КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 823/1248/17 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

31 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Земляної Г.В.,

Мельничук В.П.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС України в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління ДФС України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 19.06.2017 №25070-13, 25071-13, №25072-13, 25073-13.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати зазначену постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 є власником нежитлових приміщень, які знаходяться за адресами:

- Черкаська область, м. Черкаси, вул. Вернигори, буд. 12, вул. Смілянська, буд. 99, загальною площею 313 кв. м.;

- Черкаська область, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 105 та буд. 269, загальною площею 119,35 кв. м.;

- Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 200, загальною площею 95,1 кв.м.;

- Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 200, загальною площею 47,5 кв.м.

У зв'язку із цим, Головним управлінням ДФС у Черкаській області 19.06.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №25070-13, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 4 313,14 грн;

- №25071-13, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 1 644,64 грн;

- №25072-13, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 1 310,48 грн;

- №25073-13, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 654,55 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за спірними податковими повідомленнями-рішеннями не відповідає положенням Податкового кодексу України (далі - ПК) та є протиправним.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

У відповідності до п. 8.1, 8.3 ст. 8 ПК, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад

Відповідно до пп. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12 ПК Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII (далі - Закон №71-VIII), яким згідно статті 266 ПК введено новий податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який є складовою податку на майно та в силу п.10.1, 10.2 ст.10 ПК належить до місцевих податків.

Підпунктами 12.3.1, 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 ПК визначено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

На виконання зазначених вимог, Черкаською міською радою 25.06.2015 прийнято рішення № 2-1312, яким, окрім іншого, затверджено Положення про порядок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Черкаси (далі - Положення).

Законом України від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі - Закон № 909-VIII) внесено зміни до статті 266 ПК, які набрали чинності з 1 січня 2016 року.

Пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону N 909-VIII визначено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Пунктом 7 розділу ІІ «Прикінцеві положення» наведеного Закону рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених статтею 10 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, Черкаською міською радою 28.01.2016 прийнято рішення № 2-136, яким, внесено зміни до рішення від 25.06.2015 № 2-1312 та викладено Положення у новій редакції.

У відповідності до вимог зазначеного Положення (п.п. 2-4) та норм ПК (пп. 266.1.1 п. 266.1, пп. 266.2.1 п. 266.2, 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Враховуючи викладені норми, нежитлові приміщення, що належать позивачу, є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому позивач як його власник, зобов'язана сплачувати вказаний податок відповідно до вимог ст. 266 ПК.

При цьому, варто зазначити, що положення пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 255 ПК (у редакції дійсній у 2016 році) дають право органу місцевого самоврядування самостійно визначати ставку податку у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Так, відповідно до п. 6.2 Положення у редакції рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 № 2-1312 ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного(податкового) року, за 1 кв.метр бази оподаткування.

Згідно п. 6.2 Положення у редакції рішення Черкаської міської ради від 28.01.2016 № 2-136 ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у розмірі 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного(податкового) року, за 1 кв.метр бази оподаткування .

Таким чином, із прийняттям 28.01.2016 Черкаською міською радою рішення № 2-136, ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Черкаси збільшено з 0,5 до 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного(податкового) року.

Поряд із цим, постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.09.2015 по справі № 712/2617/16-а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017, визнано недійсним та нечинним - таким, що не набрав законної сили 01.01.2016 пункт 6.2 Положення, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 28.01.2016 № 2-136.

Не зважаючи на це, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач керувався редакцією п. 6.2 Положення, яку, як зазначалося, станом на 19.06.2017 вже було визнано нечинною та такою, що не набрала законної сили. Тобто відповідачем застосовано ставку податку - 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного(податкового) року, за 1 кв.метр бази оподаткування. Однак враховуючи, що Черкаська міська рада, приймаючи рішення 28.01.2016 № 2-136 не скасовувала попереднє рішення від 25.06.2015 № 2-1312, а лише вносила до цього зміни шляхом викладення у новій редакції відповідних положень про податки, то, на переконання колегії суддів апеляційного суду, у зв'язку з визнанням нечинним пункту 6.2 Положення, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 28.01.2016 № 2-136, цей пункт підлягає застосуванню у попередній редакції рішення від 25.06.2015 № 2-1312.

Зазначені обставини не заперечуються відповідачем в апеляційній скарзі.

Враховуючи викладене, оскільки при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем було застосовано норму, що визначає ставку податку, яка була недійсною та такою, що не набрала законної сили, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та/або процесуального права, допущено неповне з'ясування або надано невірну оцінку обставинам які впливають на правильність вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС України в Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року - без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції в порядку та строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя В.П. Мельничук

Повний текст рішення виготовлений 06.11.2017.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.