Справа № 635/3271/17

Провадження по справі № 2/635/2275/2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2017 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Бобко Т.В.

секретар судових засідань - Грищук Р.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобількомунсервіс" про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, яким просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Мобількомунсервіс" (далі ТОВ «Мобількомунсервіс») відновити електропостачання ліфту, забезпечити його експлуатацію, технічне обслуговування, енергозбереження, забезпечити освітлення місць загального користування у під'їзді № 3 житлового будинку АДРЕСА_1.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначив, що він є власником квартири № 92, що розташована на шостому поверсі у під'їзді № 3 житлового будинку АДРЕСА_1, в якій він проживає разом зі своєю сім'єю.

10 листопада 2008 року він уклав з ТОВ «Мобількомунсервіс» договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Зазначені послуги, до яких, зокрема, відносяться послуги з технічного обслуговування ліфту та його енергопостачання, позивач сплачує своєчасно та в повному обсязі, заборгованості за надані послуги не має.

Разом з тим, з 06 квітня 2017 року по 21 квітня 2017 року, та з 29 квітня 2017 року по теперішній час відповідач не надає йому в повному обсязі послуги, визначені вище зазначеним договором, а саме: припинив електропостачання ліфту та освітлення місць загального користування. З приводу неналежного виконання умов договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкових територій позивач звернувся до ТОВ «Мобількомунсервіс», проте до теперішнього часу електропостачання ліфту та місць загального користування не відновлено.

Представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив розглядати справи за його відсутності, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, про що в матеріалах справи маються відповідні документи, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом України "Про захист прав споживачів" . Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Відповідно до п. 3,п. 18 ч.1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.

Тобто, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Судом встановлено, що між сторонами склалися відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, які регулюються як Законом України «Про захист прав споживачів», так і спеціальним законом - Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

За ч.1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Виконавцем послуг є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 13 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» визначено перелік житлово-комунальних послуг, які залежно від функціонального призначення поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року №76, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №927/11207, утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів і правил згідно із законодавством.

Згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 "Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" до типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території відносяться такі як технічне обслуговування ліфтів, енергопостачання ліфтів, освітлення місць загального користування і підвалів.

За ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

За п.3.3 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25 квітня 2005 року № 60 (далі Порядок), з виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд, та прибудинкових територій згідно із вимогами ст.ст. 21,25,26,28,29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно із ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором; надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством; вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Згідно п. 1.9 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25 квітня 2005 року № 60, визначені виконавці житлово-комунальних послуг є відповідальними за ненадання або неякісне надання відповідних послуг згідно з укладеним договором та законодавством.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1, є ТОВ «Мобількомунсервіс».

10 листопада 2008 року між ТОВ «Мобількомунсервіс» як виконавцем та ОСОБА_2 як споживачем укладено договір № 92 про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів та інші послуги) у будинку № АДРЕСА_1 а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленими тарифом у строки та на умовах, передбачених договором.

За умовами цього договору, ОСОБА_2 як споживач має право, зокрема, на отримання вчасно та відповідної якості послуги згідно із законодавством; усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг у встановлені законодавством строки; зменшення розміру плати за надані послуги у разі ненадання в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному законодавством. В свою чергу ТОВ «Мобількомунсервіс» як виконавець зобов'язаний забезпечити вчасно та відповідної якості надання послуг згідно із законодавством; утримувати внутрішньо будинкові мережі, які забезпечують життєдіяльність будинку та знаходяться на балансі виконавця, в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасно заходи до ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень у наданні послуг у строки встановлені законодавством; розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживача і проводити відповідний перерахунок розміру плати за послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження кількості якісних показників. (п.8, 9,11 договору)

Натомість, позивач, звертаючись до суду з даним позовом зазначив, що відповідач не в повному обсязі виконує обов'язки щодо вчасного та якісного забезпечення послуг з утримання будинку та прибудинкової території, зокрема, у під'їзді № 3 будинку АДРЕСА_1 тривалий час відсутнє енергопостачання ліфту та освітлення місць загального користування.

На підтвердження своїх доводів позивач надав суду звернення до відповідача з приводу неналежного виконання ним умов договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкових територій, а також складений ним акт-претензію.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

Згідно п.14 договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території у разі порушення виконавцем умов цього договору споживачем та представником виконавця складається акт-претензія із зазначенням строків, виду порушення, кількісних і якісних показників послуг тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача для підписання акту претензії не пізніше ніж протягом двох робочих днів. У разі неприбуття представника виконавця у визначений договором строк або необґрунтованої відмови від підписання акт-претензія вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

За п. 15 договору акт-претензія подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії.

Згідно п. 16 договору спори між сторонами розв'язуються шляхом переговорів або в судовому порядку.

Судом встановлено, що 12 квітня 2017 року позивач звернувся до ТОВ «Мобількомунсервіс» зі скаргою, в якій просив відновити електропостачання ліфту та здійснити перерахунок розміру плати за послуги з технічного обслуговування та енергоспоживання ліфту у зв'язку із ненаданням йому зазначених послуг.

На вказану скарга відповідачем надана відповідь за №36 від 20 квітня 2017 року, що енергопостачання ліфту та освітлення місць загального користування припинено АК «Харківобленерго» через наявну заборгованість за електричну енергію, запропоновано мешканцям будинку погасити заборгованість по квартплаті.

15 травня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виклик представника ТОВ «Мобількомунсервіс» для складання та підписання акту-претензії у зв'язку із порушенням товариством умов договору.

Через неприбуття представника ТОВ «Мобількомунсервіс» позивачем 29 травня 2017 року був складений акт-претензія, який підписаний двома споживачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, акт-претензія надісланий на адресу відповідача.

Даний акт складений ОСОБА_2 як споживачем відповідно до вимог ч.3 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та містить відомості щодо ненадання відповідачем послуг з енергопостачання ліфту та його технічного обслуговування у під'їзді № 3 житлового будинку АДРЕСА_1 у зазначений позивачем період.

Також в матеріалах справи містяться квитанції за квітень 2017 року та травень 2017 року, з яких вбачається, що за вказаний період ОСОБА_2 як споживачу не нараховувалися платежі за енергозабезпечення ліфту, технічне обслуговування ліфту, освітлення місць загального користування, що також свідчить про те, що зазначені послуги позивачу не надавалися.

Крім того, з листа ТОВ «Мобількомунсервіс» № 36 від 20 квітня 2017 року, направленого на адресу позивача, вбачається, що відповідач не заперечував факт припинення електропостачання ліфту у під'їзді № 3 житлового будинку АДРЕСА_1.

Таким чином, судом встановлений факт ненадання відповідачем в повному обсязі послуг з утримання будинку та прибудинкової території, зокрема в частині енергозабезпечення ліфту, освітлення місць загального користування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Під час судового розгляду відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання відповідачем умов договору щодо вчасного та якісного забезпечення послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а також не доведено, що неналежне виконання умов договору виникло з вини самого споживача.

За ч. 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, перелік яких не є вичерпним.

При цьому, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Обраний позивачем спосіб захисту порушених прав на думку суду відповідає обставинам справи та позовним вимогам останнього.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо відновлення електропостачання ліфту та його технічного обслуговування, забезпечення освітлення місць загального користування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11 , 60, 88, 197, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобількомунсервіс" про захист прав споживачів задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Мобількомунсервіс" відновити електропостачання та технічне обслуговування ліфту, забезпечити освітлення місць загального користування у під'їзді № 3 житлового будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобількомунсервіс" судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень в дохід держави.

Відповідачами, які не приймали участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Іншими особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя