open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
908/1659/17

номер провадження справи 17/104/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2017 Справа № 908/1659/17


за позовною заявою: дочірньої компанії «Газ України «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1

до відповідача: публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз», 72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, 47А

про стягнення 20 858,11 грн.

суддя Корсун Віталій Леонідович

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився


СУТЬ СПОРУ:

15.08.17 до господарського суду Запорізької області звернулась дочірня компанія «Газ України «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі ДК «Газ України «НАК «Нафтогаз України») із позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» (надалі ПАТ «Мелітопольгаз») 56 706,22 грн. боргу за договором реструктуризації заборгованості від 05.06.12 № 14/12-275.

15.08.17 автоматизованою системою документообігу суду визначено вищевказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 15.08.17 судом порушено провадження у справі № 908/1659/17, якій присвоєно № провадження 17/104/17. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи по суті. Судове засідання призначено на 13.09.17.

Ухвалою від 13.09.17 судом продовжено строк вирішення спору на 15 днів – до 31.10.17, розгляд справи № 908/1619/17 відкладено на 24.10.17.

В судовому засіданні 24.10.17 судом прийнято до розгляду заяву за вих. від 23.10.17 № 31/13-4265 про зменшення позовних вимог, якою позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ДК «Газ України «НАК «Нафтогаз України» суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 15 422,13 грн. та 3 % річних у розмірі 5 435,98 грн.

На підставі ст. 77 ГПК України, в засіданні 24.10.17 судом оголошено перерву на 31.10.17.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні 31.10.17 судом, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору від 05.06.12 про реструктуризацію заборгованості № 14/12-275 в частині своєчасного проведення розрахунків. Вказує, що станом на 01.08.17 прострочена заборгованість за договором про реструктуризацію відсутня, але відповідачем неодноразово порушувався графік виконання зобов’язань зазначений в договорі. У зв’язку з порушенням відповідачем графіку виконання зобов’язань, що зазначений в договорі, позивач на підставі ст.ст. 11-16, 509, 525, 530, 549, 526, 610-612, 625, 712 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 12, 35, 54-57, 61 ,64, 82-85, 231 ГК України просить суд (з урахуванням заяви за вих. від 23.10.17 № 31/13-4265 про зменшення позовних вимог) стягнути з відповідача суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 15 422,13 грн. та 3 % річних у розмірі 5 435,98 грн.

Відповідач у запереченні на позовну заяву від 13.09.17 зазначив, що станом на 01.09.17 прострочена заборгованість за договором відсутня, проте на протязі дії договору випадки прострочення строків чергових платежів дійсно були. ПАТ «Мелітопольгаз» не заперечує проти нарахування інфляційних втрат та 3 % річних згідно норм ЦК України, у разі прострочення виконання зобов’язання у встановлені строки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд


ВСТАНОВИВ:


05.06.12 між дочірньою компанією «Газ України «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Кредитор) та ВАТ «Мелітопольгаз» (Боржник), укладено договір про реструктуризацію заборгованості за № 14/12-275.

Згідно із п. 1.1. договору, Кредитор та Боржник, в порядку та на умовах, визначених цим договором, домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу (надалі-реструктуризація), що виникла у Боржника перед Кредитором за Договором поставки природного газу від 31.1209 № 06/09-2242 (далі Договір поставки природного газу).

У п. 2.1. договору сторонами визначено, що загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно до п. 1.1 цього Договору, складає 14 205 450,08 грн. станом на 31.03.12, що підтверджується Актом звірки розрахунків.

Відповідно до п. 2.2. договору, Боржник зобов’язується сплатити у повному обсязі суму основного боргу вказану у п. 2.1. цього Договору, шляхом сплати зобов’язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості (далі Графік), зазначеного у цьому пункті. Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з Графіком повинні надходити від Боржника на рахунок Кредитора у сумі, визначеній цим Графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню ...

Пунктом 2.3. договору сторони визначили, що зобов’язання Боржника по сплаті чергового платежу вважаються виконаними за умови надходження на рахунок Кредитора грошових коштів в термін та сумі, встановлених у п. 2.2. цього Договору на відповідний місяць.

За умовами п. 2.5. договору, у випадку, якщо у Боржника існує прострочення оплати щомісячних платежів за попередні місяці, Кредитор зараховує кошти, що надійшли від Боржника як погашення заборгованості за простроченими платежами попередніх місяців незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.

Пунктом 3.1. договору закріплено, що за невиконання або не належне виконання умов цього Договору сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та чинного законодавства України.

Статтею 3.2. сторони визначили, що вони (сторони) звільняються від відповідальності у випадку настання обставин непереборної сили. Крім того, сторона не звільняється від відповідальності за не своєчасне виконання зобов’язань, якщо обставини, визначені у п. 4.2. цього договору, настали в період прострочення виконання зобов’язань.

Непереборною силою (п. 4.2. договору) визнаються наступні події: війна і військові дії, повстання, мобілізація, блокада, епідемії, пожежа, аварії на транспорті і стихійні лиха, що мають вплив на виконання зобов’язань сторін, тощо.

