгляд і затвердження проект землеустрою необхідно доопрацювати з урахуванням наказу Головного управління Держгеокадстру у Полтавській області "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 26.01.2017 № 746-СГ та запропонував звернутись позивачу до розробника землевпорядної документації для приведення представлених документів у відповідність до вимог законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійснення землеустрою /а.с. 50/.

Позивач не погоджуючись із відмовою, викладеною у вказаному листі, оскаржила її до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом "а" частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до частин першої - третьої статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 79 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

У частині першій статті 116 Земельного кодексу України зазначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Частиною третьою та четвертою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно з частиною восьмою статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 ^{1 цього Кодексу.}

^{Відповідно до частини першої статті 1861 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.}

Згідно з частиною четвертою статті 186¹ Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина п'ята статті 186¹ Земельного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 186¹ Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Частиною сьомою статті 186¹ Земельного кодексу України встановлено, що органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

Відповідно до частини третьої статті 50 Закону України "Про землеустрій" (у редакції чинній на час звернення позивача із заявою вх. № С-11879/0/5-17 від 30.05.2017) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва III - V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Матеріалами справи підтверджено, що Відділом Держгеокадастру в Оржицькому районі Полтавської області відповідно до вимог статей 116, 118, 121, 186¹ Земельного кодексу України розглянуто проект землеустрою, розроблений на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 26.01.2015 № 746-СГ, та 21.09.2016 складено висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №157/0141-16, відповідно до пункту 12 якого погоджено "Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ – 01.01.03) за рахунок земель державної власності, що перебувають постійному користуванні громадян, за межами населених пунктів на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області" /а.с. 36/. У вказаному висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зазначено, що строк дії висновку є необмеженим /а.с. 36 (зворотній бік)/. Також у підпункті 5.2 пункту 5 висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вказано, що форма власності: державна.

Таким чином, відповідач (орган, який уповноважений погоджувати проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок) не встановив невідповідність положень проекту вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Згідно з частиною дев'ятою статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (частина тринадцята статті 123 Земельного кодексу України).

Оскаржуваним рішенням /а.с. 50/ позивача повідомлено, що поданий на розгляд і затвердження проект землеустрою необхідно доопрацювати з урахуванням наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" №746-СГ від 26.01.2017.

Водночас, з цього листа неможливо встановити, яким саме чином позивач повинен доопрацьовувати проект, що в свою чергу, призводить до неоднозначного трактування абзацу другого рішення та неможливості його виконання.

Суд зазначає, що проект землеустрою розроблявся та погоджувався на підставі наказу ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 12.08.2015 №740/0/75-15-СГ /а.с. 4/, а не наказу №746-СГ від 26.01.2017.

Із пояснень позивача у позовній заяві встановлено, що звернення для отримання наказу ГУ Держгеокадастру в Полтавській області №746-СГ від 26.01.2017 (на спірну земельну ділянку) зумовлене нерозробленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у терміни, указані в наказі від 12.08.2015 №740/0/75-15-СГ.

Суд зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, згідно з підпунктом 3 пункту 2 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою" від 02.06.2015 № 497-VIII (набрав чинності 27.06.2015) статтю 22 Закону України "Про землеустрій" доповнено частиною другою такого змісту: "Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії".

Таким чином, встановлення відповідачем строку дії наказу від 12.08.2015 №740/0/75-15-СГ суперечить статті 22 Закону України "Про землеустрій", виходить за межі повноважень ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та фактично звужує права особи на набуття у власність чи користування земельною ділянкою.

Посилання відповідача в оскарженому рішенні на статтю 28 Закону України "Про землеустрій" суд не приймає до уваги, оскільки норми цієї статті регулюють відносини між замовником та розробником документації із землеустрою, а не із особою, зацікавленою в отриманні земельної ділянки, та розпорядником таких земельних ділянок.

Щодо посилань відповідача на "Тимчасовий порядок взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 № 580 (діє з 16.09.2016), суд зазначає таке.

Так, пунктом 2 вказаного Тимчасового порядку визначено, що для погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки особа, яка відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про землеустрій" є розробником проекту землеустрою, подає до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою у паперовому та електронному вигляді.

Надалі розгляд та погодження або відмова у погодженні проектів землеустрою здійснюються працівниками територіальних органів Держгеокадастру, які вибрані за принципом випадковості системою електронного документообігу Держгеокадастру (пункт 8 Тимчасового порядку).

Згідно з пунктами 15-17 Тимчасового порядку за результатами розгляду проекту землеустрою відповідний експерт державної експертизи у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня надходження проекту землеустрою, готує висновок згідно з додатком, скріплює його в електронній формі своїм електронним цифровим підписом, після чого реєструє у системі електронного документообігу Держгеокадастру.

Оригінал висновку в електронній формі надсилається електронною поштою розробнику у строк, що не перевищує одного робочого дня з дня його реєстрації у системі електронного документообігу Держгеокадастру.

Територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки у строк, що не перевищує одного робочого дня після реєстрації у системі електронного документообігу Держгеокадастру висновку, роздруковує його, завіряє роздрукований висновок печаткою та подає його розробнику разом з оригіналом проекту землеустрою у паперовому вигляді.

Сторонами не заперечується, що розробником проекту землеустрою – ПП "Проектант" подано вказаний проект на затвердження до Відділу Держгеокадастру в Оржицькому районі Полтавської області у порядку, визначеному чинним законодавством. Відділом Держгеокадастру в Оржицькому районі Полтавської області 21.09.2016 складено відповідний висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за №157/0/41-16.

Отже, позивачем не було допущено порушень вимог чинного законодавства щодо подання на затвердження проекту землеустрою до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки.

Крім того, відповідачем не надано доказів скасування висновку відділу Держгеокадастру у Оржицькому районі Полтавської області №157/0/41-16 від 21.09.2016 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Також відповідач у письмових запереченнях проти позову, як на підставу для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою, посилається на висновок державної експертизи землевпорядної документації від 30.11.2016 № 1633 /а.с.12/, у пункті 11 якого зазначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1Г, для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ-01.01.03) в адміністративних межах Чутівської сільської ради (за межами населеного пункту) Оржицького району Полтавської області не в повній мірі відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам, правилам, повертається на доопрацювання згідно з зауваженнями, вказаними у пункті 10.

Суд вважає необґрунтованими вказані доводи відповідача з огляду на те, що у рішенні ГУ Держгоекадастру у Полтавській області, яка оформлене листом № 7695/6-17 від 15.06.2017, про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зазначений вище висновок взагалі не вказується, як підстава для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення ГУ Держгоекадастру у Полтавській області, яке викладене в листі № 7695/6-17 від 15.06.2017 про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,0 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області за межами населених пунктів.

З огляду на викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,0 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області за межами населених пунктів, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яке викладене в листі № 7695/6-17 від 15.06.2017, яким відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,0 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області за межами населених пунктів, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.С. Канигіна