-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Іванківський районний суд Київської області
смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52
Справа № 2- 637 /10
РІШЕННЯ
іменем України
14 липня 2010 року Іванківський районний суд Київської області у складі:
головуючої - судді Тетервак Н.А., при секретарі - Мельниченко Т.В.,
з участю представника позивачки - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання відповідача зробити перерахунок пенсій,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання відповідача перерахувати їй основну та додаткову пенсію відповідно до ст.. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,починаючи з 01 червня 2010 року та стягнути з відповідача недоплачені суми основної та додаткової пенсії за період з 01.11. 2006 року по 31 .05. 2010 року в сумі 140 685 грн. 41 коп.
Позивачка посилається на те, що вона є інвалідами 2 групи, категорії 1 внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ст.. 54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй, як інваліду 2 групи, щодо якої встановлено причинний зв’язок з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, пенсія повинна бути призначена в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за-віком. Крім того, відповідно до ст. 50 вказаного Закону, їй повинна бути призначена додаткова пенсія за шкоду особам, які віднесені до категорії 1 - як інваліду 2 групи,- це в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Проте, відповідач виплачував їй пенсію до липня 2008 року використовуючи розрахункову величину 19,91 грн., яка була встановлена Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01. 2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів,фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», азі липня 2008 року,відповідно до Постанови Кабінету Міністерства України від 16 липня 2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» відповідач встановив мінімальну величину в розмірі 1090 грн., що суперечить вимогам ст.. 22 Конституції України та суттєво звужує обсяг її прав і свобод.
Позивачка просить визнати дії відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі щодо призначення їй пенсії в розмірах,що не відповідає вимогам ст. 54 та ст. 50 Закону України від 28.02. 1991 року № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
Зобов’язати відповідача з 1 червня 2010 року провести перерахунок її пенсії на рівні,не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до вимог ст.. 54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії - в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.. 50 Закону, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої
ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
А також стягнути з Управляння Пенсійного фонду України Іванківському районі на її користь недоплачену суду державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як різницю між фактично виплаченою сумою пенсії та належною їй сумою за період з 01 листопада 2006 року по 31 травня 2010 року в сумі 140 685 грн. 41 коп.., згідно проведеним та долученим до позову розрахунком.
Звільнити від сплати судового збору та стягнути судові витрати з відповідача.
В судовому засіданні представник позивачки підтримав позов.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день і час слухання справи повідомлений вчасно, надіслали суду письмове заперечення, в якому позов не визнають, посилаючись на те, що управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі діяло в межах чинного законодавства України, визнавши, що відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміри державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.
Проте, ч.1 ст. 28 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення пенсій, призначених згідно із цим законом, а тому щодо пенсіонерів, яким призначена пенсія за іншими законами, він не застосовується. Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено пенсії, виходячи з мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був. Відповідач діяв у межах бюджетного законодавства, постанов КМ України, якому відповідно до ст.. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надано право роз’яснення порядку застосування цього закону.
Відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши представника позивачки, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позивачка, ОСОБА_2,- є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС №3, постраждала від внаслідок Чорнобильської катастрофи -1 категорії( а.с. 6), інвалідами 2 групи, що підтверджено відповідним посвідченням Серії А№ 013590, довідкою ВТЄ-25 №057456( а.с. 7), довідкою Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі.
Позивачка, проживаючи у с.м.т. Іванків АДРЕСА_1, отримує з листопада 2006 року нараховану відповідачем пенсію:
З листопада 2006 року по грудень 2007 року :основна пенсія - 624грн. 40 коп.; Додаткова - 14.93 грн.
З січня 2008 року по березень 2008 року:основна пенсія - 940грн.,додаткова -
94грн.
З квітня 2008 по червень 2008 року: основна - 962грн. та додаткова - 9бгрн. 20 коп.
З липня 2008 року по травень 2010 року основна пенсія - 1090 грн., додаткова до листопада 2009 року - 99грн. 60 коп., з грудня 2009 року - 114 грн. 60 коп. . Довідка пенсійного фонду на а.с. 10-11).
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема, інвалідам 2 групи - 75% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.4 ст. 54 цього ж Закону „ в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим зокрема: по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком».
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював цей розмір, немає, а тому посилання відповідача на те, що ст. 28 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” щодо розміру мінімальної пенсії за віком не може застосовуватися до визначення розміру пенсії, призначеної за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає некоректним, оскільки в останньому визначено за базу для обрахування пенсії саме мінімальну пенсію за віком.
Пенсія та додаткова пенсія позивачці нараховувалася та виплачувалася саме відповідачем, а тому посилання на те, що вони не є розпорядниками коштів Фонду, з якого виплачуються такі видатки, є некоректним, як і посилання на те, що коштів на такі виплати Пенсійний фонд немає, оскільки вони не фінансуються з коштів пенсійного фонду. Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року по справі „Кечко проти України” в п.23 зазначив „ суд зауважує, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїх робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовити у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. П. 26 Суд не приймає до уваги аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань ”.
З ст. 62 Закону слідує, що Кабінет Міністрів України дає роз’яснення порядку застосування Закону, і аж ніяк не встановлює розмір компенсацій, чи змінює той, що вже вказаний в Законі.
А отже постанови КМ України, на які посилається у своєму запереченні відповідач, як на підставу відповідності своїх дій чинному законодавству ( № 523 від 30.05.1997 року, № 530 від 28.05.2008 року, № 654 від 16.07.2008 року) є такими, що не відповідають нормам ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що визначав за базу обрахунку пенсії таким особам з розрахунку мінімальної пенсії за віком.
В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п. 1) та основи соціального захисту ( п.6).
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Виплата коштів у розмірі, який значно менший ніж той, що встановлений ст. 50, 54 Закону, є неправомірною.
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю України є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави ( ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними ( ст. 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений
( ст.22).
Окрім того, встановлений ч.2 ст. 95 Конституції України , ч.2 ст. 38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків , пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
За змістом положень ч.2 та 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод.
Таким чином, враховуючи те, що зазначені вище зміни до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 09.07.2007 року та 22.05.2008 року визнані неконституційними, а отже втратили чинність саме з цього дня, відповідно чинними з того ж дня і по даний час є попередня редакція цих статей, тому позов слід задовольнити: визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачці основної та додаткової пенсій у розмірах, визначених ч.4 ст. 54 та ст..50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01 червня 2010 року, як вказано в позовній заяві, так як вимоги в цій частині позову є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь недоплачені суми державної та додаткової пенсії за шкоду,заподіяну здоров’ю , як різницю між фактично виплаченою сумою пенсії та належною їй сумою згідно ст..ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,за період з 1 листопада 2006 року по 31 травня 2010 року в сумі 140 685 грн. 41 коп.., згідно з проведеним та долученим до позову розрахунком.
В позові позивачка посилається на ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення, яким визначено, що суми пенсії,не одержані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Як слідує з довідки №06/337 від 27.05. 2010 року та довідки № 06/ 337 від 27.05. 2010 року( а.с. 10-11), як слідує із змісту позовної заяви, пенсія ОСОБА_2 була нарахована згідно Постанов Кабінету Міністрів, а не відповідно до ст..ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивачка не заперечує, що нараховану їй суму пенсії(згідно наданої довідки) вона одержала вчасно.
Крім того, позивачка не надала суду доказів, що спірна сума позивачці все ж була нарахована, але не виплачується.________
З заперечень відповідача сліду є, що спірна сума позивачці не нараховувалася.
Оскільки позивачка просить перерахувати їй пенсію з 01 червня 2010 року і право змінити вимоги належать лише позивачу, суд не може виходити за межі пред’явленого позову, так як лише Управління Пенсійного фонду може нараховувати та перераховувати суми пенсій, а тому в цій частині позову слід відмовити.
На підставі викладеного, ст.. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.
5,10, 57, 60, 64, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про Державне мито», суд
ВИРІШИВ:
1.Цивільний позов задовольнити частково.
2.Визнати дії відповідача щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2 за період з 01.06. 2010 року відповідно до ст..ст. 50,54 Закону України» «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
З.Зобов’язати відповідача - управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії, яка повинна становити 8 мінімальних пенсій за віком згідно ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю згідно ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи «, яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленою частиною першою ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ст.52 Закону України « Про державний бюджет України на 2010 рік» , починаючи з 01 .06. 2010 року.
В решті позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Київської області через Іванківський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з моменту його проголошення заяви про апеляційне оскарження, і протягом 20 днів з дня подачі такої заяви - апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. А якщо заява була подана, але у встановлений строк не подано апеляційну скаргу, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано - після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
скопійовано
-
скопійовано
-