Згідно із п. 5.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками та діє до « 30» квітня 2032 року, а в частині виконання зобов’язань за договором – до їх повного здійснення.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

В силу ст. ст. 173, 174 України, укладений сторонами договір від 05.06.12 № 14/12-275 про реструктуризацію заборгованості є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.

Частинами 1 і 2 ст. 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Матеріали цієї справи свідчать, що у квітні 2015 р. відбулась зміна найменування відкритого акціонерного товариства «Мелітопольгаз» на публічне акціонерне товариство «Мелітопольгаз», про що 23.03.15 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 11011050023001485 про внесення змін до установчих документів.

Згідно із підпунктом 1.1.1 п. 1 розділу 1 Статуту публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» (нова редакція, 2014 рік) затв. загальними зборами акціонерів ПАТ «Мелітопольгаз» (протокол від 26.12.14 № 10), публічне акціонерне товариство «Мелітопольгаз» (ідентифікаційний код 05535349) є новим найменування відкритого акціонерного товариства «Мелітопольгаз» (ідентифікаційний код 05535349) відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».

Таким чином, відповідач у даній справі є Боржником за договором від 05.06.12 № 14/12-275.

Із наданих до матеріалів справи доказів (належним чином засвідчених копій платіжних доручень) судом встановлено, що відповідачем на виконання умов договору від 05.06.12 № 14/12-275 на рахунок позивача здійснювались оплати за природний газ.

Згідно із доводами позивача, які викладені у позові, станом на 01.08.17 прострочена заборгованість за договором від 05.06.12 № 14/12-275 відсутня. Але, боржником неодноразово порушувався графік виконання зобов’язань зазначений в договорі щодо оплати основного боргу.

Як свідчать платіжні доручення наявні у справі, відповідач свої договірні зобов’язання щодо погашення заборгованості за місяці з липня 2014 р. по січень 2017 р. включно виконав з порушенням погоджено сторонами у п. 2.2. договору від 05.06.12 № 14/12-275 Графіку погашення заборгованості.

Вказане не заперечувалось представником відповідача в ході розгляду даної справи судом.

Враховуючи прострочення строків чергових платежів за договором від 05.06.12 № 14/12-275 позивач просить суд стягнути з ПАТ «Мелітопольгаз» суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 15 422,13 грн. за загальний період з 01.08.14 по 31.01.17 та 3 % річних в розмірі 5 435,98 грн. за загальний період з 11.08.14 по 16.02.17 (розрахунки наявні в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно із п. 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р.

Згідно з рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, які викладені в листі від 03.04.97 № 62-97р, сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція; при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п. 1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 № 14).

Враховуючи наведені норми закону, роз’яснення викладені у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 № 14 та рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р, перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що:

- розрахунок суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів за місяцями погашення боргу: з липня 2014 р. по жовтень 2014 р. та з серпня 2015 р. по грудень 2016 р. здійснено позивачем арифметично вірно. Щодо місяця липня 2015 р., то за перерахунком суду індекс інфляції за період з серпня по жовтень 2015 року за зобов’язаннями по сплаті 43 137,03 грн. складає 70,03 грн., а не 96,49 грн., як вказує позивач. А тому, судом визнаються законними та обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 15 395,67 грн. індексу інфляції. В іншій частині вимоги про стягнення індексу інфляції судом відхиляються через безпідставність;

- розрахунок 3 % річних за загальний період з 11.08.14 по 16.02.17 в частині нарахування 3 % річних за березень, вересень та жовтень 2016 р. здійснено невірно, оскільки до періоду нарахування 3 % річних за березень та вересень 2016 р. включено день здійснення оплати суми заборгованості відповідачем, а при розрахунку 3 % річних за жовтень 2016 р. не враховано положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, якою визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Перерахувавши, з урахуванням викладеного, 3 % річних за місяці по яких прострочено сплату боргу – за березень 2016 р.(період прострочення з 31.03.16 по 29.06.16 на суму 43137,03 грн.), за вересень 2016 р. (період прострочення з 18.11.16 по 28.11.16 на суму 9986,90 грн.), за жовтень 2016 р. (період прострочення з 01.11.16 по 28.11.16 на суму 43137,03 грн., та враховуючи, що в іншій частині розрахунок позивача із 3 % річних є вірним, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягають 3 % річних в сумі 5 424,56 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних відхиляються судом через необґрунтованість.

З підстав викладених вище, позовні вимоги ДК «Газ України «НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «Мелітопольгаз» про стягнення заборгованості за договором реструктуризації від 05.06.12 № 14/12-278 підлягають частковому задоволенню судом, а саме: 3% річних в сумі 5 424,56 грн., індекс інфляції (сума, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів) в сумі 15 395,67 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 1597,09 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 42, 43, 45, 22, 33, 34, 44, 49, 69, 82, 821, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд


ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, 47А, код ЄДРПОУ 05535349) на користь дочірньої компанії «Газ України «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) – 5 424 (п’ять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 56 коп. 3% річних, 15 395 (п’ятнадцять тисяч триста дев’яносто п’ять) грн. 67 коп. індексу інфляції та 1 597 (одну тисячу п’ятсот дев’яносто сім) грн. 09 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.


Повне рішення складено 03.11.17.


Суддя В.Л. Корсун










Джерело: ЄДРСР 70021283
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку