ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 листопада 2017 р. Справа № 902/816/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області

(вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21100)

до Публічного акціонерного товариства «Племзавод «Літинський»

(вул. Центральна, 1, с. Громадське, Літинський район, Вінницька область, 22343)

про відшкодування збитків в сумі 15 364,73 грн.

за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д.,

представників сторін:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю № 8 від 23.01.2017р.:

відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_2 екологічна інспекція у Вінницькій області звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Племзавод «Літинський» 15 364,73 грн. збитків за порушення природоохоронного законодавства у зв'язку із здійсненням спеціального водокористування без наявності дозволу.

Ухвалою суду від 04.09.2017 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/816/17 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 22.09.2017року та зобов'язано сторін надати докази необхідні для вирішення спору.

Ухвалою суду від 22.09.2017 року, за клопотанням представника відповідача, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, оголошено перерву в судовому засіданні до 07.11.2017 року.

04.10.2017 року від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній заперечує проти позову посилаючись на наступне. Для розрахунку збитків була застосована наступна формула Збитки=5х3860х79,61/100, де 79,61 вартість ренти ста кубометрів води. Однак, як стверджує відповідач, він, відповідно до ст. 297 Податкового кодексу України, звільняється від рентної плати за воду, як платник фіксованого податку четвертої черги. Тому, якщо замість 79,61 підставити нуль, то і сума збитків буде нуль.

Щодо прострочення терміну дії дозволу останній наголошує на тому, що ще в кінці 2015 року йшла підготовка до отримання нового дозволу. З цією метою директор особисто звертався в Подільську гідреологічну партію за погодженням, де йому повідомили, що дозвіл видається у м. Києві. За порадою екологічної інспекції відповідач звернувся до ТОВ «Терра-еко», товариства яке займається виготовленням проектних документів та отримання дозволу на спецводокористування. Договір з ТОВ «Терра-еко» був укладений 22.01.2016 року, а дозвіл отримано 10.03.2016 року. Відповідно до пояснень ТОВ «Терра-еко», дозвіл повинен бути виданий в термін до тридцяти днів, однак з невідомих причин допущено прострочку у його видачі. (а.с. 54-56)

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування збитків в сумі 15 364,73 грн. позивач посилається на встановлення ОСОБА_2 екологічною інспекцією у Вінницькій області за результатами перевірки порушення Публічним акціонерним товариством «Племзавод «Літинський» ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України, а саме здійснення в період з 26.01.2016р. по 10.03.2016р. спеціального водокористування (видобутку підземних вод) із артезіанських свердловин для господарських потреб за відсутності дозволу на спецводокористування внаслідок чого, за твердженням позивача, спричинено збитки державі на суму 15 364,73 грн.

В якості нормативної підстави позову позивач посилається на ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 47, 68, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 07.04.2017 р. на підставі наказу № 22-П від 13.03.2017 р. та направлення № 090 від 03.04.2017 р., ОСОБА_2 екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено планову перевірку додержання Публічним акціонерним товариством «Племзавод «Літинський» (ПАТ «Племзавод «Літинський») вимог чинного природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 121/ВН від 07.04.2017р. (а.с. 8-13).

Відповідно до вказаного акту встановлено, що ПАТ «Племзавод «Літинський» спеціалізується на вирощуванні зернових культур та розведення ВРХ. Джерелом водопостачання на підприємстві є дві водозабірні свердловини глибиною 90 та 105 м, діаметром 2,5 та 19,0 кубм./год відповідно. Вода використовується для господарсько-питних потреб, в т.ч. напування ВРХ, а також для обробки сільськогосподарських угідь.

ПАТ «Племзавод «Літинський» здійснює спеціальне водокористування згідно дозволу на спеціальне водокористування № 1252 від 11.03.2016р. з терміном дії до 03.03.2021р. Попередній дозвіл на спеціальне водокористування № 5692 мав термін дії до 25.01.2016р. Таким чином, у період з 26.01.2016р. по 10.03.2016р. підприємство здійснювало самовільне водокористування без відповідного дозволу. Облік забору та використання води на підприємстві здійснюється. Свердловини утримуються у задовільному стані, огороджені, доступ сторонніх осіб обмежено. Лічильник на свердловині встановлений та повірений. Підприємство звітується по формі 2-ТП (водгосп) за забір та використання підземних вод. Згідно звітності перевищень встановлених лімітів не встановлено 64,2 тис куб.м. при ліміті 71,5 тис куб.м..

07.04.2017 р., у звязку із виявленими порушеннями, на інженера з охорони праці ПАТ «Племзавод «Літинський» ОСОБА_3 складено протокол № 006744 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 48, ст.ст. 60, 82-1 КУпАП, за результатами розгляду якого винесено постанову № 03/901 від 10.04.2017 р., за якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.48, ст. 60, ст. 82-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 102,00 грн (а.с. 16).

Суму штрафу відповідачем сплачено у добровільно порядку, що стверджується наявною в справі копією квитанції № 0.0.749828840.1 від 20.04.2017р. (а.с. 17).

Листом-претензією вих. № 1543/03 від 24.04.2017 р. ОСОБА_2 екологічною інспекцією у Вінницькій області запропоновано відповідачу в добровільному порядку сплатити заподіяні збитки за порушення природоохоронного законодавства в розмірі 15 364,73 грн. (а.с. 19)

Однак, як вбачається з матеріалів справи, вказану суму збитків відповідачем в добровільному порядку не сплачено.

Несплата відповідачем вищезазначеної суми збитків в добровільному порядку слугувала підставою звернення ОСОБА_2 екологічної інспекції у Вінницькій області з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

За змістом ст.14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної-влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із ст.1 Водного Кодексу України, водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів)

У відповідності до ст.42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Частиною 1 статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів (ст. 46, ч. 1 ст.47 Водного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно зі ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється на підставі клопотання водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державним органом водного господарства. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюється ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. Спеціальне водокористування є платним.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.49 Водного кодексу України водокористувачі зобовязанні здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

За приписами статті 17 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність відповідно до порядку спеціального водокористування, пов'язаного із застосуванням водопровідних мереж, споруд, технічних пристроїв для забору води безпосередньо з водних об'єктів. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування визначаються ліміти та строки спеціального водокористування. Строки спеціального водокористування встановлюються органом, який видає дозвіл на спеціальне водокористування. У разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.

У п. 4.5.2 роз'яснення Вищого господарського суду України від 27.06.2001 р. № 02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» зазначено, що використання природних ресурсів без відповідного дозволу є самовільним.

На підтвердження факту противоправної поведінки відповідача ОСОБА_2 екологічною інспекцією у Вінницькій області надано акт від 07.04.2017 р. проведення планової перевірки додержання ПАТ «Племзавод «Літинський» вимог чинного природоохоронного законодавства відповідно до якого, зокрема, встановлено здійснення відповідачем з 26.01.2016 р. по 10.03.2016 р. спеціального водокористування (видобутку підземних вод) з водозабірних свердловин для господарських потреб за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням статей 44, 49 ВК України.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст.110 ВК України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Згідно зі ст.111 ВК України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних/обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

В пунктах 1.3., 1.6. роз'яснень Вищого господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» зазначено, що розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача. Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування) регламентується Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389 та зареєстрованою в Мін'юсті України від 14.08.2009 р. за № 767/16783 зі змінами Наказ № 367 від 13.10.2015 р.

Розмір збитків, завданих відповідачем внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування за період з 26.01.2016 р. по 10.03.2016 р. визначено позивачем у розрахунку, який здійснено на підставі ОСОБА_1 за формулою: 3сам = 5 х W х Тар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), 3860 м.куб.; Тар - розмір, грн/100кубм., аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води встановленого ст. 255 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення. Загальний розмір збитків за вказаний період склав 15 364,73 грн (а.с. 18).

Як вбачається з матеріалів справи у діях ПАТ «Племзавод «Літинський» наявні достатні підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема, протиправна поведінка відповідача полягає у самовільному (без спеціального дозволу на водокористування) заборі води з водозабірних свердловин, що підтверджується актом перевірки додержання ПАТ «Племзавод «Літинський» вимог чинного природоохоронного законодавства від 07.04.2017 р., наявна сама шкода, яку обраховано позивачем відповідно до ОСОБА_1 розрахунків розмірів відшкодування збитків, а також причинний зв'язок, що виражений у заподіянні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджено наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в розмірі 15 364,73 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що останнім вчинено всіх залежних від нього дій для отримання дозвільних документів на спеціальне водокористування, що на його думку, доводить відсутність умислу у заподіянні збитків державі, і що з 26.01.2016 р. по 10.03.2016 р. порушення відповідачем водного законодавства України відбулось з вини державних органів, якими порушено строки видачі відповідного дозволу, оскільки наведені доводи не підтверджено належними та допустимими доказами.

Відсутність умислу відповідача у завданні державі збитків не виклює його вини, оскільки винна дія особи може відбуватися не лише за умислу, а й з необережності. В даному випадку вчасне неотримання відповідачем відповідних дозвільних документів відбулось з його вини. Протилежного останнім не доведено.

Посилання відповідача на ст. 297 Податкового кодексу України та звільнення його від рентної плати за воду, як платника фіксованого податку четвертої черги також не доведені останнім. Відповідно до довідки Літинськго відділення Калинівської ОДПІ ГУ ДФС № 198 від 30.06.2017р., наданої відповідачем в підтвердження наведених доводів, вбачається, що відповідач є платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2017р., тоді як порушення природоохоронного законодавства відбулося у 2016 році.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодних належних та допустимих доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення збитків, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі з врахуванням вищевикладених мотивів.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 4-6, 22, 31, 32, 33, 34, 36, 42, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Племзавод «Літинський» (вул. Центральна, 1, с. Громадське, Літинський район, Вінницька область, 22343, код ЄДРПОУ 00846180) на користь держави: стягувач ОСОБА_2 екологічна інспекція у Вінницькій області (вул.600-річчя, 19, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 37979894) (УК у Літинському районі /с. Громадське, 24062100, код ЄДРПОУ 37908279, банк: ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, р/р 33117331700307 (призначення платежу: за порушення природоохоронного законодавства) 15 364 (п'ятнадцять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 73 коп. збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Племзавод «Літинський» (вул. Центральна, 1, с. Громадське, Літинський район, Вінницька область, 22343, код ЄДРПОУ 00846180) на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул.600-річчя, 19, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 37979894) (отримувач: Держекоінспекція у Вінницькій область, код ЄДРПОУ 37979894, р/р 35213059081122 в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172) - 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 08 листопада 2017 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Центральна, 1, с. Громадське, Літинський район, Вінницька область, 22343)